Сценарій концертної частини випускного вечора "На світанку юності"

 

«МІЙ КЛАС – ВИПУСКНИЙ»

(сценарії концертних частин випускних вечорів – з досвіду роботи класного керівника старших класів)

 

Концертна частина випускного вечора

 «На світанку юності»

Вед.:(на авансцені) У травневому подиху квітів

 Школа ніби притихла й чекає,   

Що ж їй скажуть її рідні діти,

Ті, сьогодні яких випускає.

 ( звучить  пісня «Школьный бал», на фоні музики на сцену піднімаються  юнак і дівчина)

- Ну ось і все…

- Ну ось і все. Чому ж сьогодні ти сумна – посеред друзів, посмішок  і квітів? Адже настав той день, якого ми з тобою так чекали.

- Чекали… А коли прийшов, я зрозуміла, що приніс він не лише  надію й радість, а й смуток розставання, і  жаль за днем вчорашнім  й незрозумілий острах перед днем майбутнім. Учора  все було так просто й ясно: дитинство, школа, мама завжди поруч… А що із нами буде завтра?

- А завтра нас чекає  цілий світ,  далекий шлях,  і новий день щасливий. І двері в нього ми відкриємо з тобою вдвох.(відкривають занавіс,  на сцену виходять всі випускники, звучить пісня «Одноклассники»)

         1.Далекий дотик дня що був

Бентежний подих дня що є.

Чомусь в цю мить я боляче відчув

Дитинство проводжаючи своє.

2.Хто я? Сьогодні випускник

А завтра? Завтра? Завтра невідомо.

Відкриєш двері в незнайоме.

          До цього почуття я ще не звик.

 

(на фоні музичної композиції)

 

1.На перехресті семи доріг, семи вітрів

Часів минулих, прожитих років

Є місце – де в усьому незабутня

Країна, що народжує майбутнє.

2.В ній перше слово і вітання,

В ній завжди зустріч і прощання,

Це оберіг дитинства, що ніколи не згаса

У ньому нашого життя невичерпна краса.

 

 1. Маленькі, затишні куточки нашої пам’яті, такі близькі і рідні, звичні і привітні, місця де кожен може відпочити душею…

 2. Так, саме тут у непримітних двориках нашого життя ми відчуваємо себе надзвичайно комфортно.

3. І це не дивно, адже вони є колискою казкової країни, де всі мрії стають реальними.

4. Саме тут ми можемо укритися від буденних тривог.

1.Захиститися від шквалів зустрічних вітрів.

2. Цей чудовий шкільний дворик зберігає краплини за краплиною найдорогоцінніші події життя багатьох поколінь.

3.. І скільки б не пройшло років жоден з нас не в змозі викреслити із своєї пам’яті ці місця, що об’єднують багатьох.

4. Ми можемо називати їх по-різному: берег дитинства, храм науки, країна дитячих мрій, але все втілюється в єдиному понятті – рідна школа.

1.Школа – це величезний світ, це  - всесвіт, у якому є два центри – вчитель і учень. Саме вчителі і учні перетворюють  звичайну будівлю в особливий, гамірливий, бурхливий, але доброзичливий будинок, де з кожним роком одні розумнішають, інші мудрішають               і всі разом стають ближчими і ріднішими один одному.

(відкриття церемонії нагородження)

                                         1. Не знаю, Бог дає, мабуть,

                                          Усяким людям всякі дари:

Одному – ясний, сильний ум,

Що не знаходить в світі пари,

Другому – рій крилатих дум.

Що, мов орли летять за хмари;

                                          Ще іншим – руки золоті;

                                         Що очі бачать, руки вдіють.

                                         Який же дар дістали ті,

Що так дітей навчити вміють?

2.Сьогодні ми, як ніколи, розуміємо, що справжній дружбі, щирості і доброті, впевненості і вмінню відстоювати власну думку нас навчили в школі. Завдяки  неоціненній праці вчителів наше дитинство не було марним, а стало міцним підґрунтям для майбутнього щасливого дорослого життя.

 

3. Багато звань мають наші вчителі: «Старший вчитель», «Заслужений вчитель», «Вчитель-методист».. Багатьма нагородами відзначена їх праця. Та знаючи наших вчителів, ми з впевненістю можемо сказати, що найбільше вони цінують повагу і визнання від дітей. Тому сьогодні, залишаючи школу, ми хочемо схилити голови перед нашими наставниками, подарувати їм тепло своїх сердець і всю нашу безпосередню і щиру дитячу любов.

4. Тож, увага! Ми відкриваємо церемонію нагородження  наших дорогих  наставників премією «Овація» і медалями «Улюблений вчитель».

(фанфари)

(блок 1. Нагородження адміністрації школи)

(на фоні мелодії……………………………………………………….)

1.Для себе не шукаючи покою.

Все прагнете серця дітей зігріти

У досвіду свого чарівні самоцвіти

Ви розсипаєте їм щедрою рукою

В тяжкі хвилини й радості години.

 

2. Люба наша________! Ми вже розуміємо, як нелегко бути диригентом великого оркестру, що грає на струнах дитячих душ. Як важливо вміти знайти правильні слова, правильний підхід і прийняти  єдино правильне рішення. У дорослому житті, коли нам доведеться нести відповідальність не лише за себе, ми згадуватимемо саме Вас – красиву і сильну жінку, яка не кориться натискам долі, вміє знайти вихід з безвиході і вірить, що завтра обов’язково буде краще, ніж сьогодні.Здоровя Вам, терпіння і багато-багато щастя!!

3. Премія «Овації» і медаль «Улюблений вчитель» вручається найкращому директору найкращої школи _____________.

(Фанфари)

4. Дорога наша _____________! Мудра, тактовна і елегантна! Ми цінуємо не лише Ваші  знання і широкий кругозір. Ми захоплюємося Вашим вольовим характером, вмінням не втрачати гідності у будь-якій ситуації, знаходити для кожного потрібні переконливі слова і залишатися  при цьому милою і жіночною. Сили Вам, витримки і багато-багато щастя!

4. Мила наша __________________! Ми чудово розуміємо, що Ви не тільки мудрий, розсудливий  і практичний керівник, а й красива сучасна  жінка, яка

 не боїться тримати на своїх плечах ношу  відповідальності за оточуючих.Ви – справжній майстер своєї справи і вчитель від Бога. Здоровя Вам, наснаги і багато-багато щастя!

5. Премія «Овації» і медаль «Улюблений вчитель» вручається мудрим, практичним, сучасним і справедливим  найкращим завучам у світі  ____________________________.

(Фанфари)

6. Милі наші _________________________! Дозвольте  назвати Вас сьогодні саме так  - «милі». Ми дякуємо Вам за щоденний труд, який часто оцінюється з великим запізненням. Просимо вибачення за необдумані вчинки. І, прощаючись зі школою, хочемо подарувати Вам «Парасольку-оберіг». У правдивій інструкції до неї написано, що даний виріб, виготовлений з любов’ю випускниками школи   захищає  всіх дітей і вчителів від:

- поганого настрою, зглазу, стресів, мікробів і пилу

 - позапланових перевірок вищестоячих  інстанцій

 - магнітних бур, повеней, ожеледиці й землетрусу

 -  вірусу грипу Н1N1, скарлатини і затяжного карантину.

( звучить пісня «Погода в школе», діти вручають парасольку директору) 

(Блок 2. Нагородження перших вчителів)

1.В шеренгу урочисту й рівну 11 шикується клас.

Перша вчителько, Ви сумуєте? Я розумію Вас.

Здається, було це вчора:

Ви в клас (ще таких малих) вели нас до парт і книг.

Скільки було нас? Багато.

Крихітних душ дитячих, на диво непосидючих, ніби вони на ресорах,

Добрих, кмітливих, йоржистих, лагідних і норовистих,  і запальних, мов порох.

2.Скільки  було нас? Багато.

Схилимось над партами низько – важко й порахувати.

У дівчаток кіски, хлопчиськи стрижені, мов солдати.

А Ви взяли нас за руки і повели долати найважчий рубіж науки,

Той, відстань якого від А до м'якого знака.

І скільки ж це треба мати любові в серці , уміння, і сили, і волі, й терпіння,

Щоб всі  - а було нас багато –

Всі  - і на диво йоржисті, і запальні, мов порох, і тихі, й непосидючі,

Сумлінні і трохи ледачі –

Всі, щоб які не були, разом людьми зросли.

3.І ось, як остання гама, цей випускний у житті.

І ми стоїмо перед Вами – ті самі – і вже не ті.

Ще діти – і вже не діти, ми Вам даруємо квіти,

Підходимо дружно прощатись…

А Ви стоїте завмерши, мабуть відчувши не вперше,

Яке воно – людське щастя.

…Зламавши шеренгу рівну, прощається з Вами клас.

Перша вчителько, Ви сумуєте? Я розумію Вас.

(звучить мелодія)

4. Премія «Овації» і медаль «Улюблений вчитель» вручається наймилішим, добрим, єдиним і неповторним нашим першим вчителям –____________________________________

(Блок 3. Нагородження вчителів – предметників)

(звучить мелодія…………., випускники вручають медалі вчителям)

1. Ми,  випускники, такі різні, але всі схожі на своїх учителів.
2. Від будня до будня, від свята до свята

Пісню і слово ви нам дарували.

Ви наші долі, ми - ваші злети

Ви нас лише доброму вперто навчали

А чим же віддячимо?

3.Тим, що ми є.

4.Тим, що ми значимо

5.Тим, що ми будемо.

6Тим, що ми створимо.

7.Тим, що збудуємо.

8.Тим, що в житті ми своєму зуміємо.

4. Премія «Овації» і медаль «Улюблений вчитель» вручається:

  - Добрій, вимогливій, прогресивній,  успішній – найкращому вчителю української мови______________________, 

 - Веселій, діловій, практичній і сучасній – найкращому вчителю української та німецької мов  ___________________.

- Талановитій, чутливій, творчій, цвєтаєвській і пушкінській  найкращому вчителю зарубіжної літератури__________________________.

- Мудрій, всезнаючій, вимогливій, справжньому професіоналу найкращому вчителю англійської мови  _________________________.

- Доброзичливій, привітній, активній і привабливій  найкращому вчителю  іноземних мов ____________________________

4. Дорогі наші вчителі! Кожен з вас віддав нам часточку свого серця, своєї душі. Спасибі вам, що ви завжди йшли нам назустріч, завжди розуміли і підтримували нас! Спасибі Вам за те, що всі ми трішечки схожі на Вас.

(звучить мелодія)

1. А ми продовжуємо церемонію нагородження. Загально відомо, що в школі працюють переважно жінки. Але які жінки! Вони можуть на високому професійному рівні викладати два доволі складних предмети.
2. Тож, у номінації «Цариця науки математики» премію «Овації» та медаль «Майстер» отримує спокійна, логічна і справедлива – наш улюблений вчитель алгебри і геометрії ______________________.
3. У номінації  «Це було так недавно, це було так давно» нагороди отримує талановита, працьовита, закохана у свій предмет, справжній професіонал і знавець своєї справи  - найкращий учитель історії України та всесвітньої ________________________.
4. А в номінації «Нема без хімії життя в суспільстві» премія та медаль «Майстер» вручається  творчій, завзятій, працьовитій і енергійній   - кращому вчителю біології і хімії _______________________________
5. У номінації «Рятуйте всі краплинку сонця у росі» беззаперечну перемогу отримує  мила, добра, всезнаюча і творча ________________________ – наш улюблений вчитель основ здоровя і захисту Вітчизни.
6. Премією «Овації» та медаллю «Майстер» ми нагороджуємо сьогодні й нашого улюбленого вчителя географії та економіки –__________________________. 

 

7.Учитель у школі дарує

Талант, працьовитість, наснагу,

А другий – любов до природи,

А інший – до ближніх повагу.

Ми всім вам бажаєм щастя

І кажемо вдячно «спасибі»

За те, що ви всіх нас навчали,

    За те, що ви всіх нас любили.

 (звучить мелодія………..)

1. Так, у школі працюють переважно жінки. Але коли на урок прийде справжній чоловік, та ще й у наш справжній дівчачий клас – то сумно точно не буде.
2.        Щановні наші вчителі – чоловіки! Для нас  - Ви взірець, мужності, порядності, благородства. Ми щиро вдячні Вам за всі життєві уроки, за знання і вміння. Тому з  величезним задоволенням ми продовжуємо  церемонію нагородження.

(фанфари)

3.        Премію «Овації» та медаль «Улюблений учитель» в номінації «Ньютон відпочиває» отримує професійно фізичний, активний, діловий, вимогливий і талановитий наш улюблений вчитель фізики і астрономії ________________________.
4.        У номінації «Всі дороги ведуть в ДАІ» премія «Овації» та медалі вручаються всезнаючим і всевміючим, дуже добрим і людяним нашим вчителям автосправи _________________
5.        У номінації «В Інтернеті як удома»  нагорода вручається найспокійнішому, найпривітнішому, найусміхненішому  - нашому улюбленому вчителю інформатики _________________.
6. У номінації «Сильний, спритний, сміливий» перемагає молодий, завзятий, енергійний і успішний улюбленець всіх дівчат школи – найкращий вчитель фізкультури ______________
7. А в номінації  «Все гаразд, усе нормально» премія вручається красномовному і дотепному, веселому і практичному нашому улюбленому вчителю філософії _____________

1.Дорогі наші вчителі! Добрі, мудрі й справедливі. Медалі, що ми подарували Вам не із золота, не із платини, із любові нашої зроблені. За руки золоті і Ваш талант, за вірність школі і служіння дітям.

2.Ви маєте десятки нагород, але такі, мабуть, отримуєте вперше. Тож ми хочемо ознайомити Вас з правами і обов’язками нагороджених такою медаллю.

3.Параграф 1.Нагороджений зобов’язаний:

-    Зберігати медаль в окремій кімнаті, обладнаній сигналізацією, каналізацією і вентиляцією

• одягати медаль у свій день народження та дні народження близьких родичів (жінки, чоловіка, тещі, свекрухи)
• носити медаль 8 Березня, 1 вересня, в День учителя, в ніч під Новий рік за старим і новим стилем, на Паску
• обовязково демонструвати медаль оточуючим в день отримання авансу, зарплати і пенсії.

Параграф 2. Нагородженому забороняється:

• Продавати медаль, обмінювати на інші медалі, зберігати її у непристосованому приміщенні серед  непотребу і хламу.

Параграф 3. Права нагородженого

• Щасливий власник медалі має право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті міста Заводського Лохвицького району Полтавської області
• Позачергову евакуацію з приміщення школи у День цивільної оборони.

Наголошуємо, що дані медалі - унікальні і відновленню не підлягають. Після чеканки і оформлення відповідної документації набувають статусу унікальної пам’ятки історії І половини ХХІ століття, бо виготовлені нами з любовю, вдячністю і шаною до Вас.

 

Пісня…………………

1. Долі дітей і  вчителів пов’язані щоденними шкільними буднями..Не всі педагоги, які працюють в школі навчали нас. У них були свої учні. Але сьогодні, залишаючи стіни рідної школи, ми говоримо їм щире спасибі від усіх  школярів.

 1.Знову шумлять журавлині ключі
На видноколі,
Молодість вічну дарує тобі
Вчительська доля.
Лист золотавий так щедро до ніг
Стелить тополя,
Ночі недоспані й радісний сміх –
Вчительська доля!

      2. Радісне сяйво дитячих очей,
       Пошуки вічні
       Вчительська доля дарує тобі,
       Доля велична,
       Щедрість осінню і вічні жнива,
       Радості й болі,
       Крила орлині тобі берегла
       Вчительська доля.

3.Вчительська доля відкрила тобі
Душу дитини,
Вчительська доля так щедро вплела
В коси сивини.
Ключ журавлиний удаль відліта
На видноколі,
Хай посилає щасливі літа
Вчительська доля.

    2.На нашому святі присутні досвідчені, мудрі, добрі люди, які не одне десятиліття свого життя віддали школі. Це наші вчителі-ветерани. Низький уклін вам, шановні, і найщиріші слова шани  та сердечної вдячності.

1. Прощаючись зі школою ми кажемо щире «спасибі» _________за її енергійність, небайдужість і вміння організувати навіть неорганізованих
2. _______________ – за цінні поради
3. _______________ –за  виписані красивим почерком довідки
4. _______________  - за добре серце
5. ________________ -  за допомогу на уроках
6. _________________ та технічним працівникам - за чистоту й порядок у приміщенні
7. А нашому улюбленому бібліотекарю _____________  - за професіоналізм, тактовність і витримку.

 (звучить пісня «Дорога»)

 

 

1. У першій школі працюють чудові спеціалісти, кожен виконує свою роботу на «відмінно», тому   й панує скрізь порядок. Та є серед них люди, які можуть одночасно бути і вчителем, і вихователем , і психологом, і медсестрою. А якщо потрібно, то й підлогу мити научать. Це –наші  класні керівники.
2. Це ми – колишній 9а. Невгамовний  і веселий, здатний на вигадки. А це  наша_______________. Знаємо, вона  радіє за нас і подумки бажає нам щастя.
3. А це ми – колишній  9б. А наша ______________ чомусь посмутніла. Мабуть здагала нас маленькими і смішними.
4. А це ми –11. Дружний,  дорослий, випускний. А поруч з нами, як завжди, наша__________________.
5. (звучить пісня «Ах, какая классная»)

Виступ  класного керівника

(кл. керівник дарує святковий торт, діти загадують бажання, задувають свічки)

Звертання дітей до класного керівника:

 

1.Ми сьогодні Вам пообіцяєм: хай ідуть роки і плине час

Виправдаєм Ваші сподівання, Вам не буде соромно за нас.

В памяті у нашій  завжди буде стежка, де ходили ми малі.

Ми ніколи школу не забудем й наших добрих, милих вчителів.

Школо рідна, ти як сонце ясне, в серці клаптик рідної землі.

Хай веселі будуть твої класи й не старіють наші вчителі!

2.Слова, які ви щойно почули, написані бабусею нашої однокласниці Аліни М.Я. Даниленко. Бо щиру вдячність  школі сьогодні висловлюємо не тільки ми, а наші рідні. І ми запрошуємо до слова голову батьківського комітету класу _____________________.

  (Виступ , пісня «Учителя, вы в нашем детстве остаетесь навсегда»,випускники дарують квіти вчителям)

БЛОК «ШКІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ»

• Ну, ось здається і все. Школу закінчено.
• Уроків більше ніколи не буде.
• Все буде: інститут, сім‘я, робота. А школи не буде і дитинства не буде.
• Дитинство пішло. Тихо й непомітно, по краплині…
• З першими буквами…
• З коротеньким платтячком і бантиками…
• Зі шкільними дзвінками і звичним голосом вчительки…
• А пам’ятаєте, йшов дощ, а ми дружно списували математику.
• Падав сніг, а ми доводили неіснуючі теореми, приписували Ньютонові чужі закони і все було прекрасно.
• А потім зацвітав бузок і вчитися зовсім не хотілося.

      І ти ідеш із друзями у клас

Бо ти сьогодні закохався перший раз.

Біля віконця дівчина руда –

Твоя найперша радість і біда.

А ось слова «кохаю» і «повір»,

А ось з літератури перший твір,

Ось дискотеки голос, метушня,
Казковий вечір, світле сяйво дня.

      А ось контрольна, тест, екзамен, зріз.

      Можливо успіх, може море сліз…

      Нова мета і поклик висоти,

      І хлопець, що сказав: «Найкраща – ти!».

• Так все й було. Адже школа – це не тільки уроки, а й несміле і незрозуміле перше кохання.

(пісня «Вернисаж»)

• Якісь вони дивні ці дівчата! Що тут незрозумілого? Штовхнув – значить люблю, значить дуже люблю!
• Якісь вони дивні ці хлопці! Ну хіба важко просто про це сказати?!
• Дуже важко.

(пісня «Школьные романи»)

   1.Але школа – це ж не тільки кохання. Це уроки, виховні години, контрольні, зрізи, перевірки, заліки. Одним словом – серйозний навчально-виховний процес.

2,3. За 11 років ми завчили всі шкільні традиції й прикмети. Отож, якщо по коридору з купою зошитів спішить_______________– буде контрольний переказ з української мови, якщо_________________– моніторинг якості знань з математики під наглядом районного методиста. Якщо_______________– 128 лабораторна робота з фізики, якщо _____________________ – 128 диктант з техніки безпеки. А якщо вона прийде без зошитів – тоді «влетить» тому, хто вчора не почергував. А якщо без зошитів прийде завуч – це добре. Значить не буде 7 уроку і будемо голосно кричать «Ура!» А якщо за нею прийде ще й директор – це означає, що «Ура» кричали занадто голосно.А якщо одночасно прийдуть директор, завучі, класний керівник і батьки – то це означає, що Міністерство  Освіти знову змінило порядок проходження ЗНО, правила прийому до вузів і дату проведення випускного вечора.

1.Ось так у школі все й було. Знаю, що подумки я не раз повертатимуся у шкільне життя – до вчителів і друзів. І згадуватиму шкільні будні, як велике свято…

А звичайний робочий день у школі завжди починався однаково – традиційним обходом медсестри, яка ретельно записувала у великий зелений журнал хто не прийшов у школу, чому не прийшов і коли прийде.

(звучить пісня «Сто причин»)

Медсестра: Все!Все!Все!Досить! Мені вже писати нігде! У школі – традиційний карантин!

1.- О ні! Тільки не карантин. Це ж знову доведеться носити маску, їсти вітаміни і міряти температуру тричі на день.

2. – А може нам пощастить і карантин не оголосять. Що тоді буде?

3. – А тоді буде як завжди  -  традиційний розклад : 6  автосправ, 4 фізики, і фізкультура «нульовкою». І так щотижня! Думала, що я цей рік не переживу…

(звучить пісня «Переживу»)

1. Зринають в пам'яті думки

      І спогади про наші будні…

      Тепер минаючи роки

      Стають назавжди незабутні.

2. Ось такі вони – шкільні прикмети, традиції й реалії. Буденні і до болю звичні. Колись мені так хотілося відірватися від них, а сьогодні сумно, що залишаються вони у вчорашньому дні за шкільним порогом разом з моїм дитинством. І на довгожданому святі дорослості хочеться тихо сказати: «Не йди, дитинство! Зачекай ще трішки»

(Пісня «Просто подари», фільм. На сцену виходять молодші брати і сестри випускників. Між ними відбуваються діалоги)

БЛОК « БАТЬКИ І ДІТИ»

- Яка ж ти у мене доросла! І  найкрасивіша у світі!

- Ти виростеш і  теж такою станеш.

- Тобі так пасує ця сукня і зачіска до лиця.  Я теж таку хочу. От би скоріше вирости!

- Не поспішай, побудь іще дитиною. Це таке щастя!

 

-  А я радію, що ти доросла і поїдеш вчитися – тепер комп’ютер, телевізор і всі диски будуть моїми. Тільки ж без тебе нецікаво буде…

- Я теж сумуватиму за тобою. І приїзжатиму  частенько.

 

- Ксю! А ти теж частенько приїзджатимеш? Бо хто ж мені тепер тексти з англійської перекладатиме?

 - Сам перекладатимеш. І батькам допомагати будеш . Ти ж нас уже дорослий.

 

-  А я тобі брате, як менший старшому, скажу: «Дуже заздрю, що ти вже дорослий. Можна  у футбол грати  до ночі, музику слухати до ранку, дівчат проводжати  - і мама нічого не скаже».

- А я тобі, брате, як старший меншому, скажу: «Найбільше у житті я хочу, щоб зараз мені щось сказала  саме мама».

(на сцену виходять матері випускників)

 1… О Боже, сохрани моє дитя!

Ні, не мене. За себе б не просила.

Спаси і сохрани мойого сина,

Бо я до нього йшла усе життя,

Спаси і сохрани моє дитя!...

Сину, дитино, ось і розлука. Ти так швидко виріс. Змужніли й твої друзі. Ви сильні, впевнені й дорослі, готові самостійно жити. А ми пишаємося вами, бо ви – наша надія і радість, бо тільки синами щаслива мати. Не заблудіться, діти, в дорозі. Шукайте своє щастя, а знайдете – бережіть.

(звучить пісня «Иди по жизни, мой сынок»)

2. Доню моя, ти схожа сьогодні

На ніжну троянду, квітку Господню.

Юність безгрішна – ніжність ранкова,

Все ще в почині – і дія і слово.

Та я вже бачу і серцем знаю:

З квіту такого зла не буває.

3.Повтори мене, доню, в синіх щебетах ранніх

У замріяних теплих ночах.

Запали свою зірку в лоні неба безкрайнім

Щоб сіяв поколінням твій шлях,

Повтори мене, доню, в ніжнім щирім коханні

У родинному затишку, в дітях своїх,

Сотвори свою долю, щоб не було зітхання,

Й помилок не повторюй ні моїх, ні чужих.

( звучить пісня «Доченька»)

ДІТИ:1.  Матусю мила, мій найкращий в світі татку,

            Ви  - неповторний мій початок.

            Хай милостивий Бог пророчить вам достаток,

  Відкиньте геть журбу й тривогу,  

  А я завжди прийду вам на підмогу.

             2. Моя опора і надія – мама й тато,

Моє дитинство, юність щира, мій початок.

          Пошли  ж  їм,  Боже,  в буддень і у свято

          Здоров’я, силу, мудрість й радості багато.

3.Спасибі, мамочко, за те, що я живу у світі.

           У цей весняний світлий день я подарую тобі квіти

           Свята, прекрасна, золота, тобі моя душа співає,

           Любов твоя і доброта на світі зло перемагає.

4Спасибі, тату дорогий, за те, що всі сімнадцять років

Ти вів мене за руку в світ – такий незнаний і широкий,

За те, що душу віддавав, допомагав в тяжку хвилину,

Усі образи ти прощав і захищав свою дитину.

5.Спасибі вам, мої батьки, за теплоту й любов родинну,

За дружбу й спокій у сім’ї і за турботу щогодинну,

За вашу відданість святу своїм уже дорослим дітям,

За людяність і доброту, що зігріває нас у світі.

 6.Рідна матусю! В далеку дорогу всі ми разом вирушаєм сьогодні.

Дай нам на щастя свою настанову, усмішки сяйво і теплі долоні.

 (виступ матері)

Дорогі наші, діти! Прийміть цей святий хліб, як символ життя і достатку. Хай захистить він вас від знедолень і обманів, хай вбереже від життєвих гроз. (дарують дітям коровай)

Дочка: Дякуємо вам, дорогі наші батьки, за хліб-сіль, за життєву мудрість, за тепло і ласку, за добрі побажання, й батьківське благословення.

(пісня «Мама), «Пісня про тата» - дівчата танцюють  танець з батьками).

1.  Сімя – це пристань і гавань, сюди повертаєшся знов

         Із мандрів далеких і плавань – тут вічно панує любов.

    І завжди тебе тут чекають, куди б ти не їхав, не йшов,

З дороги тебе виглядають увага, турбота й любов.  

2. Батьки – найрідніші люди у світі. Та іноді вони зовсім нас не розуміють. Гуляти не пускають, відлучають від комп`ютера, не дають кишенькових грошей. І коли здається, що весь світ проти тебе, приходять люди, які люблять нас дужче, ніж своїх дітей – наші бабусі і дідусі.

(На сцену виходять бабусі і дідусі випускників)

 - Сто років тебе, Василівно, не бачила!

 - Доки внуків у дитсадок водили, той бачились щодня. А тепер вони самі без нас скрізь ходять.

 - А мені з вами можна?

 - А ви хто?

- Я своя. Теж бабуся, тільки здалеку приїхала.

- Звісно можна.

- А як же швидко виросли наші внуки…  

 - Я своїми дівчатами не налюбуюсь. Як прийдуть, я мов народжуюсь заново…

 - А я про своїх хлопців тільки й думаю. Головне – щоб здорові й щасливі були.

 -  А наша внучка  - вся в мене. Подивлюсь – ну точно я 40 років тому… Та всі діти гарні. Ще ніколи не бачила таких красивих випускників! Давайте ми їх благословимо на щасливе життя. (вірш)

Благословлю я вас в путь,

Я, діти, щастя вам бажаю.

На щедру долю, на любов, на радість вас благословляю.

Хай будуть добрими шляхи,

Якими судиться ходити.

Бажаю вам себе знайти і недаремно вік прожити.

- Так, це вже в нас пішло не по сценарію! Давайте краще заспіваємо!

   - Давайте. Тільки ж так, щоб внукам за нас не соромно було.

 - Постараємось.    ( звучить пісня у виконанні бабусь «Течет ручей»)

ФІНАЛЬНИЙ БЛОК

(звучить запис пісні «Девушки фабричные», ховаючи за спини букети квітів, на сцену виходять юнаки)

• Що не кажіть, мужики, а випускний  - класне свято!
• Дорослим почуваєшся. Дивишся на все по-іншому. Я тільки сьогодні по-справжньому зрозумів якою важливою була для мене школа.
• А я по-справжньому відчув яка чудова у мене родина
• А я й сам на себе іншими очима подивився: красивий, солідний, співати умію.
• Класне свято! І виходить все якось легко, і слова щиро кажуться.
• Але знаєте, мужики, от відчуваю – не все я ще сьогодні сказав. До дівчат наших звернутися хочеться. Поки вони не чують, признаюсь вам, мужики, хочу вибачення в них попросить.
• І я хочу
• І я з вами
• А давайте підемо і скажемо їм: «Вибачте за всі зламані лінійки і обмальовані зошити.»
• І за те, що штовхали і за волосся смикали.
• І за грубі слова й необдумані вчинки теж вибачте.                                           (пауза) 
• Що в тебе в руці?
• Ось….   (дістають квіти з-за спини)
• Їм?
• Їм. Кому ж іще?
• Я ж їх ніколи ображати і не хотів. Воно само якось виходило….. Віриш?
• Вірю. Сам такий.
• Мужики! Не карайтеся так: дівчата ж теж не завжди праві бувають.
• Бувають. Але їм можна – вони ж у нас ікони!
• Ікони! У Візантійській церкві ікон було менше, ніж у нас дівчат у класі.
• Так  це ж класно !!! (обертається, бачить дівчат) - Мужики вони все чули !!!
• А й добре, що ви все почули, бо ми дійсно хотіли вам це сказать

                                    ( простягає квіти)

  -  Мир?

  - Мир

• Забуто?
• Забуто
• Вибачила?
• Вибачила

(дарують дівчатам квіти, звучить пісня «Школьница»)

 

1. Випускний справді незвичайне свято. Бо тільки зараз, коли до прощального світанку лишилось так недовго, починаєш  гостро відчувати, що є друзі, є вороги, а є ОДНОКЛАСНИКИ.

 

2.Ті, хто зараз поруч і,  хто два роки тому вже стали студентами, ми пов’язані на все життя шкільною дружбою, першим коханням, шпаргалками, лінійками, генеральними прибираннями і навіть бійками на перервах.

 

3.Знаю, що з роками все це переосмислиться. Сприйматиметься по-дорослому, і цінуватиметься з кожним роком більше.

         Знаю, що будуть речі, які я захочу забути чи забуду ненавмисне. Але я ніколи не зможу забути свій прощальний шкільний вальс – чарівну музику дитинства на світанку юності.

(прощальний танець випускників)

1.Ми зараз поруч всі – І більше слів не треба.

На нас чекає світ,на нас чекає небо.

2.Лети дитинство в небо голубе

 І засвітися там яскравою зорею

Надії, радості, любові, доброти

 З широкою відкритою душею!       

 

1.Школо, рідна моя перша школо, берег мого дитинства, світанок моєї юності. Усім, що знаю і умію, я завдячую тобі. Спасибі, школо, за мудре учительське слово, за друзів і за осмислені життєві істини. Я доросла. Я вмію відрізнити зле від доброго і розпізнати справжнє. Повір в мене, школо! Повір і відпусти. А я завжди буду вдячна тобі.

2.Місто, рідне моє маленьке місто, ти – найкраще! Дякую тобі, місто, за тихі вулички, верби над Сулою і почуття гордості за рідну землю. Я дорослий. Я – громадянин України, я маю чітку мету в житті і обов’язково її досягну. Повір в мене, місто, і проведи в дорогу. А я завжди пам’ятатиму тебе.

3.Мамо, рідна моя мамо, наймиліша у світі. Ти дала мені життя, ти завжди в мене вірила. Я доросла, мамо. Я пам’ятаю все, чому ти мене вчила. Я вмію цінувати дружбу, я вмію любити життя. Я не оступлюсь, мамо, і зможу допомогти тому, хто втратить віру. Благослови мене, мамо, проведи за поріг і чекай. А я завжди до тебе спішитиму.

(звучить фінальна пісня «Береги любов», випускники виходять із зали)

 

                                                                Додаток 1

ТЕКСТИ ПІСЕНЬ

ПРИМІТКА: автор текстів 6, 11 - Ющенко І.В.,  тексти 1 -5, 7-10, 12  - матеріали інтернет-ресурсів та друкованих видань минулих  років

1."Береги любовь"
1.Ну от і все - сумна історія, вже незнайома територія.
Літак наш скоро вже зліта, а тут вироста terra inkognita
Що буде далі - всі ви знаєте. І сум в очах не приховаєте.
Удачі,сльози, помилки, і листям роки, і сайт "Однокласники".
Пр.: Але зупинись, намалюй цю мить, і нехай в блакить
Твій тихий сум сріблястим птахом полетить.
І на крилах хай понесе тебе крізь темінь сірих хмар у небо голубе.
2.Ну от і все - завіса, оплески. І сонця гаснучого відблиски.
І маски знято всі уже. - знайомий сюжет.  хай час збереже
Останні посмішки на камеру - і вже в очах дівочих завмерла
Ця незнайома їм печаль. Школо, прощавай, школо, прощавай!
Пр.

2. "Просто подари"
1.Зоряним блискучим дощем посміхнулись нам небеса.
Ніби ми радіємо ще, а в очах з'явилась сльоза.
Ось дитинство наше стоїть, каже, що прощатися час.
А за мить воно полетить у краї далекі від нас.
Пр.: Поверни, дитинство, нам втрачений рай,
Розфарбуй нам різними барвами сни,
Спогади про школу у серці сховай,
Щоб уже ніколи вже не зникли вони.
Подаруй, дитинство, нам трави в росі,
Запахи і барви тих сонячних днів -
І тоді щасливими станемо всі,
І тоді забудемо миті сумні.
2.Дивні мерехтливі слова, тихий загадковий мотив.
В музиці сумній ожива те, що ти сказати хотів.
Непомітно в тебе з плеча пташкою дитинство спурхне,
І на вушко скаже: "Прощай!", і в далекі далі майне.

 

 

3. «Одноклассники»

1.Мы такие разные, у всех свои печали и праздники

Но у нас пожизненно на всех печать она - Одноклассники...

По земле растеряны, девчонки поменяли фамилии

Героини школьной, но никем не забытой идиллии...

Припев:(2x)

Спустя какое-то количество лет мы ищем, только не находим ответ

И что за сила такая держит и не отпускает последний школьный рассвет

2.А подумать, сколько раз проверены на практике знания...

Жизнь даёт уроки, но ни слова о домашнем задании.

В школе было просто, только главное, чего не вернуть никак...

Первое признание в любви, пусть не умелое, но в стихах!

Припев: (2x) Проигрыш:

3.Скоро позабуду теоремы, аксиомы и правила

Словно ниоткуда, просто буду знать и всё, вот так правильно!

Нас немного меньше, чем на фото, мы похожи и разные

Видимся всё реже мы, но всё же это мы – Одноклассники

 

4. «Учителя, вы в нашем сердце остаетесь навсегда»

1.Ручьи звенят, и годы катятся, как талая вода. 

А мы растём, и нам так хочется романтики. 

Учителя, вы в нашем сердце остаётесь навсегда, 

Для вас мы будем вечно девочки и мальчики.  

2.И пусть отметки в дневниках забыть мы сможем без труда, 

И переменок школьных маленькие праздники, 

Учителя, вы в нашем сердце остаётесь навсегда, 

Мы любим вас, тихони ваши и проказники.  

 

5. «Школьные романы»

1.Джульетта 15-ти лет в футболке и узеньких джинсах

Зубрит о Шекспире билет, не видит Ромео, не слышит.

За партой в последнем ряду он дочь Капулетти рисует,

В сиреневом белом саду она на рассвете танцует. 

П-в: Школьные романы головы дурманят,

Первый белый танец, приглушенный свет...

И тебе награда - два случайных взгляда,

Вздохи и сомненья между "Да" и "Нет" 

2.Прошла, миновала пора,  когда мы впервые влюблялись,

Но в скверах и шумных дворах на лавочках буквы остались.

Ножом неумелой рукой он вырезал: "Рома+ Юля".

Остался мальчишка смешной в далеком и жарком июле.

 

6. «Доченька моя»

1.Кажется,  для грусти нет причины,

Отчего же просится слеза,

Лишь взгляну в большие и родные

Взрослой дочки детские глаза.

И тихо я вздыхаю, печаль в глазах тая.

Какая ж ты смешная, девочка моя.

«Судьба, дари ей счастье», - прошу тихонько я.

Какая же ты взросая, доченька моя.

2.Уезжаешь, доченька, ты скоро

В город, где мечты тебя зовут.

Завтра будешь взрослой, а сегодня

Маленькой побудь еще чуть-чуть.

 

7. «Ах,  какая женщина»

 1.В круговерти  жизни школьной многотрудной, неспокойной

Не было надежней человека.

Взяли нас в десятом классе, отвели Вы все напасти,

Теплотой души согрели.

Очень Вы любили нас, защищали всякий раз

И прощали шалость нам любую.

Ах, какая классная, какая классная – вот бы всем такую!

2. Жизнь пошла привычным кругом, малышам Вы стали другом,

Малышей любовью Вы согрели.

И Вас снова уважают, и Вас снова обожают,

С ними снова Вы помолодели.

Хоть и много дел у Вас, знаем, любите наш класс,

А мы  - Вас – такую же родную.

Ах, какая классная, какая классная – вот бы всем такую!

 

8. «Вернисаж»

— На перемене как-то раз случайно встретила я Вас.

Меня портфелем  Вы огрели.

Звенел заливисто звонок и звал меня он на урок,

Но я отчаянно ревела.

— Ревела ты на весь этаж – был рева высший пилотаж –

Меня прошиб холодный пот.

-  Директор вот уже идет, а я себя на том ловлю,

Что Вас почти уже люблю!

 

9. «5 причин» (діалог  зі шкільною медсестрою)

- Как же это все произошло, что вчера полкласса не пришло,

А сегодня в школе лишь один?

- И у нас на это сто причин:

Первая причина - это мороз, а  вторая – ухо, горло, нос,

Третья причина –«не виноват» -вызывали нас в военкомат.

Четвертая причина - это весна – не пускает в школу нас она.

А пятая причина – аппендицит, а  шестая – просто зуб болит.

Седьмая и восьмая – упадок сил –никто меня с утра не покормил.

Девятая причина – это склероз, десятая причина – авитаминоз.

Одиннадцатая….

 

10. «Погода в доме»

1. Какой прогноз погоды в шумном мире,

Чего там обещает интернет?

Не знают все синоптики в эфире,

А у директора готов ответ:

   Припев:    

   Главней всего - погода в школе,

   А все другое- суета

   Вас от беды пускай укроет

   Большая сила нашего зонта.

 

11. «Переживу» (для вчителів фізики та фізкультури)

1.Плакала я,  слёзы роняя в тетрадку,

Ночь за окном, а в голове Исаак Ньютон.

Боже, скажи, все ли со мною в порядке –

Третий закон – мой постоянный жуткий сон.

Сердце дрожит на ветру, формулы все я сотру

Из памяти своей .

П-в: Пережила как-то этот год,

И смогла понять, ты прав, законы надо знать.

Первый закон и второй закон  

Пусть горят огнем, но навсегда

Оставил след ты на пути моем .

2. Плакала я, слезы роняя на кеды,

Твой стадион – явно не мой родной формат.

Может ты прав – спорт не такой уж и вредный,

Кросс пробегу и упаду я на шпагат.

Сердце дрожит на ветру, не добегу – упаду

В расцвете юных лет.

П-в: Пережила как-то этот год,

И смогла понять, ты прав, зачеты надо сдать.

Мячик, канат, кольца и шпагат – пусть горят огнем,

Но навсегда оставил след ты на пути моем.

 

12. «Течет ручей»

1.Пускай идут года, но мы не старые,

Обычно бодрые, слегка усталые.

И дети выросли, и можно б отдохнуть,

Так внуки милые нам не дают уснуть.

П-в: Красивые, любимые! Вы самые родимые!

Упрямые, похожие на нас! Мы очень сильно любим вас!

2. Ночами длинными мы не смыкали глаз,

Мечтали взрослыми скорей увидеть вас.

Уже вы выросли, но хочется сказать:

«Ах, если б снова вам вернуться в детский сад!»

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

  

 

 

 

 

 

.