Сценарій до Дня Землі
Ведуча 1: Яка красива в нас планета!
Земля зелена, ніжно-голуба.
Нас переконують космічні злети:
В усій Галактиці – така одна.
Ведучий 2: На всій планеті у цей день весняний
Святкується щорічний День Землі.
І недаремно квітень буйнотравий
До цього дня прикрашує її.
На сцену виходять 6 учнів і по-черзі говорять слова:
Учень 1: Вже багато років 22 квітня весь світ святкує День Землі. Започаткували це свято американські студенти в 1970 році, занепокоєні екологічним станом своєї країни.
Учень 2: Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. Україна цей день відзначає з 1992 року.
Учень 3 : Чудова планета, єдина у всій нашій галактиці, наповнена життям. Завдяки їй, люди можуть, прокидаючись, посміхатися сонцю, насолоджуватися співом птахів, ароматів квітів, і найголовніше, – життям.
Учень 4: Хто створив цю красуню, Бог чи збіг особливих природних обставин, залишається загадкою. Одне достеменно точно: Земля – це дім для всіх живих істот, включаючи і людину. І замислитися над цим закликає нас День Землі.
Учень 5: У світі багато чарівних куточків. Але самий найкращий для нас – це Луганщина, землі якої розкинулись в басейні середньої течії Сіверського Дінця на крайньому сході України.
Учень 6: Луганський край називають світанком України, і не даремно, адже кожен новий день держави розпочинається саме тут. Ми раніше всіх зустрічаємо ранок.
Ведуча 1: Вірш «Луганщина! Світанок України!» звучить у виконанні учениць одинадцятого класу.
Всі учасники уходять на сцену виходять учні 11 класу.
(Вірш Ганни Гайворовської «Луганщина! Світанок України!» у супроводі відеоролику
Учениці уходять. На сцену виходять ведучі.
Ведуча 1: Луганщина… Безкраї степи, сиві кургани, крейдяні гори, терикони, швидкі ріки, тихі озера, запашні сади, унікальні заповідники. У них - наше минуле, яке зберігає пам'ять про древніх поселенців; героїчні походи козацьких полків, про епоху промислового освоєння краю, випробуваннях революціями і війнами, лихоліттями відродження, становленням незалежності.
Ведучий 2:. Луганська область була утворена 03 червня 1938 року. Область має свій герб і прапор, які мають давню історію, що йде корінням в далеке минуле. В цьому році ми будемо відзначати вісімдесяту річницю з дня її утворення.
Ведуча 1: Територія області складає двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят чотири кілометрів квадратних, що становить чотири цілих чотири десятих відсотку території України. Область має найбільшу довжину кордону - близько 800 кілометрів.
Ведучий 2: Луганська область поділяється руслом річки Сіверський Донець на дві приблизно рівні за площею частини — південну й північну.
Ведуча 1: А ще на території Луганщини є багато пам’ятників природи і взагалі міст з особливо красивими пейзажами, які не уступають красотам інших регіонів України і навіть – миру.
Ведучий 2: Наш край – чудовий, чарівний, мальовничий. Він особливий і неповторний бо він наш рідний край. У ньому найлагідніше гріє сонце, найясніше світять зорі, найкраще цвітуть квіти та наймелодійніше співають птахи.
Ведуча 1: Пісню «Моя Земля» виконують учні 5 класу.
(Пісня «Моя земля» у супроводі відеоролику)
Ведучий 2: Щоб зберегти природу, потрібно її знати і любити.
Вихователь: А чи знаєте ви природу свого рідного краю?
Ведучий 2: Пропонуємо вам відправитися в мандрівку Луганщиною. Пройтися її стежками, ще раз переглянути її скарби, щедро даровані матінкою-природою…
Вихователь: А допоможуть нам в цьому знавці нашого краю. Це учні нашої школи. Знавець з рельєфу та клімату учениця 7 класу.
Ведучий 2: Знавець з ґрунтового покриву учениця 7 класу.
Вихователь: Знавець, який знається на корисних копалинах Луганщини учень 5 класу.
Ведучий 2: Знавець водних багатств учениця 9 класу.
Вихователь: Знавець флори нашого краю учениця 9 класу.
Ведучий 2: Знавець фауни краю учениця 5 класу.
Вихователь: Шановні учні. Звертаю вашу увагу, що наші знавці підготували для вас запитання, які будуть ставити після свого виступу. За кожну правильну відповідь ви будете отримувати фішку, яку після свята зможете обміняти на приз. У кого буде максимальна кількість, той отримає диплом знавця рідного краю. Тож слухайте уважно і відповідайте на запитання. Бажаю всім успіху.
Ведучий 2: На сцену запрошується перший знавець.
1 стежина: Рельєф і клімат
Виступ знавця: Поверхня області являє собою хвилясту рівнину. Найвища точка Луганської області гора Могила Мечетна. Її висота - 367 метрів. У північній частині Луганщини простягається Старобільська рівнина.
Текучі води створили на території області річкові долини, яри, балки, улоговини. Форми рельєф створені діяльністю людини - терикони, кар'єри. Унікальними об'єктами є Королівські скелі, розташовані в районі Свердловська та баранячі лоби - на правому березі річки Айдар в Новоайдарському районі.
Клімат на Луганщині помірно континентальний. Характеризується вираженими порами року. Зима - порівняно холодна, малосніжна. Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо спекотне. Осінь сонячна, тепла, суха.
Увага запитання!
(Учні відповідають на запитання. За правильну відповідь вручається фішка.)
Ведучий 2: Дякуємо
Знавець уходить.
Ведучий 2: Запрошуємо знавця ґрунтового покрову Луганщини.
2 стежина: Ґрунтовий покрив Луганщини
Виступ знавця: Ґрунт – дивовижний витвір творіння природи, неоціненне багатство нашого краю. Луганщина багата найбільш родючими ґрунтами - чорноземами, які займають близько 81 відсотка території нашого краю.
Чорноземи нашого краю неоднакові за своєю якістю. Найбільш поширені - чорноземи звичайні, а найродючіші - чорноземи потужні.
У південній часті Луганщини чорноземи звичайні щебенисті.
У річкових долинах і великих балках нашого краю поширені лугові ґрунти.
У долині Сіверського Дінця і його притоки сформувалися дернові піщані ґрунти.
Увага запитання!
Ведучий 2: Дякуємо
Знавець уходить.
Ведучий 2: Запрошуємо наступного знавця.
3 стежина: Корисні копалини рідного краю
Виступ знавця:
Луганська область багата на різні корисні копалини. Особливе значення мають поклади високоякісного кам'яного вугілля, запаси якого оцінюються в 15міліардів тонн.
На території області відкриті родовища природного газу. Основні з них зосереджені в долині Сіверського Дінця.
Надра області багаті будівельними матеріалами, серед яких: вапняк, пісковик, крейда, глина.
В межах Нагольного кряжа відомі родовища золота.
Увага! Відгадайте загадки:
(Учні відповідають на запитання. За правильну відповідь вручається фішка.)
Ведучий 2: Дякуємо нашому знавцю.
Знавець уходить.
Ведучий 2: Танок «То моя земля» у виконанні учнів 5 класу
(Танок «То моя Земля»)
Ведучий 2: А ми продовжуємо нашу подорож. Вода – найпоширеніша на Землі речовина. Життя без неї неможливе. Тому наступна наша стежина це водні багатства нашого краю. Запрошуємо нашого знавця.
4 стежина: Водні багатства нашого краю
Виступ знавця: Основну частину запасів поверхових вод нашого краю складають річки. Найбільшою річкою нашого краю є Сіверський Донець, найбільша права притока Дону.
Слово "дон" означає поточна вода, річка. А слово "Сіверський" річка отримала через те, що текла з Сіверського князівства.
Загальна протяжність Сіверського Дінця складає 1053км. Найбільш правими її притоками є річки Лугань, Луганчик, Велика Кам'янка, а лівими - Червона, Борова, Айдар, Євсуг, Деркул.
На півдні області протікає річка, що впадає в Азовське море. Це річка Міус.
На Луганщині налічується близько 60 озер. Вони не великі та не глибокі.
Незначну частину площі Луганщини займають болота. Близько одного відсотку території заболочене в Кремінському, Білокуракинському і Троїцькому районах.
Луганська область має значні запаси підземних вод. Вони виходять на поверхню у вигляді джерел. На території нашого краю є як постійно діючі, так і сезонні джерела. Вони різноманітні за хімічними властивостями води.
Увага запитання!
В Азовське море потрапляє,
Козацький вус прославляє (Міус)
(Учні відповідають на запитання. За правильну відповідь вручається фішка.)
Ведучий 2: Дякуємо нашому знавцю.
Знавець уходить.
Ведучий 2: Запрошуємо наступного знавця. Яка знається на рослинності нашого краю.
5 стежина: Унікальність рослинного світу Луганщини
Виступ знавця: Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковилових степів. Степи найкраще збереглися в заповідниках. В Стрілецькому степу зареєстровано 107 видів рослин, це: гвоздика рівнинна, смілка дніпровська, дворядник крейдяний, шипшина яблуковидна та інші.
У північній частині області поширена різнотравна степ, фарби якої безперервно змінюються. Першими з’являються гусяча цибуля, крупка весняна, костяниць зонтичний, чуть-пізніше розкриваються квіти сон-трави, гіацинта, зірочки Адоніса. Потім піднімаються степові злаки.
Одна з найбільш поширених злаків степів Луганщини - ковила. Невеликі ділянки ковилового степу збереглися на південних територіях області.
Ковилові степи менш мальовничі, але той, хто побачить їх, ніколи незабуде. Коли поколосіться ковила, вся степ здається сріблястою.
Лісів на Луганщині мало, близько 11 відсотків її території. Переважають ліси байрачного типу, які відзначаються істотною різноманітністю.
У вільшаниках поширені невластиві для області папороті, серед яких рідкісним є папороть страусник, Він великий, висотою до 150см. Його листок нагадує перо страуса. Зустрічається в Кремінському районі біля озера Чернікова.
Своєрідна рослинність покриває місця з виходом крейди і кам’янистих оголень. Там налічується 21 вид рослин. Серед них – гісоп, жовтушник та чебрець крейдяний, левкой запашний, полин солонковидна, жовтушник український.
Увага запитання!
(Учні відповідають на запитання. За правильну відповідь вручається фішка.)
Ведучий 2: Дякуємо.
Знавець уходить.
Ведучий 2: Запрошуємо останнього знавця.
6 стежина: Тваринний світ рідного краю
Виступ знавця: Фауна області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами. Тваринний світ унікальний своїм різноманітним видовим складом.
Представником тваринного світу степів Луганщини є байбак степовий - чималий звір, масою до 9кг. Степовий гризун харчується різними степовими рослинами. Влітку багато їсть, накопичуючи жир, восени ховається в норах, закриваючи вхід землею, і впадає в сплячку. Прокидається ранньою весною. Байбак - дуже цінний звір. Його м'ясо і сало використовують в лікувальних цілях. Охороняється законом, бо на нього полюють заради гарного хутра.
Лісові тварини представлені великими ссавцями: вовк, кабан, плямистий олень, лось; птахами: орел-могильник, скопа, орлан-білохвіст, журавель сірий, маленькими істотами: вечірниця мала, горностай, мала бурозубка, лісова соня, ласка.
Кожна тварина по-своєму цікава. Ось, наприклад, Дрохфа – мешканець заповідника «Стрільцовський степ». Вважається найважчим птахом. Самці мають вагу 7-11кг, самки 4-8кг. Але літає легко і швидко, розвиваючи швидкість більше ніж 50км на годину. Находиться під охороною.
Увага запитання!
(Учні відповідають на запитання. За правильну відповідь вручається фішка.)
Ведучий 2: Дякуємо нашому знавцю.
Знавець уходить.
Ведучий 2: Ну ось ми і пройшлися стежинками нашого краю. Пригадали його скарби.
Вихователь: Дякуємо всім, хто відповідав на запитання. Учасники, що отримали фішки зможуть обміняти їх наприкінці свята на призи.
Ведучий 2: Вірш «Моя Луганщина», який продекламує учениця 10 класу Канаш Олеся.
Вихователь уходить. На сцену виходить учениця 10 клас.
(Вірш «Моя Луганщина»)
Учениця уходить. На сцену виходить 2 учня. Становляться по краям біля ведучого.
Ведучий 2: В останні роки наслідки діяльності людини дуже серйозні. Руйнуються унікальні форми рельєфу, береги річок і водосховищ, відбувається затоплення прибережних територій, погіршується якість природніх вод, гинуть представники рослинного і тваринного світу.
Учень 7: Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…
Що ми після себе на світі лишаєм?
Ліси наші в’януть… Нема більше рік…
Птахи покидають край рідний на вік
Учень 8: Нечисте повітря… У ґрунті – нітрати…
І слово «Чорнобиль» Нам страшно згадати.
І щоби на світі не стало біди…
Разом: Шануйте природу усюди й завжди!
Учасники уходять. На сцену виходять учасники сценки. Учні 5-6 класів.
(Сценка «Будь природі другом») (доданок 2)
Учасники сценки уходять. На сцену виходять ведучі.
Ведучий 2: Тож сьогодні ми з вами зібрались, щоб сказати «ні» таким вчинкам, щоб зрозуміти, до чого може призвести безвідповідальне та жорстоке ставлення до природи.
Ведуча 1: Травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов'я, або вигин лебединої шиї, безодня нічного зоряного неба — все це несе в собі невичерпний заряд краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину.
Ведучий 2: Але розумні люди на землі
Червону книгу завели.
Ведуча 1: Так, це правда, але ж книга не може одна захистити.
Ведучий 2: А для чого вона тоді потрібна?
На сцену виходить «Червона книга» і говорить:
Хто на планеті цій зникає,
В мені притулок відшукає!
До мене , в книгу, занесли,
Світ неповторної краси,
Що поступово відмирає
Давно рятунку в нас благає,
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти?
Невже ніколи не побачать
Як сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії,
Жар-цвітом землю не зігріє?
Ви всі господарі природи,
То збережіть же її вроду!
Ведуча 1: Нині під загрозою зникнення на Землі знаходяться п'ята частина тварин і рослин Землі. 20% усієї флори і фауни може зникнути, якщо людина не втрутиться у величезну екологічну катастрофу. А ти знаєш скільки тварин і рослин занесено в Червону книгу Луганської області?
Ведучий 2:Так. До списку входить 117 видів рослин і 137 видів тварин.
Ведуча 1. І щоб не сталося біди потрібно щоб люди усвідомлено це розуміли.
Ведучий 2: У справу охорони природних багатств краю може зробити внески кожен житель Луганщині, дотримуючись правил поведінки на природі, беручи участь в очищенні територій вздовж водних об'єктів своєї місцевості.
Ведуча 1: Пам’ятайте, що людина – частина природи.
Ведуча 2: Луганщина - колиска талановитих людей, які жили і живуть на її землі, створювали і продовжують множити її багатства.
Ведуча 1: З історією Луганщини пов'язані імена видатних особистостей - народного ватажка, донського отамана Кіндрата Булавіна, першовідкривачів родовищ кам'яного вугілля в Донбасі Григорія Капустіна, Микити Вепрейского і Семена Чиркова, ініціатора будівництва Луганського ливарного заводу віце-адмірала Ніколая Мордвинова.
Ведучий 2: Зачинателя стахановського руху Олексія Стаханова, маршала Олександра Єременка, героїв-молодогвардійців, кінорежисерів Олександра Птушко і Миколи Міщенка, космонавтом Георгія Шоніна, Володимира Ляхова та ін.
Ведуча 1: Вони - наша гордість і слава, а ми - їх гідне продовження. Почни свій життєвий шлях з пізнання неповторності свого рідного краю. ЇЇ невичерпані можливості - основи нашого майбутнього.
Ведучий 2: Пісня «Мій рідний край» у виконанні учнів 5-6 класів.
(Звучить фінальна пісня «Мій рідний край» у виконанні учнів 5-6 класів)
Вихователь: На цьому наше свято закінчено.
Хто отримав фішки, обміняйте їх на приз.
Дякуємо за увагу.
Доданок 2
Сценка
Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року», діти в костюмах весняних квіт танцюють. Музика стихає на сцену виходить дівчинка з хлопчиком.
Хлопчик: Який сьогодні прекрасний день, світить яскраве сонечко.
Дівчина: А як зараз мабуть красиво в лісі. Розтанув сніг, у повітрі пахне весною. Мені мама розповідала, що будучи маленькою, вона з друзями, весною, ходили до лісу по квіти. Квітів тоді було так багато. Проліски, жовтці, вкривали землю жовто-блакитними килимами.
Хлопчик: Куди ж їм дітися? Їх і тепер, мабуть багато.
Дівчина: До лісу зовсім не далеко. Давай підемо нарвемо і собі і друзям.
Хлопчик: Давай.
Хлопчик і дівчинка піднімаються на сцену де квіти.
Дівчина: Ось уже й ліс. А де ж квіти?
Хлопчик: Немає ніде.
Дівчина: Ой, дивись, бачу пролісок (нахиляється хоче зірвати).
Виходить дівчина в зеленому платті – донька лісового царя і говорить:
Не рви ! Не смій!
Хлопчик, здивовано: Ти хто?
Донька лісового царя: Я, донька лісового царя. А це мої друзі. - Я з ними щиро розмовляю. І біди їхні всі я знаю. Боляче дивитись, як зникають рослини, важко чути їх ридання, коли ви, люди, зриваєте та топчете їх. Ще кілька десятиліть тому моє око радували безліч видів весняних квіточок. А тепер їх залишились одиниці, і я нічим не можу їм допомогти.
Дівчина: Вибач, ми й не знали, що рослини теж можуть плакати, й що їм теж боляче.
Хлопчик: Ми більше не будемо рвати квіти.
Квіти радіють. Звучить музика. З’являються пташенятка, танцюють. Діти милуються. Чути шум, пташки розлітаються, діти злякавшись убігають.
Виходить Браконьєр і говорить:
От недаром вийшов з дому
Хоч і відчуваю втому
Думав, де мені цю здобич взяти
А тут стільки пташеняток?
Зараз стрельну раз чи два
А ж хмеліє голова
Таке щастя і так швидко!
Донька лісового царя, припадаючи перед ним на коліна говорить:
Не вбивайте, не чіпайте,
Я благаю вас, благаю.
З кожним днем моє все царство
Гине й просто вимирає.
Браконьєр. Звідки ти, красуня мила?
І чому заголосила?
Донька лісового царя піднімаючись говорить:
Я – донька природи
Тварин і птахів захищаю,
Коли їм весело – сміюся
А в горі сльози проливаю.
Дарунок цей матуся дала
Щоб я усіх їх захищала
Але не можу захистити,
Коли всі будуть так чинити.
Браконьєр. То що, тобі, цих птахів шкода,
Яка ж тобі від них нагода.
Дівчина. Усі ці мешканці – то діти.
То як мені буз них радіти?
Коли б у вас дитя забрали
Чи не було б для вас утрати?
Подумайте, бо ви ж – людина,
Де совість й розум воєдині.
І що загубиш у житті
Ніколи не повернеш, ні!
Браконьєр. Коли ти так, красуню, просиш
Не можу я відмовить, ні
Нехай ростуть ці дивні птахи
І тішать нас всіх на Землі.
Хлопець: Он повзе мурашка, ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку, не топчи травичку.
В зелені діброва, в китицях калина.
Глянь, яка чудова наша Україна!
Дівчина: Журавлі над лугом линуть рівним клином.
Будь природі другом, будь природі сином.
Знай-бо, - це не мода, це життя потреба.
Нас віта природа чистим синім небом.
Учасники сценки уходять.