Сценарій літературно-мистецького свята "Яка ти щедра, Дивоосене!.." складено для учнів 6-8 класів. Він містить вірші, прозові рядки, пісні, цікаві факти про цю пору року, мовний конкурс "Підбери епітет!" тощо.
Сценарій літературно-мистецького свята
«Яка ти щедра, Дивоосене!..»
/ Звучить сумна мелодія /
Учениця 1: Густими туманами, полум’яною ковдрою листя та першими іскорками інею щедро встилає землю осінь. Зупинися на мить! Відчуваєш, яка урочисто-прекрасна атмосфера панує навкруги? Щоб продовжити це неймовірне відчуття та створити чудовий осінній настрій, ми підготували для вас красиві вірші про осінь…
Учень 1: Нехай чарівні творіння сучасних поетів та класиків літератури нестримним осіннім вітром увірвуться у ваші душі й подарують листопад емоцій та незабутніх вражень.
Учениця 2:
Дихає прозора прохолода,
Верболіз закутався в туман.
З лісу, з поля, з сивого болота
Осінь вже підкралася здаля.
Краснобоке літечко зів’яло,
Яблуком скотилось за поріг.
Листя золоте нечутно впало
Килимом пухким до наших ніг.
На ромашках відцвіли росини,
Відсюрчали коні-стрибунці.
Перелітний птах у небі синім –
Мов сльозинка тепла на щоці.
На ланах із ранку і до ночі
Крають землю гострі лемеші.
Не зів’яло літечко, бо хоче
Залишитись у моїй душі.
Дівчина з парасолькою:
Водить осінь хороводи,
Під мелодію дощів
На прогулянку виходять
Парасолі і плащі.
Там розмову парасолі
Із плащами завели:
«Ах, як довго у неволі,
У темниці ми були.
Та вернулися тумани, задощило в небесах, —
І ми знову у пошані,
Знов нас носять на руках…»
І прийшли тоді до згоди парасолі і плащі,
Що найбільша насолода —
Це коли ідуть дощі. (Анатолій Качан)
Учениця 1: Багато хто вважає, що осінь – найсумніша пора року, коли на зміну сонячним дням приходять дощові, туманні будні. Але як би сумно не було, ми просто не можемо не усміхатися, коли на вулиці така купа кольорів і атмосферності. Ось ще одне нагадування, чому осінь найчарівніша і найказковіша пора року.
Учень 1: І якщо досі вона не була вашою улюбленою порою року, то послухайте, будь ласка, 12 причин, чому треба любити осінь…
Пісня «Осінь, осінь по землі крокує…»
Учениця 1:
Листопад, листопад... Мов на тисячу літ наперед
з неба ллються дощі. Тільки клену до цього байдуже -
набакир обертає палаючо-жовтий берет
і жбурляє до ніг свою мокру, пошарпану душу.
Листопад, листопад... Тільки хочеш забутись на мить -
наражаються сни на холодну осінню немилість,
і душа непокірна під музику вітру не спить,
все звивається ввись, хоч давно вже пора приземлитись.
Листопад, листопад... Дощ іде (світ і так уже змерз),
і, здається, не в шибку - а в душу тобі барабанить.
А листки все летять, мов листи без зворотних адрес,
у задимлену далеч - бездонну і сиву, як пам'ять. (Н. Ковалюк)
Учень 1:
Усе навкруг прибрала осінь
В багряно-жовтий оксамит
І щирим золотом малює
Сумний природи краєвид.
Осінь…Дивлюсь в твоє вікно.
Осінь…Душі не все одно.
Осінь…У вирій не бери
Моєї радості і тихої жури.
Учень 2:
Не перейти, не переїхать
Нам цю осінню заметіль,
Ця золота осіння втіха
Перемішалась в тихий біль.
Ключем осіннім журавлиним
Земля замкнула небеса,
Та світять ягоди калини,
І день осінній догора.
/Звучить вальс. Під його звуки входить Дівчина –осінь/
Дівчина-осінь:
Вже у природі чари осінні-
В золоті листячко.
Скрізь натяглися струни чарівні –
Бабине літечко.
Струн тих торкнувся вітер-маестро,
Наче до струн душі.
І заспівали в лісі оркестри
Найпотаємніші.
Все стрепенулось і заспівало
В цей неповторний час.
Листя опале всюди кружляло
Жовтий осінній вальс.
Конкурс
Учитель: А зараз ми запропонуємо вам невеличкий мовний конкурс, який вкотре свідчитиме про те, що наша українська мова – одна з найбагатших мов світу. Ваше завдання - дібрати щонайбільше слів-епітетів до слова осінь (золота, багата, багряна, щедра…… пишна, строката, журлива. А у відомої поетеси Л. Костенко осінь ще й дикунська, жагуча). Одним словом, зичимо вам, хай осінь завжди буде у вас барвистою і ніколи не буде убогою!
Усі: Хай вам щастить!
1