Сценарій "Конкурс читців ім.Т.Шевченка"

 

 

 

 

 

 

 

Конкурс читців

«Жива душа поезії Т.Г.Шевченка»

 

 

 

 

 

(Сцена прикрашена вишиванками, рушниками, портретом ,  висловами із творів, а за допомогою мультимедійних засобів й слайд-шоу демонструються картини, фото та мистецькі  твори

 з життя Т.Г.Шевченка )

            «І мене в сім’ї великій,                           «Учітеся,     

   в сім’ї вольній, новій                                брати мої,

   Не забудьте пом’янути                             думайте, читайте,

не злим, тихим словом.»                             і чужому научайтесь,

                                                                                     і свого не цурайтесь.»  

 

«Ну щоб, здавалося, слова...

Слова та голос –

більш нічого.

А серце б’ється – ожива

Як їх почує!...»

 

 

Ведучий 1    Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшануємо пам'ять Шевченка.

 

 

Слайд №2-3

 

В-2: Тарас Шевченко - Вільний дух! Його душа ніколи не вмирає. Він дарував вічність українському слову, передбачив наше майбутнє відродження.

 

В-1: Отож, розпочинаємо конкурс читців, присвячений пам'яті

Тараса Григоровича Шевченка.

 

В-2: Оцінювати конкурс буде журі у складі:

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

.

Слайд №4

В-1: Поезія для Тараса дуже дорога: це квіти його душі, це рідні діти його серця. Як дбайливий садівник, він плекає, доглядає їх. Але твори сумні. Причина їх суму - народне лихо.

1.                                             

 

В-2:Не джерельна вода поливає його вірші квіти, а сльози трударів і його особистості. Він пише для народу України:

 

2.                                              

 

Слайд №5.

В-1: До з’яви Шевченка український народ мав уже багатовікову культурну традицію, усну й писемну, мав скарби літописів, багатющий фольклор з величним епосом козацьких дум та незрівнянною красою ліричної пісні, мав, нарешті, найбільше надбання своєї національної культури – мову, таку образну, співучу, яскраво поетичну, мову, що була ніби створена для поетів.  

Слайд №6.

3.                                                   

 

В-2: Хіба могли не схвилювати юну уяву поета чуті з дитинства від дідуся перекази про чумаків та гайдамаків, хіба могло минути безслідно для його вразливої душі знайомство з літописом Величка чи з псалмами Сковороди? Все це невичерпно живило Шевченкову творчість все це входило у світ його поезій.

• 4.                                                              

 

Слайд №7

В-2: Шевченко був і пастухом, і погоничем, і ким він тільки не був, і чого тільки не робив! Але ж йому ж хотілося бути малярем! Все, що бачив, хотілося змалювати. Та минали літа, і було йому вже 15 років. Ось так і відплив, якось непомітно, Тарас від берега дитинства.

 

5.                                                   

Слайд №8

В-1: Україна і Бог надихали кожне слово Тараса. Зміст його поезії визначається глибоким національно-християнським світоглядом - вірою в Україну і в Бога, як творця, що саме є Правдою і Любов'ю.

6.                                                   

 

В-2: Поет часто звертається до Всевишнього з молитвою-подякою, молитвою-проханням, молитвою-мрією, роздумом, скаргою, жалем. У них він благає Господа за цілу націю і, майже, ніколи - за себе

7.                                                   

 

Слайд №9

В-2: Віра Тараса пророча, бо говорив він від імені мільйонів, як обранець самого Бога, наділений такою любов'ю до свого народу, що заради нього готовий був жертвувати власним життям. Тому мав моральне право сказати українцям:

 

Свою Україну любіть,

Любіть її... во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть

8.                                                   

 

Слайд №10

В-1: Кобзар бачив, як гине українська культура і нація під натиском ззовні. Він бачив, як українці відрікаються від Батьківщини, від своєї землі, і народжувалися у нього такі гіркі рядки:

9.                                                   

Слайд №11

В-2: Тарас Шевченко був заклятим ворогом всякого насильства, тому і вибрав темою своїх пісень долю жінки, як одну з найбільших плям  на загальному похмурому тлі суспільного ладу. Найбільше людське горе він бачив у горі жіночім, і саме тому така непоборна й сильна його жіноча лірика. Милосердям і любов'ю сповнені твори поета: від поеми «Катерина» до поеми «Марія»

10.                                                  

Слайд №12

В-1: З Шевченком пов'язаний великий образ матері – страдниці: і тієї, що змушена втопити своє байстря, і тієї що у коротенькому хвилину відпочинку пестує свого сина і тільки вісні бачить його вільну долю і нарешті, величної матері Христа. Мати – то найсвятіше на світі: «А хто матір зневажає, того бог карає»

 

11.                                                  

Слайд №15

В-2: Тема материнства є одвічною темою в літературі. Немає такого поета чи письменника, який би не присвячував вірші матері. Згадаймо Лесю Українку, Максима Рильського, Ліну Костенко і Василя Симоненка. У їх творах образ матері - це символ чистоти, дівочої непорочності та доброти, страдниці, яка весь тягар життя несла на своїх дужих плечах.

 

В-1: Хто б  краще сказав про святість і високе покликання материнства, ніж Тарас Шевченко?

 

12.                                                  

 

Слайд №16

В-2 : Символ і духовності, краси і правди пов'язаний з тими морально-соціальним проблемами, до яких звернувся поет. Це насамперед гірка доля жінки – кріпачки, якої топчуть ногами пани, обезчещують дівчат і пускають у світ на муку сотні покриток.

 

13.                                                  

 

В-1: На жаль., особливо болючою для сьогодення є проблема відірваності більшості українців від свого коріння, їх незнання свого походження, роду, історії, краю, Вітчизни.  Та чи тільки незнання є причиною нашого всенародного лиха! Звичайно, болючим є сам факт небажання знати свою рідну мову, зберігати і примножувати звичаї і традиції свого народу.

 

14.                                                  

 

Слайд №18

В-1: Дуже непросте ставлення Шевченка до Бога. Складний і суперечливий образ його створено у поезіях. Так у Кавказі, написано за місяць до «Давидових псалмів» (18 листопада 1845 року), автор звертається до поборників волі «не забутих Богом

 

15.                                                  

 

Слайд №19

В-2: І де б  не був, куди б не кидало Шевченка життя, він прохав долю, щоб

          Або хоч крихітку землі

Із-за Дніпра мого святого

Святії вітри принесли,

Та й більш нічого… 

16.                                              

 

 

В-1: Якихось 47 літ судилося Шевченкові топтати ряст... До болю мало…

10 березня цього року виповнилося 150 років як не стало Тараса Григоровича Шевченка.

Слайд №20

 

17.                                                  

Слайд №21

          В-2: Емоційна наснага Шевченкових образів, широта і вільність його асоціативного мислення, проникливо – творче використання фольклорних мотивів, образів народної символіки, предметно-реалістична міць поезій – всі ці риси, ці поетичні гени виявилися плідними і для новітньої поезії ХХ сторіччя

Слайд №22

18.                                              

 

В-1: Творчість Шевченка - це книга буття українців, своєрідна візитна картка українського народу. Недаремно Шевченків «Кобзар», як найбільшу святиню й чи не єдине посвідчення про особу брали з собою до невідомої Канади наприкінці XIX століття перші українські переселенці.

19.                                              

В-2: «Учітеся, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь» - ці слова великого українського поета ніскільки не втратили своєї актуальності й сьогодні.

В-1: Ось і сьогодні в нашій сім’ї, в нашій родині прозвучало живе слово Тараса Шевченка. 

В-2: І ще раз ми переконуємося у поетичній величі та неперевершеності сили таланту Кобзаря.

В-1: Геніальний поет, правдолюб, борець, охоронець української культури та мови – це Шевченко. 

(Фільм )

 

В-1: Слово, для оголошення результатів конкурсу читців, надається членам журі. 

(Нагородження переможців з врученням дипломів та сувенірів.)