Виховна година «Як виникло твоє ім'я та прізвище»

Виховна година

«Як виникло твоє ім'я та прізвище»

Мета: розвивати допитливість, спостережливість, творчу

самостійність школярів; виховувати цікавість до читання книг, повагу до старших, любов до рідного краю.

Обладнання: оголошення, плакат, костюми Знайка, Незнайка, Чарівника, книги Л.Успенського «Ти і твоє ім’я», І.Глинський «Твоє ім’я - твій друг».

Ведучий: Сьогодні ми з вами здійснимо подорож у Країну імен та прізвищ. Історія людства не знала епоху, в якій би люди не мали імен. У старовинних документах знаходимо імена Рудий, Кривий, Забіяка. Бажаючи мати сильну, розумну чи гарну дитину, батьки називали її Лев, Вовк, Веселка, іноді за днем народження - Субота, порою року - Зима, Літо. Щоб обдурити «злу силу» і не дати їй забрати дитину, називали малят Павук, Кобиляча Голова, Поганка. Суспільна , верхівка пишалася своїм багатством, тому до складу імен можновладців входили корені - слав і волод - Ярослав, Мстислав,

Всеволод, Володимир.

У X ст. у нас з’явилися Марина, Олена, Зоя, Валентина. А що вони означають, вам допоможе дізнатись ось такий вірш.

Допитлива дівчинка наша Наталка - Її називають: Наталка-питалка.

Питає Наталка: «Чому я так звуся?

І чому Маринкою зветься мамуся?

Найкраща подружка моя - Катерина,

А в класі у нас і Оксана, й Ірина,

І Зоя, і Соня, і Клара, й Галина,

Лариса, Олена та ще й Валентина?»

«Імення ці давні, - вчителька каже,- Із Греції й Риму, із Заходу й Сходу Вони нам дістались від різних народів.

А що вони значать,- послухай дитино:

Галина - спокійна, міцна - Валентина,

Наталія - рідна, морська - то Марина,

А Зоя - життя, чистота - Катерина.

Оксана - чужа, ну а мир - то Ірина,

Олена - то світло, Лариса - то чайка.

Усе зрозуміла, мала запитайко?

Софія - премудра, а Клара - ясна -
Ось що означаютьдівчат імена».

Хто впізнав імена знайомих дівчаток? Яке їх значення?

А тепер подумайте і скажіть, що означаюі ь імена: Віра, Надія, Любов, Людмила, Світлана.

Зараз розглянемо зміст хлоп’ячих імен. А розкажуть вам про них ваші давні знайомі Знайко і Незнайко.

Незнайко у Знайки спитав ненароком:

•      Чи все, що ти знаєш ти взяв на уроках?
•      Ні, - Знайко промовив, - книжки я читав,

У різних гуртках після школи бував.

•      Ти знаєш і те як ім’я виникає? І звідки приходить? І що означає?
•      Так, знаю, - відказує знайко спокійно, - ось Косгя, наприклад, це значить постійний,

Кирило - господар і мужній - Сашко,

Степан - це вінок, а бадьорий - Гришко,

А Петрик - то камінь, хоробрий Андрій,

Найбільший»- Максим, захисник - Олексій,

Не наші слова в цих звучать іменах,

Дали імена нам чужі племена.

А наші ти знайдеш із коренем -слав - Дивись: Святослав, Владислав, Мирослав.

Незнайко зрадів: «Ось тепер і я знаю,

Чому тебе Знайком усі називають.

А в мене, Незнайка, погане ім’я:

Назву я себе - і всі знають, хто я.

Тепер я вже інший, я хочу все знати,

Мабуть, мені треба ім’я поміняти.

Не хочу, щоб всі мене звали Незнайком,

Нехай буде в класі іще один Знайко.»

Після цього ведучий звертається до дітей із пропозицією: хто не знає, що означає його ім’я, хай напише на папірці і передасть Чарівникові - той усе пояснить. З’являється Чарівник. До відповідей на запитання дітей він має підготувати заздалегідь, перевіривши імена учнів класу за довідником А.Пегровського «Словник особистих імен».

Ведучий. Ви почули про деякі імена . Якщо хочете дізнатися більше, прочитайте одну з цих книжок ( демонструє виставлені на

полиці). 

А тепер поговоримо про прізвища. Колись їх зовсім не було. У

людей, крім імен, були прізвиська, що давалися за якимись зовнішніми чи внутрішніми ознаками людини: 1 убань, Чубань, Бородань, Бровко. Значення деяких назв сьогодні вже забулося, і пояснити їх можна лише за допомогою спеціальних словників: Легейда ( неповороткий ), І миря ( нерішуча людина ), Хандога ( мудрий ).

Згодом прізвиська закріпились як родові прізвища і стали переходити від батька до сина. ІДе були найменування за професією людини, її національністю, місцем проживання, зовнішніми чи внутрішніми ознаками. Багато прізвищ утворилося від імен до яких додавались українські суфікси - енко чи російські - ін, - ов. І значення - син. Отже, Іваненко й Іванов - син Івана; Петренко, Петров - син Петра.

- Як ти гадаєш, Незнайку, чи є серед присутніх діти прізвища яких походять від імен.

Незнайко. Не знаю-. Може, школярі самі про це скажуть? Знайко. Правильно. Підніміть руку ті, хто вважає своє

прізвище похідним від імені. ( Діти називають свої прізвища і пояснюють, від яких імен вони утворені. Знайко уточнює, що ці власні назви утворилися не лише від повних, а й від зменшених, пестливих імен: Терещенко - Терешко ( Терентій ), Катрусенько - Катруся (Катерина).

Чарівник. А зараз, юні друзі, ми з вами пограємося. Я прочитаю вірш, а ви постараєтесь розкрити значення прізвищ, згаданих у ньому. В якої команди буде краща, змістовніша розповідь, та й буде переможцем.

Ким наші прадіди були Нам прізвища розповіли.

У кожнім класі, в кожній школі Кравців і Гончарів доволі.

Шевців, Ткачів і Бондарів,

Килимників і Слюсарів,

Кушнір є, Липник, Золотар,

Котляр, Тютюнник і Ківшар,

Хто краяв сукні, став Кравець,

Хто шив взуття, прозвали Швець,

Котли виготовляв - Котляр,

А ківшик для води - Ківшар,

Кушнір кожухи добре шив,

А слюсар дерево різьбив,

Для сала бодню збив Бодняр, Горшки випалював Гончар.

Для суден линви чи канати, Робили Липники, мій брате. Цирульник бороди голив, Калашник калачі ліпив. Трудились з ранньої зорі                     Землі твоєї трударі.

Ведучий пропонує також учням пояснити походження прізвищ Килимник, Золотар, Тютюнник, які не пояснюються у вірші.

Чарівник. Яких тільки прізвищ на світі нема І вечір, і Ранок, Мороз і Зима,

Хоробрий мисливець із вовком змагався,

На все життя потім Убийвовком звався.

Сміливий - Орел, а чи Сокіл, чи Тур,

Якщо полохливий, то Заєць чи Щур.

Був добрий - то І олуб, Добродій, Добрій,

А хитрий - то Лис, чи Хитрун, чи Крутій.

Індик - гордовитий, а Півень - хвастун.

Був хлопець смішливий - назвали Чмихун.

Ведучий пропонує дітям спробувати пояснити, чому люди у давнину могли дістати такі прізвища: Журавель, Соловей, П’явка, Вовк.

Знайко. А чи знаєте, що дехто з учнів намагається від прізвищ утворити призвиська? Що з того виходить? Ось послухайте вірш Г.Бойка.

Жартун.

В нас жартун у класі є,

Всім він призвиська дає,

Каже:- Я мастак до жартів - Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою» Савенка,

«Головою» - Головенка,

А Саченкову - «Сачок»,

Маслаченка — «Маслачок»,

Зве Зарудного - «Заруда...»

А його всі звуть «Зануда!»

Ведучий. Послухайте ще один вірш Г.Бойка і скажіть, яке прізвище ви б дали хлопчикові Толі.

Толі в класі не сидиться,

Непосиді все б крутиться.

То типа свого сусіда,

То поглядує навкруг,

То під партою об ід а,

То на парті ловить мух...

• ( Крутій ).

Чарівник. Тепер ви вже навчилися розгадувати «секрети» імен і прізвищ. Ви зможете поділитися ними з батьками та друзями. Навчіть і їх рогадувати таємниці походження власних імен.