Сценарій літературно- музичного журналу «Ми –Українці!»

Про матеріал
Мета. Розширити поняття про милосердя, добре і співчутливе ставлення до інших. Вчити учнів проявляти доброту, співчуття, турботу про інших. Розвивати почуття відповідальності за свої вчинки і викликати бажання робити добро людям.
Перегляд файлу

Сценарій літературно- музичного журналу «Ми –Українці!»

Мета. Розширити поняття про милосердя, добре і співчутливе ставлення до інших. Вчити учнів проявляти доброту, співчуття, турботу про інших. Розвивати почуття відповідальності за свої вчинки і викликати бажання робити добро людям.

Обладнання: Тексти Конвенція про права дитини і Конституції України, державна символіка України, цитати з творів поетів і мислителів, словник. Магнітофон, проектор, телевізор.

Перебіг заходу.

І сторінка «Я громадянин і патріот держави»

Ведучий1. Епіграфом цієї сторінки є вислів Іллі Шевельова: «У кожному з нас, хочемо ми того чи ні, закладена частинка Батьківщини. Не любити Батьківщину так само неприродно, як не любити себе».

     Ми – Українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій, щедрій та багатій землі.                                                                                              З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевно, з місцевістю, де народилися й росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у хвилини скрути. Наша маленька Батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. Ще Наполеон вважав: «Любов до Батьківщини -  перше достоїнство цивілізованої людини».

             Учень. Ось  небо блакитне і сонце в зеніті!

                          Моя Україна найкраща у світі!

                          Моя Україна – це ліс і озерця,

                          Безмежні степи і чарівні джерельця.

                          Красиві пейзажі і гори високі,

                          Маленькі струмочки і річки глибокі.

                          Сади чарівні, мальовничії села,

                          Моя Україна – це пісня весела.

                          Це щира, багата, як світ її мова,

                          Крилата така, мелодійна чудова.

                          Її обереги верба і калина,

                          Найкраща у світі - моя Україна.

                          Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.

                          То як же нам, дітям, її не кохати

                          Моя Україна – козацькая слава!

                          Така волелюбна й мирна держава.

                          Вона дорога нам, і рідна, і мила,

                          Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

                          Вітчизна свята, дорога Україна,

                          Для кожного з нас ти у світі - єдина.

   Ведучий2. А зараз ми з вами  звернемося до словника і зясуємо, чи  знаєте ви, хто такий громадянин, патріот,що означає патріотизм.

  • громадянин – це особа, що належить до постійного населення якої – небудь держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієїдержави.                                         
  •   – патріот – це той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Патріот із грецької означає «земляк», «співвітчизник», «людина, яка любить свою Батьківщину».
  • патріотизм – це любов до Батьківщини, до свого народу.   

Ведуча1. Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонами національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояла свій демократичний вибір. Це рік єднання, пробудження і консолідації українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця. Наші голоси - нотами потужного гімну волі.

                Учень. Героям Небесної Сотні

                             Як журавлі, що ринули у небо,

                             Покинувши цей грішний світ

                             Лишили по собі кривавий,

                             Та героїчний слід…

                             Вони не думали, що буде

                             Не думали про щастя чи добро.                   

                             Вони ішли…Ішли назустріч смерті,                              

                             І страху зовсім не було.

                             Небесна Сотня – герої незборені,

                             Найкращі, найвідважніші сини,

                             Яскравим сяйвом в небі засвітились,

                             Щоб інші мріяли, любили і жили.

Ведучий2. Були роки, народилися нові покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Утім події такої ваги єднають усіх, з роками набуваючи все більшої ваги. Ця війна стала однією з найтрагічніших в історії нашого народу.

Ведуча1. Чорною хмарою нависли над людьми звістка: війна. Настали тяжкі для народу дні. Нажите, набудоване роками стає руїнами, пустирями. Усе палає, земля здригається від  вибухів снарядів і реву танків. Смерть, вогонь і попіл, руїни і страшну пустелю залишають після себе окупанти. Ворог спрямував свою смертоносну зброю проти кожного мешканця нашої країни, намагаючись знищити нас.

Ведучий2. Проявляючи мужність і героїзм, захисники в жорстоких боях відстоюють кожний клаптик рідної землі.

Сьогодні на вокзалі бачила солдата…

Стояв один – його ніхто не проводжав:

Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,

Немов він сам від себе на війну тікав.

Сумний, стурбований, глибокий,

Задумливо і мужньо в самоті стояв,

Хоч перед ним дорога – світ широкий,

Але він стежку свою власну вже обрав.

Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,

Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,

А в пекло – смерті в зуби їде  заглядати -

Боротися за волю на своїй землі!

І шкода стало невідомого солдата:

Він сам – та й я нікого вже не жду,

Тому тепер на нього буду я чекати,

Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!

«Не полишай одних в скруту годину,

Дай мужності, надії й сили їм пошли!

Дружині – чоловіка, матері – дитину,

І сестрі – брата, прошу, рідного верни!»

Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,

Й чекати буду рідного тебе з війни…

Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,

Живим та неушкодженим прийти!

            Ведучий1.У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя. Війна їх  загартовує, робить мужніми, дужими.  Вони багато чого зрозуміли. Та й ми зрозуміли, що для мирних жителів найбільше зло – це війна.

Ведуча2. Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто не жаліючи  сил, здоров’я і життя воює за незалежність.

Ведуча1. Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

Виходить Мати із свічкою в руках. На фоні музики каже:

Я – мати, мати всіх дітей,

Що на фронтах воєнних полягли.

Сьогодні я звертаюсь до людей,

Щоб мир у світі пильно берегли.

Я – мати… Я крізь все пройшла:

Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

Розтоптана і знищена була,

Та через роки йду я до дітей.

В душі моїй горить пекельний біль.

За всіх, усіх, яких не повернуть.

І крик душі лунає звідусіль.

Вони до нас ніколи не прийдуть…

Та я не вірю в похоронки ті!

Живі вони, бо пам'ять ще жива!

Мої сини, соколики ясні…

А всюди квіти… квіти…і трава.

Я – мати! Я до вас іду,

Щоб захистити, відвернути зло.

Та відвести від всіх людей біду,

І щоб війні ніколи не було.

Тож встаньте всі і голови схиліть,

Згадайте тих, хто йшов через фронти.

І вдячністю хвилину помовчіть,

Щоб пам'ять в нашім серці зберегти.

Хвилина мовчання

Ведуча2. Так, герої не зникають. Вони передають наступним поколінням естафету своїх героїчних справ. Нехай пройдуть роки, але ми завжди будемо чути їхні голоси, які кличуть нас до боротьби за мир.

                       1 – й учень

                               Мир на Землі – це затишок і тиша,

                               Це сміх дитячий і душі політ,

                               Коли поет чарівні вірші пише

                               Про незвичайний, дивовижний світ.

                      2 – й учень

                                Мир на Землі – це росяні світанки,

                                Краса і творчість, пісня у гаях.

                                Мир на Землі – це вечори і ранки

                                Із радістю і щастям у серцях.

                     3 – й учень

                                  Мир на Землі – це дім, і мама, й тато,

                                  Й любові стільки – просто через край.

                                  Це та земля, де щастя є багато

                                  І в кожній хаті – хліба коровай.

   Ведучий1.  Людині визначено Богом місце народження, країна, небо, вона не може нічого змінити, як не може змінити себе саму, а якщо щось із того, призначено їй, поміняє то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим за своє. І куди б ти не пішов, твоя Батьківщина з тобою. І ми молимося за неї.

Пісня «Молитва за Україну»

ІІ сторінка « Ставлення до сім'ї, родини, людей».

Ведучий 2. Епіграфом другої сторінки нашого літературно – музичного журналу є такі слова: « Неважко впасти, важко підвестись,

                                       Отож до дій своїх пильніше придивись. 

                                        Як ти міркуєш, мовиш, як живеш,   

                                                         І чи завжди упавшому ти руку подаєш?»              

                                                                                                          Генріх Акулов

Ведучий1.  Милосердя — це привітне, добре ставлення до когось, вияв жалості, любові, тобто мати миле серце. Доброчинність — це надання допомоги людям, які залишилися сам на сам з горем, турбота про них, тобто чинити добро. Кожна людина має різні почуття, це те, що живе в її душі, в її серці — це любов і жалість, доброта і ласка, радість і щастя.

 Ведучий 2. У доброї людини очі випромінюють тепло, радість, співчуття і це видно, бо очі світяться. Добра людина поводить себе відповідно: гарно, чемно, не проявляє агресії по відношенню до інших, не б’ється, не вживає поганих слів, не заважає, тому що розуміє людей і зважає на їх настрій, потреби.

Учень. Який чарівний, дивовижний світ! 
             І ми на цій планеті — люди.
            Учись добро творити з юних літ, 
             Тоді й тобі самому добре буде.
             Засяє іскра у людських очах, 
             Як серденько її тепло відчує.
              І відійде тривога, зникне страх,
                І світла радість заструмує.
Й твоя душа від цього оживе,
Дзвіночком радісно задзвонить.
І доброта до тебе попливе,
Від зла і лиха оборонить.

Ведучий 1. Людина, яка поважає себе, ніколи не опуститься до поганих слів, до бійки, образ, погроз, кличок, якими часто діти оперують... Вона буде поводити себе достойно, як і належить людині гордій і незалежній. Хоч і в душі їй буде боляче, неприємно, гірко, але мудра людина цього не покаже, бо вона вміє прощати, може бути вищою за обставини, які склалися, вона не опуститься до рівня тих, хто її ображає.

Ведучий2. В цьому і є повага до себе — вміти себе любити, бути вищою від рівня кривдника. Адже той, хто кривдить іншого, він не поважає себе, а це означає, що й інші його поважати також не будуть. Хоч, може, будуть боятися, а боягузи принижуватимуться перед таким, та ніколи він не викличе поваги і любові з боку інших людей.

Ведучий 1.Вчитися поважати себе треба змалку, завжди мати свою думку і відстоювати її, а не йти на повідку у сильніших авторитетів, робити правильні висновки з обставин, які склалися, дотримуватись даного слова, а основне — наповнити своє серце любов’ю, милосердям, повагою до людей, добротою. І хоч це не станеться за один день, та все ж варто виховувати в собі ці красиві і благородні почуття.

Учень.У світі завжди протилежності є:
Хороший — поганий, є добрий і злий.
Та кожен життя проживає своє, 
Як вміє. А ти в цьому світі який?
Ти радість даруєш, добро в світ несеш?
Та щиро й сердечно в біді співчуваєш?
Чи, може, з гординею в світі ідеш
Та зла своїм рідним та близьким бажаєш?

Учень.Ти, може, привітний і добрий з людьми, 
Усмішку, як сонечко людям даруєш?
У світ для добра всі приходимо ми,
Можливо і ти добротою дивуєш?
Чи зло заподіяти всім норовиш:
Украсти, збрехати, образити можеш?
І з демоном зла ти по світу летиш...
Затям — так робити негоже!

Учень. Бо зло до серденька притягує зло,
Сім бід за собою людині приводить.
Не видумка це, а так завжди було.
Усім чорна сила в житті дуже шкодить.
Бо наслідки просто жахливі несе.
Загрожує бідами, карою висне.
То ж добре подумай і зважуй усе, 
Чи варто в собі нести зло ненависне?

Учень. Чи сонячне світло носити в душі
І радість та щастя усім дарувати.
Тому ти добро всім робити спіши — 
Ти кращого, світлого, вищого вартий!

Ведучий2. Ми живемо ж у такому суспільстві, без якого і дня б не могли прожити самі по собі. Суспільство вимагає від кожної людити бути добрим, людяним, доброзичливим, милосердним, щирим, щедрим, сердечним, роботящим, Одним словом — людяним, красивим і чистим душею.

Учень. Краса людської душі — доброта
Освітлює дивним промінням людину.
Відому ця істина й дуже проста — 
Добро накопичуй у серці невпинно!
Від сонця візьми промінець доброти
В долоньки свої — хай в них сонечко буде.
З любов’ю і ласкою в серці рости
І хай доброта розцвітає повсюди.
Найкращі у серці плекай почуття, 
Щоб щирість і щедрість у ньому дзвеніла.
І людям даруй усміх свій, співчуття, 
Бо в цьому — велика є сила!

Учень. Щоб ласку, щирість і любов відчули
Й купались в світлі щастя й доброти.
Щоб всі цю істину, як Божий день, збагнули
І доброту уміли в світ нести.
Бо всім приємно, щоб його любили
І приголубили, й розраду принесли.
Й слова найкращі часто говорили
І щоб у мирі завжди всі жили.

Учень. – Благодарить?

  • Благодарить.
  • За боль?
  • За боль-еще важнее.
  • Простить обидчика?
  • Простить.Он слаб.И в страхе.             Ты – сильне.
  • Принять скорбящего?
  • Принять. Он твой собрат.Один из многих.
  • Благословить?
  • Благословить.
  • И проклинающих?
  • Их тоже.
  • Любить жестовий мир?
  • Любить. Его спасти любовь лиш может.

Пісня «Ти да я, да ми стобой»

ІІІ сторінка «Підсумкова»
Вчитель: Дійсно ми українці і працювати вміємо, і руки золоті маємо, та чомусь не все в нашій країні гаразд. Проте, не потрібно розчаровуватись, бо те, що рушилось десятиліттями, важко в один день відбудувати. І всю надію, держава покладає на вас - маленьких громадян.

                   Гра «Передай мікрофон і продовж речення»

·          Громадянин – це…

·         Що бути справжнім громадянином потрібно…

·         Я можу зробити……., що бути справжнім громадянином своєї держави.

    Так, від кожного з вас залежить, яким буде майбутнє нашої  України. А любити її – це значить працювати в ім'я рідної землі.

 Не розчаровуйсь в Україні.

Немає єдності у нас,

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині -

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вона – свята, а грішні – ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

Народна мудрість говорить; «Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму».

І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас  у серці, то Україна, громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження.

                                                Вікторина.

1.       Від якого слова пішла назва «Україна»?

2.       Що є символами нашої Батьківщини?

3.       Хто автор музики і слів державного гімну?

4.       Коли Україна стала незалежною державою.

5.       Назвати здобутки українців, які принесли нам світову славу.

6.       Кого з українських козаків ви знаєте.

7.       назвіть відомих українських поетів.

8.       Хто був першим президентом незалежної Української держави ?

9.       Хто є нинішнім президентом.?

10.    Які українські свята ви знаєте?


Ведучий 1.
Хай живе Україна!

Ведучий 2.
Слава Україні! 
Всі разом:
Героям слава!

Звучить пісня «Заспіваймо пісню за Україну»

Бібліографія:

  1. Про проект «Українська Миротворча Школа»;
  2. Науково - методичні журнали: «Класному керівнику»  2012 рік,

  « Виховна робота в школі» 2011- 2014 роки, «Позакласний час» 2001рік.

  1. Книга –альбом «Памяті Небесної Сотні» благодійний фонд Олександра Шевченка «Новий Івано – Франківськ»

 

 

docx
Додав(-ла)
Малая Оксана
Додано
23 жовтня
Переглядів
26
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку