Сценарій літературного заходу «Поважний ювіляр»

Сценарій літературного заходу «Поважний ювіляр»

 Мета: познайомити учнів з книгами-ювілярами 2025 року, зацікавити учнів чарівним світом книг, в якому безліч див, таємниць і пригод; викликати інтерес до читання творів великих письменників; формувати громадянську свідомість, збагачувати духовний світ дітей, широко використовуючи потужні можливості літератури

Перебіг заходу

Ведучий: Добрий день, шановні друзі!

А ви знаєте, що день народження та ювілеї святкують не тільки люди, а і книги.

І сьогодні ми запросили Вас на ювілей книжок, які мають поважний вік. Тому наш захід так і називається «Поважний ювіляр».

Мюнхгаузен: Ієронім Карл Фрідріх барон фон Мюнхгаузен  народився 11 травня 1720 року неподалік від Ганновера в Німеччині, герой однієї з найвидатніших книжок світової літератури.  До слова, мені виповнилося 240 років. Я ще дуже молодий!

Ви, певне, зауважили, що я людина дуже скромна і не люблю розповідати друзям про свої мисливські і воєнні подвиги. Я з повним правом міг назвати себе «найправдивішою людиною у світі». 

Коли вам сумно – згадайте Мюнхаузена. Коли вам важко – згадайте Мюнхгаузена.

Так, саме того барона Мюнхаузена, який точно знає, що все можливо, якщо ніхто не довів, що цього не існує.

Хочете вірте,  хочете - ні, а але до нас завітав поважний ювіляр. Йому, насправді, виповнилося 825 років.

Ведуча: Це епічна поема «Пісня про Нібелунгів», пам’ятка середньовічної німецької літератури.

У бургундській столиці Вормс жили троє братів-королів та їх сестра – Кримхильда. Принцеса була настільки гарною, що слава про неї поширилася по всій землі.

Багато славних лицарів і королів просили її руки, але вона всім відмовляла.

У Нідерландах принц Зігфрід, почувши про Кримхильду, вирішив будь-що-будь домогтися її руки.

Приїхавши в Вормс, він відразу ж був запрошений до двору.

Найближчий васал короля Хаген, багато чув про подвиги Зігфріда: про те, як він завоював скарб Нібелунгів, отримав плащ-невидимку і  чарівний  меч, про те, як переміг дракона і умився його кров’ю, ставши після цього невразливим.

Хитрий васал вирішив, що такий союзник буде корисним. Цілий рік гостював герой в короля, перемагаючи у всіх турнірах, однак йому так і не дозволено було побачитися з Кримхильдою.

Мюнхгаузен: Так цікаво! А що ж далі?

Ведуча: А ось, як і за яких обставин зміг побачити кохану Зігфрид та ще багато пригод ви дізнаєтеся, коли прочитаєте «Пісню про Нібелунгів».

Мюнхгаузен: В цьому році виповнюється 430 років з часу написання

В. Шекспіром трагедії «Ромео та Джульєтта»

З моменту написання та перших сценічних постановок найвідомішої трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» минуло не одне століття. Попри це, історія кохання юних веронців  залишається однією з найулюбленіших у світі серед глядачів і читачів, з часом не втрачає своєї актуальності та краси. Світ постійно змінюється, але людські стосунки і пристрасті, описані Шекспіром, – ні.

Місце і час дії – Італія, Верона. Подіії відбуваються за 5 днів, XV століття.

Ромео і Джульєтта… Давня історія, старий як світ сюжет, в якому все відомо наперед…

 У центрі трагедії - історія про двох підлітків, які палко люблять один одного, але при цьому належать до сімей, що ворогують між собою. Ніхто не пам’ятає, з чого почалася взаємна ненависть благородних сімей Монтеккі та Капулетті. Повернути мир у Верону спробує чернець Лоренцо, але тільки запустить новий ланцюжок смертей.

Лоренцо:

Нехай небо цей шлюб благословить

Щоб потім горе нас не покарало

Ромео:

Тож нас обрядом поєднай

Любові згаснути не дай

Лоренцо:

з'єдную вас священними узами шлюбу

Ведуча: Ця історія від іменитого Вільяма Шекспіра, допоможе зрозуміти, що щастя власних дітей набагато важливіше, ніж стародавня, незрозуміло ким і навіщо розпочата ворожнеча поколінь.

«Ромео і Джульєтта» - маленька історія, яка допомагає зрозуміти і побачити справжні цінності в цьому житті.

Ведуча: 190 років з часу публікації казок Г. К. Андерсена «Принцеса на горошині»)

Мюнхгаузен: Один з найяскравіших спогадів дитинства про те, як нам читали казки. І у кожного з нас були свої улюблені, які ми могли слухати нескінченну кількість разів.

Принц та  принцеса

- Як Ви спали, прекрасна незнайомка?

- Ой, дуже погано! Я цілісіньку ніч на стулила очей. Хтозна-що було у моєму ліжку. Я лежала на чомусь твердому, і від цього у мене все тіло тепер у синцях! Просто жах!

Ведуча: Принц одружився з нею, бо знав тепер напевне, що знайшов справжню принцесу, а горошина потрапила до музею, де лежить і досі, якщо її ніхто не взяв.

От яка історія була насправді!

Ведуча: Складно повірити, але цій юній особі виповнилося вже 190років.

Мюнхгаузен: Та не вже!?  Вік поважний! Але як виглядає!

Ведуча: Читайте казки: чим більше прочитано казок, тим більше світлих спогадів. Вони справді мають чарівну силу.

Ведуча: Повість-казка "Аліса в Країні Див" Льюїса Керрола — один із найпопулярніших дитячих літературних творів, який не втрачає актуальності вже майже 160 років. Фантасмагоричну історію за цей час ніколи не знімали з друку, ба більше — її переклали на 174 мови світу.

Ведуча: Отже, одного разу Аліса сиділа на галявинці зі своєю старшою сестрою та читала книгу. Сонце припікало так жарко, що Алісу стало хилити в сон. Але раптом ...

Аліса: Містер Кролик, містер Кролик! Ну ось, втік! А мені здається, що я заблукала…

    (помічає Чеширського кота)

    - Добрий день. Яка в Вас чудова посмішка.

Чеширський кіт: І тобі привіт. Я Чеширський кіт! Мені про усмішку не раз вже казали

Аліса: А Ви не бачили, куди втік Білий Кролик?

Чеширський кіт: Я завжди все бачу. Я звичайно все знаю.

Аліса:: І що далі? Може піти туди?  туди? (показує напрямок, міркує)

Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені звідси вибратися?

Чеширський кіт:  Залежить, куди йти,

Аліса: Власне, мені однаково, куди йти...

Чеширський кіт: Тоді й однаково, яким шляхом,

Аліса: ... аби лиш кудись дійти,

Чеширський кіт;  О, кудись та дійдеш,  треба тільки достатньо пройти.

Звикай. В країні див можливо все.

Ведуча: Аліса прокинулася на тій же галявині біля сестри. Чари розсіялася. Навколо був звичний пейзаж, чулися звичні звуки.

Мюнхгаузен: Значить, це був тільки сон!

Мюнхгаузен: В цьому році виповнюється 80 років з часу публікації повісті-казки

А. Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха»

  Ведуча:  На околиці малесенького містечка є старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха.

(вибігає Пеппі Довгапанчоха, робить колесо та шпагат)

  Їй дев’ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ні мами, ні тата. І добре, що нема, бо ніхто їй не загадує йти спати саме тоді, коли вона найдужче розгуляється, і ніхто не силує пити риб’ячий жир, коли хочеться з’їсти цукерок.

Мюнхгаузен:Пеппі Довгапанчоха незалежна і робить все, що хоче.

Наприклад, спить з ногами на подушці і з головою під ковдрою, носить різнокольорові панчохи, повертаючись додому, задкує задом, бо їй не хочеться розвертатися, розкачує тісто прямо на підлозі і тримає коня на веранді.

Ведуча: У Пеппі добре серце і гарне почуття гумору.

Вона неймовірно сильна і моторна. Вона носить на руках власного коня, перемагає знаменитого циркового силача, розкидає в сторони цілу компанію хуліганів, спритно виставляє з власного будинку двох поліцейських, прибулих до неї, щоб насильно забрати її в дитячий будинок, і блискавично закидає на шафу двох громил злодіїв, які вирішили її пограбувати.

Мюнхгаузен: Але от дорослі Пеппі чомусь не розуміють. Зляться на неї, повчають, виховують. Мабуть, тому більше всього на світі Пеппі не хоче дорослішати.

Ведуча: Цей твір вчить читачів жити повним життям, веселитися, грати, шукати пригоди. Вчить не здаватися і не відступати, вчить не сумувати і розуміти гумор.

Мюнхгаузен: 80 років з часу публікації повісті Дж. Орвелла «Колгосп тварин»

Ведуча: Цікаво, що першим з-поміж перекладів «Колгоспу тварин» був саме український і Орвелл профінансував його видання.

На скотному дворі тварини скидають фермера. Лідери повстанців - свині, які називають один одного «товариш». Вони проголошують сім заповідей про рівність і постановляють, що головний ворог тварин — люди, а всі їхні досягнення — зло для чотириногих і пернатих. Незабаром кнур Наполеон знищує опонентів, стає одноосібним правителем і залишає лише одну заповідь, та й то в новій редакції. «Всі тварини рівні він додає Але деякі рівніші, ніж інші.» На фермі тепер всі мешканці працюють з ранку до ночі на будівництві млина, і деякі дають обіцянки працювати ще більше. А свині оселилися в хазяйському будинку, одяглися в людський одяг і вечорами запрошують сусідів-фермерів пограти в карти…

Орвелл ніде прямо не говорить, що повість, створена ним у 1944 році, відображає порядки в СРСР. Сюжет розгортається на англійській фермі, а гімн повсталих тварин називається Скоти Англії. Але описані події мало нагадують Британські острови.

Безсмертна і незмінно актуальна повість Орвелла - нищівна сатира на сліпе крокування поневоленого суспільства в прірву тоталітаризму .

Ведуча: Наш захід добіг свого кінця, ми сподіваємося, що зуміли зацікавити  Вас і маємо надію , що читання книг стане для Вас приємним заняттям!

 Книги, вони мають особливу чарівність; вони дають нам насолоду: вони розмовляють з нами, дають нам добрі поради, вони стають живими друзями для нас

Читайте, розвивайтеся, мрійте, подорожуйте.

Мюнхгаузен: А книги допоможуть Вам в цьому!