Сценарій останнього уроку в 11 класі

Дорогі мої діти!

         Ну ось і все! Пролунав ваш останній дзвоник!

Він сповістив, що ви вже не будете поспішати рано-вранці до школи, щоб не спізнитись на урок, не стоятимете більше біля дошки, не писатимете контрольні роботи і не виконуватимете домашні завдання…

          24 тисячі дзвоників вмістило в себе шкільне життя. Жодний з них не був схожий на інший. Якийсь підганяв вас на 1-ий урок, якийсь кликав до улюбленого учителя, якийсь виручав тебе в трагічний момент, коли тебе викликали до дошки. А які були ні з чим незрівняні дзвоники в кінці чверті, в кінці навчального року… Здавалось їм не буде кінця! Але ось підійшов час Вашого останнього дзвоника в стінах нашої школи. І сьогодні він відправить нас у мандрівку на шкільному кораблі по хвилям нашої пам’яті.

             У ______роках , на радість вашим батькам, народилося 35 гарненьких, здібних, дивовижних діточок, які росли, розвивались. І кожний день о 7 ранку мама будила вас для того, щоб відвести в дитячий садочок.

        А там вихователька без кінця повторювала:

•   Олечка, не треба більше годувати горобчика, він вже літати не може
• Іллюша, постав шкафчик на місце, там твоїх сандаликів все рівно немає
• Вадимчик, ти знову заліз на огорожу, злазь негайно, поки не впав
• Вікулечка, віддай хлопчикам м’ячика, нехай вони пограються у футбол, а ти пограйся лялечками
• Катруся ! Зупинись! Відпусти Аліночку – ви у різних вагових категоріях….

А потім…

     1 вересня ______року ви,   дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах прийшли до школи. Вас зустріла усміхнена та красива перша вчителька. Це вона взяла ваші тендітні рученята і повела за собою у чарівний світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї, добру і лагідну, дивилися ви з надією, у неї шукали захисту. Ловили кожне її слово, вдивляючись у очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. І почалися ваші шкільні будні.

А зараз давайте згадаємо  як це було.

Перегляд відео.

До нас завітали ваші молодші братики та сестрички привітати вас зі святом. Надамо їм слово

У чарівний світлий час
Ми прийшли вітати вас!
Кажуть — вам сімнадцять літ
Й ви усі ідете в світ!

А малі ж, як ми були,
Як у перший клас ішли.
А тепер попідростали —
Просто тьоті й дяді стали!

От тепер вам буде класно!
У житті — все просто й ясно.
Світить сонечко вгорі,
Ти ж гуляй хоч до зорі!

Вже не гризтиме морока,
Що не вивчені уроки.
А за двійку мама й тато
Вже не будуть діставати!

Ти попробуй їх дістати!
Треба ще на стільчик стати.
Он якої вишини...
А які у них штани!

Більші в два рази за тебе,
Хлопці ж витяглись до неба!
І з такої висоти
Видно їм усі світи!

А дівчата, мов з роси,
Небувалої краси!
А розумні — всі таланти,
На голівках пишні банти.

Зав’язали їх востаннє
На урочисте прощання.
Й розійдуться між людьми —
Більш не будуть вже дітьми...

То ж ми шлемо всім вітання
І найкращі побажання.
Будьте сильні і сміливі
І, звичайно, всі щасливі!

Ну, та слів уже доволі —
Ми лишаємося в школі.
Обіцяємо завзято —
Ми з вас приклад будем брати!

               Після закінчення початкової школи був хвилюючий перехід в 5-й клас, коли на кожен урок приходив до вас новий учитель. І спочатку було страшно, адже вам було важко навіть запам'ятати їхні імена. І вони були такими різними. Як легко можна було б загубитись у цьому шумливому шкільному морі, якби вас не підтримали класний керівник, учителі. Але ви переходили з класу в клас...
А значить, відкривали свої закони виживання!
 

- Якщо бачиш, що хтось відпочиває, допоможи йому!
- Відпочивай на перерві, щоб спати можна було на уроках.
- Будь швидким і спритним якщо біжиш ти в буфет!
- Домальовуй тільки свої малюнки.
- Не вчи сьогодні те, що можеш вивчити завтра, й пам'ятай:
- Навчання - це святе - не чіпай його!

- Подалі сядеш, побільше спишеш

-Не списуй у аби кого, а то попалишся

- Бережи розумного сусіда – джерело знань

- Урок – це проміжок часу між перервами

• Перерва – це час для того, щоб домашня робота стала виконаною
• Якщо відчуваєш, що не можеш відповісти на питання учителя, не поспішай йому про це повідомити, нехай він сам здогадається

За 11 років навчання ви з’ясували, де саме знаходяться три ключові пункти : туалет, їдальня, магазин

Зупинимось більш детально на цих термінах:

Туалет – місце безпечної психологічної розгрузки під час уроку

Їдальня – місце, де можна опинитися на уроці, коли вийшов на хвилинку до туалету

Після 11 років навчання в школі ви починаєте розуміти, що випускники діляться на п’ять категорій:

1)- ті, що нічого не знають і навіть не здогадуються про це

2) – ті, що щось знають, але не знають що саме

3) – ті, що щось знають і напевно знають що саме вони знають

4) – ті, що знають все, крім того, що треба

5) – ті, що знають все, навіть те, чого самі не знають

    Школа-це та життєва цеглинка, де завжди можна знайти відповідь на будь-яке питання. Ось  я і вирішила вам запропонувати різні види вікторин, а ви спробуєте відповісти.

Вікторина про школу

1. Коли день вашого класного керівника ?
2. Назвіть точну кількість вчителів, які викладали у вас в 11 класі
3. Назвіть ваших класних керівників.
4. Як звуть вчителя, яка вела у вас уроки музики?

Як добре ви орієнтуєтесь у нашій школі?

1. Коли почала функціювати  наша школа?
2. Який найбільший номер кабінету школи?
3. Який кабінет найбільший по площі?
4. Скільки парт в кабінеті української мови?
5. Із скількох сходинок складаються сходи до дверей школи?

Чи пам’ятаєте ви?

1. Якою фразою завжди починався урок зар. літ-ри?
2. Яка найулюбленіша фраза вчителя хімії, фізики?
3. Яке слово першим ви написали у першому класі?

Чи добре ви знаєте своїх однокласників?

1. У який місяць року найбільше днів народження учнів нашого класу? А жодного учня?
2. Хто найстарший у класі?
3. Яке найпоширеніше ім’я мам учнів нашого класу?
4.  А найпоширеніше ім’я  батька?
5. Назвіть найвищого учня класу. Його зріст….

       Молодці, ви впорались з завданням, як завжди були дуже активними.

А чи знаєте, що  ви…?

протягом 11 років :
1. Провели у школі 2 тис днів (але не всі учні)
2. Почули 24 тис дзвінків (дехто запевняв вчителів, що не почув)
3. Відсиділи 12 тис уроків, (ще 200 прогуляли і 100 зірвали)
4. Списали 56 кг крейди (списали б більше, але був великий дефіцит)
5. А також 18 тис зошитів (дехто в 11 класі пробував трохи економити)
6. І більше 10 тис ручок (половину загубили і зламали)
7. Отримали 100 тис оцінок (не будемо вказувати, яких саме)
8. Написали 300 практичних і лабораторних робіт (так і не зрозумівши різниці між ними)
9. З’їли 50 тис булочок (що і видно)
10. Пройшли 7 тис км кожен, а всі разом здолали 240 тис км (тобто 6 разів обійшли навколо землі)
11. Додали вчителям нескінченну кількість сивих волосків, вбили невизначене число нервових клітин і своїми невинними жартами продовжили їм життя на енну кількість років.

         З самого народження і по цей день найкращими помічниками були і є ваші батьки, які хвилювалися за всі ваші невдачі, раділи вашим перемогам і зараз готові у всьому вам допомогти.

     Шановні випускники! Батьки дуже ретельно готувались до сьогоднішнього дня, хвилювались, думали як вас привітати з цим знаменним днем. І нарешті подарунок готовий. Всім увага на екран!!!

Відео від батьків

Сьогодні Ви – випускники. Хочу зачитати наказ по школі №___

У зв’язку із закінченням школи привсоїти в минулому одинадцятикласникам чергове пожиттєве звання – випускник.

 У зв’язку з цим наказую:

1. Батькам тепер вже випускників тримати ніс по вітру. Великі діти – великий клопіт.
2. Посилити контроль за заходами з підготовки до здачі ЗНО, у зв’язку з чим: скоротити час перебування на свіжому повітрі до 5 годин, тримати в залізних рукавицях
3. У зв’язку з присвоєнням нового звання випускник зобов’язаний:

• Зробити все можливе й неможливе для здачі ЗНО
• Бути гордістю для своїх батьків
• Не забувати про заклад, який виховав його таким гарним
• Виражати повагу та вдячність до вчителів

4. Випускник має право:

• Залишатися улюбленим синочком чи донечкою для своїх батьків
• Користуватися пожиттєвим званням сина (доньки) з духовною та в міру матеріальною вигодою
• Говорити «Дякую» батькам за все, що вони для нього зробили
• Бути доброю та порядною людиною

Цей наказ вступає в силу ______ (дата) з того моменту, як пролунає останній  шкільний дзвоник.

Я вважаю, що школа свою задачу виконала, а тепер батьки можуть отримати новий, покращеної модифікації «виріб» , назва якого –«Випускник».

             »Випускник» - складний синтетичний виріб, в склад якого входять тексти підручників, пояснень учителів, настанови батьків, вплив вулиці, друзів, а також власні фантазії та мрії, наполеонівські плани, невпевненість у собі, творчі задумки, незнищена схильність до байдикування.

            «Випускники» відрізняються милим зовнішнім виглядом і абсолютно непередбаченою поведінкою

             «Випускник» потребує бережливого відношення до себе, тому батькам видається пам’ятка по догляду за виробом, а саме:

1. Доглядати за виробом потрібно ретельно : годувати, одягати, виводити на прогулянки, розважати, пестити і плекати.
2. Рекомендується якомога частіше «гладити» виріб, не звертаючи увагу на його поведінку, яка далека від ідеальної
3. Не рекомендується влаштовувати головомийку. Не кип’ятити! Не віджимати!
4. При неправильному відношення до виробу можлива втрата його природньої привабливості та чарівності, але й неполадки у становленні характеру, збої в системі самоуправління, порушення внутрішньої цілісності
5.  При ретельному виконанні правил догляду виріб буде радувати вас довгі роки.

              Я отримала розписку від ваших батьків :

        Ми, батьки випускників, видаємо розписку про те, що ми дійсно в ____ році отримали їх, зданих на збереження, виховання і навчання. Претензій до школи – немає.

         Батьківський комітет зазначає одну невідповідність: ми здавали на збереження дітей дрібноформатних, а отримуємо крупногабаритних. Їх важко прокормити, одягнути. Але разом з цим, дивлячись на гарні, задоволені та натхненні обличчя дітей, сподіваємось, що отримані в школі знання, наші діти скоро віддадуть на благо нашої країни, а там, дивись, від цих благ і нам, батькам, щось перепаде. По цьому дякуємо і розписуємось. Батьки випускників ____ року.

Випускники:

Перед розставанням зі школою, ми пам’ятатимемо, що :

• Найпочесніші терени – служіння добру і правді
• Найсвятіші поняття – мама, батьківський дім, Батьківщина
• Найвірніша дорога – дорога чесної праці
• Найзначніша справа – та, яку ти сам обрав і якій відданий
• Наймужніший поступок – визнання своїх помилок
• Найпотужніша життєва опора – знання
• А найкраща школа - №….!

Класний керівник:

Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотня по відношенню до вас. Коли ви прийшли до 5 класу: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата: могли б виграти будь-який конкурс краси, але вони в мене скромні і поки що на таке не зазіхають. Так от, пройшло 7 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим  другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене  . Тому я скажу коротко:

Я пам’ятатиму вас.  Усі ці роки я старалася вас захистити, вберегти від чогось поганого, недоброго слова чи вчинку. Тепер мене не буде поруч і цього робити я не зможу. Ви вже підете у світи самостійно, без нас, учителів. Але завжди пам’ятайте: якщо вам потрібна буде допомога, вам учителя протягнуть свою руку, на забувайте рідну школу, приходьте, діліться своїми радощами та негараздами.

І на останок я хочу , щоб ми всі разом заспівали пісню.

   Пам’ятайте, що кожен з вас - це унікальна, неповторна особистість. Кожен з вас  здатний відстояти свою думку і витримати будь-які випробування для досягнення успіху. Але цінуйте добрих людей, які є поруч, будьте вдячні їм за це. Будьте гідними поваги людьми і радуйте мене і батьків своїми досягненнями! У добру путь!