Сценарій новорічного свята для 5-7 класів: "Подорож дівчинки або 5 добрих справ"

Сценарій нового року для 5-7 класів

"Новорічня пригода дівчинки або 5 добрих справ"

І сценка

♫ «Новогодняя песня»

Дівчинка одна в кімнаті

Дівчинка ( співає ): "Скоро-скоро Новий рік ... Скоро-скоро Новий рік ..." Скоро-то скоро, та ще й як довго. Зараз ще тільки ранок, потім буде день, потім - вечір, і тільки аж потім - ніч, дванадцять годин, Новий рік. Піди дочекайся ... Музику, чи що послухати, щоб час швидше пробігло.

♫ Включає магнітофон, звучить пісня "Перший сніг", дівчинка підспівує.

Д: Стоп, стоп, стоп. Зрозуміла! "Поки годинник дванадцять б'є!" Значить так: годинник б'є дванадцять, Новий рік настає, всі один одного вітають, Дід Мороз подарунки під ялинку кладе. Ось що потрібно, щоб Новий рік швидше прийшов - змусити годинник пробити дванадцять разів. Та це ж пара дрібниць. Беремо годинник. Переводимо стрілки на дванадцять годин. І годинник б'є ...

♫ Лунає тривожна музика і бій годин. Світло гасне.

Д.: Ой-ой-ой! Чого це так темно? Хто світло вимкнув? Мені страшно.

Світло запалюється. Перед дівчинкою - хранителька часу.

Д.: Здра ... Здрастуй ... Здравствуйте.

ХЧ.: Здрастуй, здрастуй, неслухняне дівча.

Д.: Це чому ж я неслухняна? І хто ви взагалі-то така, щоб мене обзивати? І куди це я попала?

ХЧ.: Ну що ж, я спробую відповісти на всі твої питання. Сідай і слухай.

Мене звуть Хранителькою часу,

Я час охороняю, і час я зберігаю,

Про нього я щомить дбайливо дбаю,

Не кваплю його, не витрачаю, і не підганяю.

Всьому на світі свій приходить час –

Є час - відпочивати, є час уроки вчити,

Є час - осені, і літа, і весни,

Є час і для красунечки Зими.

І взимку один-єдиний раз у рік,

О магічній дванадцятій годині,

Приходить до людей по всій Землі

Новий, чарівний, добрий рік.

Але ти хотіла час цей підігнати,

Хотіла ти розумнішою природи бути!

І в результаті - ось тобі урок,

Не знаю я тепер, чи прийде до нас свято точно в строк?..

А ти - ти до нас потрапила, в царство казок.

Тут на невіданих доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Тут хатка на куриних ніжках

Без вікон, без дверей стоїть.

З Ягою ступа тут бреде,

Вперед сама собою йде.

І доведеться жити тобі тут вічно.

Без мами, бабусі, без діда і друзів –

Ось, що здійснила ти, неслухняне дівча.

Д.: Але я ... Я не хотіла нічого поганого зробити. Я тільки хотіла ... Ой, який жах. Ви не жартуєте? Новий рік тепер дійсно не прийде? І мені доведеться жити тут завжди, в цьому царстві казок? І ніякого виходу немає. ( Плаче )

ХЧ.: Ну-ну-ну. Відразу в сльози. Гаразд, досить ревіти. Послухай, кому говорять! Досить ревіти! Вихід є завжди - це кажу тобі я, хранителька часу. Ти можеш усе виправити.

Д.: Як? Перевести годинник назад?

ХЧ.: Ну, вже ні, це було б занадто просто, не по-казковому.

Тому ти вирушиш казковою країною,

На зустріч новорічним пригодам

Збирайся, і не забудь взяти із собою:

Душу добру, серце сміливе,

Ніжне слово і розум кмітливий.

Тоді ти додому повернешся, якщо ...

Д.: Якщо що?

ХЧ.: Новий рік до нас прийде, якщо ...

Д.: Якщо що?

ХЧ.: Та дай сказати, не перебивай! Все налагодиться, якщо тільки ти під час подорожі своєї, вчиниш п'ять добрих справ, чуєш: вчиниш п'ять справ славних.

Д.: Я повинна зробити п'ять добрих справ? Але яких? Кого я повинна перемогти? Або, навпаки, звільнити? Що я маю робити?

ХЧ.: Ну, знаєш, мила моя, ти занадто багато від мене хочеш. Ось перед тобою країна казок. Ось - дорога. Ось тобі на дорогу вузлик - в ньому хліб та інші потрібні речі, не гинути ж тобі з голоду. А далі - покладайся тільки на себе. А я й так тут з тобою занадто довго розмовляла. Час не чекає, мені пора ...

Хранителька часу зникає. Дівчинка залишається одна, іде під звуки пісні.

♫

ІІ сценка

Д.: Щось я стомилася. І їсти дуже хочеться. Ну, як там у казці йдеться - сяду на пеньок, та з'їм я пиріжок. (Сідає на пеньок і підносить до рота пиріжок)

Мишеня (ховається): Пі-пі-пі, пі-пі-пі, не сідай на пеньок,

Не їж, чуєш, не їж пиріжок.

Д.: Що це? Хто це пищить? Чи це пиріжок говорить? ... Та не може бути. (Знов сідає на пеньок і підносить до рота пиріжок.)

Мишеня (ховається): Пі-пі-пі, пі-пі-пі, не сідай на пеньок,

Не їж, кажу тобі, не їж пиріжок.

Д.: А може це старий пеньок розмовляє? Ліс то чарівний, може трапитися що-завгодно.

М.: ( виходить ) Ліс казковий, а я- справжній і голодний.

Д.: Хто ти?

М.:  Я - бідне маленьке мишеня,

Не їв я нічогісінько цього дня,

Без мами я живу з пелюшок,

Мій будинок - трухлявий пеньок.

Ти нагодуй мене, прошу я,

Не те, з голоду помру я.

Хоч пиріжок, хоч скоринку одну

Я з вдячністю прийму.

Д.: Нічого собі "бідне маленьке мишеня" - майже з мене зростом! У вас тут, напевне, підвищений рівень радіації?

М.:  Повторюю:

Я - бідне маленьке мишеня,

Не їв я нічогісінько цього дня…(плаче)

Д.: Гаразд, не плач, мишеня, отримуй половину пиріжка. А сир - весь забирай, я знаю, як ви, бідні миші, його любите.

М.: Дякую, але пиріжок давай весь. (Забирає пиріжок) От, тепер добре.

Дівчинка розгублена.

♫ Лунає гучна музика, голос хранительки часу говорить:
"Перша добра справа!"

Д.: Що це? Що це було? Ти чув.

М.: Чув, чув. Хтось сказав - "перша добра справа".

Д.: Це був голос хранительки часу! Я впізнала його! Значить, я вже зробила одну добру справу! Але яку? Я ж нікого ще не врятувала, ніяке зло не перемогла?

М.: Але ти ж нагодувала мене!

Д.: Ти думаєш, це вважається доброю справою? Ось дивно!

М.: Ох розбазікалась, теж мені, диво. Я, мабуть, піду, спасибі за частування.

Д.: Тобі спасибі ... Пішов. ... Що ж, і мені пора.

ІІІ сценка

♫ Лунають жалібні крики кошеня.

Д.: Що таке? Хто тут плаче. Ой, кошеня! Ти як туди заліз, дурненький? Чого ти плачеш?

Кошеня : Я, я, я ... Я миші злякався.

Д.: Ось дурненький! Та це ж миші повинні котів боятися, а не навпаки. Втім, ця миша такий величезна, що тебе можна зрозуміти. Ну-та годі. Мишеня вже пішло. Так що можеш спокійно спускатися.

К.: Я не можу. Сюди заліз, а назад злізти не можу. А якщо я зараз же не злізу, то скоро впаду - у мене вже сил немає триматися.

Д.: От халепа! Що ж мені тепер з тобою робити. Треба тебе знімати, та я ... Я сама боюся на таке височезне дерево лізти. Але якщо я не полізу - кошеня розіб'ється. Гаразд, хай буде, що буде.

♫ Під пісню лізе на дерево і знімає кошеня, певний час танцює з ним.

♫ Потім лунає голос - "Друга добра справа".

Д.: Ти чув, чув - друга добра справа.

К.:  Правильно, ти мене врятувала.

Д.: Але ти не думай, я зовсім не спеціально. Тобто спеціально, щоб тебе врятувати, а не спеціально, щоб тільки добру справу зробити. Фу, зовсім заплуталася.

К.: Спасибі тобі, добра дівчинка. Бажаю тобі успіху! До побачення!

Д.: До побачення! Більше не бійся мишей!

IV сценка

♫ Йде, наспівуючи пісеньку. Трохи не наштовхується на сумну маму Козу-Дерезу.

Мама Коза: Ой-ой-ой.  Ой, лишенько. Непутяща я мати.

Д.: Доброго дня, мама Коза.

Мама Коза: Який же він добрий?!

Д.: А що у вас трапилося?

М.К.: Скоро прийде Новий 2015 рік, а символом цього року є коза. От я і готувала своє найменше козеня до цієї місії. Зшила йому святкове вбрання, вивчила із ним привітання… А потім вирішила святковий пиріг приготувати. Та вдома не виявилося капусти. От і пішла до крамниці. А козеняті приказала: сидіти вдома і нікого не впускати до хати.

Д.: І що було потім?

М.К.: Коли я повернулася додому. Ой, лишенько! Ой, жах! То козеняти ніде не було, а в хаті страшенний безлад.

Д.: А ви гарно шукали козеня?

М.К.: Аякже, і під ліжком, і на люстрі, і в холодильнику, і на печі, де я тільки не дивилася. Але його ніде немає.

Д.: Так проблема. Але нічого страшного, будемо шукати разом. Як говорять, одна пара очей добре, а дві – ще краще.

М.К.: Розумієш, якщо не знайдемо козеняти до опівночі, то не прийде Новий Рік Кози.

Д.: Знайдемо обов’язково. Так які є припущення?

М.К.: Якщо б пішло гуляти з друзями, то б обов’язково зателефонувало.

Д.: Виходить пішло з дому не по своїй волі.

М.К.: Ой, лишенько. Напевне, його викрав сірий Вовк?

Д.: Треба перевірити. Так, де живе той Вовк?

М.К.: Не знаю точно. Десь у темному лісі.

Д.: Ну добре, подивимося, що із собою ще дала Хранителька Часу. (Шукає щось у торбині, і знаходить клубочок) От пощастило – казковий навігатор. Зараз-зараз, я заб’ю на ньому - сірий Вовк, і навігатор знайде шлях.

М.К.: Ой, котиться, швиденько пішли за ним.

♫

V сценка

Виходять на галявину до будинку Мальвіни. За партою сидить Вовк і козеня і щось вивчають.

Мальвіна: Так розпочнемо урок читання. Що це за літера?

Козеня: Бе-е-е.

Вовк: У-у-у.

М.: Не бе, і не у, це літера –а.

К.: Я ще маленьке і знаю тільки літеру бе.

В.: А я знаю тільки – у-у-у.

М.: І чого вас тільки мами вчать. Гаразд, тоді перейдемо до уроку математики. Вовче, стільки буде разом кіз, якщо із мамою Козою живе семеро козенят?

В.: Нуль.

М.: Чому нуль?

В.: Бо я хотів з’їсти хоч одне маленьке козеня, а отримав - облизня. Живіт бурчить, я голодний, значить нуль козенят.

М.: Так логіка залізна.

К.: А я знаю, буде сім’я.

Тим часом з’являються Мама Коза і Дівчинка.

Д.: От чудеса, Вовк і козеня разом навчаються.

К.: Мама! Мама! Мама мене знайшла! (Підбігає до мами, обіймає її, радіє)

М.К.: Моє маленьке козенятко. Я така рада бачити тебе здоровим і неушкодженим. (Обдивляється його, крутить-вертить).

К.: Зі мною все гаразд.

М.К.: І цей сірий злодій тобі не причинив шкоди?

К.: Та ні.

М.К.: Що трапилося? Де ти було увесь цей час?

К.: Як ти пішла до магазину, до мене прийшли друзі і трішки погралися.

М.К.: Так безлад у хаті вчинили ви?

К.: Угу! Але я все приберу, чесно-чесно.

М.К.: Добре, з цим розберемося потім. Що було далі?

К.: Потім прийшов вовк і твоїм голосом став просити, щоб відчинили двері.

М.К.: Ах, ти сірий негідник! (Погрожує Вовку кулаком)

В.: Та я…Та я… приходив солі трохи позичити. (Винувато)

М.: А брехати не можна. Треба по-совісті жити – чесно. Зрозумів?

В.: Ну, добре. (Жалібно) Просто я не їв нічого вже цілий тиждень. А скоро свято, хотів зробити святкову вечерю. Прийшов до вашої хати. Просив, просив відчинити, але мале козеня мене обдурило. Хоч мале, та розумне. А я засмучений побрів лісом, думав знайду Червону Шапочку чи когось іншого. Та всі мов крізь землю провалились.

М.: Не крізь землю провалились, а поїхали на новорічний бал. А я – ні. (Сумно)

Д.: А чому?

М.: Бо у мене немає кавалера. Всіх принців уже розібрали, навіть Буратіно і Артемон зайняті. Що ж вдієш, у казковій країні дефіцит лицарів.

Д.: Це зрозуміло. А як ви сюди потрапили?

К.: Та я йшла за Вовком, він заблукав і я разом з ним.

Д.: Ну добре, що все з’ясувалося. А чого всі сумні?

К.: Скоро новий рік, а ми не встигнемо на бал, а там мені треба всіх привітати.

М.:  І я хочу на бал.

Д.:Ну, годі сумувати. Щось придумаємо. (Думає) Ура, придумала. Зробимо так: вовк буде супроводжувати Мальвіну. Будеш її лицарем?

В.: А там бенкет буде?

Д.: Аякже, який бал без святкового столу?

М.: (Вередливо) Я з безграмотним і невихованим на бал не піду!

В.: (Стає на одне коліно, бере її за руку і просить) Ну, будь ласка дозволь бути твоїм лицарем. Я вивчу весь алфавіт і всю табличку множення … тільки потім, у новому році. Чесно.

М.: Ну, добре я згодна.

В.: Ура!

М.К.: А як нам встигнути на бал?

Д.: Коротку дорогу до палацу покаже вам казковий навігатор. Не баріться, в дорогу.

Всі. Дякуємо. До побачення.

Всі зникають із сцени. 

♫ Лунає голос - "Третя добра справа".

VI сценка

Д.: Ура!

♫ (Радіє, стрибає, шумить)

З'являється Баба Яга.

Б.Я.: Це що це тут за шум? Це хто це в лісі так шумить, мені, бабі Язі спати не дає?

Д.: Пробачте, баба Яга, я не знала, що ви тут спите, не хотіла вас будити.

Б.Я.: Не хотіла ... Не хотіла - а розбудила. Ось за це я тебе зараз з'їм.

Д.: Ой, не їжте мене, будь ласка! Цього ні в якому разі робити не можна!

Б.Я.: Це чому ж не можна? Ще й як можна!

Д.: Не можна баба Яга, не можна. По-перше, як же без мене будуть жити мої мама, бабуся, дідусь. А по-друге, якщо я не зроблю п'ять добрих справ, Новий рік на землю не прийде.

Б.Я.: Ну і що ж, що не прийде? Мені що Новий рік, що старий - все одно.

Д.: Як це все одно? А свято? А веселощі? А подарунки?

Б.Я.: Не буває у мене ніяких свят, жодної втіхи. І подарунки мені ніхто не дарує. Живу я собі тут одна, стара, кульгаючи, з кістяною ногою та з хатинкою на курячих ніжках. Від такого життя вовком зав'єш - хоч у Новий рік, хоч в старий.

Д.: Ой, яка ж ти бабуся Ягуся, нещасна. Мені тебе шкода.

Б.Я.: Он як! Їй мене шкода! Ти краще себе пожалій. Зараз з'їм тебе - і крапка.

Д.: Ну з'їж ти мене - що, в тебе від цього радості додасться. Ні, баба Яга, так справа не піде. Треба щось з тобою робити.

Б.Я.: Як це зі мною? Мене, чи що, їсти будеш?

Д.: Ну що ж ти все про їжу, та про їжу. Давай краще подумаємо, як тобі життя своє змінити. У тебе тут в Казковому королівстві друзі є?

Б.Я.: Друзі? Були, звичайно. Та все сплило. Зі Змієм Гориничем я років сто тому одного доброго молодця не поділила - він його з'їсти хотів, а я пошкодувала, втекти допомогла. З Чахликом Невмирущим ми посварилися, коли в карти грали. Лісовик мені мою ногу кістяну цього літа віддавив, я з ним тепер не розмовляю.

Д.: А інших героїв, більш симпатичний, у вашому царстві хіба ні?

Б.Я.: Чому ж ні? Навалом! І королі, і царі, і добрі молодці, і красні дівиці. Вони як раз сьогодні у царя Салтана на бенкет на весь світ зібралися. І мене запрошували.

Д.: То йди! Чого ж ти вдома сидиш, та на весь світ бурчить.

Б.Я.: Іди! Розумна яка! Так в чому ж я піду? У мене і сукні немає, та й танцювати я не вмію.

Д.: Сукня - це не головне. Нумо, знімай свої хустки! … Так, роботи тут непочатий край. Потрібна швидка допомога ...

VII сценка

♫  (Звучить звук сирени, з’являється Маша і білий Міша.)

Д.: Швидка допомога?

Маша: Да, я такая быстрая на помощь.

Б.Я.: А хто ти така?

Маша: Я – місцевий Айболіт.

Д.: А хто твій супутник?

Маша: А це – Міша, мій перший клієнт.

Б.Я.: А чому він білий?

Маша: Та кажу ж вам, мій перший клієнт.

Б.Я.: І що з того, не поняла?

Маша: Та пусте, невдалий експеримент із ліками.

Міша: Тобі пусте, а мені доведеться фарбуватися. Не можу ж я з’явитися в такому вигляді на новорічному святі?

Д.: А чому б ні? Кльовий прикид. По-модному, по-сучасному.

Маша: Чув? А ти все бурчиш і ображаєшся.

Міша: А як не бурчати. Я ж казав, що двох мішків крейди досить. А ти - ні, треба по два мішки тричі на день.

Б.Я.: А ти що?

Міша: А я кажу, може хоч по-одному достатньо.

Д.: А вона що?

Міша: А вона сказала, лікування треба проводити тиждень.

Б.Я.: А ти що?

Міша: І я провів лікування. От вам і результат.

Б.Я.:Не хвилюйся. Ти й у такому вигляді гарний. І в білому сніжному лісі легко заховатися від Маші.

Міша: Ну тоді добре. Дякую, на доброму слові, заспокоїли.

♫Лунає голос - "Четверта добра справа".

Маша: Ой, я ж забула, у нас тут справа. Хто хворий? (Дивиться на дівчинку, та відмахується руками).

Д.: Не я.

(Маша підходить до Баби Яги і всаджує її на пеньок)

Маша: Значить ти. Сидіти. Міша тягни інструменти. (Міша притягає сундук з мед. інструментами. Подає ?) Так, що болить? На що скаржишся? Відкрий рот? (Дивиться за допомогою палички.) Так, чорне в роті. Ну, це нормально. (Бере слухавку) Дишитє, не дишитє, не дишитє. … Дишитє. Неплохо дишитє. Послухаємо, як моторчик працює. (Слухає серце. Звучить звук мотора.) Так моторчик ще торохтить. Напевне ОРЗ, треба зробити щеплення.  (Дістає величезного шприца).

(Баба Яга вскакує з місця і ховається за дівчинкою)

Б.Я.:Не треба.

Д.: Ну годі вже. Бабу Ягу треба не лікувати, а приготувати на святковий бал.

Маша: Так би раніше і сказали. Я - ультрамодний стиліст. Зараз все зробимо.

♫  (Звучить пісня і всі переодягають Бабу Ягу).

♫

Д.: Ось тепер вже на людину стала схожа.

Б.Я.: А тепер давай танцювати вчитися.

Д.: Гаразд, але не добре самим радіти і танцювати. Треба покликати моїх казкових друзів. Гей, ви друзі чарівні, нумо разом танцювати і радіти.

♫  (З’являються казкові герої і всі разом виконують танок.)

Б.Я.: Тепер я танцювати вмію, я танцювати хочу, до самого ранку ... Прощавайте, друзі! Побіжу на бал! Я танцювати хочу ...

♫ Лунає голос - "П'ята добра справа".

VIII сценка

Виходить Хранителька Часу.

ХЧ.: Ну от - ще одну добру справу ти зробила: зробила щасливою і доброю саму Бабу Ягу. Молодець! Тепер час тобі додому.

Всі хвилювання і тривоги вже позаду,

П'ять добрих справ уже виконано

І Новий рік настане без сумніву,

І свято новорічне всі зустрінемо.

Нехай Новий рік щасливим буде,

Для всіх твоїх рідних і друзів,

Даруй добро і щастя людям,

Бути доброю і сильною, не бійся!

Д.: Ви нашу казку подивилися.

Її мораль - досить проста,

Щоб стало в житті веселіше,

Швидше йди дорогою добра.

 

Не чекай ти подвигів ратних,

Драконів, принців і принцес,

А допомагай тому, хто поруч.

На цьому нашій казочці кінець.

 

Коли проб’є дванадцята година,

І старий рік зустрінеться з Новим,

Хай пощастить і Вам, і всій родині,

Ми зичимо, щоб посміхнулись Ви!

 

Хай казку принесе на крилах вечір,

І казка, щоб затрималась на вік,

І під ялинку щоб чарівні речі

Приніс Вам щедрий дядько Новий Рік!

 

Бажаю вам щастя у Новому році,

Здоров’я, удачі на кожному кроці.

Щоб все, що задумалось вами, збулося,

Щоб радісно, світло усім вам жилося!

 

А мрія чарівна, щоб дійсністю стала,

Щоб кожна дитина у сні підростала.

Щоб кожне серденько любов’ю розквітло,

А кожна душа була чиста і світла!

 

А я, Козенятко, бажаю вам світлої долі,

Щоб гарний врожай виростав вам у полі.

Щоб був у нас хліб і до хліба було

І щастя у кожну родину зайшло.

 

На кожнім обличчі щоб усмішка квітла

І радість приходила щира і світла.

Щоб злагода й мир був у кожного в хаті

І всі ми були і щасливі, й багаті.

 

Бажаю всього, що найкраще у світі,

Щоб сонечком всі ви ходили зігріті.

І ласкою всі оповиті були.

І довго-предовго, щасливо жили.

 

В новорічний вечір дивний,

Дід Мороз нехай в торбині,

Як у дуже гарній казці,

Подарує купу щастя.

 

А Снігурка чарівна,

Усміхнеться, як весна,

Принесе здоров'я міх,

І щасливий теплий сміх.