Сценарій на тему "Чорнобильської трагедії"

 Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…

 

Інсценівка вірша В.Бурім «Чорнобиль – трава». На екрані – презентація до вірша.

 

Дитина    Намалюй  мені, будь ласка, радість і красу.

 

Учень     І малюю я веселку, квітку і росу,

 З посмішкою на обличчі дівчинку в вінку

 І хлопчину, що кружляє з нею у танку.

 

 

Дитина    Намалюй мені розлуку, смуток і журбу.

 

 

Учень        Я малюю лист осінній, схилену вербу,

 Що спустила свої віти голі до землі,

 І ключами в синім небі ринуть журавлі.

 

 

Дитина    Намалюй мені ще ніжність.

 

 

Учень       Тема непроста. І малюю я рожеві мамині вуста,

 І метелика, і сонце, й квітку лугову,

 І зелену шовковисту молоду траву.

 

 

Дитина       Намалюй мені, будь ласка,  намалюй біду.

 

Учень          Як її намалювати ? Спосіб не знайду.

 Чи поранену пташину, може ледь живу?

 А рука сама малює чорнобиль – траву…

 

 

Дитина        Навіщо ти траву малюєш? Це біда така?

 

Учень           Цю траву зовуть «Чорнобиль», ця трава гірка.

 В ній отрута, смерть, і сльози, і брудна вода.

 В ній хвороби, сум, неспокій. Це страшна біда!                                                       

Дитина      Краще намалюй щось гарне. Намалюй життя.

 А гірку траву чорнобиль викинь на сміття.

 

 

Учень         Так, дитино, намалюю я життя тобі

 І надії намалюю, й мрії голубі.

 Намалюю синє небо, чисте джерело.

 Намалюю я лелеку, поле і село.

 Намалюю віру, квітку, доброту й любов.

 Та гірка трава чорнобиль проростає знов.

 

 

 

Слайд «Героям Чорнобиля присвячується»

 

 

1- й  Ведучий        Чорнобиль. Скільки б не минуло років – це слово полум’янітиме в наший пам’яті чорним вогнищем скорботи. Чорнобиль – невеличке районне українське містечко Київської області, що потопає в зелені вишень і яблунь. Воно отримало назву від різновидності гіркого полину – чорнобилки. Спочатку так іменувалося стародавнє поселення, потім місто, а згодом – атомна електростанція.

 

2- й Ведучий.    Але в історію Чорнобиль назавжди увійде як місто, що дало                  назву одній із найбільших в історії людства техногенних катастроф.

 

 

3- й Ведучий.   Ти  відомий сьогодні кожному -

 Не ім’ям своїм, а бідою.

 Тою вулицею  поржньою

 Понад прип’ятською водою.

 Мій Чорнобиль, зелений пагорбе!

 У якому ти жив сторіччі?

 Запеклись перестиглі ягоди,

 Наче кров, на твоїм обличчі.

 

 

4- й Ведучий.    Мирну весняну ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на берегах Прип’яті люди не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласковою. І ні що не віщувало біди. Ніхто навіть не міг подумати, що нависла над квітучою землею ядерна смерть.

 

1- й  Ведучий        О першій годині 23 хв. 40с, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.                                                                                            

1

Учень 1    Вночі здригнулася Земля…

 Запам’ятайте злу годину,

 Як впало горе на поля,

 Собою вкривши Україну.

 Сини у зареві пожеж

 Вмирали від страшного болю

 А те страховисько без меж

 Людські навік ламало долі.

 Надвоє розколовши світ

 І народивши «ДО» і «після»,

 Знов заплело колючий дріт,

 Щоб в тих краях умерла пісня.

 

 

 

Учень 2    26 квітня…В ніч із забуття

 Йде страшне створіння – атомне дитя.

 Суть його безкровна і зіниць нема,

 Уста безмовні, і душа німа.

 Вирвавшись на волю з мороку ночей,

 Вже калічить долі і батьків, й дітей.

 Виродок – створіння ціль страшну таїть,

 Поглина сумління, душі нам двоїть,

 Простяга до серця щупальця страшні,

 І вселяє муки, муки неземні.

 Присипляє мозок посвистом глухим

 Стронцієву дозу сипле, наче дим.

 26 квітня!

 Люди не проспіть!

 Атомне століття раною горить.

 

 

На фоні кліпа про катастрофу на ЧАЕС під музику.

 

 

2- й Ведучий.   З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

         Вогняний стовп завмирає на висоті 1,5 км.

 

3- й Ведучий.   На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь.

2

Звучить Чорнобиль реквієм.

 

4- й Ведучий.   За покликом землі на захист народу свого першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони Чорнобильської АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.

 

1- й  Ведучий   23- річний Правик , як потім установить комісія , обрав найбільш правильне рішення – направив свій загін на дах машинного залу площею 500 квадратних метрів. Адже в цьому залі знаходилися всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли перетворитися на бікфордів шнур.     

 

2- й Ведучий.   Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

 

3- й Ведучий.   Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого первістка. Його улюбленою приказкою була: «Тримайтесь ближче до життя, хлопці».

 

4- й Ведучий.     Правик Володимир Павлович,

 Кибенок Віктор Миколайович,

 Тищура Володимир Іванович,

 Титенок Микола Іванович,

 Ігнатенко Василь Іванович,

 Ващук Микола Васильович…

 

 

Це імена тих, хто прийняв на себе найнищівніший удар, хто зазнав смертельних ран заради тих, хто залишився живим. Тіло старшого оператора Валерія Ходемчука залишилося під уламками в блоці четвертого реактора.

 

Учень 3         Вогонь і землю зріднили собою

 І кипіла у них під ногами земля

 Навіть небо двигтіло від вогненного болю

 І тривога палюча долітала здаля.

 А трагедія кожну мить наростала

  Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

 І немов з Хіросіми, з безодні повстала

 Перед людством, відкривши свою тайну

 Як спинити її – гуртувало єдине бажання

 Не терпілось, не ждалось -  загрожував згаслий час.

3 Невпокорене атомне випробування                                                     

                           Впало вперше, пожежники мужні на вас.

 

 

 

Учень 4           Чорнобильський дзвін.       

 За ким же б’є він?

 За тим , хто пішов у високу блакить,

 Щоб звідти на мудрість нам очі відкрить.

 Щоб пам’ять не згасла, щоб ти пам’ятав,

 Як розлючений той, там реактор палав.

 Чорнобильський дзвін. Печаль і журба,

 За тими б’є він, кого вже нема…

 

 

 

Учень 5.            Хвилина мовчання, хвилина мовчання…       

 Послухай і серцем почуєш в цей час:

 Як гомін струмка, як пташині ячання,

 Здаля голоси долітають до нас

 Отам над Дніпром, де заграва устала,

 Червона, мов цвіт бойових орденів,

 Щоб рідна земля у вогні не палала

 Як темної ночі Чорнобиль горів.

 Ця мить – не прощання, вічне стрічання

 Із тими, кого вже не стрінемо ми

 Коли наступає хвилина мовчання,

 У пам’яті нашій клекочуть громи.

 

 

 

1- й  Ведучий   Тож устаньмо і помовчимо мить у пам’ять про тих, хто мовчить, сказавши своє вагоме слово в цій трагедії

 

Метроном. Хвилина мовчання.

 

Танець зі свічами.

 

2- й Ведучий   Чорнобильська трагедія не тільки губила природу, вона губила людину. В радіусі 30 км від ЧАЕС почалася евакуація людей у більш чисті місця.

 

3- й Ведучий   Радіація – невидимий і тому підступний ворог усього живого. Від неї важко вберегтися страшно те, що ми не відчуваємо її за запахом, не бачимо очима. Її ніщо не може зупинити, вона проходить крізь вікна, двері, руйнуючи здоров’я і життя людей.

4 

4- й Ведучий   Люди покидали свої оселі, худобу, речі, які також почали     випромінювати радіацію, покидали могили своїх

 предків, брали лише фотографії – як символ пам’яті.

 

1- й  Ведучий   Чорнобиль… Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер – зі смертю, скаліченими долями, з табличками біля криниці «Пити воду заборонено», «Радіація». У життя мільйонів людей увійшли слова «радіаційна зона», «ліквідатор», «відселення», « чорнобильське посвідчення».

 

2- й Ведучий   Покинули люди оселі. Не повернуться сюди . Ніколи. Трава вже росте через асфальт. Мертве місто на спаплюженій землі під розстріляним небом. Вічний докір і вічне запитання.

 

Кліп Прип’ять до та після

 

На фоні кліпа Чорнобиль

 

 

3- й Ведучий   Сьогодні День пам’яті, День скорботи й роздумів, бо нам таки є над чим замислитися. Живемо на технологічному вулкані. Чи не повториться трагедія в іншому місці? Чи стали ми більше шанувати рідну  землю?  Сама природа зробила нам застереження : «Люди, не будьте байдужими, жорстокими, легковажними! Пам’ятайте, що доля планети, доля всього людства, майбутне – у ваших руках!»

 

 

4- й Ведучий   Чорнобиль дав нам кілька моральних уроків трагедії:

 

 1-й урок – безвідповідальності. Країна не була готова до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, інформацію про неї замовчували тривалий час.

 

 

1- й  Ведучий    2-й урок – милосердя. Всі люди відгукнулися на біду, прийшли чорнобильцям на  допомогу: збирали кошти у фонд Чорнобиля, діти – чорнобильці відпочивали й оздоровлювались у санаторіях, таборах відпочинку.

 

 

2- й Ведучий    3-й урок – патріотизму. Ми мусимо завжди пам’ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на захист, прийняти правильне рішення, насамперед думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними та сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не зганьбити його; любити й берегти рідну землю.

 

 

5

 

 

3- й Ведучий   Нехай земля зацвітає навесні буйним цвітом.

 

4- й Ведучий    Нехай пахнуть трави, співають пташки.

 

1- й  Ведучий    Нехай повертаються журавлі до рідної землі

 

 

2- й Ведучий    Нехай кожен прийдешній день наповнює наші серця миром і спокоєм.

 

 

Учень 6        О Боже Великий,

 Всесильний наш Боже!

 Дай певність на радість ,

 Умнож наші сили,

  Аби підняли ми обпалені крила,

 Щоб швидше минувся час

 Лиха й випроби.

 

 

 

 

Учень 7         Пречиста Діво, збережи цей світ.

 А в ньому нашу рідну Україну.

 Сади і гори, ріки і моря,

 І пташину, і звірину, й  людину

 Усім, хто є, усім, хто буде,

 Даруй здоров’я, чистоту і вроду.

 Щоб їх ім’я, а в імені - любов

 Передавалися від роду і до роду.

 

 

 

 

Звучить пісня «Боже, Україну збережи»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6