Сценарій конференції "Свіжість подиху чи провокація патологій?"

Сценарій

науково-теоретичної конференції

«Свіже дихання» чи провокація патологій?»

Мета:ознайомити студентів з хімічним складом жувальної гумки, історією створення, особливостями використання жувальної гумки; розкрити позитивний та негативний вплив жувальної гумки на організм людини; розглянути естетичний та фізіологічний аспект питання. Розвивати вміння досліджувати, аналізувати наукову та соціальну літературу, аналізувати інформацію, робити висновки, висловлювати свої думки і знання перед студентською аудиторією. Формувати дбайливе ставлення до свого власного організму, вміння оцінювати ризики та приймати рішення про необхідність використання чи можливість відмовитися від жувальної гумки. Виховувати ввічливість, толерантність, повагу до учасників конференції.

Завдання:

• проаналізувати наукову літературу з означеної проблеми;
• ознайомитися з історією виникнення гумки;
• визначити хімічний склад жувальної гумки;
• виявити корисні та негативні властивості жувальної гумки на організм людини;
• провести анкету, опрацювати її, ознайомити з результатами анкетування;
• заслухати інформацію медичних працівників про вплив жувальної гумки на організм людини;
• підвести підсумок конференції.

Обладнання та матеріали: електронна презентація, виставкові матеріали, пов’язані з жувальною гумкою, питання анкети та результати анкетуваннястудентів коледжу та викладачів.

Хід заходу.

«Здоров’я – це ще не все, але все ніщо без здоров’я»

І. Організаційний етап.

Відеофрагмент з «1+1»

Слайд 1. Назва конференції

Ведучий: насправді, людей, що вживають жуйку дуже багато. Наприклад, в середньому в рік на кожну людину припадає півтора-два кілограми жувальної гумки. В основному люди використовують жуйку, щоб позбутися від неприємного запаху з рота. Але, як виявилося, є і дивовижні ефекти, які відбуваються при вживанні жуйки, наприклад, таким способом можна позбутися від стресу і навіть зробити талію тоншою.

Ведучий:сьогодні, коли реклама «Ріглі» або «Дірол» зав'язла в зубах більше самої жуйки, ми знаємо про цей продукт не більше, ніж намдозволяє реклама. Ніякої серйозної інформації про жувальну гумку як не було, так і немає. Зовні її світ живе дуже благополучним життям: скандалів начебто немає, стоматологи з екранів телевізорів часто підтверджують корисність жувальної гумки «sugar free» для зубів. А маленькі пачки жувальної гумки є предметом великого бізнесу.

 

Слайд 2. Жують всі…

Ведучий: в даний час жують всі - і діти, і дорослі. У багатьох людей спостерігається повальне захоплення жувальною гумкою. Людей, що жують гумку можна зустріти скрізь - у школі, в інституті, вдома, у дитячому садку та інших місцях. Споживачі жуйки не замислюються про те, чи корисно жувати взагалі. Люди не розбирають ні часу, ні місця, жують під час розмови, нехтуючи певними естетичними нормами, притаманними людині. Реклама приписує жувальній гумці різні чудодійні властивості: покращує зубну емаль, запобігає появі зубного каменю, усуває запах з рота, відновлює кислотно-лужний баланс та інше.

 

Слайд 3. «Компромати» на жуйку..…

Ведучий: ми зіткнулися з багатьма проблемами, пов'язаними з жувальною гумкою. Є багато «компроматів» на неї, а їх результати більшою мірою нагадують антирекламу на «Дірол», «Орбіт», «Стіморол» та інші жувальні гумки. З’ясувати корисна чи шкідлива жувальна гумка для організму – це мета нашої конференції.

Ведучий: вивченням питань про хімічний склад жувальної гумки та її вплив на організм займалися студенти ІІ курсу, які ознайомлять вас з результатами своєї роботи. Також проведено анкетування студентів І та ІІ курсів про їх ставлення до використання жувальної гумки. Ми ознайомимо вас з результатами анкетування.

 

Слайд 4. Учасники конференції

Ведучий: до участі у конференції запрошені практикуючі лікарі, а саме: терапевт Фартушний Артем Юрійович, педіатр Яремчук Тетяна Іванівна, стоматолог Бай Ірина Олександрівна, а також фармацевт Смірнов Павло Євгенович та практичний психолог коледжу Глинянська Ніна Василівна. Ми попрохали їх висвітлити своє бачення цієї проблеми з медичної точки зору, з точки зору фахівця-практика. В кінці роботи ми спробуємо надати рекомендації правильного використання жувальної гумки.

Ведучий: до вашої уваги короткий екскурс в історію створення жувальної гумки та цікаві факти про іі застосування. З цим питанням вас ознайомить студент 123 групи Гриневич Руслан, який вивчав це питання.

 

Слайд 5. Ацтеки в Мексиці

Студент 1: жувальна гумка відома древнім грекам, ацтекам і майя, які жували смолу дерев, застиглий сік гевеї, каучук. Задовго до нової ери стародавні греки жували смоляну мастику, в другому столітті нашої ери індійці майа в Центральній Америці і ацтеки в Мексиці жували чикли. Індійці Північної Америки жували смолу ялини.

Пізніше в продажу з'явився парафін для жування.

 

Слайд 6. День народження жуйки

Сучасна жувальна гумка була запатентована в США в 1869 році дантистом.

В 1848 році в США була випущена до продажу перша жувальна гумка.

В 1869 році Томас Адамс закуповує велику партію каучуку у мексиканського генерала Антоніо Лопес де Санта Анна, диктатора Мексики, який мав намір зібрати гроші на свій реванш в Мексиці, продаючи чикл, вирішує провірити чи можливою є заміна каучуку для виробництва гуми смолою дерева саподіла, яку привозили з джунглів Кінтана-Роо (півострів Юкатан). Генерал звертається до винахідника Томаса Адамса з пропозицією дізнатись перспективу перетворення чиклу в низьковартісну заміну гумі. Адамс погодився спробувати. Плани збагатися зазнають повний провал. Санта-Анна повертається в Мексику, в той час як Адамс залишається в тупику з тонною купленого ним непотрібного чиклу, з якого йому так і не вдалося зробити замінник для шин екіпажів. Коли Адамс пішов в аптеку і випадково побачив маленьку дівчинку, яка жувала цукерки з воску, згадав, що мексиканці часто жували чикл. 

 

Слайд 7. Томас Адамс

Згодом Адамс стає засновником «Cadbury Adams» з виробництва жувальної гуми, і торговельної марки льодяників з жуйкою всередині — «Чиклетс». Одночасно з Томасом Адамсом свій вид жувальної гумки запропонував американський лікар Вільям Семпл. За його задумом жування цієї гумки мало очищувати зуби і тренувати жувальні м'язи. Проте його жувальна ґумка була зроблена з дуже твердої гуми й тому вона не користувалася попитом.

 

Слайд 8. Вільям Вріглі

В 1882 році з'явилась жувальна ґумка під торговою маркою Wrigley. В 1893 році з'явились жувальні гумки «Juicy Fruit» і «Wrigley's Spearmint». В 1910 році Wrigley з'явилась в Канаді, в 1915 році — в Австрії, в 1939 році — в Великій Британії, в 1992 році — в Росії.

У 1928 році американець Волтер Даймер винайшов надувну жуйку, використовуючи пропорції каучуку, цукру, кукурудзяного сиропу і ароматизатора.

На початку ХХ століття жувальну гумку почали жувати і в Європі.

Із збільшенням попиту на жувальну гумку чиклу почало не вистачати, і тому робились спроби пошуку замінників цієї сировини. З цією метою були досліджені латекси і смоли — гутаперча, гута-кальян, джелуонг (джелутунг, джелутонг) — коагульований латекс дерев із родини Apocynaceae, які ростуть на Борнео, сорва, натуральний каучук, гідрогенізована смола (живиця) деяких хвойних рослин. Найбільш придатним і дешевшим чиклу виявився джеулонг, але виявилось, що він жується гірше і погано втримує смакові добавки. Робились спроби взяти за основу клейковину пшеничного борошна і зеїн (білок кукурудзи), але при підрахунках дійшли висновку, що витрати на додаткові посівні площі перевищать вигоди від заміни чиклу.

Розвиток органічної хімії привів дослідників до синтетичних полімерних матеріалів. Було встановлено, що добре очищені нерозчинні у воді полімери, наприклад, полівінілхлорид, без смаку, не прилипають до зубів і не тверднуть при тривалому жуванні. Англійськими вченими в 1951 році було винайдено полівінілацетат, але для виробництва жувальної гумки він не годився, оскільки побічні продукти надавали йому специфічного запаху і гіркий присмак. Водою погано вимивались ці домішки, і англійцями було запропоновано промивати полімер сумішшю води і метанолу або води і ацетону. Недолік з низької пластичності полімеру було усунуто за допомогою пластифікатора, але пластифікатор додав нового недоліку — не утворював міцних зв'язків з полімером, мігрував на поверхню і потрапляв всередину організму, а ґумка ставала жорсткою і жувати її було складно. Тоді зайнялись внутрішньою пластифікацією вінілацетату — співполімеризацією з вінілпіролідоном, і в Японії почали в 1962 році почали випускати розчинну жувальну гумку, а американськими вченими було запропоновано використовувати сополімер вінілацетату з d-лімоменом і сополімер вінілацетату з 2-етилгексилакрилатом. Залишалось придати полімеру ще одну властивість — він не повинен прилипати до зубів. Пробували додавати сірку і вуглекислий кальцій, але сірка утворювала сульфід заліза, який забруднював продукт, а вуглекислий кальцій залишав присмак крейди. За прикладом натуральної смоли, яка в очищеному вигляді більш липка, ніж в неочищеному (при промивці смоли видаляються таніди), було прийняте рішення додавати таніди. При жуванні таніди швидко екстрагуються, але в присутності полівінілового спирту, полівінілпіролідону, крохмалю, метилцелюлози, оксиетилцелюлози і желатину екстракція затримується, а гострий смак танідів зникає. Таким чином, полівінілацетат по великому рахунку вирішив проблему, хоча і не усі основи роблять із цього мономеру.

В 1963 році Томас Адамс в США виготовив 120 тисяч тон жувальної гумки.

Станом на 1969 рік у виробництві жувальної гумки дозволено використовувати синтетичну сировину: парафін (синтезований по методу Фішера-Тропша із окису вуглецю і кисню), бутадієнстирольний каучук, нафтовий віск, поліетилен, натуральну і синтетичну каніфоль. Використовують також віск із рисових висівок, стеарати натрію і калію. З дозволених антиоксидантів використовують бутилгідроксианізол, пропілгалат. В процесі утворення полімера в реакційну суміш вводять сульфіт натрію. Забарвлюють жувальну гумку порошком какао, куркумовим коренем і іншими харчовими барвниками. До складу жувальної гумки можуть входити латекси саподіли, джелутунг рослин родин Moraceae і Euphorbiaceae (їх возять з Британського Гондураса, Колумбії, Венесуели).

«Філіп Морріс», що має найбільше підприємство з виробництва сигарет в Гватемалі, починаючи з 1971 року займається виробництвом жувальної гумки.

 

Слайд 9. Жуйка в СССР

У СРСР жувальна гумка офіційно не розглядалась як функціональна необхідність, а розглядалась як прояв західної експансії. Імпортна жувальна гумка довгий час була предметом культу, оскільки в країні вона не виготовлялась. Таким чином, жувальна гумка створювала невеликий, але добре відомий усім чорний ринок товарів. Діти нерідко випрошували жувальні гумки у іноземців. У зв'язку з цим набула популярності фраза «рос. Мир, дружба, жвачка» (традиційно звучить російською).

Виробництво жувальної гумки в СРСР вперше було організоване в Талліні і Єревані у 1977 році. Залучався зарубіжний досвід, хоча деякі підприємства працювали на основі, розробленій Єреванським філіалом НПО «Пластполімер» спільно з Всесоюзним науково-дослідним інститутом кондитерської промисловості. Першу жувальну гумку СРСР випустив в 1977 році на фабриці «Єреванські солодощі». В 1983 році до продажу випускались «Апельсинова», «М'ятна» і «Полунична» жувальна ґумка, а в Ленінграді намагалися налагодити випуск «Барбарисової», «Сливової» і «Малинової».

В 1981 році в СРСР планувалось виготовити 8 тисяч тон жувальної гумки, що майже в 2 рази більше, ніж було випущено в 1979 році. Проте, в СРСР жувальна ґумка ще не стала звичним товаром як пряники чи цукерки.

В 1996 році у Петербурзі розпочато будівництво першого в Росії заводу з виробництва жувальної гумки «Wrigley». Потужність заводу 15 тисяч тонн гумки на рік.

А зараз деякі цікаві факти про жувальну гумку.

 

Слайд 10. Бренди «Wrigle»

1. 1891 була заснована компанія Ріглі (Wrigley), але вона в той час не випускала жувальну гумку, а тільки мило і порошок, але до цих товарів додавалися пачка жувальної гумки. Жуйки стали популярнішими, ніж основні товари цієї компанії. З тих пір компанія переорієнтувалася на жувальну гумку. Orbit, 5 (FiveGum), HubbaBubba, JuicyFruit, Eclipse, Extra, BigRed та інші жувальні гумки є брендами компанії Wrigley.

 

Слайд 11. Штраф у Китаї.

3. У Китаї за випльовування жувальної гумки доведеться заплатити штраф (50 юанів).

Слайд 12. Жуйка у пайку солдатів

5.Під час Другої світової війни в солдатські пайки та в сучасні пайки військових входить жувальна гумка “Orbit” – вважалося, що це допомагає зняти стрес і розслабитися.

Слайд 13. Вкладки у жуйках

6. Жувальна гумка довгий час була товаром для дорослих. Щоб розширити клієнтську аудиторію виробники почали поміщати в обгортку вкладки.

Уперше це сталося в 30-х рр. ХХ ст. – на них були зображення популярних у ті часи спортсменів. Споживачам ця ідея дуже сподобалася. А пізніше з’явилися вкладки із зірками Голівуду. Їх випускала компанія “Hamilton Chewing Gum Ltd”. Так почалося колекціонування вкладок, яке триває до цього дня, – ціни на найбільш старі доходять до 1000 євро за штуку.

Слайд 14. Форбс

7. Журнал “Forbes” склав рейтинг “10 самих незвичайних жувальних гумок”. Серед них – енергетична жуйка – альтернатива енергетикам, проти яких активно виступає світова медицина. Жуйка заряджає бадьорістю не гірше за напій, але виробники попереджають, що не можна розжовувати більше 2 подушечок на день.

Слайд 15. Реклама

8. Найбільше в рекламі жуйок прославилася компанія “Wrigley”. Ще в 1915 році всім жителям Нью-Йорка, чиї прізвища були в міському телефонному довіднику, розіслали поштою фірмові жувальні пластинки “Ріглі”.

А от чергова задумка бренду.

Слайд 16. Надування пухирів

9. Моду на надування пухирів започаткувала компанія “DubbleBubble” – один із виробників жуйок. У 1954 році вона організувала телевізійний конкурс з надування пухирів із жувальної гумки.Найбільший пухир надули в 1994 році. Рекорд зафіксували в телевізійній студії “ABC” у США. Його діаметр склав 58,5 сантиметрів. Пухир надула Американка Сьюзен Монтгомері.

Слайд 17. Ланцюжок Гері Душля

10. Американець Гері Душль з міста Вірджинія-Біч штат Вірджинія збирає обгортки від жуйки і робить із них ланцюжок. І це найдовший у світі ланцюжок – 27 250 метрів. В ньому 2 142 857 обгорток. І Гері не зупиняється на досягнутому.

 Слайд 18. Як видалити жуйку 

11. Незважаючи на численні рецепти жуйок, поки ще так і не винайшли засіб для її видалення з різних поверхонь. Ще один істотний мінус цього продукту – він не розкладається. Хоча ірландці все-таки придумали рецепт жуйки, що не прилипає і розкладається, проте широкого поширення вона так і не знайшла.

Слайд 19. Стіна жуйок

12. У Каліфорнії є стіна для жувальних гумок – свою жуйку на неї може приліпити будь-який бажаючий. Жуйки наклеюються в 4-5 шарів. А звели цю архітектурну споруду винятково в благих цілях – щоб жителі і туристи не забруднювали тротуари “гумками”, які важко очищалися, а клеїли “сміття” у спеціально відведеному місці.

Слайд 20. Жуйка на будь-який смак

12. У світі існують жуйки абсолютно на будь-який смак. Приміром, є зі смаком васабі, зі смаком фуа-гра (ця жуйка з’явилася після того, як у Каліфорнії вийшла заборона на виробництво і продаж фуа-гра), винна жуйка, усередині якої порошкове вино: портвейн, кларет, бургундське і шампанське.

Слайд 21. Профілактична жуйка

13. Студентка Прикакрпатського Національного університету Марта Цап представила проект «Профілактична жувальна гумка з карамелізованого меду», який одразу захоплює простотою. Її жувальна гумка призначена для лікування і профілактики пародонтозу.Проблема актуальна, адже з цією проблемою після 30 років стикаються 90% людей. Запущена форма може призвести до втрати зубів.

В основі корисної жуйки — карамелізований мед, віск, прополіс. Продукт екологічний і безпечний. За словами розробниці, саме мед дає позитивний результат, адже при карамелізації підвищується його біологічна активність.Жуйки випробовували дев’ять добровольців, які вживали їх протягом місяця. За експериментом також слідкували фахівці стоматологи медуніверситету. За результатами дослідів, у шести людей із дев’яти стан ясен покращився.

Слайд 22. Діагностична малярійна жуйка

14. Американський студент отримав грант на розробку жувальної гумки для діагностики малярії. На підтримку проекту Ендрю Фанга з Університету Каліфорнії  Фонд Біла і Мелінди Гейтс виділив 100 тисяч доларів США.

Розробка жуйки, яку автор ідеї планує назвати "Maliva" (від англійських слів "malaria" - малярія і "saliva" - слина), стала можливою завдяки відкриттю вчених, які виявили в слині хворих малярією три білки, специфічні для збудника цієї інфекції.

До складу жувальної гумки Фанг планує включити намагнічені наночастинки, на кінці кожної з яких закріплені антитіла. При жуванні антитіла будуть зв'язуватися з білками малярійних плазмоїдів, що містяться в слині.

Жувальна гумка, яка виявляє малярію, може розповсюджуватися скрізь, навіть там де продаються цукерки. Через кілька хвилин після вживання жуйку необхідно помістити на паперову індикаторну смужку. Під впливом магнітного поля наночастинки з білками збудників малярії будуть розташовуватися на папері у вигляді смуг певного кольору.

За задумом розробника, за допомогою цієї жуйки можна буде визначити не тільки наявність збудників інфекції, але і їх тип. Винахідник сподівається, що "Maliva" стане в нагоді для виявлення малярії в польових умовах і тих регіонах, де відсутні лабораторії для проведення традиційної діагностики захворювання по аналізах крові.

Слайд 23. Кедра – натуральна жуйка.

15.Коштує така близько 19 гривень, в упаковці всього 8 жуйок, кожна з якої складається з натуральної живиці з додаванням олії сибірського кедра. На упаковці написано, що перш ніж просто почати жувати, потрібно розігріти цю гумку в порожнині рота протягом 5-8 секунд і тільки потім розжовувати. Для досягнення кращого ефекту, доцільніше не жувати, а розсмоктувати гумку. На смак дуже навіть приємна, такий хвойний, кедровий смак.Звичайна жуйка навіть поруч не стояла з натуральною. Кедра куди краще очищає і освіжає порожнину рота, а головне надовго, і немає цього безглуздого післясмаку як від простих жуйок...
Перші кілька разів така жуйка здається трохи незвичною, але це тільки здається, тому що ми з дитинства звикаємо жувати всяку смачненьку хімічну гидоту з усякими Е, замінниками і барвниками...ви тільки погляньте на склад якого-небудь Орбіта...особисто мене він лякає, тому що там мало не ціла таблиця Менделєєва в одній подушечці...

 

 Ведучий: вивченням питання хімічного складу жуйки займалася студентка 123 групи Міщеряк Дар’я. Запрошуємо до виступу.

 

Слайд 24. Склад жуйки

Студент 2: з початку історії жувальної гумки її хімічний склад змінювався неодноразово, поки виробники не знайшли «ідеальну формулу», суть якої в тому, що гумова основа становить 20% жуйки, а 60% відводиться цукру. Ще 5% — це добавки, що додають смак, колір і запах. Більшість з цих інгредієнтів є комерційною таємницею, так само як і компоненти кожного окремого аромату і смаку. Виходить, що ми перебуваємо в невіданні того, що вживаємо самі і пропонуємо дітям?

 

Слайд 25. Хімічні речовини жуйки

Головна родзинка жувальної гумки — її гумова основа. Спочатку передбачалося, що складатися така основа повинна з соку каучуконосних дерев, який в процесі обробки кислотою або при випаровуванні стає м’якою і пружною масою. Але подумайте, чи може бути на Землі стільки дерев, щоб задовольнити масове виробництво? Виробники знайшли вихід з дефіциту соку каучуконосних дерев і стали замінювати його синтетичною основою.

 «Шкідливість» гумки можна визначити навіть на смак — вона більш жорстка, швидше втрачає смак і незабаром починає віддавати гіркотою. Такі властивості гумці надає бутадієн-стирольний каучук, що становить її гумову основу. Як правило, цей компонент використовують виробники країн «третього світу», але буває, що і розвинені держави економлять з його допомогою.

Деякі країни заборонили використання бутадієнстирольного каучуку, так як при дослідженнях було встановлено, що стирол, який виділяється ним, викликає подразнення слизових оболонок, провокує головний біль і негативно впливає на нервову систему.

Виробниками гумової основи жувальної гумки найчастіше є ті ж компанії, які займаються постачанням каучуку, а також підприємства, що купують каучук і продають гумову основу або великі компанії, що займаються виробництвом жувальних гумок. Щоб жувально-механічні властивості жуйки відповідали запитам споживачів, необхідні спеціальні добавки, що зберігають еластичність. В якості таких використовується гліцерин або емульгатори природного походження (лецитин, камедь, можуть додаватися антиоксиданти).

Сьогодні вже багатьом відомо про негативний вплив на організм смакових стимуляторів, настільки популярних у виробників продуктів харчування. Якщо говорити про найдорожчі сорти жувальної гумки, то вони відрізняються насиченим смаком і ароматом, а це значить, у них міститься цілий комплекс харчових добавок.

Так, нам всім хочеться, щоб смак жувальної гумки зберігався якомога довше, такі жуйки найбільш улюблені в народі. Але, як вже говорилося вище, смакові фіксатори — комерційна таємниця, відома лише виробникам. Експерти встановили, що смак жувальної гумки із замінником цукру більш тривалий, ніж з натуральним цукром.

Найбільш популярним смаком жувальної гумки вважається, звичайно ж, ментол. Давайте подивимося, що являє собою ментолова жуйка. Ментол володіє чотирма стереоізомерами, кожному з яких властиві форми «–», «+» і «+/–». Головна відмінність стереоізомерів — це смак і запах. Найінтенсивнішим ментоловим або охолоджуючим смаком володіє (–) ментол, який становить 80% ефірного масла м’яти перцевої. Але сучасні технології розробили і синтетичний ментол, часто використовуваний у виробництві. Хоча сьогодні існують дані досліджень, які мають надію, що все ж переважну частину ментолу отримують саме з олії м’яти перцевої. При цьому масло проходить етап охолодження і подальшого центрифугування кристалів.

У сучасних жуйках використовується безліч фруктових ароматизаторів, основні компоненти яких впізнаються і вже відомі. Але споживач вимагає смак, запах і колір повністю ідентичний натуральному або навіть перевищує його. З цією метою багато жуйок доводиться підфарбовувати. Погодьтеся, не може жуйка сіро-білого кольору пахнути полуницею. Усі барвники для гумки повинні бути офіційно дозволені Міжнародним стандартом якості та входити в список перевірених і нешкідливих речовин. Список такий існує, крім того, він постійно доповнюється і перевіряється, з нього можуть виключатися ті компоненти, що показали себе негативно. Так сталося з моноазонафталеном, нафталіновим червоним барвником, відомим під кодом Е-123. Виявляється, його вивели з ужитку через виявлення його мутагенної активності. Але скільки часу він використовувався в жувальній гумці!

 5% – це добавки, що додають смак, колір і запах. Більшість з цих інгредієнтів є комерційною таємницею, так само як і компоненти кожного окремого аромату і смаку. Виходить, що ми перебуваємо в невіданні того, що вживаємо?

Сорбіт

Сорбіт E420, мальтіт E965, гумова основа, загущувач E414, стабілізатор E422, ідентичні натуральним і штучні ароматизатори, манніт E421, соєвий лецитин E322, діоксид титану E171, аспартам E951, ацесульфам Калія E950, гідрокарбонат натрію E500, глазур E903, антиоксидант E321.

Дірол

Ізомальт, сорбіт E420, маніт E421, ксиліт, мальтітний сироп, аспартам E951, ацесульфам Калію E950, гідрокарбонат натрію E500, глазур E903, антиоксидант E321.

Пройдемося по деяких інгредієнтах, “найважливіших” і шкідливих:

Сорбіт (sorbitol) E420 – це штучний цукор. Побічні ефекти: головні болі, здуття живота, понос, кишечна кровотеча, запаморочення, погіршення симптомів нетравлення шлунку і астма, болі в животі, сухість в роті, нерегулярне сечовипускання, судоми. Сорбіт є головним інгредієнтом жувальної маси.

Резинова основа (Gum base) – це жувальна субстанція і основа жуйки з хімікатів. В склад gum base входить:

• Бутилкаучук – це тип гуми, з якого роблять баскетбольні м’ячі і внутрішні покриття шин для авто.
• Полівінілацетат (він же клей ПВА) – це такий пластик, який перетворюється в гуму, коли його нагріваєш. З нього роблять клей.
• Віск, схожий на той, з якого роблять свічки.
• Тальк.
• Деревна смола.

            Ці інгредієнти змішують, розігрівають і отримують гумову основу для жувальної маси.

Манніт (mannitol) також може використовуватись як засіб для полегшення транспортування фармацевтичних препаратів безпосередньо в МОЗОК. Артерії нашого мозку відрізняються від усіх інших, тому в наш мозок не так вже легко проникнути, особливо впровадити в нього які-небудь хімікати, і для того, щоб це зробити, пацієнтам кололи манніт.

Ацесульфам Калію E950 (Acesulfame potassium). У нашій Вікіпедії інформація не повна, а ось у західній більш детально описаний цей інгредієнт для жуйки. Що вражає мене, так це те, як американці пишуть: “Можливо, викликає рак”. Як це можна зрозуміти? Тобто, якщо із десяти піддослідних щурів в чотирьох виявили рак від препарату, то наслідки можна трактувати як “можливо, викликає рак”, чи що? Мені здається, що сучасна жуйка не “можливо, викликає рак”, а таки стовідсотково.

Аспартам (Aspartame) – небезпечний цукрозамінник, побічні ефекти якого дуже страшні: розсіяний склероз, втрата пам’яті, гормональні проблеми, втрата слуху, епілепсія, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, гіпоглікемія, слабоумство, ураження головного мозку, нейродоктринні розлади. Всі ці хвороби виникають за рахунок тривалого вживання напоїв і продуктів зі вмістом аспартаму. А легкі побічні ефекти включають в себе: головні болі, мігрень, нудоту, болі в області живота, втому, проблеми зі сном, проблеми із зором, депресію, астму. Всі солодкі газовані напої містять аспартам. Його можна сміливо назвати біологічною зброєю. Окрім солодкого смаку аспартам є джерелом фенілаланіну. В організмі людини фенілаланін призводить до порушення гормонального балансу, що особливо небезпечно для дітей, вагітних жінок, людей з надмірною вагою, діабетиків та інших хворих з порушеним обміном речовин. Фенілаланін може роками накопичуватись в організмі і тільки потім викликати захворювання.

Бутилгідрокситолуол (BHT або антиоксидант E321) – це харчова добавка, яка також використовується в паливі для реактивних двигунів, гумі, в нафтоперегонних продуктах, в якості масла для електротрансформаторів і в якості заморожуючого бальзаму  для трупів в моргах.

Соєвий лецитин E322 – ГМО соя, викликає безпліддя.

До речі, якщо на упаковці вказана “харчова” добавка E171, то знайте, що це – так звані титанові білила. Ними підфарбовують жуйки “Орбіт”, “Ейрвейс”, “Спортлайф”, “Дейгум протекс”.

Ведучий: склад жуйки визначає неоднозначне ставлення людей до неї. Замотай Анастасія вивчала вплив жуйки на здоров’я людини. До вашої уваги результати її роботи.

 

Слайд 26. Шкідливий вплив жуйки

Студент 3: що ж відбувається з нашим організмом, коли ми зловживаємо жувальною гумкою? Якщо брати мікробіологічну сторону, то великий вміст цукру робить жуйку абсолютно нешкідливою, бактерії просто не виживають при такій концентрації. Але є ще надмірний вміст калорій, порушений обмін речовин і захворювання зубів — комплект, який викликає систематичне вживання жувальної гумки.

Якщо уважно вивчити склад жуйки, то ви побачите, що основними її складовими є гліцерин (стабілізатор Е-422), гуміарабік (загусник Е-414), бутілгідрооксіназол (антиоксидант Е-320), лецитини і фосфатиди (емульгатор Е-322). Гліцерин, у великих кількостях всмоктуючись у кров, проявляє токсичні властивості, результатом чого можуть бути такі захворювання крові як гемоліз, гемоглобінурія і навіть метгемоглобінові інфаркти нирок. Концентрація бутілгідрооксіназола підвищує рівень холестерину в крові, а лецитин сприяє сильному слиновиділенню з наступними порушеннями системи травлення. Серйозним змінам при постійному жуванні гумки піддається і склад слини, що загрожує розвитком карієсу, пародонтозу, гінгівіту і т.д.

Ті, хто знайомий з рефлекторними законами Павлова, розуміє, що при тривалому жуванні починається робота секреторного апарату травної системи, тобто слинні залози починають виробляти слину при попаданні в шлунок їжі, виділяється більше шлункового соку, збирається жовч у жовчному міхурі, тобто вся травна система готується до переробки їжі. А їжі немає! При цьому слина нікуди нейтралізуватися не може, і шлунковий сік теж. Такі застійні явища призводять до того, що утворюються камені в жовчному міхурі, гастрити, дуоденіти, холецистити і патології слинних залоз.

Згадаймо про ще один ефект жувальної гумки — проносний. Справа в тому, що більшість жуйок містить сорбіт — замінник цукру. Цей компонент відноситься до спиртів, поліолів, відомі як солодкістю, так і своїми проносними властивостями. Звичайно, хтось може сказати, що для досягнення даного ефекту треба зжувати 30–40 г гумки, але життя показує, що буває досить і 10 г. Підсилює проносну дію ще один компонент — ксиліт. З одного боку він корисний для зубів, але з іншого — він теж представляє групу поліолів і проносить теж ефективно. Висновок такий: всі протикарієсні жувальні гумки здатні стати причиною діареї.

Зауважте, вага однієї пачки гумок 13–15 г, а це означає, що вона може містити 8–10 г проносно-солодких спиртів. Звичайно, не можна стверджувати, що жувальна гумка – оптимальне проносне. Адже спирти, поліоли, працюють як осмотичні засоби, тобто затримують частину рідини у товстому кишечнику. Це призводить до того, що виникають спазми і метеоризм. А людям, які вже страждають гастродуоденітом, колітами взагалі жуйка протипоказана. Особливо шкідливо жувати жуйку натщесерце.

Ще один згубний вплив гумки — вироблення психологічної залежності. Для багатьох любителів «свіжого подиху» жувальна гумка стала справжнім порятунком, адже це швидко і просто допомагає набути впевненості у відсутності неприємного запаху з рота після їжї. Але опитування, проведені в більшості країн, показали, що більшість людей гірше ставляться до тих, хто постійно жує жуйку, у декого постійно жуюючі взагалі викликають огиду.

Вкрай шкідливо одночасно жувати гумку і затягуватися сигаретою, оскільки жуйка має здатність вбирати канцерогенні речовини, які разом зі слиною попадають у шлунок.

Фахівці Рочестерського університету в ході досліджень прийшли до висновку, що жуйка у формі сигарет виробляє у дітей звичку до куріння. Подібні жуйки подобаються багатьом дітям, тому що у них з’являється відчуття причетності себе до дорослого життя. І якщо дитина часто вживає жувальні гумки, що повністю імітують по дизайну сигарети, то його шанси стати завзятим курцем сильно зростають. Сьогодні у Великобританії, Канаді та Австралії такі жувальні «сигарети» вже заборонені, але в США вони продаються поряд із звичайними жуйками і навіть їх упаковка повністю ідентична упаковці від сигарет.

Так невже треба попрощатися з жувальною гумкою, регулярне вживання якої може призвести до небезпечних захворювань, яким потрібне складне лікування?

 

Слайд 27. Користь жуйки

Аж ніяк, ні. Насправді жуйка може надати нам послугу, оскільки сприяє виділенню шлункового соку, а також покращує травлення, видаляє залишки їжі з поверхні зубної емалі. Але все це стосується лише перших 5–10 хв. після їжі.

Ведучий: ви почули теоретичну інформацію про склад жувальної гумки та її вплив на організм людини. А тепер пропонуємо послухати лікарів, які висловлять свою думку з цього питання, спираючись на досвід своєї медичної практики. До слова запрошується лікар терапевт Фартушний Артем Юрійович (виступ лікаря).

 

Ведучий: найбільшим скупченням мікробів на тілі людини є ротова порожнина. Саме мікроби виділяють величезну кількість кислот, що руйнують зуби. «Правильна» жуйка повинна нейтралізувати кислоту, для цього в неї додають карбамід. Купуючи жувальну гумку, звертайте увагу на наявність у ній цукру чи замінника цукру. Якщо до складу входить глюкоза, то всі дисбактеріальні властивості анулюються, адже глюкоза сама сприяє поширенню бактерій.

Незважаючи на те, що головне призначення жувальної гумки — захист зубів, багато з сортів самі є причиною виникнення захворювань ротової порожнини. Своє бачення цієї проблеми розкриє лікар стоматолог Бай Ірина Олександрівна (виступ лікаря).

 

Ведучий: Дітей більшою мірою приваблює зовнішня сторона: різноманіття красиво упакованих пачок і пластинок з різними назвами, картинками, а також активна пропаганда, яка щодня йде з екранів нашихтелевізорів.Існують дитячі жувальні гумки, і їх призначення, здавалося б, має знизити ризик негативного впливу на організм. Але дані Випробувального центру полімерного взуття, медичних і латексних виробів Росії показали, що саме дитячі сорти жуйок найбільш небезпечні. Прокоментувати вплив гумки на дитячий організм запрошуємо лікаря педіатра Яремчук Тетяну Іванівну (виступ лікаря).

 

Ведучий: проаналізувавши всю інформацію, що прозвучала в ході конференції, ми розробили рекомендації якомога безпечнішого і корисного для вас використання жувальної гумки. З ними вас ознайомить Стасіва Катерина.

 

Студент 4: готуючись до конференції, ми провели анкетування студентів І-ІІ курсів з метою з’ясувати наскільки свідомо, обізнано і правильно вони використовують жуйку. У анкетуванні брали участь 76 студентів. Вони дали відповіді на такі питання (зверніть увагу на екран).

 

Слайд 28. Питання анкети

Ми проаналізували, опрацювали  анкети і пропонуємо до вашої уваги результати і висновки. На екрані представлені діаграми, що ілюструють їх.

 

 Слайд 29. Чи використовують жуйку

Лише два студента зазначили, що не використовують жуйку, вісімнадцять інколи. Всі інші роблять це регулярно.

 

Слайд 30. Скільки разів жуєш

Більшість студентів жують гумку 1, 2 чи 3 рази на день, 16 студентів зважають на обставини

 

Слайд 31. Скільки часу жуєш

Більшість студентів правильно користуються жуйку, використовуючи її 5-10 хвилин, але є й ті хто робить це протягом однієї, а то і двох годин чи, навіть,  цілий день.

 

Слайд 32. З якою метою жуєш

Переважна більшість жують гумку, щоб освіжити подих. Частина – за звичкою, дехто – для зосередження уваги, позбавлення нудоти, перед поцілунком чи для надування пухпрів.

 

Слайд 33. Які бренди

Найбільшою популярністю користується у наших студентів жуйка Орбіт, на другому місці – Дірол.дехто лише обирає Ментос, Хуба-буба, а одному – байдуже.

 

Слайд 34. Чи віддаєш перевагу сильно ароматизованим

Нажаль основна маса полюбляє сильно ароматизовані жуйки.нажаль, бо таким чином вони з’їдають більше хімічних речовин і тим самим шкодять собі.

Слайд 35. Чи цікавишся складом

Зовсім сумно те, що студенти майже не цікавляться тим, що вони жують.

 

Слайд 36. Як впливає склад

Як наслідок, наші студенти не зовсім розуміють, який вплив має жуйка на їх організм.

 

Слайд 37. Відчуття приклеєна жуйка

А от приліплені до предметів використані гумки майже ні в кого не викликають позитиву. То ж не клейте їх де трапиться. Для цього існують сміттєві баки.

 

Слайд 38. Час коли жувати

Час і обставини, коли треба використовувати жувальну гумку теж не зовсім правильно визначають для себе багато студентів. Лише 29 анкетованих правильно зазначили, що це треба робити після споживання їжі.

 

Слайд 39. Залежність

Приблизно третина опитаних вважає, що жування гумки викликає залежність. Це справді можливо, якщо це робити надто довго.

 

Слайд40. Ставлення

Більшість респондентів висловила нейтральне ставлення до жувальних гумок, або ж позитивне. Лише п’ятеро учасників анкети мають негативне ставлення до жуйки.

 

Слайд41. Рекомендації до використання жуйки

Ведучий: враховуючи все, що ви почули на сьогоднішній конференції, та використавши результати анкетування, спираючись на досвід спеціалістів-практиків, ми розробили елементарні рекомендації для правильного і безпечного користування жувальної гумки. Щоб вона приносила вам задоволення та створювала дійсно свіжий подих, а не провокувала появу патологій.

1. Жувати гумку після кожного прийому їжі та при необхідності освіжити подих.
2. Процес жування повинен тривати 5-10 хвилин.
3. Краще обирати жуйку, що містить не цукор, а підсолоджувач.
4. Не використовуйте надто яскраві  та ароматизовані гумки. Вони містять набагато більше шкідливих складників.
5. Обирайте гумки відомих та перевірених брендів, які несуть відповідальність за свою продукцію.
6. Не користуйтеся жуйкою натще. Бережіть своє здоровя.
7. Звертайте увагу на хімічний склад гумки, записаний на упаковці, щоб уникнути негативної дії на організм.
8. Не зловживайте використанням жуйки. Це не забавка, а засіб особистої гігієни.
9. Не надувайте кулі в присутності інших людей, жуйте акуратно без зайвих звуків і рухів.
10. Поважайте оточуючих вас людей: не залишайте використані жуйки будь де, крім сміттєвого баку.

Ведучий: то ж дбайте про себе, будьте здорові, із задоволенням та без обмежень спілкуйтеся з усіма з ким забажаєте. І дякуємо вам за спілкування з нами.

Питання анкети

для студентів коледжу

про їх ставлення до використання жувальної гумки

1. Чи використовуєш ти жувальну гумку?
2. Скільки разів на день ти використовуєш жуйку?
3. Протягом якого часу ти жуєш одну пластинку чи подушечку гумки?
4. З якою метою ти використовуєш жуйку?
5. Яким брендам жуйки ти віддаєш перевагу?
6. Ти віддаєш перевагу сильно ароматизованим гумкам чи ні?
7. Ти цікавишся складом гумки, вказаним на етикетці?
8. Як на твою думку впливають складники жуйки на твій організм?
9. Які відчуття викликає у тебе вигляд приліпленої до чогось гумки?
10.  Як ти вважаєш, коли краще жувати гумку?
11.  Чи викликає залежність вживання жуйки?
12.  Твоє ставлення до жувальної гумки (позитивне, негативне, нейтральне)