Сценарій "Мандрівка у світ рідної мови"

                                ХОРЕОГРАФІЧНА КОМПОЗИЦІЯ

 

Ведуча: Добрий день малята! Раді вас вітати на нашому святі! Ми сьогодні разом тут зібрались, щоб нашу мову величати. Батьківщина починається з батька і матері, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна - це наша Батьківщина. Що ж ви знаєте про неї, нашу Батьківщину?

              Слово дітям про єдину, незалежну Україну!

 

Діти:  На білому світі є різні країни, 
           Де ріки, ліси і лани. 
           Та тільки одна на землі Україна, 
           А ми — її доньки й сини.

 
     2: Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, 
         І квіти усюди ростуть. 
         Та тільки одну Батьківщину ми маєм: 
Діти (разом):  Її Україною звуть!

 

     3: Хоч ми, друзі, і маленькі,
         Та вже добре знаєм,
         Що зовемось українці,
         Й українських предків маєм.

    4: Батько, мати, брат, сестричка
        І всі інші члени роду -
       Всі належать до одного
       Українського народу.

    5: Україно рідна! Україна — мати!

        Ми про тебе пісню будемо співати

 

                                    ПІСНЯ ПРО УКРАЇНУ

Ведуча: Діти, а відгадайте загадку. Без чого людина стає німою? — Правильно, без мови. — Рідна мова —невмируще джерело, з якого наш народ черпає силу, розум, знання й пам’ять родоводу. А слово — це віконце, через яке ми сприймаємо й пізнаємо навколишній світ. І недаремно говориться в народній мудрості: доки живе мова, доти живе й народ. 

 

ДІТИ: Бог нам гарну мову дав,
            Щоб ми не мовчали,
            А всі звуки та слова
            Легко вимовляли.

        2: Мова – наш душевний код,
            Даний нам від роду,
            А без мови наш народ
            Не був би народом.
    

       3: Через відстані віків,
           Як сила могутня,
           Мова наших прабатьків
           Лине у майбутнє.

       4: Лиш по-українськи
           Любо говорити,
           І по-українськи
           Господа молити.

      5: Треба й чужі мови
          Старанно вивчати,
          Та з усіх найбільше
           Рідну шанувати.

                                   ПІСНЯ ПРО МОВУ

Ведуча. Любі діти! Зараз ми вирушимо у цікаву і незвичайну мандрівку. Вона проляже через стежки вашого веселого і щасливого дитинства, з яких починалося ваше життя у казковому світі слова. А починалося воно з колискової. (виходять дівчата з ляльками)

Дівчинка 1: Як я була ще маленька,

                      Колисала мене ненька

                      Колисочку гойдала

                      Ніжну пісеньку співала

 

                 2: Люлі, люлі, прилетіли гулі

                     Та й сіли на люлі

                     Ой ви гулі не гудіть

                      І дитятка не будіть

                      Колисочка гойдається

                      Дитиночці дрімається

                      А-а-а...

 

 

                     3: Ой, баю, мій баю,

                         Котка заспіваю

                         Щоб дитятко спало

                         Горенька не знало

                         А-а-а...

 

                                    КОЛИСКОВА (інд.№)

 

Ведуча: А ми продовжимо свою мандрівку. Коли ви трішечки підросли, матусі вам читали казочки, які також навчають нас любити свій рідний край і шанувати традиції нашого народу.

(з'являється Котигорошко)

Ведуча: Ніби ожила картина

               І до нас прийшов хлопчина

               Хто ти, хлопчику, скажи?

               І куди крокуєш ти?

 

Котигорошко: Я – казковий богатир

                           Мене знають птах і звір

                           Котигорошком називають

                           Бо навкруги всі добре знають:

                           Я з горошини вродився

                           На зріст маленьким залишився

                           Але добру силу маю

                           Я сестру й братів шукаю

 

Ведуча: Що ж, скажи, із ними стало?

               У яку біду попали?

 

Котигорошко: Змій підступний їх украв,

                           Полонив, зачарував

                           Прошу вас, допоможіть

                           І дорогу покажіть

                           Треба мені поспішати

                           Сестру й братів визволяти

 

Ведуча: Не хвилюйся, хлопче, годі,

               Станемо тобі в нагоді

               Але щоб Змія подолати

               Треба нам козацьку силу мати

 

Котигорошко: А хто такі козаки?

 

Ведуча: А ти послухай.

                                                (виходять козаки)

Козаки 1: Козак – це чесна, смілива людина

                  Найдорожча йому – Батьківщина

             

              2: Козак – слабкому захисник,

                  Цінити побратимів звик

 

              3: Козак – усім народам друг

                  І лицарський у нього дух

 

              4: Козак завжди борець за волю

                  І за народну добру долю

 

              5: А ми щоб козаками стати

                  Гопак вчимося танцювати

 

                                                       ГОПАК

 

Ведуча: Щоб козацьку силу та кмітливість мати, потрібно пройти випробування, які будуть пролягати на шляху до братів і сестри Котигорошка.(Звертається до нього) Бачиш, лежить булава, вона незвичайна

Хоч зброя нелегка, але дуже файна.

Треба з нею покружляти і такі слова сказати:

"Булаво, допоможи, нам дорогу покажи!"

(кружляє, повторюючи слова, ведуча розкладає атрибути до гри)

 

                                 ГРА "ПРОЙДИ ПО КОЛОДІ"

 

Ведуча: Ми будем далі крокувати

               Сестру й братів твоїх шукати

               Булава нам допоможе

               Показать дорогу зможе

(Котигорошко кружляє, промовляючи слова, вибігають квіти)

 

Діти: Погляньте – степ... його простори

          Усі безкраї, загадкові

          Тут гуляв козак Голота

          І Сірко, і Полуботок.

 

   ІІ:  Сьогодні степ цей перед нами

          Укритий квітів килимками

(звертається до квітів)Любі квіти, чи стрічали

          Сестру Котигорошка із братами?

 

Діти з квітами: Через поле є стежина

                             На краю її калина

                             Та червоная калина

                             То засмучена дівчина

 

                        ІІ: Змій підступний її вкрав

                             Полонив, зачарував

                             Біля кущика – дубки,

                             Наче юні парубки

 

                      ІІІ: Вітер б'є їх, нахиляє,

                             Гілочки тонкі ламає

                             А вони стоять, бо знають,

                             Що калинку захищають

 

Ведуча: Ходім, браття – козачата

               З неволі їх потрібно визволяти

 

     ГРА " ЧИЯ КОМАНДА ШВИДШЕ ВИЙДЕ З ОТОЧЕННЯ"

 

Ведуча: Ох і спритні ж ви, малята, з завданням впорались завзято

 

Дитина: А ось і калина, а поряд дубки,

               Дивіться сумні і посохлі які

               Але ми їм допоможемо

               Якщо чари зняти зможемо

                  (чути спів жайворонка)

 

Ведуча: Жайвір прилетів до нас

               Допоможе в добрий час

               Мабуть хоче розказати

               Як нам чари подолати

 

Жайвір: Змій віночок гарний вкрав

                Квіточки всі розкидав

                Ви віночок той зберіть

                На калину одягніть

                Оживе тоді калина

                І прокинеться дівчина

 

Ведуча: Дякуємо, жайворонку, за добро та ласку, за таку потрібну нам підказку.

 

                    ГРА " СКЛАДИ КВІТОЧКИ У ВІНОЧОК"

                       (після гри виходить дівчина-калинка)

 

Калина: Дякую вам, любі друзі,

                   Що вінок подарували

                   Із полону та неволі

                   Мене, калинку, врятували.

А тепер треба рятувати моїх братів. І допоможе мені в цьому пісня, яку співала наша матуся.

 

                                            ПІСНЯ (інд.№)

 

Ведуча: Українська пісня – то живий скарб, що передається від покоління до покоління, несучи радість чи смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Зазирнули ми на мить у казку, а нас вже чекають перлинки – смішинки, бо наш народ жартівливий, не може без жартів та сміху Послухайте деякі з них.

 

Діти: Ой болить у мене зуб

           Бо не хоче їсти суп

           Хоче меду, хоче грушки,

           Хоче теплої пампушки

           А як ще дасте сметани –

           Вмить боліти перестане

 

      ІІ: Мама: - Чого ти плачеш, любий синку?

           Син: - Забив об лавку вчора спинку...

           Мама: - Чому не виплакався вчора?

Ведуча: Синок, насупивши чоло, говорить матері:

           Син: Бо вчора нікого вдома не було!

 

           ПІСНЯ " ГРИЦЮ, ГРИЦЮ ДО РОБОТИ"

 

Ведуча: Любі діти! А зараз наша мандрівка завела нас у світ поезії. До краси української мови зверталось багато письменників і поетів

 

Діти: О мово, ти як дивная сопілка

           То звеселяєш, то хвилюєш нас

           Тобі вклонялись Леся Українка

           Й благословенний батько наш Тарас

 

     ІІ: Від інших мов вона не гірша

           Для українців наймиліша

           Пісенна, ніжна і дзвінка

           Мова Шевченка і Франка

 

Ведуча: Так, діти, Т.Г.Шевченка ще називають "кобзарем"  нашого народу. Він дуже любив Україну, її природу, голубі озера і все це описував в своїх віршах.

Діти: Встала весна, чорну землю сонну розбудила,

          Уквітчала її рястом, барвінком укрила

           І на полі жайворонок, соловейко в гаї

           Землю убрану весною, вранці зустрічають.

 

      ІІ: Світає, край неба палає,

           Соловейко в темнім гаї

           Сонце зустрічає

           Тихесенько вітер віє

           Степи, лани мріють

           Між ярами, над ставами

           Верби зеленіють

 

                     ПІСНЯ " ЗАЦВІЛА В ДОЛИНІ"

 

Ведуча: Відданою донькою свого народу була і славетна поетеса Л. Українка. В своїх віршах вона ніжно описує красу свого краю. Цього вона вчилась у рідного українського народу – з його казок, пісень та колисанок.

 

Діти: Онде балочка весела, в ній хороші, красні села,

           Там хатки садками вкриті,

           Коло сіл стоять тополі

           Розмовляють з вітром в полі

 

      ІІ: На зеленому горбочку у вишневому садочку

            Притулилася хатинка, мов маленькая дитинка

            Стиха вийшла виглядати, чи не вийде її мати?

            І до білої хатинки, немов мати до дитинки

            Вийшло сонце, засвітило і хатинку звеселило.

 

                                            ПІСНЯ

 

Ведуча: Ось і закінчилась наша подорож по стежинках рідного слова. Багато гарних слів ви почули про нашу українську мову. Пройде час, ви станете дорослими і хочеться, щоб ви зростали у ріднім краї, з рідним словом і ніколи не цурались української мови. А якщо доля і закине вас на чужину, щоб ви завжди пам'ятали, що ми є українці і наша Батьківщина – (всі разом): Україна!

 

Діти: Хоч ми всі іще маленькі,

           Ми вже добре знаєм,

           Що звемося українці

           Й українських предків маєм

 

      ІІ: Ми є діти українські – хлопці та дівчата

           Рідний край наш -  Україна – щедра та багата

           Рідне небо, сонце ясне, місяць, зорі срібні

           Рідний нарід – українці, всі до нас подібні

 

 

   ІІІ: Одягнуся я в неділю у вишивану сорочку

           У червоную спідничку, ще й коралі на шнурочку,

           Заплету рівненько коси, одягну віночок з рути,

           Та й візьмуся за підбоки, бо музики дуже чути

           Я на ноги черевички, червоненькі, сап'янові

           Я – маленька українка! Будьте всі мені здорові!

 

                               ТАНЕЦЬ " ЧЕРЕВИКИ"

 

Ведуча: А тепер, діти, прощавайте і нашу подорож по стежках рідної мови, запам'ятайте!