Сценарій новорічного свята для старшої групи в днз

Новорічний мюзикл «Снігова Королева» з елементами хореографічних композицій

Ведуча: Увага! Увага! Увага!

               На часі весела розвага.

               На вас чекають пригоди,

               Веселі пісні й хороводи.

               Як гостей прийшло багато,

              Треба Новий рік стрічати.

(Діти під музику заходять до муз. Зали і танцюють танок «Зима-красунечка»)

 1 дитина: Зі святом всіх людей вітаєм

                   І дорослих і малих

                   Щастя, злагоди бажаєм ,

                   Днів погожих та ясних.

2 дитина: Нехай у гості прийде новорічна казка

                   І багато сюрпризів, чудес принесе,

                   Завжди настрій буде прекрасним,

                   І чарівне свято триватиме таке!

3 дитина: Водити ми будемо хоровод

                   Навколо ошатної ялинки.

                   І дружно зустрінемо Новий рік

                   Веселою піснею дзвінкою!

 

Пісня «Новий рік»

(діти сідають на стільчики)

Ведуча: В усіх казках це кожен знає

               Не зло , а що допомагає?

Діти:      Добро.

Ведуча: Та боротьба добра зі злом 

               Триває діти вже давно.

               Той , хто казок багато знає,

               Про це чудово пам’ятає.

               Отож , запрошую я вас,

               Бо нашу казку розпочати час.

 (Лунає музика виходять хлопчики – сніговички, слідом  за ними виходить фея)

Сніговички (співають):  Дінь-ділінь, ді-лі-дінь

                                        Пролунав сріблястий дзвін

                                        У країну не звичайну

                                        Приведе сьогодні він.

Фея: Чудеса в казках бувають

          Навіть звірі розмовляють

          Чаклуни і чарівниці

          Золоті летять жарптиці.

Сніговички:  Дінь-ділінь, ді-лі-дінь

                      Пролунав сріблястий дзвін

                      У країну не звичайну

                      Приведе сьогодні він.

Фея: Той хто добру душу має,

          Зло завжди перемагає.

          Серце сповнене любові,

          Здатне на діла казкові.

(сніговички сідають на місця  до феї підходить хлопчик Кай)

Хлопчик: Хто ти така і де ти взялася?

Фея: Я, казкова фея. Перед новим роком відбуваються різні чудеса, але тільки з тими хто в них вірить.

Хлопчик: Я вірю в чудеса.

Фея: Дуже добре. Тобі подобається казка про Снігову королеву?

Хлопчик: Так, дуже.

Фея: Хочеш в ній опинитися?

Хлопчик: Хочу.

Фея: Сідай.

(Ходить навколо хлопчика і промовляє)

Фея: Очі закриваються , казка починається.

           Добре, любий, пам’ятай 

           Не Андрійко ти , а  Кай!

(Фея виходить)

Пісня «Казка чудес»

(Заходить бабуся і Герда. Бабуся сідає в крісло і в’яже панчоху. До них підбігає Кай)

Кай: Я Кай, Кай, Кай…. 

Герда: Та Кай же ти , Кай. Що з тобою? Ніхто не заперечує.

Кай: А ти хто?

Герда: Я твоя сестричка Герда. Ти так міцно заснув, що забув хто ти і де ти . А – це наша люба бабуся. Можеш з нею познайомитися!

Бабуся: Та не смій ся ти з нього, Гердо! Сідайте ближче, я вас казку розкажу.

Герда: Бабусю, розкажи,  будь- ласка, якусь зимову казку.

Бабуся: Добре, мої любі, слухайте…

(Звучить музика)

Бабуся: Далеко-далеко на півночі серед вічних снігів і льоду вмочить крижаний палац Снігової Королеви. Королева прекрасна , але її краса холодна, бо замісь серця має шматок льоду. Кого вона поцілує. В того серце теж стає льодяним.

Кожної зими королева прилітає до нас і шукає маленького гарного хлопчика.

Кай: Для чого?

Бабуся: Він повинен викласти із чарівних крижинок слово «вічність».

Кай: І що тоді буде?

Бабуся: Вічна зима запанує на землі, і все живе замерзне: і дерева , і птахи. І люди. От і сьогодні королева літає, заглядає у вікна , шукає хлопчика.

Герда: Стережись, Каю, щоб вона тебе не поцілувала і не забрала у свій крижаний палац.

Кай: Хай тільки спробує!

(Бабуся засинає у кріслі.  Лунає музика, навколо ялинки кружляють сніжинки і присідають)

Герда: Подивись, Каю, яка новорічна хурделиця, як гарно танцюють сніжинки.

Кай: Так , сніжинки дуже гарні і кожна з них схожа  на крижану квіточку.

Т – к сніжинок та Снігової Королеви

Снігова Королева: Все навколо стало білим,

                                   Все завмерло , оніміло

                                   І вода в річках й озерах

                                   Зупинилась і завмерла.

                                   Холод землю огортає-

                                   Все живе на ній вмирає

                                   От би стало так навіки,

                                   Щоб стрімкі застигли ріки,

                                   Змовк веселий спів пташиний

                                   І щасливий сміх людини.

 (звертається до сніжинок)

                                  Піддані мої іскристі,

                                 Квіти срібно-променисті

                                 Де були і що робили?

1 сніжинка: Понад  лісом ми летіли

                       Ніжну пісеньку співали

                       І дерева присипляли.

2 сніжинка: Снігом вкрили всі стежинки,

                       В шуби одягли ялинки

                       А берізкам роздавали

                       Із м’якого пуху шалі.

3 сніжинка: Ми на поле опустили

                       Покривало срібно-біле,

                       А на трави лугові-

                       Пишні ковдри снігові.

4 сніжинка: Ми у селах і містах

                       Побілили кожний дах.

                       На кущах, немов у літку,

                       Розцвіли чудові квіти.

Снігова Королева: Ви літали і співали?

                                   Землю пухом укривали?

                                   Не страшні їй заметілі –

                                   От, що любі, ви зробили.

                                   Вірні слуги з криги й льоду ,

                                   Заморозьте всю природу!

(Під музику сніжинки кружляють  і сідають на місця)

Герда: Мені  здається, що метелиця стала сильніше мести,

              А чи може королева до нас сюди зайти?

Кай: Хай тільки спробує , я її посаджу на пічку, вона заплаче і розтане, на тому місці з’явиться водичка . Ой!

Герда: Що трапилось з тобою?

Кай: Мене кольнуло щось у серце …Не можу я терпыти болю…

Герда: А може, чимось я тобы допоможу?

Кай:  Не треба ! Я тобі ось що скажу:

           Досить вже нам двом водитись

           Буду у вікно дивитись.

           Ой і нудно ж із тобою!

           Піду краще погуляти ,

           Надворі в сніжки пограти.

Пісня «В сніжки граємось охоче»

(Під музику вилітає Королева і сніжинки, Королева забирає Кая і зникає . Герда біжить за королевою, сніжинки її не пускають , беруть у коло)

Сніжинка: Не спіши, зупинись,

                    До землі нахились,

                    Вкриємо  срібним серпанком

                    Будеш спати до ранку.

(Накривають серпанком, Герда засинає , присідає. Виходять Сніговики)

Танець сніговиків

1 сніговик: Гляньте дівчинка сидить,

                     Мабуть , сном чарівним спить.

2 сніговик: Не замерзла , ще жива,

                     Королева снігова

                     Нещодавно пролітала

                     І її зачарувала.

3 сніговик:  Прокидайсь скоріш , дитино,

                      Бо замерзнеш і загинеш.

Герда:         Дякую, вам друзі милі,        

                     Що мене ви розбудили,

                     Королева вкрала Кая .

                    Де шукати я не знаю.

4 сніговик: У палац свій кришталевий

                     Полетіла королева

Герда : Дякую вам.  Королева вкрала Кая , що робити я не знаю.

(Сніговики виходять . герда йде по колу )

Сніговик: Довгий шлях був у дівчинки, і нарешті вона дісталася до чудового  саду , де цвіло багато квітів.

(вибігають квіти)

Т-к квітів

Герда: Ой, яка незвичайна поляна, тут так гарно і так дзвінко співають птахи.

А які чудові квіти!що це ? Мене хтось кличе чи мені здається? Зайду може дізнаюсь щось про Кая.                

Квіточка 1: Гляньте, дівчинка прийшла,

                     Та чомусь вона сумна.

Квіточка 2: На очах бренить сльоза,

                      Мабуть трапилась біда.

Герда: Як мені не лити сльози,

            Коли холод і морози.

            Кай пропав, його шукаю,

            Але де його знайти не знаю.

Квіточка 3: Маю дзеркальце казкове ,

                      Дуже цінне і чудове

                      Що попрошу – все покаже,

                      А іще усе розкаже…

                      Любе дзеркальце, скажи,

                      А ще краще покажи

                      Де цей зараз хлопчик Кай

                      Тільки прошу не лякай.

(передає дзеркальце іншій квіточці)

Квіточка 4: Бачу он летить карета

                      Немов зірка , мов комета

                      Королева в ній сидить

                      Сріблом сніжним вся блищить.

 Квіточка 5: З нею страшно справи мати ,

                       Тай карети не дігнати.       

Герда: Ой чому я тут сиджу

              Я йому допоможу.

(Герда стає в центр , квіточки її оббігають і сідають на місця. Герда йде навколо ялинки )

Герда: До палацу я прийшла,

             Тільки входу не знайшла.

(Виходить ворон) 

Пісня ворона

Ворон: Кар! Кар ! кар ! Кого шукаєш?

Герда: Я шукаю брата Кая.

             Невисокий він на зріст,

             Сині очі, рівний ніс,

              Вміє добре рахувати,

              І читати, і писати.

              Дуже мудрий і красивий,

              І веселий , і кмітливий.

Ворон: Ну. Тоді ми брата Кая

              У палаці пошукаєм.

              В мене гарна  наречена,

              Дуже мудра, дуже вчена.

              Ось моя любов і ласка,

              Помилуйтеся , будь ласка.

 Ворона: Незвичайна я ворона .

                Я ворона – Каркарона.

                Моє місце біля трона.

                Я у замку проживаю,

                Зовнішність красиву маю.

Ворон: Герда шукає свого бр-р-ата,  р-р-розкажи їй про нашого любого пр.-р-ринца.

Ворона: Спочатку р-розкажи про нашу любу пр-р-ринцесу. Вона така р-розумна, бо прочитала багато книжок! Надумала наша принцеса вийти заміж. Запросила на оглядини всіх юнаків королівства, щоб вибрати самого р-розумного. Всі женихи при зустрічі втратили мову, їх вражала краса моєї господині. Лише один бідний юнак не розгубився , довго і весело розмовляв із принцесою і вони одружилися.

Герда: Я впевнена , що це був мій Кай. Я хочу його побачити!

Ворон:  Хоч ти гарна дівчинка, але слуги не пустять тебе до палацу. Каркароно, проведи її з чорного ходу, ходімо.

(втрьох обходять навколо ялинки, виносять трон на який сідають принц і принцеса, вдають що сплять)

Ворона: Принц із принцесою дуже розумні, багато розмовляють і ніяк не наговоряться. Іноді вони говорять цілу ніч і засинають на троні.

Герда: Можна я підійду до принца?

Ворона: Обережно, не збуди.

Герда: Каю! Каю!

Принц: Що таке? Хто ти дівчинко?

Принцеса: Хто насмілився нас розбудити?

Герда: Ой. це ж принц, а не Кай,

            Ворон, друже, виручай.

Принц: Дівчинко, як тебе звати,

               І кого ти йдеш шукати?

Герда: Кая довго я шукаю, але де знайти не знаю.

Принцеса: Сьогодні у палаці буде новорічний бал

                    Може там буде твій Кай

Ворона: Так – так ! Кай обов’язково прийде на бал.

Ворон: Бо таких веселих свя немає в жодному королівстві.

Принцеса: А от і гості…

Принц: Бал починається!

Принцеса: Вальс !

Герда: Так танцюють хлопці і дівчата нашого містечка

Принцеса: Я видам наказ , щоб з цього дня у палаці танцювали тільки веселі танці. Ну а зараз всіх запрошую до новорічного хороводу.

Герда: Люба принцесо, любий принц. Я побачила всіх ваших придворних, серед них немає Кая. Мушу з вами попрощатись, бо мені треба йти.

Принцеса:  Перш ніж Кая йти шукати

                     Хочу шубку й рукавички дати.

                   Ти скоренько одягайсь ,

                   У карету ти сідай,

                   І в дорогу вирушай.

(Герда сідає в карету , виходять розбійники)

Т-к розбійників

1-й розбійник: Що за гуркіт ? Що за грім?

                           Заважає він усім?

2-й розб.:           Гляньте он карета мчить,

                           Золотом уся блищить.

3-й розб.:          В хащах ми її зустрінем ,

                           Розберем на запчастини.

(Розбійниця виводить Герду)

4-й розб.:          Гляньте , дівчина гарненька ,

                           На ній шубка вся біленька

                           І біленькі рукавички

                          Заберу собі, згодиться.

(заберає рукавиці, розбійниця знімає шубку)

5-й розб.:        Як тебе дівчатко звати ?

                         Та кого ти йдеш шукати ?

6-й розб.:         Ми лиш боєм все рішаєм

                          Що знайшли, собі лишаєм.

Герда:              Гердою мене всі звуть,

                          Я відправилася в путь

                          Хочу Кая віднайти ,

                          Та не знаю де іти.

7-й розб. :        Ти запала мені в душу

                          Помогти ми тобі мусим.

Старший  розб.: Де наш олень ?

                         Виходи сюди  хутчіш!

(дорослий розбійник виводить оленя йде по колу)

Герда: Дякую за допомогу ,

             Вирушаю я в дорогу.

             Рукавички одягайте,

             Та мене не забувайте.

( Розбійники сідають на місця)

Олень: Лапландія – це країна де народився я

              Туди я серцем лину, там моя сім’я

              Живе там королева, сніжинки там живуть,

              Швиденько вирушаймо , чекає дальня путь.        

(Обходять по колу)

Олень: Ось тут замок красивий сяє ,

              Королева проживає.

              Та дороги вже немає…

              Люба , Гердо , ти іди,

              Каєві допоможи.

(Олень виходить, Герда йде по колу ,  на середину виходить Кай висипає льодинки і викладає слово вічність, Герда підходить до нього )

Герда: Каю, любий! Прокидайся!

              Йдем додому , не вагайся.

Кай:     Слово «вічність» я складаю,

             Ти ж мені тут заважаєш.

(відштовхує дівчинку, вона падає)

                     Відійди , не зачіпай .

(Геда з Каєм обіймаються)

Кай:            Тепло стало… Гердо ти ?

                     Як додому нам дійти. ( відходять в сторону)

Т-к  Снігової королеви з полотнами

Снігова Королева: Дівчинко, ти де взялась?

                                    Чи ж даремно я старалась?

Герда:                        Ти не смієш нас чіпати

                                    Кай є мій,  нас не здолати.

Королева:  Не заважай нам. Іди звідси по – доброму.

Герда: Що  мені робити ?

Снігова Королева: Не хочеш іти по – доброму,

                                   То я тебе заморожу!

                                   В танці – кружлянні з холоду й снігу.

                                   Знайдем насолоду, знайдемо утіху.   

(Кружляє з Гердою, заходить Дід Мороз)

Дід Мороз: Що ти робиш, Снігова Королево? Відпусти дитину.

Снігова Королева: Вона без запрошення завітала до мого палацу і не хоче іти звідси.

Герда: Дідусю, королева зачарувала Кая і заставила його викладати слово «вічність» , щоб настала вічна зима.

Дід Мороз: Які дурниці! Снігова Королево! Володарко всевладна ! Сором тобі воювати з дітьми. А вічна зима навіщо тобі ?

Снігова Королева: Бо нічого красивішого  за біле немає.

Дід Мороз: Так, дерева вкриті срібним інеєм – це дуже красиво! Білі поля , що іскряться під сонцем - тішать серце. А закуті у лід річки й озера приносять радість дітям. Хто ж тебе зустрічатиме, красуне,  якщо все живе завмре на землі? Подивись на мене. Я не жадібний. І я поділяю свою владу над природою із квітучою весною, теплим літом і щедрою осінню. З’являюся до людей тільки взимку і всі мене зустрічають, як бажаного гостя. Настають зимові канікули і нам вже час зустрічати Новий рік!

Королева : Ну гаразд, я здаюсь .

(Виходить)

Дід Мороз: Дуже я за вами скучив.

                    Соромно мені, малята

                    Що запізнився я на свято.

                    Ви пробачте свого діда

                    Більше так робить не буду.

                    Хочу вам сюрприз зробити-

                    Ялиночку засвітити.

                    Чари, бари, бари рись

                    Ти ялинко засвітись!

Ялинка: Не торкайтеся до мене, навіть не бігайте, інакше я знепритомнію.

Дід Мороз: Ось так справи. Дітки , що трапилося з нашою ялиночкою? Чи вона захворіла? Може треба її полити? Піділлємо ялиночку ? (поливає)

Ялинка: Ну, може досить поливати? Бо на мені від вологи пліснява виросте.

Дід Мороз: Малята, ну що робити нам з такою капризулею? Діти , а давайте її просушимо. Подуємо на ялиночку? Всі разом.(дмухають) Дужче , сильніше. Ану батьки допоможіть!

Ялинка: Ой , як холодно! Який протяг! Я напевне захворіла . (кашляє)

Дід Мороз: Ось яка капризуля. Що ж робити будемо? Знаю , знаю !!! Вихід є тільки один. Зараз станемо  всі в ряд , затанцюємо хоровод.

Хоровод «Зимонька -зима»

Ялинка: Ой , як весело у вас ! Тепер я почуваюсь дуже добре.

                Ясно вогниками сяю

                 З Новим роком всіх вітаю!!!

Дід Мороз: Яка радість, діти, ялинка наша вогниками засвітила.

    Ось добре . Але до кінця іде вже свято, треба вам дарунки роздавати.

    Чудо – апарат, до мене йди !

     І дарунки всім неси!       

  (виходить чудо - апарат)

Дід Мороз: подаруночки виймайте, рученята простягайте.

(По черзі діти отримують подарунки)

Дід Мороз: Настав час уже прощатись, треба далі відправлятись

                    Тож прийміть ви на прощання  мої кращі побажання.

                    Будьте добрі та здорові, я бажаю всім любові

                    Світла й радощів багато, щоб життя було як свято!

(Д.М. виходить )                       

                                             Фінальний танець  «Хай завжди лунає сміх»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведуча : Погляньте . любі гості, на ялинці гілочка гойдається – ось наша новорічна пригода починається. Розпочати нашу казку час, чуєте, вже хтось іде до нас!

(виходять ялиночки)

Ялиночки 1: Ми – ялиночки гарненькі, і пухнасті й чепурненькі,

                       Будемо для вас співати, з Новим роком всіх вітати.

                     2:Новий рік вже на порозі – всі його чекають

                        І ялинку в кожнім домі радо прикрашають.

3: Ця красуня лісова тішить нас вогнями

   Хай радіє дітвора разом із батьками.

4: Сьогодні весело у нас – ми Новий рік стрічаєм

  Усіх. Хто в залі у цей час ми щиро привітаєм.

5: Тож давайте ми разом будемо співати

Свята кращого нема , як сьогодні свято.            «П-я  ялиночок»

 

Ведуча : Ой, малята, скільки снігу сніжинки намели,

                   Так багато , що Дід МОРОЗ НЕ ДІЙДЕ СЮДИ…

Сніговички, Сніговички , веселі друзі новорічні

З купи снігу вилізайте, нам дорогу розчищайте

Та веселий танок починайте.

Сніговик 1 : я – веселий сніговик

                      І журитися не звик

                       В мене очі із вуглинки,

                        Ніс червоний із морквинки.

2. :  Завжди усмішка по вуха

 Шуба з снігового пуху

Шапка зроблена з відра

А в руці стримить мітла.

3.: Ми малі сніговички

Зліплені зі снігу,

Стоїмо ми у дворі

Дітлахам на втіху.

4.: В руки мітли візьмемо,

Підметем охоче,

Свій таночок заведем

В нашому садочку.

                                       «ТАНОЧОК СНІГОВИЧКІВ»       

                

Ведуча. Дивіться, щось не подобається нашій ялинці, не хоче вона
світити вогниками.

Д. М. : Хочу вам сюрприз зробити-

Ялиночку засвітити.

Чари, бари, бари рись

Ти ялинко засвітись!

Ялинка : Не торкайтеся до мене, навіть не бігайте, інакше я знепритомнію.

Д ю М.: Ось так справи. Дітки , що трапилося з нашою ялиночкою? Чи вона захворіла? Може треба її полити? Піділлємо ялиночку ? (поливає)

Ялинка : Ну, може досить поливати? Бо на мені від вологи пліснява виросте.

Д. М. : Малята, ну що робити нам з такою капризулею? Діти , а давайте її просушимо. Подуємо на ялиночку? Всі разом.(дмухають) Дужче , сильніше. Ану батьки допоможіть!

Ялинка:Ой , як холодно! Який протяг! Я напевне захворіла . (кашляє)

Д. М.: Ось яка капризуля. Що ж робити будемо? Знаю , знаю !!! Вихід є тільки один. Зараз станемо  всі в ряд , затанцюєм хоровод.

                                 Хоровод « Ой яка ялинка в нас»

Ялинка : Ой , як весело у вас ! Тепер я почуваюсь дуже добре.

Ясно вогниками сяю

З Новим роком всіх вітаю!!!

Д.М.: Яка радість, діти, ялинка наша вогниками засвітила. Тому час напевно прийшов з вами погратися.

                          Ігри

Ось добре . Але до кінця іде вже свято, треба вам дарунки роздавати.

Чудо – апарат, до мене йди !

 І дарунки всім неси!          (виходить чудо - апарат)

Д. М. : подаруночки виймайте, рученята простягайте.

(По черзі діти отримують подарунки)

Д. М. : Настав час уже прощатись, треба далі відправлятись

             Тож прийміть ви на прощання  мої кращі побажання.

Будьте добрі та здорові, я бажаю всім любові

Світла й радощів багато, щоб життя було як свято!

(Д.М. виходить )