Сценарій концерту на батьківські збори "Родина - України краплина"

«Родина – України краплина»

 

(Звучить музика + відео)

Учениця.
Я з’явилася на світ із любові та мрії.

Із щасливих татусевих й маминих снів.

Ще були в тата й мами високі надії.

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

Учениця.

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Ще безпомічна, крихітна їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

Учениця.

От ми вже й підросли. Ходим в школу щоднини.

Любим дуже книжки, ігри різні, свята.

Але дуже важливо ще те для дитини,

Коли тато є й мама, родина свята.

Учениця.
Тоді легко і просто, завжди є порада,

Є підтримка і ласка, любов, доброта.

Пригорнутись до тата і мами я рада,

І тоді найскладніша проблема — проста!

Ведуча 1. Життя  по -  різному  складається  в  людини,

Бо  це  вже  як  судилося  кому,

В  одних  воно , як  пісня  лебедина ,

А  в  інших…   наче  зовсім  не було.

То  наша  мова  нині  про  родину ,

Про  дітвору  й  поважних  їх  батьків,

Про  те,  що  має  кожен  з  вас  чудових  доньку  й  сина

І  хай  так  буде  упродовж  усіх  віків.

Ведуча 2. Найбільшим  дарунком  Господа  для  людини – є  сім’я. Це  той  оберіг,  куди  повертаєшся  з  далекої  дороги, те  місце, де  можна  спочити,  зігріти  душу.

Ведуча1.Тут  людина  робить  свої  найперші  кроки,  звідси  вона  виходить  у  широкий  світ.  У  сім’ї  вона  навчається  любові  і  добра,  тут  вона 

вчиться   шанувати  свій  рід,  свою  землю,  берегти  пам’ять свого  роду.

Ведуча 2. І ось сьогодні ми усі зійшлися

Поспілкуватися у ці осінні дні,

Здружитися щоб всі ми спромоглися,

Побути разом, поспівать пісні.

Ведуча 1.Бо це ж чудово, як батьки і діти

У свято й будні завжди поруч йдуть.

Сьогодні всім нам можна порадіти,

Що в нас родини дружно так живуть.

Ведуча 2. І сьогодні, прийміть від нас щирі слова вдячності, які звучатимуть у різнобарв’ї дитячих пісень.

Художній номер

 

Ведуча 1.  Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися РОДИНІ
І побажати щастя всім!

Ведуча 2. "Рiд", а вiд нього - "Родина"! "Родина", а від неї  "народ"! А "народ" – це, безперечно, Украïна i всi ми - ïï дiти. Старi, молодi, зовсiм юнi й тi, хто тiльки спинається на ноги - всi!

Ведуча 1. I коли ми говоримо: "Мiй рiд, моя родина", то у кожного в душi народжується щось таке тепле, нiжне, таке рiдне i близьке. Бо ж це найрiднiшi люди: тато, мама, бабуся і дiдусь, брати та сестри.

Ведуча 2. Це - рiдна домiвка: просторий двiр, квітучий сад, криниця з чистою джерелицею. Це - тихi пiсеннi вечори i сонячнi росянi ранки. Це - вишиванки, це - казки i легенди, мудре народне слово.

Ведуча1. А тепер настав час танцю. Своє мистецтво вам дарують вихованці танцювального колективу.

 

1.Моя сім’я і дорога родина —
Це тато, мама, бабця і дідусь,
Сестричка, братик і любов єдина,
І я у них також любити вчусь.
2.Мені тут тепло, затишно і тихо,
Надійно, світло, радісно завжди.
Мене в родині оминає лихо,
З усім на світі я біжу сюди.
3.Чи радість світла в серденьку буяє,
Чи сльози гіркі ллються із очей.
Я йду в родину, я ж бо добре знаю,
Як люблять у моїй сім’ї дітей.
4.Пригорне ніжно матінка дитину,
Положить тато руку на плече.
Я завжди можу спертись на родину,
Тут серце біль тяжкий не обпече.
1.Бо є любов, підтримка і увага,
Є тепле слово — щастя джерело.
Панує у родині в нас повага,
Любов прадавня, ласка і тепло.

2.Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.
3.Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.
4.Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

Ведуча 2.    А щоб наші батьки  були завжди усміхненими, радісними, сьогодні ви  станите свідками сватання на Гончарівці

 

Дівчинка. Глибоке коріння — високе гілля... Це ми, діти, пишна крона цього дерева. Усі братики і сестрички, друзі, однокласники, знайомі, одне покоління — усі ми — це і є те високе гілля, майбутнє кожного роду, всієї України. Адже наша держава Україна — рідна ненька всього українського народу, який пустив глибоке коріння в її землю ще від роду людського, багато-багато тисяч років тому і досі живе тут, на своїй рідній землі.

Хлопчик.З прадавніх віків українці люблять свою рідну землю, в якій лежить набагато більше їх родичів, ніж зараз живе на цій святій землі. Вони полягли за її волю і незалежність, за її самобутність і розквіт, за свою родину, за дітей і їхнє майбутнє. Це чиїсь родичі: твої, мої — наші рідні прадіди, які вірили у світле майбутнє своїх дітей, онуків, правнуків і боролись за нього, як уміли і могли.

Хлопчик. Тому ми — молоде покоління, яке прийшло на цю землю жити сьогодні, повинні бути гідними нащадками наших предків, мусимо знати, берегти і примножувати все те, що заробили важкою працею, здобули у нелегкій боротьбі наші пращури. Це ті надзвичайно цікаві та багаті традиції, звичаї, які склалися за віки, і самобутню культуру та побут України, і нашу рідну українську мову, і волю та незалежність нашого народу.

Дівчинка. Перед нами стоїть велике завдання — зберегти все те, що здобули наші предки, примножити славу України, зробити нашу державу квітучою, могутньою, славною, щоб виконати заповітну і високу мрію минулих поколінь нашого народу. А ще в нашому серці живе вічна мрія, велика любов, щира повага до всього того, що створено нашими працьовитими мрійниками, нашими дорогими предками. Тому і родинне свято ми присвячуємо нашій дорогій родині й усьому українському роду, з якого ми пішли.

Хлопчик. Сьогодні ми ще діти, вчимось у школі, здобуваємо знання, вивчаємо історію свого народу, заглиблюємося у далеке і не дуже далеке минуле, щоб краще пізнати світ, рідний край, свій народ. Нам цікаво все на світі, адже ми пізнаємо цей світ, свій рід, стосунки і взаємини у суспільстві, у родині, переймаємося всіма подіями, які відбулися або відбуваються сьогодні. Наше серце сповнюється добрими почуттями, любов’ю до свого роду, до рідного українського народу, до нашої Вітчизни.

Дівчинка. І це чудово, адже не може дитина рости байдужою до світу, бо у ній — гаряче, чисте та добре серце українця. А українці з прадавніх часів були чистими душею і добрими, працьовитими і волелюбними, люблячими і щирими людьми. Тому і ми зростемо саме такими: добрими, волелюбними, світлими, працьовитими, люблячими, щирими, чесними людьми. Це наш обов’язок — вирости саме такими, бо ми ж спадкоємці свого роду.

Хлопчик. Сама земля дала нам рідне слово,
Робочі руки й щирі почуття.
Й дитинну душу світлу, пелюсткову,
І мрії, що ведуть у майбуття.
Ми на своїй землі віки й тисячоліття,
Тут славний рід, родина і сім’я.
Коріння у землі, а в небо — пишне віття.
У світі — українці нам ім’я.
Іде в майбутнє рідна Україна,
У світле і високе майбуття.
І наш народ — одна свята родина,
А кожен з нас в родині цій дитя.

Ведуча2. Є у мами помічниця

Гарна дочка-трудівниця.

Всім у домі помагає,

Тата смачно пригощає.

І бажання вона має

Та матусеньку прохає,

Подаруйте мені брата,

Брат же є і в мами й в тата,

Рід міцний – міцна країна,

Каже Ворона Поліна.

Художній номер

 

Ведуча 1. Ми, українці, нація прадавня,

На цій Землі — багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

І багатющий в нас духовний світ.

Ведуча 2. В нас звичаї свої, неписані закони,

По них пізнає українця вся земля.

Своє світосприймання й заборони,

Як і свої ліси, річки й поля...

Ведуча 1. Свої казки, легенди і повір’я,

Дотепні жарти і слова ясні,

Своя хатина біла і подвір’я,

І неповторні, трепетні пісні.

Ведуча 2. Усе, що є в нас, в праці здобували,
Пройшли дорогу в світі нелегку.
Та завжди хлібом друзів зустрічали
На вишитому шовком рушнику.
Бо ж хлібові ціну народ наш добре знає,
Пройшов крізь голод, смерть і забуття.
Та доброту і щирість в серці має,
З теплом в душі й любов’ю йде в життя.
Ведуча 1. Народ цінує землю цю єдину,
В якій коріння наше з правіків.
Вітчизну любить і свою родину,
Бо тут народжений й життя прожив.

Ведуча2. Народ український – гордий, натхнений.

Наша творчість – як квітів яскравий вінок!

Не залишить нікого байдужим

Заповзятий, веселий танок!

 

Ведуча 1. У нашого народу глибоке й тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що позначилось на усіх сферах життя – культурі, побуті, мові. Відображенням високого духу нації в усіх народів і в усі часи були національні символи.

Ведуча 2. Серед геніальних винаходів людства особливе місце посідає родина. Так, саме вона є тим потужним джерелом ,що об’єднує людей у родинне гніздо на основі шлюбних і кровних стосунків.

Ведуча 1. Родинне гніздо –так називають батьківську домівку , як найдорожче місце для кожної людини, а особливо дитини.

Ведуча 2. Ти — українець, пам’ятай щоденно,
Що ти свого народу славний син.
До всього стався творчо і натхненно —
Ти неповторний і такий — один.
Тому затям, що треба чесно жити,
Повинен досягнути висоти.
В житті своїм завжди добро творити
І промінь сонця до людей нести.

Ведуча 1.. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Учні читають власні вірші.

 

Ведуча 1. Готуючись до сьогоднішнього свята було проведено конкурс творчих проектів «Традиції моєї родини».

Ведуча 2. Дорогі батьки. Хочеться представити власноручні вироби наших родин, які створюють красу і затишок у їхніх оселях

Ведуча 1. І дивлячись на ці родинні багаті реліквії, скарби, ще раз переконуємось, що українські родини дуже талановиті, вони зігрівають нас маминою піснею, батьковим напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, незрадливістю рідного слова.

Ведуча 2. Зараз ви побачите і почуєте чудовуй номер – уривок із сценки «Фараони».

 

Ведуча 2. Поряд з рідною родиною, домівкою для дітей другою родиною, рідною домівкою стала рідна школа, де діти зростають, навчаються, мужніють, радіють.

Ведуча 1. Земля – ковчег: наш дім і справді диво.

Ми – пасажири, всі кудись пливем,

Нам треба жить єдиним колективом,

Лиш тільки так мети ми досягнем.

Ведуча 2.Щасливі батьки, чиї імена

Прославляють у їх дітях!

Ведуча 1.Щасливі й діти, які не тільки

Не осоромили, а й примножили

І звеличили честь і благородство

Своїх батьків і славних предків,

Бо істинне благородство полягає

В доброчесності.  Художній номер

 

Ведуча 2.Шановні батьки! Нехай і надалі ваші діти будіть яскравими особистостями, здатними реалізувати свої творчі, наукові, організаторські здібності, заперечити успіх, облагороджувати оточення своєю діяльністю.

Ведуча1. У народі кажуть:  «Кому честь – тому  слава».

Тож переходимо до оголошення номінацій рейтингу шкільної популярності.

Ведуча 2. В нас козак і прадід й дід

Цим гордиться кожен рід

Хлопець кожен теж козак

Все робити він мастак.

А я пісню заспіває

Соловейко затихає,

А найбільший козачук

Це співак Даня Шевчук.

 

Ведуча 2.Існує легенда: колись давно спитали у батька такої благословенної сім’ї, як він гарно зумів виховати аж 12 своїх дітей, то він відповів: “А я ніяк їх не виховував. Я робив, а вони коло мене, я жив, а вони коло мене”.

Ведуча 1. З усього в світі найдорожче –

Своя сім’я і власний рід,

Бо навіть предків рідних мощі

Оберігають нас від бід.

Вони поважно з того світу

(Нема, повірте, забуття),

Спостерігають, як їх діти

Ідуть дорогою життя.

Ми це не завжди помічаєм,

Та у житті воно так є,

Коли ми добре пам’ятаєм

Родинне вогнище своє.

Якщо шануємо і множим

Свою сім’ю і родовід,

То передати дітям зможем

Цю шану в спадок-заповіт.

Бо без сім’ї і свого роду

(Такий закон Всевишній дав).

Немає нації, народу,

Немає жодної з держав.

Ведуча 2.Король танцю, король балу,

Закружляє вихром залу

Зупиняє час – урочистий вальс.

 

Ведуча 2. Шановні батьки, настав час прощатися з вами.

Ведуча 1.Як мало людині для щастя потрібно.

Відчути, що поруч є спільник думок,

І дякую долі завжди принагідно,

Що наші серця плетуть сімейний вінок.

Ведуча 2.Хай щастя поселиться у Ваших родинах,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Хай голуб голубку кохає й шанує,

Повага та спокій повсюди панує.

Ведуча 1.На останок побажаєм:

Всю рідню свою велику

Ви не забувайте.

Повсякчас своїм теплом

Щиро зігрівайте!

Ведуча 2.Від цієї теплоти

Стане більше доброти.

А від усмішок ласкавих

Стане в світі менше зла.

Ведуча 1.Вам бажаю всім добра,

Щоб у кожнім добрім ділі

Досягнуть зуміли цілі

Хай вам Бог допомога!

І завершують наш святковий концерт учасники ансамблю «Джерельце» із піснею «Добрі люди»