Заняття з народознавства " Українська світлиця"

Про матеріал
Поглибити знання дітей про українську світлицю, ознайомити з народними традиціями, з національним посудом.
Перегляд файлу

Заняття з народознавства в старшій групі

«Українська світлиця»

 

Мета: продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу. Поглибити знання дітей про українську оселю, ознайомити з  народними традиціями її прикрашання, з національним  посудом. Уточнити знання про матеріали, з яких  виготовляється посуд, про його використання в побуті. Залучати до гри з предметами посуду. Розвивати мовлення, збагачувати активний словник  дітей на  основі знань і уявлень про навколишнє, вчити розуміти зміст  слів і застосовувати правильно, відповідно до змісту. Розвивати увагу, пам'ять, мислення, спостережливість.  Виховувати інтерес і повагу до народних традицій.

Матеріал: горщик, макітра, рогач, коцюба, качалка, мисник.

Хід заняття

Організація дітей до заняття.

Діти входять до Світлиці-

- Діти, куди ми з вами прийшли?                  ( До хати. До світлиці).

- Так, до української світлиці.

- Подивіться, скільки тут різних речей.

- Що ви бачите? Які речі ви  знаєте?                          (Піч).

- Так, це піч, вона велика і дає багато тепла.

- Як ви гадаєте для чого потрібна піч?                        

 (Взимку на ній можна погрітися. А ще у  печі варять дуже смачний      борщ, і   картоплю, і кашу, і печуть хліб).

- В давні часи піч  розмальовували, щоб вона була красива.

  А що на нашій печі намальовано?        (Квіти і півники).

- Що ще ви бачите в світлиці?  (Посуд).

- Так, посуд. Подивіться на посуд, в якому варять борщ і кашу.

-  Хто знає як він називається? (Це горщик). Давайте пограємо в гру «Зваримо борщ». Треба перенести і покласти в горщик лише ті овочі, які потрібні для борщу.

Гра «Зваримо борщ»

- А це, діти, макітра. Як ви гадаєте з чого вона виготовлена?  (З глини).

- Так, із глини. Якої форми макітра?  (круглої форми).

  Макітра круглої форми, глибока.

  Як ви гадаєте, що тримають у макітрі?    (У ній тримають вареники, пиріжки, й вони довго залишаються  м'якими і смачними).

-Також у макітрі можна товкти часник із салом, щоб заправляти борщ.

-Подивіться на форму горщика і макітри

- Які вони?         (Знизу вони вузькі, а доверху розширені).

- Як ви гадаєте навіщо?  (Це для того, щоб зручно було брати).

- Так, для того, щоб брати  рогачем і ставити у піч чи виймати з неї.

-  І ще тут є коцюба (показати).

 - Вона для того, щоб розгортати вугілля,  поправляти дрова. Рогач і коцюба завжди стоять у куточку біля печі.

 - Що стоїть біля печі ?      (Рогач (показують).   Коцюба (показують).

- А який ви ще знаєте посуд?     (Глечик, миски, дерев'яні  ложки, качалка).

- Діти, а що роблять качалкою?  (Качають тісто).

          - То чим, діти, тісто для вареників качають? Правильно, качалкою. Ось яка вона.

- Дерев'яна. Без неї і зараз не може обійтися жодна господиня.

 - Діти, а зараз давайте пограємо в гру на уважність.

 - Я вам буду починати розповідати віршика, потішку. Ви ж, хто знає будете продовжувати, а після розповіді покажете той предмет, про який розповідалося.

 

   1. - Киця Мура,

         Де ти була?

        - У бабусі.

        - Що робила.

          Миски била.

   

 

    2. Диби – диби

        Ішла баба по гриби,

        А дід по опеньки

        В неділю раненько….. 

                                           Нарвали опеньки,

                                           Зварили опеньки,

                                           Поклали опеньки

                                           В макітру гарненько.

 

      3. Іди, іди, дощику,

          Зварим тобі борщику….

           У новому горщику.

-  А де стоїть весь посуд?  (На поличці).

- Підніміть голівоньки і ви побачите перед собою мисник – дерев’яні     полички для зберігання посуду. До традиційного українського посуду відносяться: миски, їх використовували для перших страв, полумисок – використовувався і для перших, і для других страв.

-. Як називається поличка?  (Мисник).

- А хто з вас пам'ятає з чого робили посуд?   (Посуд робили з глини, або з дерева).

- Так. А зараз давайте ще раз подивимося на посуд і пригадаємо як він називається.

Дидактична гра «Склади розбитий посуд»

Вихователь: Нам потрібно відпочити і пограти в гру

Рухлива гра «Панас»

У грі можуть брати участь хлопчики і дівчатка. За бажанням хтось стає Панасом. Йому зав'язують очі хусткою та рушником, виводять на середину і звертаються до нього з такими словами:

- Панас, Панас! На чому стоїш?
- На камені!
- Що продаєш?
- Квас!
- Лови курей, але не нас!

Панас починає ловити. Кого піймає, той стає Панасом.

-Пограємо в гру, яка називається «Куди покласти?»

   Вихователь викладає на фланелеграфі одну за одною картинки із зображенням продуктів харчування та страв, а діти, яких він викликає віднаходять з-поміж інших картинок зображення посуду, куди це можна  покласти.

- Молодці!

- Отже, діти, де ми сьогодні з вами побували? (у Світлиці)

- А про що говорили?      ( національний посуд)

- Що ми з вами згадали?     (згадали пісні, потішки, вірші).

- Все це надбання нашого українського народу, яке ми повинні шанувати.

Діти прощаються і виходять із Світлиці.

 

 

 

docx
Додано
29 січня 2022
Переглядів
1237
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку