Сценарій казки у віршах
«Мишеня, Кіт та Півень»
за мотивами народної казки
/для середнього дошкільного віку/
Сценарій казки «Мишеня, Кіт та Півень»
Декорації: ліс, дерева, кущі, стежина; на задньому плані - хатинка.
Дійові особи: Мишеня, Кіт, Півень, мишина сім’я
Автор:
Жило собі на світі маленьке мишеня.
Любило воно їсти горіхи та зерня.
Любило погуляти у лісі, на полях.
Та стало нудьгувати маленьке мишеня.
Побачити багато хотіло мишеня
І, зачинивши хатку, побігло навмання.
Вихід Мишеняти під музичний супровід
Мишеня:
Я-маленьке мишеня!
Прокидаюся щодня,
Мию лапки, вушка, хвостик,
Мию ще гарненький носик.
Добрих друзів, щоб знайти,
Треба в подорож іти.
Автор:
Ішло воно довгенько, минули ранок, день.
Стомилося маленьке, присіло вже на пень.
Аж бачить, недалечко, хатиночка стоїть.
Миша схопило речі й до хати шурхотить.
Мишеня:
Он хатка невеличка, до неї я піду.
І там я відпочину, і їстоньки знайду.
Автор:
Біля стіни хатини стояли звіра два.
Сіреньке зупинилось. Ой, що це за дива?
Один-чотирилапий, на сонечку дрімав.
Здавався він пухнастим та тихо муркотав.
Вихід кота під музичний супровід
Кіт:
Я на сонечку дрімаю, пісню сам собі співаю.
Я нявкаю, муркочу, бо сметанки хочу.
Автор:
А другий-був двоногий, в яскравому вбранні.
Весь в жовтому, зеленому, червоному пір’ї.
Сердито, підозріло на мишеня глядів.
І щось незрозуміле собі сам булькотів.
Вихід Півня під музичний супровід
Півень:
Гребінь, крила, гарний хвіст!
Та співаю, як артист.
Рано-вранці я встаю,
Іншим спати не даю.
Кукурі-кукуріку!
Чути голос за ріку.
Автор:
І мишеня тихенько до звірів підійшло.
Віталося гарненько. Але не тут було.
Надувся звір строкатий і пір’я розпушив.
Миша давай тікати від нього через двір.
Захекалось маленьке, побачило діру
Та юркнуло швиденько у темную нору.
А у норі сиділи три миші за столом
І тихо гомоніли, і чай пили гуртом.
Зміна декорацій. Будинок всередині: стіл, накритий для чаювання, лави
Миша-мама:
Ти хто такий, сіренький?
І звідки ти до нас?
І що шукаєш, друже, у цей вечірній час?
Мишеня:
Я-маленьке мишеня,
Прокидаюся щодня,
Мию лапки, вушка, хвостик,
Мию ще гарненький носик.
А ви хто?
Миша-тато:
А ми-миші польові,
Ми живемо у землі.
До нас ти в гості завітав.
А хто тебе так налякав?
Автор:
Наляканий сіренький про зустріч розказав:
Про двох страшнючих звірів та як від них тікав.
Історія, що трапилась мишат розвеселила.
А потім мама-миша гостю говорила.
Миша-мама:
Той, кого злякався ти, не приносить нам біди.
Має хоч сердитий вид, його боятися не слід.
Миша Тато:
А другий звір-м’якенький і гарний він на вид.
Хоч виглядає добрим, та вірити не слід.
Як він тебе побачить, то лиха ти чекай.
Захоче тебе з’їсти, ти це запам’ятай!
Автор:
Запам’ятайте, друзі, ви істину просту:
Не завжди той хороший, хто каже доброту.
Уважними ви будьте усюди і завжди,
Тоді ніколи з вами не трапиться біди.
Кінець