сценарій загальношкільного свята до Дня Захисника Вітчизни

 

 

 

 

Сценарій загальношкільного свята «Моя Батьківщина - Україна» до Дня Захисника Вітчизни

Відеозаставка «Осінні краєвиди України»

Група 1. Наше славне минуле

Вед. 1.У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Вед.2. Їм красить все їх рідний край,

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини

Вед. 1.Україна – це наша земля, країна з багатовіковою історією

 Вед.2.Земля наша завжди була така багата і красива, що українці здавна були хліборобами.

Вед.1. На жаль, завжди було багато народів, які теж зазіхали на наші природні багатства

Вед.2. Тому українці не могли бути лише гречкосіями, історично на протязі віків склався тип українця хлібороба - воїна, або ж козака

Вед.1. Козак – захисник, кмітливий і дотепний, наш народ так поважав його, що у кожній українській хаті 18 століття поряд з образами на стіні висіла відома народна картина «Козак Мамай», бо пригноблений українець того часу чекав допомоги лише від Бога або від козаків

Вед.2. А козак – завжди перемагав ворога, бо володів хитрою тактикою

Жартівлива сценка «Хитра тактика»

Група козаків на сцені займається військовими вправами, до них виходить хлопець, захоплено дивиться на козаків. Відбувається діалог

 - Новоприбулий?

- Так

- Зовешся як? Якого роду?

- Козак Голота. Не боюся ні огня, ні меча, ні третього болота

- Бачу, що козак. Чи не той це козак, що полем килиїмським гуляв, татарина багатого поцілив, коня його забрав?

- Саме той.

- Перехрестися.

- Ось вам (хреститься)

- Чи не той то козак, що проміняв дівку на тютюн і люльку?

- За дівками не волочуся, Україні краще прислужуся. Великих статків не маю: небо, зорі, оселедець, тай усе багатство. А ще – шапка-бирка, зверху дірка, травою пошита,     вітром підбита, куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає.

- Сміливець! Ще й патріот. Такі нам треба. Розкажи нам краще, як із турком воювати думаєш.

- Як батько Богдан: вогнем і мечем!

- Ух, який. Мечем, кажеш. А якщо не буде меча?

- Хитрістю! Бац-бац – і турок без голови!

- Бачив я різних сміливців, гарно говорили, а як до діла, то й п’ятами накивали, аж у Польщі зловили.

- А чого вони втікали?

- Злякалися, мабуть, Ось слухай, як усе було.

Уяви собі, що

Йдеш ти полем килиїмським  без патронів, розстріляв усе.

А тобі назустріч турка сатана несе.

Що ти зробиш?

— Заховаюсь в ямі, за кущем...

— Знайде, синку,  й вб’є, й поцупить торбу із харчем

Є одна козацька хитрість, знай її і ти.

Не ховатись, а на турка треба прямо йти.

Перед ним ти сядь, роззуйся, і штани зніми,

І лупцюй по морді турка  мокрими штаньми.

Турок, тих штанів боїться більше, ніж вогню.

Це кажу я щиру правду, не якусь брехню.

• Ге. Добре, якщо буде поблизу вода.

Чи баюра, чи калюжа, чи який струмок...

А як ні, то що робити?

— Не журись, синок!

Доки будеш роззуватись та знімать штани,

Десять раз у тебе стануть мокрими вони.

-  Ніколи не чув про таку військову тактику. Ось, наприклад, окопування чи укріплення возами, чи трьома шеренгами наступати: один стріляє, другий заряджає, а третій подає, то це чув. А щоб мокрими штаньми – не знаю такого… То ви щось не те  кажете. Не може бути, щоб козак турка боявся.

- А хто каже, що боявся, то стратегія така, хлопче. Ось повоюєш з моє, тоді знатимеш.

 - Мабуть, під Хотином з батьком Сагайдачним  також таку тактику застосовували, бо побігли турки аж за тридев’ять земель. Кидалися козаки на турка, мов вовки на здобич. Куль не боялися, смерті не боялися, за зраду тяжко карали.

- Зрада – тяжкий гріх, хлопче.  Бачу, ти  про козаків, кошових отаманів та гетьманів трохи знаєш. А пісні козацької вмієш заспівати? Ту, що про Сагайдачного.

- Як підтримаєте, то й заспіваю.

Козаки разом з новоприбулим під пісню йдуть зі сцени

Ой на…

- Ой  на горі та й женці жнуть.

- Ой на…

- Ой на горі та й женці жнуть…

- А попід горою…

- Попід високою козаки йдуть

- Попе…

- Попереду Сагайдачний.

- Попе…

- Попереду Сагайдачний

- Що проміняв жінку…

- На тютюн і люльку,необачний…

Вед.1 Ця тактика звичайно жарт, бо козаки таки були вправні воїни

Учитель. Вміння воювати завжди цінувалося, бо історія людства – це,     на жаль, і історія воєн.

• Які головні причини воєн?
• Що завжди з собою несе війна?

Проте люди воювали завжди і історія еволюції людського суспільства – це ще й історія еволюції зброї. Найстрашнішими по своєму масштабу були дві світові війни, які пережили люди, кожна з них торкнулася і нашого народу.

Вдивіться в обличчя цієї дитини, як ви думаєте, що вона принесла з собою в цей світ – добро чи зло? (на слайді фото маленького Гітлера)

А від чого залежить , якою саме стане людина? Народ завжди намагався дати відповідь на це питання, притчу про добро і зло нам розповість група «Бувальщини»

Сценка «Два вовки». Колись давно старий відкрив своєму онукові одну життєву істину:

- У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність.

Онук, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім запитав:

- А який вовк в кінці перемагає?

Старий усміхнувся і відповів:

- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Учитель Отож не годуймо в собі злого вовка. Нехай добро завжди перемагає зло.

 На ХХ століття припало дві світові війни – два тяжких випробування , які торкнулися нашого народу. Війна – це зло і випробування, але саме за таких умов проявляється справжній характер

На фоні  слайд – шоу

Вед.1.Герої Першої світової війни – українські січові стрільці, добровольці, які готові були віддати своє життя за можливість розбудувати власну українську державу. 

Вед. 2. Герої Другої світової війни, ці люди – змагались за свободу своєї землі від німецько-фашистських окупантів

Вед.1. На жаль, сьогодні на наших землях теж триває війна, вдивіться в ці обличчя – це  Герої нашої війни, яка ні на мить не припиняється на Сході

 

На фоні слайд-шоу звучить вірш  «Голуб миру»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Учитель. Невже людство нічому не навчилося за весь період свого існування? Звичайно, ми винесли уроки і завжди намагалися попередити можливі нові конфлікти. Щоб пам’ятати про цінність миру 26 років тому у світі проголосили Міжнародний День Миру, як день загального припинення вогню і відмови від насильства. Цей день покликаний змусити людей не тільки задуматися про мир, але і зробити щось заради нього. В якості емблеми на 21 вересня, Міжнародний день миру, використовують зображення білого голуба з оливковою гілкою. Її творцем є Пабло Пікассо. Вперше цей символ був представлений на Всесвітньому конгресі прихильників миру, що проходив у Парижі в 1949 році.

 

Група 2  «День миру». На фоні «Слайд-шоу «Війна і мир»

Ведучий 2. Щороку  з 1968 року в усьому світі люди відзначають це свято, проголосив його Папа римський Павло VI. Саме тому,що свято було започатковано священиком,основною думкою цього дня є теза: «Пробач і ти отримаєш мир».

Ведучий 1. Символом міжнародної солідарності всіх людей світу є дзвін миру. Його було відлито з тих монет,які пожертвували діти всіх континентів. На дзвоні зроблено напис: «Хай буде  мир в усьому світі».

Ведучий 2. Щороку в Міжнародний день миру люди в усьому світі збираються, щоб вшанувати пам’ять жертв непорозумінь і конфліктів, а також заявити про власну готовність присвятити себе втіленню в життя  мрії людства. Це – побудова безпечного, справедливого світу.

Ведучий 1. Світу у якому не вибухають бомби і снаряди

Ведучий 2 А лише звучить гарна пісня і ноги самі просяться до танцю

Танок учнів

 

І Ведучий: Війна забирає найкращих. Особливо боляче, коли ти знав цю людину…Випускник школи…,порядна,чесна людина, люблячий син,вірний синУкраїни…Захищав рідну землю, своїх дітей,дітей рідного краю, держави…

ІІ Ведучий: Солдатські душі… Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.

Вони полягли на тій війні, яка стала їхньою війною

Пісня «Маки червоні» (текст і музика Наталії Май)

 І Ведучий: У жалобі схилимо голови. Давайте пом’янемо загиблих за рідну землю хвилиною мовчання

Учень 1. Мир на землі

Мир на землі — це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі — це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,
Й любові стільки — просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,

 Бо там господар — щастя і любов

«Сталінградська Мадонна». На фоні «Аве Марія» Ф.Шуберт

Учасник 1. Це сталося в 1942 році під час завершаючого етапу Сталінградської битви, коли всі були повністю виснажені боями. Проте перемога все ж схилялась на бік радянської армії. А німці… Їхній бойовий дух був сильно підірваний. У своїх окопах вони стогнали, плакали, мерзли і просилися додому, називаючи Сталінград «котлом».

Учасник 2. І  Бог  почув їх, бо в Різдвяну ніч по григоріанському календарю з 24 на 25 грудня до них прийшла Мадонна. Її намалював шматком вугілля на шматку географічної карти німецький воєнлікар Курт Ройбер. І вона вийшла, немов жива: тримає немовля, обгортаючи його хусткою. А довкола неї дивна молитва: Licht. Leben. Liebe. Weihnachten im Kessel. Festung Stalingrad - «Світло. Життя. Любов. Різдво в котлі. Фортеця Сталінград».

Учасник 3.Напевно, жоден малюнок у світі не осягала така доля. Мадонну поставили в землянці, і... виснажені німці потягнулися до неї молитися. У одну ніч вона стала для них і надією на порятунок, і світлом, і, можливо, єдиним нагадуванням, що вони все ще люди.

Учасник 4. Після Сталінграду німці свято вірили в чудодійну силу Мадонни, що народилася в землянці. І справді, вона дивом вижила, прилетівши із Сталінграду у Берлін в руках тяжкопораненого полковника на останньому літаку, що вирвався з оточення. А після її освячення було вирішено передати копію на те місце, де вона була створена. І тепер це мирне місто, нині іменоване Волгоград. Богоматір Згоди і Примирення - одна з самих шанованих святинь міста, у якої часто можна зустріти християн будь-яких конфесій, що моляться. З самих різних країн. І, говорять, особливо сьогодні, коли занадто багато хто з нас чомусь став забувати уроки тієї війни. Залишається тільки сподіватися, що вчинить Богоматір, зображена вугіллям рукою німця на обривку географічної карти, ще одно диво. Нагадає нам про ціну світла і життя. Про те, що ніколи не забуде сама : як загинуло її дитя і як горів Сталінград. І якою ціною дістається те, що ми зовсім не цінуємо, -дорогоцінний і крихкий, як немовля мир.

Ведучий 1. Герої не вмирають, а живуть!

Їх імена лишаються із нами.

Ведучий 2. Нехай Господь благословить наш путь

До миру й спокою в відновленій державі.

Наш урок мужності сьогодні завершить зведений хор початкової школи піснею «Україна – це ти», підтримаймо оплесками