Сценарій "Останній дзвоник"

Про матеріал

Сценарій призначений для організації та проведення свята "Останній дзвоник". Даний матеріал стане в нагоді заступникам директорів з виховної роботи, педагогам-організаторам та класним керівникам.

Перегляд файлу

СЦЕНАРІЙ СВЯТА “ОСТАННІЙ ДЗВІНОК”

Учні школи шикуються на лінійку.

Ведучий 1: Було так до нас і надалі так буде,

Час швидко летить уперед, в майбуття,

О, ні! Не даремно порівнюють люди

Із морем бурхливим учнівське життя.

Сплилися, мов квіти, тут діти й дорослі,

Минуле в майбутнє крізь роки пливе.

Вітаємо Вас , учні нашої школи!

І тих, хто із Вами поруч іде.

Ведучий 2: Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком швидких рік

І мчать вони ласкавими вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

Роки летять неначе журавлі,

Не встигнеш оглянутися навколо:

Недавно зовсім ви були малі,

А вже сьогодні ви закінчуєте школу.

Директор школи запрошує учнів першого та одинадцятого класу на урочисту лінійку. Першачки виводять випускників.

Ведучий 1: Стоголосо музика лунає

Понад хмари лине срібний спів –

Нині школа радісно стрічає

Свято гомінке випускників.

Ведучий 2: Зупинімось, браття не лукаві!

В доленоснім поклику століть.

Юність незалежної держави

Перед майбуттям своїм стоїть.

Ведучий 1: Їй дерзати, жити і творити

До зірок виборювати шлях,

Їй непереможно майоріти

В синьо-жовтих наших прапорах.

Директор оголошує свято відкритим. Звучить гімн України.

Ведучий 1: Серед світів, серед країн далеких,

Цвіте твого дитинства світлий сад.

До нього повертаються лелеки,

Приводять до гніздечка лелечат.

Ведучий 2: До неї повертаються назавжди,

У храм науки, де горить зоря.

І щиро, як дитину, обійнявши,

Тебе прийме школа рідна твоя.

Ведучий 1: До слова запрошуємо директора школи …………………………

(Виступ директора школи.)

Випускник: О, рідна школо! На твоїм порозі

Встрічаєм свято радісне й сумне,

Останній дзвоник продзвенить сьогодні

І дзвін його, неначе сон майне.

А світ такий розвесняний навколо,

Бринить край сонця черешнева віть,

Прощаючись з тобою, рідна школо,

Твоє майбутнє нині тут стоїть.

Директора букетом я вітаю

Щастя, здоров’я щиро побажаю.

За будні сповнені роботи,

За директорські і вчительські турботи.

І за радість щиру пізнання,

За любов і за міцні знання.

(вручає букет директору)

Ведучий 2: Шановні присутні!

Зараз наказ “Про допуск учнів до державної підсумкової атестації” зачитає заступник директора школи по навчально-виховній роботі ………………………………………….

(читається наказ)

Випускник: День сьогодні такий незвичайний,

Сонце встало умите в росі.

Скликав в школу нас дзвоник останній.

Ми хвилюємось зараз усі.

І до завуча слово тримаєм,

А до нас говорив він не раз.

То ж нехай він нас запам’ятає,

Як самий чемний 11 клас.

Дороги в майбутнє… Колись і вони завертають.

Відчиняться двері – ми рідний побачимо клас.

Тут нас зрозуміють, розрадять і завжди чекають,

Бо вчитель ніколи не зможе забути про нас.

( букет завучу)

Ведучий 1: Урочистий і особливий день сьогодні не тільки для учнів одинадцятого класу, а і для їх батьків. Адже це вони пройшли із ними крок у крок сімнадцять років життя. Це до них прихилялись голови у хвилини відчаю і невдач, це до них спішили у хвилини радості, це вони відчували щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей. Батьки – це той промінь сімейного вогника, що світитиме Вам завжди і усюди.

Ведучий 2: Запрошуємо до привітального слова маму випускника – ………………………………………………………………………………………………

Випускник: Несе надії день святковий,

Мов подих радісний весни.

За вашу вірність у любові,

Що не згаса до сивини,

За всі сніданки і обіди,

За сад весняний у цвіту,

Сердечне Вам спасибі, мамо,

За щедру Вашу доброту.

За колискову ніжну казку,

Що зачаровує дітей,

За щиру усмішку і ласку,

З якими йдете до людей.

Ви – надійна підтримка в дорозі.

Добра Ви ніжне джерело.

Завжди у радості й тривозі

Ми чуєм Ваших рук тепло

І Ваша щира настанова

Додасть енергії нам знову.

З любов’ю квіти я дарую

І ніжно, ніжно Вас цілую.

(всі випускники дарують квіти батькам)

Ведучий 2: Шановні одинадцятикласники. Одинадцять років тому на порозі школи Вас зустріла і сміливо повела у Країну знань перша вчителька.

Перша вчителька: добра, терпляча,

Школа й клас стали вам наче дім.

І любов її щира, гаряча

Зігрівала сердечко усім.

Ви малі на лінійці стояли,

А в очах і цікавість і страх,

В руках квітів букети тримали

І тремтіла тривога в серцях.

Дуже різна у вас усіх вдача,

Та до кожного знала підхід.

І сьогодні вона наче птахів

Відпускає вас всіх у політ.

Ведучий 1: Запрошуємо до слова першу вчительку 11 класу: …………………………………………………………………………………. (виступ)

Випускниця: Вчителів в житті було багато,

Та одну не можу я забути, -

Ту, що маму замінила й тата,

Що учила, як нам жити й бути.

Вчителько моя, найкраща в світі,

Вчитись ви навчали й працювати,

У навчанні – з книжкою дружити,

У житті – порядним, чесним стати.

Досі сняться очі, мов зірниці,

В тих очах – безмежна доброта.

Вам не гріх і в пояс поклонитись,

Вчителько моя Ви золота!

(квіти першій вчительці)

Ведучий 2: Кожен швидше рости з вас хотів.

Та ось у старшу школу ви прийшли.

Вас мудрий класний керівник зустрів

Ви чуйну людину у ньому знайшли.

Випускник: Кожен з нас до того звик,

Що є класний керівник.

Хто похвалить, хто посварить?

Хто заступиться не зрадить?

Хто нам буде говорити,

Що не хочемо ми вчити?

Як без нього далі бути?

Навіть важко це збагнути.

То ж ми хочемо і нині

Ще кілька від вас порад…

Хоч прощаємось ми з вами –

Та згадаєм вас стократ.

(Квіти класному керівникові)

Ведучий 1: Із напутнім словом до вас звертається ваш класний керівний – …………………………………………………………………………………………….

Класний керівник: Школа, як і ви, мої діти, дивиться вікнами в світ

Зібрала в букети великі мрії окрилених літ.

В школі відлунюють кроки, тут познайомились ми,

Хай же знання і уроки стануть в житті вам крильми.

Любіть життя, шануйте кожен день.

Робіть йому коштовні подарунки,

З колосся жовтого, з пісень,

З натхнення творчого, з окриленої думки.

І з дружби, що не губиться в роках,

З любові, що палає наче ватра.

Тримайте майбуття в міцних руках

У вас – безсмертя наше, наше завтра.

Випускник: Звертаємось до класного керівника:

Як добре, що ми з вами подружили.

І хоч робота ваша не легка,

Ми вам бажаємо учительської сили.

Ви кожного уміли розуміти

Вислухати і дати пораду дитині,

Уміли вимагати і жаліти,

Тож щиро вітаєм вас нині.

І доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу, горіння.

Ми дорослими стали людьми,

Тож спасибі за ваше терпіння.

(Квіти)

Випускник: Не старійте, вчителі, ніколи,

Молодість вам завжди до лиця.

Хай веде щоранку вас до школи

Споришева стежечка оця.

Ми обіцяємо совісно вам.

Людяність, що вчили, зберігати.

То ж дозвольте скромно нині нам

Квіти і любов подарувати.

(Квіти усім учителям)

Ведучий 2: Першокласники наче пташата

На святковій лінійці стоять,

А прийшли вони юність крилату

В самостійне життя проводжать.

Виступ першого класу.

Учні 11 класу дарують подарунки першокласникам.

5-тикласник: І 5 клас вас хоче привітати.

На лінійку йшли ми залюбки.

І питань до вас у нас багато,

То ж дайте відповідь, випускники.

Випускник: Якщо будете гарно навчатись,

Щоб зміною нашою стать.

Дружними бути і не зазнаватись.

Тоді можна вам дещо сказать.

5-тикласник: Чесно можу я сказати:

Вже поволі став звикати.

Сувора трохи в нас директор:

Пильнує все наче прожектор.

Телепатичні здібності в нас завуч має

І кажуть все про всіх він знає.

Випускник: Ти мій друже пам’ятай:

Людей цих завжди поважай.

І про це скажи на клас,

Що дуже добрі вони в нас.

5-тикласник: А справді у них зошит є,

Що ніби „чорним” зветься?

Випускник: Є, друже. Бачу місце в нім

Для тебе теж знайдеться.

5-тикласник: А уроки, як їх вчать?

До ночі удома?

Випускник: Та на перерві, між дзвінками.

Всім ця річ відома.

5-тикласник: Тут вчителі навчають нас.

Чому ж їх так багато?

Випускник: Вони працюють всі для вас,

Щоб ви хотіли знати.

5-тикласник: А як у тебе фізкультура?

Бо так нас загружають.

Випускник: Зате міцна буде фігура.

Бачиш, як випускники виглядають.

5-тикласник: То візьміть мене до вас,

Хочу я у вищий клас.

Випускник: Ой, друже, поспішаєш ти,

Треба трохи підрости…

Шкільне життя ще попереду,

Часу у вас доволі.

Тратити його не треба –

Цінуйте його у школі.

5-тикласник: Добре, нашим передам

Науку вашу й слово.

Бажаємо удачі вам.

На цьому: „Будь здоровий!” (подає руку)

Ведучий 1: Ми хочемо, щоб вас ще привітали

10 клас, які вас добре знали.

Вони вам трохи заздрять, але все ж

Бажають щастя й радості без меж.

10-тикласник: Дорогі наші друзі! Хай би мить зупинилась:

Пролунає цей дзвоник – і дитинство скінчилось.

Потім вибір нелегкий: Що робити? Ким бути?

Потім вступ до училища чи в інститути…

10-тикласник: Шлях тернистий, але навіть цікавий.

Хай знайде собі кожен і навчання і справу,

Не впадайте у відчай, коли складно вам буде,

Вірте у світи є ще добрії люди.

10-тикласник: Хай не буде у долі місця смутку і тузі,

Хай зустрінуться щирі, добрі, віддані друзі!

Щоб ніколи образи і злих слів вам не чути.

Було приємно із вами тут навчатися й бути.

10-тикласник: То ж бажаємо далі на шляху вам не впасти,

Атестацію в школі на відмінно щоб скласти.

Ще повагу до школи зберігати велику.

І останній свій дзвоник пам’ятати до віку.

10-тикласник: Всім зрозуміло без слова напутнього,

Без урочистих промов голосних:

Вашим щасливим квитком до майбутнього

Стане почесне звання „випускник”.

10-тикласник: Щоб здійснилися мрій, бажання

Вам не треба ніяк ворожить.

Пропонуємо вам на прощання:

Стрічки мрії усі пов’яжіть

(випускники в’яжуть на дерево стрічки бажання).

Випускник: Затихнуть пісні – і почнеться урок,

Урок, на який не подзвонить дзвінок.

За парту не сядемо так, як завжди

Учитель з журналом не зайде туди.

Учитель наш рідний не буде вже там,

П’ятірок і двійок ставити нам.

Із того уроку не можна втекти,

Й погану оцінку не виправиш ти.

Перерв і канікул у ньому нема,

Хоч може минути і літо, й зима.

Не сорок він зовсім триває хвилин,

А довгі роки не вгава його плин.

Урок, однокласнику, твердо затям,

І перший й останній. Він зветься життям.

(Ми залишаємо в цих стінах частинку себе.

І на згадку про нас ми хочемо подарувати школі невеликий сувенір.)

Ведучий 2: Дитинство ваше вже пішло тихенько.

Самі ви цього ще не зрозуміли.

То ж кульки в небо відпустіть легенько,

Щоб ваші мрії теж у вись злетіли.

(випускники відпускають кульки у небо)

Ведучий 1: Для нас ще буде школа і навчання,

Нас вересень ще скличе на поріг.

А вам прийшла пора прощання

І перед вами тисячі доріг.

Ведучий 2:Тож дай вам Бог у мирі всім прожити,

Щоб ваші руки знали ремесло.

Життя любить, а ще - людей любити,

Щоб легко і щасливо вам було.

Ведучий 1: Ваш потяг майже вирушає

І не будемо його ми зупиняти

Четвертий клас тепер чекає

Ваше місце у школі зайняти.

Ведучий 2: Наказ четвертому класу (майбутньому 5) від випускників зачитує учень 11 класу ………………………………………………………………………..

Випускник: Наказ 11 класу по …………………………………. загальноосвітній школі від … ……………………………………. року „Настанови четвертому класу”

1. Не забувайте відвідувати школу;

2.Цінуйте свої вихідні і канікули;

3. Не засмучуйте рідних вчителів, пам’ятайте: їх здоров’я у ваших руках;

4. Поводьтеся і навчайтеся так, щоб ваші батьки ходили до школи, як на свято;

5. Не доламуйте залишки шкільного інвентаря, бережіть таким чином гроші батьків;

5. Увагу на уроці направляйте на вчителя і дошку, а не на сусіда і вікно;

6. Навчайтесь так, щоб і через роки ви з гордістю могли показати щоденник своїм дітям;

7. Пам’ятайте, що ваша класна кімната – це ваше обличчя, вмивайте його щодня;

8. Знайте, класний керівник – особа недоторканна, яка несе відповідальність за вас, а ви маєте зберегти його і передати в 11 класі іншим четвертокласникам;

9. Гордіться тим, що ви навчаєтесь у найкращій сільській школі району, де працюють найкращі вчителі.

10. Контроль за виконанням даного наказу покладається на одинадцятикласників 20…. року. (теперішніх 10-класників)

(вручає наказ 4 класу)

Ведучий 1: Ну от і все. Лінійка урочиста

Для вас скінчиться і останній раз

Дзвінкова пісня радісна і чиста,

До глибини душі стривожить вас.

Ведучий 2: Дзвени над минулим і над прийдешнім,

Поклич в останнє на урок.

Дзвени над дитинством з яким попрощались,

Веселий, сумний ваш останній дзвінок.

Ведучий 1: Право подати останній дзвоник надається учневі 11 класу …………………………………………………………………. та учениці 1-го класу …………………………………………………………………

Подається останній дзвінок. Випускник із першокласницею обходять стрій, доходячи до середини шеренги 11 класу. Виводять їх на журавлиний ключ. Після чого першокласниця стає на своє місце.

Ведучий 1: Ну що ж лишилося зробити?

Присутнім висновок простий:

Випускникам всім побажати

Знайти свій ключик золотий.

Ведучий 2: Що ж, відлітайте ключем журавлиним ,

У вирій життя школа вас проводжа.

Нехай все життя ваше буде щасливим,

Наснаги бажаємо вам і добра!

Директор школи відпускає одинадцятикласників на останній урок.

Продовжується лінійка. Виступають директор та завуч.

Завершення свята.

Звучить Гімн України.

Як мить, минув цей рік навчання.
Були і успіхи, були й розчарування.
Завершились великі перегони.
Підводить підсумки директор школи.

Вед.1. Запрошуємо до слова директора Чутівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соколова Ігора Володимировича.

Сценка 1. Шкільні рекорди.
Ви запитаєте, що ж ми робили в школі ці 11 років? Думаєте байдикували? А от і ні!
Ми склали ретельний звіт. Отож, протягом 11 років ми:
1. провели у школі 2 тис днів (але не всі учні)
2. почули 24 тис дзвінків (дехто запевняв вчителів, що не почув)
3. відсиділи 12 тис уроків, (ще 200 прогуляли і 100 зірвали)
4. списали 56 кг крейди (списали б більше, але був великий дефіцит)
5. а також 18 тис зошитів (дехто в 11 класі пробував трохи економити)
6. і більше 10 тис ручок (половину загубили і зламали)
7. отримали 100 тис оцінок (не будемо вказувати, яких саме)
8. написали 300 практичних і лабораторних робіт (так і не зрозумівши різниці між ними)
9. з’їли 50 тис булочок (що і видно)
10. пройшли 7 тис км кожен (відстань від Дарахова до Нью-Йорка), а всі разом здолали 240 тис км (тобто 6 разів обійшли навколо землі)
11. додали вчителям нескінченну кількість сивих волосків, вбили невизначене число нервових клітин і своїми невинними жартами продовжили їм життя на енну кількість років.
Сподіваємося ці здобутки нам врахують при здачі ДПА

Останній дзвоник – радість, біль і смуток
У пам’яті сплива пора шкільних світань.
Не буде у житті нашім забута
Стежина, що веде в країну знань
Останній дзвоник – золота тривога,
У серці незбагненні почуття,
Бо десь попереду чекає нас дорога,
І хто зна, як складеться там життя.
Останній дзвоник – лічені хвилини…
І як багато суджень і думок,
Такі схвильовані ми, мабуть, вперше нині,
Яким він буде, наш подальший крок?
Останній дзвоник – прощавай же школо
Прощайте наші любі вчителі.
Пробачте нам за прикрощі і болі,
Що вам ми ненароком принесли.
Останній дзвоник – все цвіте навколо
Весняну пісню чути солов’я,
Тебе ми не забудем, рідна школо,
Де б не носила долі течія…
Дзвени над минулим і над прийдешнім,
Поклич ти в останнє нас на урок,
Дзвени над дитинством, з яким ми прощаємось,
Сумний і веселий останній дзвінок!

Ведучий. Почну поему про останній дзвоник.

Що в ньому?

Знань важкі і пишні грона

Що в ньому?

Ми і наші поривання

Що в ньому?

Сум і музика прощання

Ведуча. Почну поему й відшукаю слово,

З якого варто розпочати мову.

Що в ньому? Сміх і звуки гомінкі,

І досвід літ.

Вони – «випускники»

Ведучий. Дорогі учні, вчителі, батьки! Шановні гості! Сьогодні в нашій школі радісне і одночасно сумне свято «Останнього дзвоника». Він продзвенить, для нас, констатуючи той факт, що ми завершили навчальний рік, здобули певний багаж знань і стали на рік дорослішими. Востаннє продзвенить він для наших дев’ятикласників і покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.

Ведуча. У нашій поемі є весна і літо,

В ній вчителі й такі нестримні діти

Тут є усі, хто завітав на свято

Що ж саме час поему починати

Ведучий. Ось іде на врочисту лінійку, вітайте,

Випускний наш найстарший клас.

Хай здійсняться всі ваші бажання,

Друзі, ми ласкаво запрошуєм вас!

Ведуча. Злинь же, музико, в небо гучніше,

В добру пору лунай, в добрий час,

Вище голови, йдіть веселіше,

З нетерпінням чекаєм на вас!

Ведучий.. Зустрічайте випускників 2015-2016 н.р.!!!

(Звучить мелодія пісні. Заходять учні 9-ого класу.)

Ведучий.

Директор. Свято останнього дзвоника оголошується відкритим!

Звучить Державний Гімн України.

Ведуча. Традиція в нас існує здавна.

В хвилини щастя й урочистих свят

Покласти квіти до підніжжя обеліска,

Згадати про полеглих всіх солдат.

Ведучий. Право покласти квіти до братської могили надається

Ведуча. Сьогодні на нашому святі багато гостей

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ведучий. По старій добрій традиції перше слово для привітання випускників і

учнів школи із закінченням навчального року надається директорові школи – (Виступ директора)

Ведуча. В нашій дружній родині,

Що школою зветься,

Є присутніми гості,

Бо так здавна ведеться

Ведучий. Ми їх бачити раді

На нашому святі,

Бо на теплі слова

Наші гості багаті

Ведуча. Слово для привітання надається

Ведуча. Дорогі випускники! Сьогодні прозвучить для вас останній шкільний дзвоник. Сьогодні, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа – ваш рідний дім, адже ви тут виросли, подорослішали. І сьогодні, у травневому подиху весни, школа сумує прощаючись із вами.

Ведучий. Особливими будуть канікули для наших четвертокласників, адже з нового навчального року вони вже не повернуться до своєї першої вчительки, бо вже переступили першу шкільну сходинку і після канікул будуть глибше пізнавати цей складний світ науки.

Ведуча. Промайнуть роки, але ви, дорогі четвертокласники, завжди з глибокою вдячністю згадуватимете свою першу вчительку – вимогливу, по-материнськи добру. Це вона навчила вас першого вміння – розуміти прекрасне, палко любити свою Батьківщину.

(Наперед виходять четвертокласники.)

1. Ми, звичайно, не найстарші,

Але вже й не малюки.

Знають всі: четвертий клас —

Це також — випускники!

Тріпочуть листочки тополі,

Берізка ніжно шелестить,

Сьогодні свято в початковій школі —

Дзвінок останній продзвенить.

Випускників усіх покличе

Він на урок в останній раз

I поведе вже в інший рідний клас.

Зібрались дружно ми на святі —

Сьогодні вже в четвертий раз

Тож побажайте нам удачі,

Бо ми підем вже в п’ятий клас.

Ми всі були смішними малюками,

Коли зайшли уперше в клас,

Коли одержали свій зошит із книжками,

Коли за парту сіли перший раз.

Дорога наша вчителько!

Спасибі вам за те, що змалку,

Коли прийшли ми в перший клас,

Ви правди завжди нас навчали,

Були взірцем для усіх нас.

Ми йдемо сьогодні вже від вас

По шкільній стежині в п’ятий клас.

Не сумуйте за нами, рідненька,

Ми завжди пам’ятатимем вас.

Ведучий. О, рідна школо! На твоїм порозі

Стрічає свято твій 9 клас.

Останній дзвоник продзвенить сьогодні

Можливо і для декого із вас.

Ведуча. Минають роки й покоління

Маленький – дорослим стає.

Та крила в житті лебедині

Нам рідная школа дає.

Ведучий. Сьогоднішнє свято є також особливим і для учнів 9-го класу. То ж надамо їм слово.

9 років ми навчалися в школі,

Тут росли й розважались доволі.

Та до здійснення мети,

Нам іще два роки йти.

Ми знову встрінемось, шкільна скрипуча парто!

І шхуна відпливе в країну знань!

А шкодувати рано і не варто,

Бо в серці маєм тисячу бажань.

Подяку ми висловлюєм вам,

Шановним нашим рідним вчителям!

За те, що добре нас навчали,

Чарівний світ науки відкривали.

4.І в день такий, — урочистий і святковий,

Дозвольте вашу працю вшанувати.

І квіти ці, принесені сьогодні,

Від всього серця вам подарувати!

Ведуча. Дорогі наші одинадцятикласники. Здається, тільки вчора ви прийшли до школи маленькими, несміливими пташенятами з допитливими очима. А сьогодні, подивіться: перед нами змужнілі красені-соколи і ніжні, чарівні лебідки, котрі збираються відлітати у вирій такого складного дорослого життя.

Ведучий.Ми віримо, що ви оберете правильний шлях, зумієте подолати усі перешкоди, а згадка про школу залишиться у вас на все життя. Тож хай завжди для вас небо буде високим, а дорога — світлою.

Ведуча.Випускників усіх покличе

Дзвінок в останній раз,

Він, ніби чайка, закурличе

I поведе у рідний клас.

Ведучий.І от дитинство голосисте

Дзвінком останнім відлетить.

А зараз свято урочисте,

Ще перед школою шумить.

Ведуча. Давайте пригадаєм разом,

Як вперше тут ви всі стояли:

Розгублені, малі, кумедні,

З-за квітів ледве виглядали.

Ведучий. Вас вчителька взяла за руку

І повела у перший клас.

Терпляче вас всього навчала…

Як швидко пролітає час!

Нас в школі різні вчителі учили,

Як вирости достойними людьми.

Але для одного із них, і це я знаю серцем,

Були ми найріднішими дітьми.

Учителько найперша, добра й щира,

Я поспішав у клас до вас ввійти,

Виводив букви я старанно і невміло

І відкривав незвідані світи.

Ведуча. Слово надається першій учительці наших випускників.

Ведучий: Сьогодні на випускників з цікавістю і нетерпінням дивляться їх молодші друзі. Зараз вони стануть вам гідною зміною, тож послухаємо їхні побажання.

У чарівний світлий час

Ми прийшли вітати вас!

Кажуть — вам сімнадцять літ

Й ви усі ідете в світ!

А малі ж, як ми були,

Як у перший клас ішли.

А тепер попідростали —

Просто тьоті й дяді стали!

От тепер вам буде класно!

У житті — все просто й ясно.

Світить сонечко вгорі,

Ти ж гуляй хоч до зорі!

Вже не гризтиме морока,

Що не вивчені уроки.

А за двійку мама й тато

Вже не будуть діставати!

Ти попробуй їх дістати!

Треба ще на стільчик стати.

Он якої вишини…

А які у них штани!

Більші в два рази за тебе,

Хлопці ж витяглись до неба!

І з такої висоти

Видно їм усі світи!

Всі красиві, ясноокі

В плечах — метр, такі широкі.

І тепер у тих хлоп’ят —

Туфлі номер сорок п’ять!

Ось такий собі портрет,

Ще й піджак, немов намет.

Ми приміряли одного —

Скільки ж нас вмістилось в нього!

9. Може шість, а може й сім,

Місця ж вистачило всім!

Ось які ті хлопчаки,

Українські козаки!

А дівчата, мов з роси,

Небувалої краси!

А розумні — всі таланти,

На голівках пишні банти.

11. Зав’язали їх востаннє

На урочисте прощання.

Й розійдуться між людьми —

Більш не будуть вже дітьми…

То ж ми шлемо всім вітання

І найкращі побажання.

Будьте сильні і сміливі

І, звичайно, всі щасливі!

Ну, та слів уже доволі —

Ми лишаємося в школі.

Обіцяємо завзято —

Ми з вас приклад будем брати!

Ведуча. Шановні випускники у кожного із вас був класний керівник,

Найкращий із усіх і справді «класний».

Він зустрічав вас, як дітей своїх,

Щоб кожен день вам видавався найкращим!

Ведучий. Ви – класний керівник, а це вже гордість,

Адже усякого буває в школі.

Ви – радість, ви – висока мудрість,

Ви – світле сяйво у дитячій долі!

Ведуча. Слово надається класному керівникові випускного класу.

Ведучий. Дорогі наші вчителі! Прийміть сьогодні щиру подяку від усіх ваших учнів за те, що в будні і свята ви були поруч з нами.

Ведуча. За те, що терпляче вчили нас мудрого, доброго, вічного.

Ведучий. Вам, тим, хто так довго був поряд, допомагав, переконував, підтримував.

Ведуча. Вам, тим, хто вчив відрізняти гарне від поганого, добре від злого.

Ведучий. Ось і настала хвилююча мить: до слова запрошуються винуватці нашого свята – випускники.

(Пісня)

Одягну сорочку я біленьку…

Я хвилююсь, як в житті ніколи.

Бо сьогодні, весняного ранку,

На останній дзвоник йду до школи.

А назустріч сонечко сміється,

І тріпочуть листячком тополі.

І зібрався світ увесь, здається,

На врочисте свято в нашій школі.

Йде до школи стежечка знайома,

Мами нас по ній колись водили,.

Тут нам кожна квіточка відома, —

Підлітками бігали й ходили…

Тут ми наші весни зустрічали,

І душа дитинна наша квітла.

Пору юності ці стежечки вітали

І вели до радості і світла.

От і збігли непомітно роки,

Наче й не було їх, пролетіли.

Робимо в життя нове ми кроки,

До якого прагнули й хотіли.

Дорослі стали ми, вчорашні діти.

Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.

І можна з цього й справді порадіти,

Але чомусь сумною стала мить.

Останній раз ми сядемо за парти.

І більше не прийдем сюди дітьми.

Відразу стало якось не до жартів.

Враз подорослішали й просвітліли ми.

Дитинство й юність в школі пролетіли.

Ми вчились тут, співали і жили.

Дорослими всі стати так хотіли

Й сьогодні ми до цього підійшли.

І ось поріг. За ним нові дороги.

Розлетимось по них, немов пташки.

А в серці сумніви, непевність і тривоги,

Й мереживом — незвідані стежки.

Нас не покличе дзвоник в рідні класи

Й лінійка вереснева буде не для нас.

Ще свіжі спогади. Й задумаєшся часом,

Як швидко у житті спливає час.

Та зустрічай усіх нас, доле світла,

Не дай зігнутися від нелегких проблем.

Веди до успіху, до перемог, до світла,

Не дай упасти під житейським тягарем.

Ми віримо, що буде все, як треба,

Щасливі зорі усміхнуться нам.

Нас кличе до польоту синє небо.

Ми летимо назустріч всім вітрам!

Зустрічай нас, небо синьооке,

Зустрічай нас, майбуття щасливо.

І не будь, життя, до нас жорстоке,

Подаруй нам радість, світле диво!

(Пісня)

Ведуча. Нині свято. I на цьому святі зібралися ваші батьки, учителі, гості і друзі. Всі вони прийшли благословити вас на життєву дорогу і побажати веселих канікул усім учням.

Ведучий. Найбільш урочистий і радісний день сьогодні не тільки для наших випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними слід у слід сімнадцять років життя. Це до них прихиляють голови у хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути невіддільними від життєвих успіхів своїх дітей.

Ведуча. В житті у нас

Є дві людини

Нема й не буде

Їм заміни.

Бо це вони…

Це мама й тато.

Така в них доля —

Нас чекати…

На кожну звісточку

І слово,

Вони —

Це втілення любові.

Вони нас приймуть

І зігріють…

Їм тяжко.

Та в очах – надія.

На те, що ми

Щасливі будем.

І найріднішим в світі людям

Дамо ми радості хоч трохи.

За їх тяжкі батьківські роки…

Ведучий. Тож пам’ятайте,

Що десь там

Матуся молиться,

Щоб Вам

В житті не так як їй жилося.

Хоч вкрила сивина волосся

І в тата сили теж не ті,

Батьки не вічні…

Тож в житті,

Рідненьких їх не забувайте

Пишіть, дзвоніть і приїжджайте…

Ведуча. Дорогі випускники! Здавна так уже заведено в народі, що ту стежину або дорогу, на яку вперше ступає дитина, освячують хлібом і сіллю на вишитому рушнику.

Ведучий. Тож прийміть цей хліб, а разом із ним — і батьківське благословення у дорогу, у незвідані світи. Хай на вашому столі, завжди буде хліб, — як символ достатку, людської щедрості і милосердя, а в душі вічно дзвенить пісня – вільна, дзвінка, щаслива й багата.

(батьки вручають хліб, виступ батьків)

(Пісня)

Ведучий . Увага, мить особлива настала!

До слова запрошується Президент учнівської організації «Юність» Ковтунівського НВК.

Президент: Любі друзі, шановні мої виборці! Прийшов час підведення підсумків, розставання і прощання. Щось нам вдавалося, а щось залишалося неприступним, ми робили й виправляли помилки, іноді літали у хмарах, іноді провалювалися під землю, але погодьтеся – у нашому навчальному закладі ніхто не відчуває себе «самотнім островом».

Тож у цю святкову мить хочу ознайомити вас – школярі і вас – дорогі наші педагоги з останнім моїм наказом.

Наказ

Про закінчення панування розкладу уроків над учнями й учителями

З метою звільнення невинних учнівських душ та очищення вчительських душ від панування жорстокого й непохитного розкладу уроків наказую:

1. Період панування розкладу уроків, гуртків, що набував чинності з 1 вересня 2013року по 29 травня 2014 року вважати закінченим.

2. Авторів даного розкладу вважати персонами нон-грата й вислати з території навчального закладу у тарифну відпустку на береги річки Сейм та заповідні території їх власних городів.

3. Період після повалення диктатури розкладу вважати перехідним і використовувати його для ДПА, екскурсій та оздоровлення у пришкільному таборі реабілітованих невільників.

4. Винести подяку учителям і учням, які в період панування розкладу виявили дисциплінованість, самовіддачу, натхнення в ім’я перемоги літнього відпочинку.

З вищезазначеним ознайомити канцлера розкладу директора НВК та таємничого радника заступника директора

Ось передаю вам цей документ й пропоную не чинити опору.

Ведучий. Ну от і все. Лінійка урочиста

Для вас скінчиться і останній раз

Дзвінкова пісня радісна і чиста,

До глибини душі стривожить вас.

Ведуча Дзвени над минулим і над прийдешнім,

Поклич в останнє на урок.

Дзвени над дитинством з яким попрощались,

Веселий, сумний ваш останній дзвінок.

Ведучий. Право дати останній дзвінок надається учням одинадцятого класу

Директор. Свято останнього дзвоника оголошується закритим!

Звучить Державний Гімн України.

1-ий випускник.

Рідні наші, любі вчителі,

Простіть за пустощі великі і малі,

За непослух чи не вивчений урок,

За кожен необдуманий наш крок.

2-ий випускник.

За те, що виявили силу і терпіння

Для виховання молодого покоління.

За світло знань ми вдячні вам без меж,

За щирість і відвертість, звісно, теж.

3-ій випускник.

Хай упродовж прийдешніх всіх років

На вдячних вам щастить випускників.

Ми ж понесемо у життєвий вітровій

Зерна знань ваших і цвіт ваших надій.

4-ий випускник.

І повсякчас вас пам’ятати будем,

У житті ніколи не забудем.

Той шлях, яким вели нас у освіту,

Що вирушали ми у простір світу.

5-ий випускник.

Дороги кличуть, обрії безкраї,

Стежки життя врізнобіч поведуть.

І промінцями сонця в ріднім краї

Ясніють мрії і у даль зовуть.

6-ий випускник.

Ми понесемо у життя і пісню,

І світлих дум незвіданий політ,

І краю отчого барвисту рідну мову

В широкий, ще не знаний нами світ.

7-ий випускник.

І незабутній спогад про калину,

І все, чим наділила нас земля, —

Наша священна мати-Україна,

Що нам рушничок долі розстеля.

8-ий випускник.

Цього ніхто не сміє з нас забути,

Бо Батьківщина — найсвятіший оберіг, Із нею в серці вирушаєм в люди, Переступаючи дитячих літ поріг.

1-ий випускник.

Прощай, дитинство й незабутня школо!

В майбутнє кличуть нас життя стежки,

Та яснітимуть, як небо,барвінково

У пам’яті шкільні наші роки.

2-ий випускник.

О школо рідна! Ти світило в небі,

У тьмі прозрінь і мороці доріг.

Ми все життя вертатимем до тебе,

Переступаючи із трепетом поріг.

3-ій випускник.

Сміється сонце нам із небокраю,

У барвоцвіті воскреса земля!

А ми вже вирушаєм, вирушаєм,

У кожного із нас дорога є своя.

4-ий випускник.

Відлітаєм уже, відлітаєм,

Розтривоживши простір крильми,

Як журавлики в світ вирушаєм,

Та залишимось в ньому людьми.

5-ий випускник.

Відлітаєм уже, відлітаєм,

Мов пташата із свого гнізда,

Всі у вирій життя вирушаєм, —

Наступила ж прощальна пора!

6-ий випускник.

Здавалось, 11 літ — багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,

Хоча б тиждень ще в школі побуть.

7-ий випускник.

Пройтися школою і тихо наодинці

Ще зазирнути в кожен-кожен клас.

Все пригадати, до найменшої дрібниці,

Щоб залишилось в пам’яті у нас.

8-ий випускник.

Сьогодні в день святковий, урочистий, Прийміть, шановні, рідні вчителі,

Подяку, пісню і квіти барвисті,

І наш уклін від серця й до землі.

1-ий випускник.

Ми не часто приносили квіти,

А сьогодні прийміть і повірте:

То не квіти, то наші серця,

Бо знаменна хвилина оця.

Виходять першокласники.

1-ий учень. Що це шуму так багато?

1-а учениця. Це у нас сьогодні свято.

1-ий учень.

Ось чому сорока зранку

Всю округу облітала —

Це святкові привітання

Вона учням скрекотала.

1-а учениця.

Глянь, які великі стали,

Привітати ми вас раді!

Скільки ж треба каші з’їсти,

Щоб такими стати?

Кілограмів, мабуть, триста,

Щоб їх наздогнати.

А цукерок, морозива, тістечок і чаю?

А ковбаси скільки треба?

Я не уявляю!

2-а учениця.

Он які повиростали — і усім прекрасно!

Вже їх мама не карає.

Знаєш, як їм класно!

2-ий учень.

У куток їх не поставлять

За низькії бали,

Що захочуть, те і зроблять,

Бо великі стали!

1-а учениця.

І якщо хтось з них, бува,

Часом не послуха,

То їх батько не насварить,

Не смикне за вухо.

1-ий учень.

Бо ти спробуй дотягнися

До вуха дитини,

Без стільчика чи пеньочка,

Чи, бодай, драбини.

1-а учениця.

А вони і не пустують, бо повиростали. Дуже гарні, добрі, мудрі і дорослі стали!

1-ий учень.

Тож дозвольте вас вітати

І також побажати.

Перше правило — живіть ви

На «12», не на п’ять!

2-а учениця.

Друге правило — трудіться,

Щоб здобутки гарні мать!

2-ий учень.

Будьте честними й правдивими —

Трете правило у нас.

Будьте завжди незрадливими,

Хай здоров’я буде в вас.

1-а учениця.

Будьте завжди економними,

Гроші в банках бережіть,

Щоб всі їздили на «Вольво»,

Й школі теж допоможіть!

1-ий учень.

Хай вас промені голублять

І тепло вам віддають,

Хай усі вас дуже люблять.

Разом. Всім щасливо, в добру путь!

Ведучий 1.
Як швидко рік навчальний промайнув,
Повірити так важко в це відразу,
І ми сьогодні всі зібрались тут
Останній дзвоник святкувати разом!

Ведучий 2.
День прийшов до нас барвистий.
Не простий — святковий день.
Довгожданий, урочистий,
З сонця зітканий, з пісень.

Ведучий 1.
На веснянім видноколі
Зайнялася вже зоря.
Свято в школі! Свято в школі!
День останнього дзвінка.

Ведучий 2.
Є святкових днів багато
На листках календаря,
А між ними й наше свято -
День останнього дзвінка.

Директор.
Школо! Увага! При внесенні Державного Прапора і Прапора школи стояти струнко! Право внести прапори надається учням школи:___________________
Внести прапори!
(Грає козацький марш)

Директор.
Лінійка, присвячена закінченню навчального року і святу Останнього дзвоника вважається відкритою.
(Звучить гімн)

Директор
Добрий день, дорогі учні, шановні гості, вчителі , батьки. Сьогодні в нашій школі дуже радісне і трішечки сумне свято – Свято останнього дзвінка.

Останній дзвоник! Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до наших дорогих випускників .

Сьогодні дзвоник востаннє продзвенить для четвертокласників – випускників початкової школи і для дев'ятикласників.

Ведучий 1.
Сьогодні в кожній школі свято
І в нашій рідній свято теж.

Погляньте, квітів так багато,
А радощам немає меж.

Ведучий 2.
Останній дзвоник – незабутнє свято,
Мов спомин про шкільний веселий час…
І, як завжди, гостей у нас багато,
Здається, зараз весь район у нас!

Директор
На святі останнього дзвоника присутні гості - шановані люди нашого села та представники
_____________________________________________________________________________________

(Слово гостям)
Ведучий 1.
Сьогодні на останній дзвінок
Вийшла вся Україна.
Благословляє доньок і синів
Матінка наша єдина.
Останній дзвінок — то щаслива сльоза
На щоках мами і тата.

Ведучий 2.
Останній дзвінок — травнева гроза,
Що дарує вам літо, хлоп'ята.

Ведучий 1.
Ми відмінників вітаєм,
Зичим їм здоров'я, сили.
І усім ми вам бажаєм,
Щоб завжди ви так учились.

Ведучий 2.
Позаду у вас місяці турбот,
Яких не забути вам ніколи.
А яких ви досягли висот,
Скаже зараз директор школи .

Директор.
Сьогодні свято для всіх школярів. Останній дзвоник не лише сповіщає про закінчення навчального року, але й підводить підсумок всього навчального року. За цей період учні освоїли вершини знань, вчилися культурі, хорошим манерам. Стали активними учасниками і переможцями різних конкурсів, олімпіад, а також добре відпочивали.

(Нагородження учнів )

Директор

Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише раз у житті. Згодом дорогу туди перетинають дорослі турботи та проблеми. І скільки б ми не шукали її на карті – не знайдемо. Лише приємні, щемливі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути нас у дитинство.

Ведучий 1
Шкільне прислів’я, мабуть, кожен знає:
До школи в нас прямують всі стежки!
Випускники! Вас зараз привітає
Надія школи — наші малюки:
Цю мить вони чекали довгий час.
Увага! Слово має перший клас!

Виступ першокласників
1.Сьогодні в нас велике свято
Шкільних весняних іменин.
Прийшли ми з квітами вітати
Випускників новий загін.

2.Закінчив я перший клас
Тільки на «відмінно».
Це тому, що працював
Я весь рік сумлінно!

3.Буду я ходити в школу,
Буду вчитись залюбки,
Бо у мене гарний приклад —
Це ви всі, випускники!

4.Хочу зачіску я модну,
І таку ж спідницю
Може, буду трошки схожа,
Я на випускницю.

5. Хлопці всі, як "дядя Стьопа",
Ну а нам рости й рости,
Вам напевно всю Європу
Видно з тої висоти

6. А дівчатка, а дівчатка,
Як з журналу мод зійшли,
В першім класі на початку
Ви такі ж , як ми, були.

7. Мама вперше вас до школи
Точно так вела, як нас.
Не забудь цього ніколи -
Першу вчительку і нас.

8. У дівчаток банти пишні
І портфелики в руках,
Губки наче спілі вишні
І цікавість у очах.

9. Хлопчики усі швиденькі,
І рухливі, і меткі,
Ви були, як ми маленькі,
А ось виросли які.

10. Ви ідете вже зі школи -
Вам доводиться зітхать,
Вас за "двійку" більш ніколи
Вже не будуть лупцювать!

11.Всі ви будете трудитись
І гуляти до зорі.
Ну, а нам ще довго вчитись,
Бо усі ми — школярі!

12. Будьте ви завжди здорові,
Гроші в банках бережіть,
Щоб всі їздили на "Вольво",
Школі теж допоможіть.

13.Сьогодні ваше свято
Це незабутня мить,
Ми хочем побажати:
Нехай вам всім щастить.

14.На останній вам урок
Продзвенить шкільний дзвінок.
Вам бажає перший клас:
В добру путь і в добрий час!

Ведучий 1.
В шкільній оселі свят завжди багато,
Де музика лунає, чути спів,
Але у нас сьогодні надзвичайне свято
Ми проводжаємо своїх випускників.

Ведучий 2.
Увага, школо! Мить ця особлива
"Останній дзвоник" – дійсно свято з свят
Хвилюються випускники щасливі,
Бо зараз починають свій парад.

Ведучий 1. До уваги, шкільна родино,
Ось і настала урочиста хвилина
Коли звернеться до всіх нас
Девятий випускний наш клас.

Виступ 9 класу
1. Випуск, випуск, випуск в школі,
Це й для нас святкова мить,
Скільки нас, ми ще не знаєм,
Шкільне гніздо покине й полетить.
Хто в технікумі чи в училищі
Освіту буде здобувати,
Одне ми знаєм точно —
Що за шкільною партою
Багато буде сумувати.

2. Нам скажуть всі слова напутні
І побажання в добрий час.
Яке чекає нас майбутнє?
Життя складеться як у нас?

3. Ніхто цього сказать не може,
Та ми надією живем,
Що будем жити в світі гоже,
Зорю свою усі знайдем.

4. Ми для вас, дорогі вчителі,
Будем вічними учнями в школі,
Хоч підемо по цій землі
І своєї шукатимем долі.

5. Хтось садитиме сад і гай,
Хліб, як золото, сіяти буде ...
Всі розкриють таланти свої,
Але школу ніхто не забуде.

6. Бо дитинство у школі пройшло,
Юність радісну в школі зустріли.
Тут для кожного сонце зійшло,
Тут ми вчились, росли, мужніли.

7. Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли.
В вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.

8. Ми підемо, а в вашім житті
Всі залишимось: Неліі і Вані.
Пустотливі, верткі і меткі,
Як колись ще, у шостому класі.
9. Тож пробачте сьогодні за все -
Жарти, витівки наші невдалі.
Нас життя вже на крилах несе
В невідомі, незвідані далі.

10. Вам доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння.
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння!

11. Ось час проб'є і школу ми покинем
Уже назавжди. Тут не буде нас.
Розійдемось, у світ ясний полинем,
І засумує школа, рідний клас.

12. Ми вам, молодшим, школу залишаєм.
Шануйте старших, в дружбі ви живіть.
Ви кращі будете за нас, ми знаєм,
Та про любов на партах не пишіть.

13. Учіться добре, живіть чудово,
Та не гуляйте у вечірній час,
Не бийте вікон, навіть випадково,
І час від часу згадуйте про нас.

14. Пишіть диктанти і книжки читайте,
Щоб ліні дух нарешті з школи щез.
Ну а з уроків, друзі, не тікайте,
Навчальний не порушуйте процес.

15. Садіть дерева, сійте гарні квіти,
Щоб школа стала, як вінок у нас.
Живіть щасливо в рідній школі, діти,
А ми сюди ще прийдемо не раз.

16. Заспівали гаї солов'їно,
А земля — веселковий розмай!
Рідна, вільна моя Україно,
Зовсім юних ще, нас зустрічай!

17. Ми — весна твоя, рідна країно,
І, звичайно, твоє майбуття.
Дай розправити крила орлино,
Будувати прийдешнє життя!

18. Дай нам, земле, з джерел твоїх сили
І відваги, й наснаги нам дай.
Перший крок ми сьогодні зробили,

а дорогах життя нас стрічай.

19. Наша мрія нам зіркою світить,
Кличуть в даль нас дороги твої.
Україно! Ми всі твої діти!
То ж прийми нас в обійми свої.

Директор
Особливими будуть канікули для наших четверокласників, адже 1 вересня вони вже не повернуться до своєї першої вчительки, бо вже переступили першу шкільну сходинку і після канікул будуть глибше пізнавати цей складний світ науки.

Виступ 4 класу
1. Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято в нашій школі –
Дзвінок останній продзвенить.

2. Випускників усіх покличе
Він на урок в останній раз
І ніби чайка закурличе
І поведе вже в інший рідний клас.

3. Зібрались дружно ми на святі, -
Сьогодні вже в четвертий раз,
Тож побажайте нам удачі,
Бо ми йдемо вже в п’ятий клас.

4.Учителько, найперша, рідна,
Ну як тобі не дякувать в цей час
За те , що розум, щедрість, вміння
Все віддавала ти для нас.

5.Спасибі, ____________
За добру науку,
За паличку першу і першу букву,
За перше слово і першу казку,
За першої вчительки першу ласку.
Ми пам’ятатимемо довгі роки
Мудрі й повчальні ваші уроки.

6. Як же важко з вами розлучатись-
В цей травневий світлий день,
Ви були для нас, як сонце і як мати,
Ви навчали нас мудрості й пісень.

7. Вашу усмішку і ніжний голос
Ми навік у серці збережем

Бажаєм, щоб життя було у вас , як стиглий колос,
Ми до вас не раз іще прийдем.
(учні дарують квіти вчительці)

Ведучий1.
Перший ваш вчитель — це так багато!
Учив вас писати, вчив вас читати,
Учив цінувати щиру розмову,
Учив вас любити батьківську мову.
Учив так багато знати і вміти.
Перший ваш вчитель — слухайте, Діти!

Директор
Промайнуть роки, але ви, дорогі четверокласники, завжди з глибокою вдячністю згадуватимете свою першу вчительку – вимогливу, по материнські добру. Це вона навчила вас першого вміння – розуміти прекрасне, палко любити свою Батьківщину.

Запрошуємо до слова першу вчительку_______________________.
(виступ вчительки)

Ведучий 1.
От срібний дзвоник продзвенить
І ніжно, й сумовито.
Чарівна пісня полетить
І нас покличе в літо!
Щоб відпочили ми усі
У лісі і на річці,
Промчали босі по росі,
Поплавали в водичці.
Щоб на канікулах були
Щасливі та при ділі.
І знов до школи всі прийшли
Здорові й загорілі.

Ведучий 2.
Дзвінок останній - перший крок в житті
Палкий порив і юності надії
Нехай щастить вам, друзі, у путі,
І хай здійсняться світлі ваші мрії.

Ведучий 1.
Дзвени над минулим і над майбутнім,
Поклич в останнє ти нас на урок,
Дзвени над дитинством моїм незабутнім
Веселий печальний останній дзвінок.

Директор

Право подати останній дзвінок надається кращим учням школи:________________9 клас 1 клас

Ведучий 1
Традиції у нас існують здавна:
В хвилини щастя й урочистих свят
Покласти квіти до підніжжя обеліска,
Згадати про полеглих всіх солдат.

Ведучий 2
Вони за щастя й мир стояли,
У бій ішли за волю без вагання
Найкращі квіти ми їм подаруєм
Вшануємо хвилиною мовчання…

Директор.
Право покласти квіти до пам’ятника загиблим воїнам надається учням ___ класу.

Директор
Свято Останнього дзвоника оголошується закритим. Школо, під виніс Державного прапора України та прапора школи стояти струнко.

Козацький марш
За державним прапором учні заходять до школи.

Останній дзвоник - це подяка,

Звершилася велика праця!

Великий шлях пізнання, зросту -

Немов відбулась в школі проща.

Клубовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Свято

Останнього шкільного дзвоника

Урочиста лінійка закінчення навчального ______ року

Звучить мелодія вальсу

Ведучий:

В воскресну пору, замаєну цвітом

Розписану узорами весни –

Прийшов той час, що так чекають діти

Навчальний рік завершуємо ми!!!

Ведуча:

Шкільне подвір’я, як родинний вулик

І шум і сум – зібрала ця пора,

Останній дзвоник – він завжди останній

Шановним, дорогим –

В И П У С К Н И К А М!!!

Ведучий:

На урочисту лінійку з нагоди закінчення навчального ____________ року

запрошуються учні 11 класу – ВИПУСК - ____року

По обидва боки входу випускників батьки розстелюють (тримають в руках) вишиті рушники.

Учні йдуть під рушники.

Ведуча:

Під вишиті узори рушників,

Розстелені на щастя матерями!

Ідіть вродливі, гарні і стрункі

Випускники – дві тисячі _________ року!!!

Звучить пісня „На щастя на долю”

Ведучий:

Зустрічаємо учнів 11 класу та їхнього класного керівника – _________________________

Ведуча: (читати голосно, наголошуючи кожне слово - робити після кожного слова невеличку павзу. Слова написані через –(дефіс) розтягувати у прочитанні)

З у с т р і ч а й т е!!!

Цікавих і кмітливих!

Усміхнених, веселих, жартівливих!

Задуманих, закоханих, мрійливих!

Серйозних і дорослих, серцю милих!

Сучасних, прогресивних, заповзятих!

Старанних, працьовитих і крилатих!

Неприструнених, впертих, незбагненних!

І волелюбних, неповторних -

І н д и в і д у а л ь н и х!!!

Ведуча:

С-т-р-і-ч-а-й-т-е!

Насправді унікальний клас –

_____ козаків і ______ дівчат!

Призерів, переможців, активістів!

Спортсменів, силачів і футболістів!!!

Простих, земних, вродливих, яснооких!

ВИПУСКНИКІВ 2- 0- ______ року!

Директор школи:

Урочиста лінійка, присвячена

закінченню ___________ навчального року оголошується відкритою.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Директор школи:

За доброю шкільною традицією кращим учням школи надається право підняти прапор України.

Директор школи:

Вклоняємося пам’яті тих, хто у боровся за волю і незалежність нашої держави України. Прошу учнів покласти квіти до пам’ятника_________.

Ведучий:

На цьому історичному подвір’ї,

Де пам’ять ввіковічила сліди

Прадавній дзвоник нагадає знову:

Ви пишете свою історію

В-и-п-у-с-к-н-и-к-и!

Ведуча________

В шкільнім літописі ваш почерк неповторний

Від нині і назавжди, навіки –

Ви – згідно алфавіту у журналі

ВИПУСНКИНИКИ НОВІТНЬОЇ ДОБИ

Ведучий_________

Ви волі й незалежності потомки,

Сини і доні української доби

Експериментами новітніми гартовані -

Ви – гордість наша - випускники!

Ведуча_________

В історії напишуть імена,

напишуть нашу школу і освіту.

Хтозна, а може серед вас

вже є майбутній президент,

великий вчений, історик, математик,

журналіст чи олімпієць...

Велике починається з малого...

Дрібне переростає у вагу...

З шкільної парти дуже близько до порога,

де кузня сильного, великого шляху.

Ледачому нема туди дороги,

лиш добре закочені рукави,

змочені потом, градом і снагою,

нас приведуть на ті міцні щаблі.

Ведучий____

Це - наші ВИПУСКНИКИ – 20_____ року!

Славні сини і дочки українського народу!

Юнь і врода нашого Прикарпатського краю!

Гідне козацьке і гетьманське коріння,

Надія і опора, наше майбуття -

Вітайте! Вітайте їх оплесками!

За цей період поки ведучі читають вітальні слова випускники обходять колом площадку і виструнчуються на почесному місці.

Духовний опікун о.______________ Молитвою розпочинає святкування.

Звучить шкільна музика

ДИКТОР голосно:

ВИПУСКНИКИ – 20________ року!

Запрошуємо вас та ваших рідних

У мандрівку дорогими шкільними роками

З молитвою та родиною, з друзями-однокласниками,

З дорогими вчителями та незабутніми шкільними витівками

З бешкетуванням на перервах, з дорослістю та дитячістю,

З підручниками та щоденниками,

з списаними домашніми завданнями та творами на вільну тему,

З першою закоханістю та сучасними дискотеками.

Зі всіма твірними та похідними, що називається

«Я – ВИПУСКНИК – 20________ року!»

Офіційна частина виступів

Слово надається директору школи:

Благословення священика

Слово від районного відділу освіти

………

Розпорядження, укази по школі:

________

Дякую вам. Дорогі діти, батьки, педагоги, гості нашої школи, минув у спільній наполегливій праці ще один навчальний рік. Наші діти підросли, змужніли і подоросліли. Набралися знань і впевненості в собі. Цей рік був особливо напружений для нас усіх. Це рік – навчання, олімпіад, конкурсів, різноманітних змагань, тестів, ЗНО……………

…………………………………………….

Знаєте, кожен рік приходжу на лінійку Останнього дзвоника з великим хвилюванням. Кожен рік особливий. Ми дуже привикаємо до дітей, і прощатися дуже важко. Хочу щоб ми всі дружно сказали нашим випускникам ті дорогі і потрібні слова у дорогу життя. Щоб вони відчули материнське тепло рідної школи.

Слово випускників

Випускники розгортають великий плакат:

Прощай, рідна школо! Спасибі Тобі!

Мелодія вальсу

Вірш декламує:

На шкільнім подвір'ї вальс прощальний плаче,

Школо, рідна школо, відучились ми.

Ми попідростали, ми знання кували,

А знайшли у школі щось надто дороге.

Нам прощатись сумно: покидати друзів,

Залишати клас свій, парту під вікном.

Вчительку любиму, вчителя, і друга

Тих, що засвітили вогник у душі.

Сіяли зернята: вічне і розумне,

Колисали мову рідну, дорогу

Проводжали в долю: - Летіть соколята!

І благословляли нас усіх-усіх!

Шкільний вальс.

Грає вальс, учні запрошують у танок своїх вчителів і батьків.

Під час танцю дівчина декламує вірша:

Ви сьогодні, мамо й тату,

Як тоді років багато

На лінійку першу нас вели,

Ви в’язали білі банти,

Ви готовили сніданки

На оцінки споглядали залюбки.

Чи збагнули, чи не вспіли?

Що ми всі попідростали,

Мов пташки, що випурхнуть з гнізда,

Ви самі такі ще юні

Та кують, кують зозулі

Нам весну травневого дзвінка.

І цвітуть, цвітуть нам весни,

В’яжуть рокам перевесло,

А шкільним не буде забуття…

Після танцю, всі стають на свої місця.

Ведучий

Шумлять тополі на шкільнім подвір’ї,

Калина білим бантом розцвіла,

На грудях незабудки голубіють

Це нам пора прощання розцвіла…

Не кличе дзвоник у затишшя класу,

І не спішать з журналом вчителі,

А нам за всі роки забракло часу

На дяку Вам, на шану дорогі…

Пісня “ ”

Про школу, про вчителя, про шкільні роки

Ведуча:

В рідній школі 11 літ

Облітає калиновий цвіт

І рожевих півоній кущі

Розгубили пахучі листки –

Промайнули безжурні роки...

В рідній школі 11 літ:

Тут був СТАРТ, тут старання і злет

Вже ведуть ластів¢ят ластівки

У широкі незнані світи –

Промайнули солодкі роки.

Дорогі, дорогі вчителі

Ніжний смуток на моїм крилі

А небесна блакить, сонцежар, вітрукрик

У обійми мої летить –

Це прощання, прощання мить.

Не забуду, де б я не був,

Прийду в школу у рідний двір,

Ви зустріньте мене, Ви чекайте мене,

Ви багатство моє дороге

Буду дякувать, вчителю, вам!

Ведучий:

До слова запрошуємо Першу вчительку

Перша вчителька:

Ви прийшли до мене маленькими і полохливими, відірваними від рідної мами і нерідко кликали мене на уроці: - Мамо! Я вчила вас робити перші кроки в навчанні і тішилася коли палахкотіли ваші цікаві оченята. Ви росли розумничками.

Але ви дуже квапилися підрости, і таке недитяче бажання горіло в цих маленьких очах і велике питання: - Що там? А чекало вас все нове і нове. Предмети були важчі, а вимоги більшали. З'явились перші розчарування, біля першої вчительки було набагато легше... Але це нормально, всі діти проходять ці етапи зрілості. Ви дорослішали....

Я зберегла ваші твори, в яких ви пишете, ким мрієте стати. Послухайте лише як ви писали:

- - - - - - - - (зачитати декілька творів)

- - - - - - - -

Не зрадьте своїх дитячих мрій!

Ведуча: Просимо до слова класного керівника______

Класний керівник:

Учні, мої випускники-20_______. Ви вперше прийшли у мою долю, не просто як учні, а як мої рідні діти. Серце болить за кожного з вас. З вами пов'язані мої великі надії і сподівання. Наші уроки дружби і доброти повинні тримати вас вкупі все життя, де б ви не були. Ви – випускники – 20_______-го року – це зобов'язує, це накладає на вас низку відповідальності за долю людства, хай як це не звучить високо. Ви – творці на цій землі, і вашим почерком будуть писані звершення і прослава на землі. Нехай вона буде на ваш погляд крихітна і непомітна – ні - це велич! З таких крихіток твориться одвідчно добро, любов і мудрість... Благослови вас земле, на цей нелегкий труд! А зараз черпніть якомога більше і глибше – це знадобиться у вашій дорозі. Щасти тобі, випускнику –20_______-чі!

Цей урок закінчується, а тема ще не вичерпана. Пишіть, творіть і надихайте одне одного на добро, хай школа буде міцним фундаментом і підпорою вам у житті, а наша наука тією торбинкою, у якій завжди буде окраєць мудрого хліба. Щасти тобі, випускнику-20_______ року.

Якби запитати в пташини

Як їй коли діти летять,

Коли у гніздечко спустіле

Самотньо сідає цей птах.

Гадаю їй сумно, їй сумно...

Як сумно сьогодні мені

Мої пташенята злетіли,

Незчулася я і коли?

Чи крильця здужіли, зміцніли???

Бажаю щасливих доріг!!!

Я хочу щоб добрими були,

Щоб славили землю й свій рід!

Щоб славили школу і місто,

Це дяка за вчительський хліб

Не конче усім у міністри,

В пошані любий земний труд

Прославте земне, добре, людське

Одвічний святий заповіт:

Будуйте, ростіть, проростайте

У рідній своїй стороні!

Виступ учителя:

Дорогі випускники!

Славні сини і дочки нашої української землі!

Красиві, вродливі, стрункі, високі і горді!

Окрасо нашої школи ______

У солодку пору, коли пахне літо, цвітуть акації

А все земне наливається життєдайною енергією,

Ви покидаєте нашу рідну школу:

Колиску вашого дитинства,

Гойданочку вашого підросткового віку,

І сопілочку вашого першого ніжного захоплення.

Життя, як скрипка – торкне смичок замріяних струн

і полине пісня…

Ваша пісня ще така юна і ніжна,

у ній проскакують подорослілі ноти,

які ще не хочуть відірватися

від материного, батьківського і учительського піклування.

Життя як скрипка і не раз смичок торкне розгніваних,

Втомнених, розгублених і розчарованих струн

і полине пісня…

Так ви йдете сьогодні з шкільної колискової

Ви йдете у Життя!

Дай Бог, щоб ваша скрипка шукала

Найчарівніші мелодії вашому серцю,

Щоб вбирала у себе все найдорожче, найсвітліше,

Найчистіше із людської доброти.

Не збайдужійте у життю, не розгубіться,

Тримайтесь одне одного, допомагайте і в радості і в горі,

Бо коли заграють дві, а то й три скрипки

Відступить все мізерне, крихке й нездале,

І поллється мелодія.

А ми її зразу почуємо, ми впізнаємо її

із сотні і тисяч мелодій на світі.

Дай Боже, добра, цим діточкам.

Благослови їх, Боже!

Гарна, сильна українська пісня, яку б знали всі.

Ведучий:

Мамине благословіння

Мамині прості слова

Як вони у світі гріють

Бережуть у світі зла.

І мама:

Я благословляю вас, дорогі діти – випускники- одинадцятикласники. Благословляю ваші долі і дорогу, яку ви прокладете. Хочу щоб ці небесно-сині незабудочки росли і квітли на ваших стежках, палахкотіли наяскравішими вогниками безжури шкільного життя, нагадували шкільну науку, учнівську дружбу, перші симпатії. Щоб багаж, який ви здобули в стінах рідної школи вам знадобився у дорозі. Щоб ви ставали твердіше, міцніше, впевненіше на рідну землю: чи ученими, чи спеціалістами, інженерами, лікарями, вчителями, хліборобами – нашій Україні дуже потрібні усі-усі професії. Я хочу щоб ви буди гідними своєї школи, сім'ї, родини, України. Ростіть добрими і сильними, з вірою і добром ідіть у майбуття, а ми молитимемо вам щасливі долі. Благослови вас, Боже.

ІІ мама:

Дорогі діти, колись маленькими ми привели вас перший раз у цю школу. Ми тішились що доля повторила нам ще раз шкільні роки. Ми вчилися разом із вами, йшли з класу в клас, по-учнівськи переживали ваші труднощі і по-учнівськи раділи кожному успіху. Ми молоділи біля вас і навмисне відганяли думку про прощання. А воно не заставило нас чекати, воно не запізнюється, як бешкетуватий хлопчисько, воно слухняне і чемне. І як хочеться в ці хвилини, щоб воно запізнилось, бо як не готуєш себе до цієї зустрічі, вона завжди застає тебе несподівано. Тремтить у душі слово, бо добре знає і добре розуміє, що втрачаєш. А втрачаєш найсолодше, найдорожче, найбагатше і найдивовижніше у людському житті – шкільні роки. Лише вони зав'яжуть ті барвисті бантики на голубооких незабудках вам на пам'ять.

Дорогі діти! Ви пройшли і здали свій перший життєвий екзамен, від невмілого першого “а” у зошиті з письма до складних математичних рівнянь, фізичних законів та формул, хімічних реакцій, теорем з геометрії, біологічних дослідів та спостережень. Ви змужніли у стінах рідної школи, збагатилися всім необхідним, щоб іти сміливо і впевнемо життєвими дорогами. Хто хотів вчитися, той гортав велику книгу знань, а хто не хотів – той збайдикував молоді роки.

Ваш екзамен – то підсумок вашої роботи, старання, та підсумок батьківської вимогливості і наполегливості. До цього екзамену ми йшли всі разом: учні, вчителі і батьки. Всі разом вкладали свою працю і оцінено сьогодні нас.

Мені сьогодні дуже приємно за результати своєї дочки. І я впершу чергу хочу подякувати вчителям за їхню працю, за вміння донести і пояснити, за учительський талант, учительську мудрість і терпіння, за велике бажання вчити і радіти кожному успіху.

Спасибі всім друзям-однокласникам, бо лише у сильному класі можна здобути сильні знання. А наш клас насправді сильний і дружний, у ньому хотілося вчити, тут горів учнівський азарт, потяг до знань.

Спасибі всім батькам, що створили маленьку добру сім¢ю, яка називалася 11 клас, де їхні діти розкрили свої здібності і нахили, помагали одне одному, доповнювали одне одного, де панувала атмосфера доброти і дружби.

Я дякую Богу, що ми всі живі і здорові прийшли до цього дня, що є радість і добрий смуток у серці, що є що берегти і згадувати.

Говорять, що лелека, коли навчить своїх лелечат літати, відпускає їх у широкий світ та й сідає на високому дубі, довго-довго дивиться вслід, а потім співає. Ніхто й донині не знає яка то лелеча пісня, думають що лиш це прощальне “кру-кру”.

Ми сьогодні, дорогі батьки і вчителі, як ті лелеки, довго-довго дивимося на своїх лелечат і не віримо, що все так швидко, що це наші діти, які от-от і полетять. Якою буде наша пісня, що ми їм заспіваємо в дорогу. І Дай Бог, щоб вона була доброю.

Коли ви почуєте спів, не подібний на жодний з пташиних, пам'ятайте, що то лелека 11 класу відпускає своїх лелечат. Летіть, наші дорогі діти! Дай вам, Боже, добра! Вчіться, здобувайте професії, не цурайтесь одне одного, провідуйте школу, вчителів, пам¢ятайте ту науку, яку взяли у стінах рідної школи.

Щасливої дороги, лелеки з 11 класу!

Ведуча:

Батькове розумне слово

І порада й доброта,

Це найперша допомога

Мудрість татова свята.

Батько:

Дорогі діти! Я від імені усіх батьківі хочу побажати вам знайти свою стежину у житті. Продовжити навчання, обрати гарну професію, працювати і жити на землі чесно, мудро, по-людяному, шануючи добросусідські стосунки, звичаї і традиції нашого народу, поважаючи старість і піклуючись про молодшого братика, сестричку. А найбільше я хочу, щоб ви виросли добрими, здоровими і щасливими. Щоб не покидали свою рідну землі, вибороли на цій землі своє право бути щасливим. По-батьківськи хочу добра кожному з вас, щоб ви не схибили з своєї дороги, щоб не спокусило вас зло і отруйне зілля наркотиків та облуди. Бережіть себе діти, бережіть своє здоров¢я, молодість, беріть від життя все найкраще і найпотрібніше. Щоб не кричало з болю батьківське серце за вас і не лились материні сльози. Будьте добрими, не чиніть жорстокість та злочин, женіть злих порадників з свого двору.

Вчіться, знання потрібні скрізь. Володіючи професійно своїм фахом, ви вже забезпечені роботою. Дорога знань нелегка та потім приходить віддяка. Будьте професіоналами своєї справи. Будьте добрими, діти!

Легенька музика або бальний танець, який виконує 1 або 2 пари.

Виходять маленькі ведучі на сцену:

Ведучий – першокласник:

Ви витримали всі екзамени!

Ви були просто молодці!

Пишаємося щиро вами

На вас рівняємося всі!

Нехай щастить вам у дорозі

Продовжуйте навчання всі!

Не забувайте лиш у ВУЗі,

Що нам потрібні МОЛОДЦІ!

Ведуча - першокласниця

Хай вам вітри студентські віють

Якраво молодість цвіте

Не забувайте рідну школу,

І все найкраще й дороге.

Коли в начальники підете

У бізнесмени, в “буржуї”

Ви рідній школі помагайте

Щасти вам, спонсори, в житті!

Ведучий:

Прощай, рідна школо, і всі педагоги,

Учителько, вчителю мій!

Спасибі за мудрість, за хліб і турботу

За прикрощі наші – простіть.

За всі побажання, за всі сподівання

Спасибі вам, рідні батьки,

Покинули клопіт, і пильну роботу

Сьогодні ви з нами прийшли.

Спасибі малята і вам, першоклашки,

За добрі і гарні слова,

Не будемо нині у долі гадати

Дай Бог, щоби добра була!

Спасибі усім, хто творив оце свято,

За пісню, за слово, за гарний танок

Це все нам в дорогу, в шкільну нашу скриню

Яку понесем у життя.

Ведуча:

Ми були багаті у добрій цій хаті,

Ми були цікаві, веселі й завзяті

Ми тішили серце, ми тішили душу

А зараз прощатись не вмію, а мушу.

Прощай, рідна школо, колиско любові,

Прощай весь учительський наш колектив,

Прощайте подруги і хлопці-друзяки

До зустрічі, мої В И П У С К Н И К И!

(Махає рукою па-па)

Студентської долі, студентського щастя,

Професій цікавих бажаю нам всім

Не зазнавайтесь, не одцурайтесь

Тримаймося вкупі на довгі роки!

А вам, педоги, здоров'я і сили

Творіть диво Мудрості, сійте зерно!

Спасибі! Спасибі! І ще раз спасибі!

За те, що зернятко в душі проросло! (прикласти руку до грудей і вклонитися)

11 класники стають в коло, грає легесенька музика, вони тримаються міцно за руки , ведуть повільний танок. Один учасник зачитує слова:

Хвилини прощання... Неминучі, невблаганні... і як не тяжко вимовити це слово – вони останні... Ті, що так міцно зв'язували нас з дитинством, з рідними, близькими, незабутніми шкільними роками. Слова губляться і, навіть, бояться набрати того змісту, якого збагнемо вже завтра, післязавтра, через роки...

Востаннє... Востаннє гасатимемо шумними шкільними коридорами, востаннє ці парти, ці стіни, галасливі класи, красиві однокласниці, востаннє так солодко пахне безжура, бентежність дитинства, і саме болючіше – востаннє... прощання з вами, дорогі Вчителі.

Ми знайшли у Вас друга, порадника, знайшли батьківську науку, мудрість, материну доброту, чуйність. По-дитячому наївні, буйні, смішні ми завдавали вам не раз прикрощів, болю. Простіть нас... Простіть і за цей останній невивчений урок – урок прощання. Де ті параграфи, де ті формули, якими міряно втрату найдорожчого, найсолодшого і неповернутого???

Простіть нас... Прийміть дяку нашу, любов нашу , повагу нашу, дорогі вчителі. Ви зуміли зріднити нас в своїх стінах, ви ніколи не робили різниці між нами, ми всі були одинакові, рівні, ми були – діти.

Не вірю словам,

не вірю прощанню