СЦЕНАРІЙ ГОДИНИ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ  «У ЇХНІХ СЕРЦЯХ ЖИЛА УКРАЇНА»

Розробив викладач Шаповалов О.В.

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Ведучий 1 Віра, надія та любов - це основні Божі чесноти. Вони мали б бути фундаментом нашого життя, основою світогляду, через яку ми мали б сприймати усе довкола. Та чомусь, на жаль, у сучасному світі часто панують зовсім протилежні настрої душі. Безвір’я, безнадія, ненависть - це веде цілі народи до загибелі.

Ведучий 2 На щастя, з Божої ласки, завжди є серця вірні Господнім настановам. Ті, хто готові показати іншим шлях до світла, правди та істинної свободи.

Ведучий 3 Небесна Сотня. Події, які відбувалися на головному Майдані України з грудня 2013 по лютий 2014 року, явили нам цих героїв.

Ведучий 1 Ким вони були? До чого прагнули? Звичайні люди, мирні громадяни, які вийшли на Євромайдан, щоб відстояти своє право на мрію. Учителі та студенти, підприємці та журналісти, вчені, художники, музиканти, громадські діячі та прості робітники.

Ведучий 2 Люди, які жили у різних куточках України, такі б здавалося б різні... 

Але - ні! Вони були схожими між собою. Схожими серцями, у яких, на перекір безвір’ю, безнадії та ненависті, що нав’язуються нам духом цього світу, жили віра, надія та любов.

Ведучий 3 Віра - у перемогу добра над злом.

Ведучий 1 Надія - на краще майбутнє для своєї країни, своїх дітей 

Ведучий 2 Любов - до України, справжніми синами якої вони були, є і будуть.

Ведучий 3 Повстати проти системи цинічної брехні та фальші є неабияким подвигом. На нього здатні лише справжні герої.

Встати, розправивши плечі і голосно сказати «Я не згоден!», а не перешіптуватися по закутках, шукаючи винних.

Ведучий 1 Саме так вчинили воїни Небесної сотні. Вони вирішили, що краще вмерти за правду, ніж все життя жити у брехні. Не надіялись на когось, не ховалися за чужими спинами. Не шукали виправдань.

Вони почали із себе міняти цей світ із думкою: «Як не я - то хто?»

(Вірш «Мам, я їду на Майдан»)

Відео

Ведучий 2 Київська революція дала друге життя багатьом непотрібним предметам. Використані шини, пусті пляшки, вчорашній сніг. Всі ці даремні в мирний час речі дочекалися свого часу і допомогли змінити історію країни. Ведучий 3 На одному з плакатів Майдану було написано: «Вибачте за незручності. Будуємо нову країну».

Ведучий 1 Шини... Головне ноу-хау української революції. Густий та їдкий дим від палаючих покришок не один раз спасав євромайданівців в критичні хвилини, він як щит захищав їх від пуль. Шини стали не тільки символом Майдану, але і улюбленою темою українського фольклору.

Перед зимовою Олімпіадою всі українські комп’ютери постили плакат «Україна вітає Сочі», де замість олімпійських кілець були п’ять закопчених покришок.

А новою версією народної пісні «Горіла сосна» став хіт «Горіла шина, палала»

Ведучий 2 Барикади зводилися в лічені години з і всього, що потрапляло під руки. Постійно укріплювалися, перебудовувалися, перетворювалися в справжні чудеса інженерної думки.

Ведучий 3 «Коктейль Молотова» . Цей напій став головною рушійною силою мітингувальників. Коли закінчувалася необхідна для його приготування тара, вміст пляшок з пивом та іншими напоями виливалося просто на асфальт. 

Ведучий 1 «Йолка». Вона не приймала участі у бойових діях, але була також символом Майдана. В кінці кінців це ж її далекий родич, ялиновій вінок, колись перший хоробро напав на президента Януковича і став передвісником майбутньої перемоги.

Ведучий 2 Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

Ведучий 3 Постріл, другий... розірвалася тиша , і нестерпний біль...

Кров, вогонь, стрілянина на ураження...

Знову смерті, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священики.

Ведучий 1 Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе.

До нас прийшла війна.

Ведучий 2 Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Ведучий З На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків,взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні, читали Шевченка. (Відео С.Нігоян.)

Ведучий1  Проти мирних мітингувальників кинули Внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами

свого народу.

Читець

Палає Київ у вогні, горять сталеві БТРи там на межіпередовій, народ боронять волонтери. Палають шини і серця, ніхто не хоче помирати, Перед екраном матері і там, і там їхні солдати.. Там у шоломі зі щитом, стоїть з Франківщини хлопчина, з червоним на грудях хрестом, поранених несе дівчина. Читець

Стоїть із Харкова Андрій, Сашко тримає оборону, він тут вже 48 днів, як сам приїхав з Краснодону. Ось знову хвиля йде атак, усе змітають водомети, морозно трошки: «-2», горять позаду вже намети... Всіх щільно взяли у кільце, здається ОСЬ (!) наш дух зламають  Читець

Та хтось із права затягнув, народний гімн усі співають. Тримати крепко треба щит, бо там позаду наші діти, батьки стоять і матері, нема куди нам відступити. Лунає вибух поруч десь, то світло-шумова граната це «Беркут» мило передав, нам подарунок від Гаранта. Читець

І ще учора ти і я , були звичайні активісти. А вже сьогодні, всі ми тут:

БАНДФОРМУВАННЯТЕРОРИСТИ. 

По ліву сторону, під щит,  знову граната залітає,  і мій колега «екстреміст»,  на неї стрімко так, лягає! Та, що ж ти робиш брате мій?! 

Знімаю           з           нього

«балаклаву», лице криваве, очі, біль...

Дівочі коси розгортаю...

Читець

Та, що ж це люди за війна? Де бій приймають ненависний,  ті хто міцний бронежилет,  надів сьогодні, як намисто. Хто замість плаття, мов на бал,  вже надіває «балаклави»  і так хоробро за щитом,  стоїть під натиском навали?

Ведучий 2 Як повідомив координатор медичної служби Майдану Олег Мусій 21 січня у зіткненнях на вулиці Грушевського за останню добу постраждало близько 1400 людей.

Ведучий 3 22 січня після вранішньої атаки «Беркуту» вбито вірменина Сергія Нігояна та білоруса Михайла Жизневського. В околицях села Гнідин Бориспільського району зі слідами тортур знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького.

Ведучий 1 Викрадений напередодні Ігор Луценко розповів про те, що його разом з Юрієм викрали та утримували силою , вимагаючи зізнання, що Майдан організовано «на гроші Госдепу США». Не отримавши брехливих свідчень, злочинці вивезли заручників у ліс і напівпритомних кинули в різних місцях. Луценку дивом вдалося добратися до людей. Вербицького спіткала жахлива доля замерзнути на 20-ти градусному морозі.

Ведучий 2 Сергій Нігоян, Юрій Вербицький, Михайло Жизневський - перші загиблі на Майдані, перші герої Небесної Сотні.

Ведучий З У Рівному попрощалися з:

Георгієм Арутюняном,1960 року народження.

Валерієм Опанасюком, 1971 року народження.

Олександром Храпаченком, 1987 року народження.

Ведучий 1 У них були такі мирні професії - як вони могли з такими «ботанічними» навичками опинитися на лінії вогню? Снайпер, певно, посміхався із цих незграб - ще б пак, йти в атаку з дерев’яними щитами та палицями - це ж так непрофесійно, хіба так вчинить професійний солдат? Хіба вояк рухатиметься відкритою Інститутською? Фахові вбивці Януковича розстріляли їх граючись - стріляли в ногу, а потім добивали тих, хто намагався витягнути пораненого, як на полюванні.

Навіщо вони йшли вперед? Навіщо? Адже їм так багато було чого втрачати! І ось коли майже вся площа, коли сотні людей навколо мене почали читати «Отче наш», я, здається збагнув. Вони ішли на смерть, тому що бути солдатом - це не означає вміти добре стріляти та знатися на тактиці. Бути солдатом - означає не відокремлювати особисту гідність від гідності за свою державу.

Це означає поважати та любити не лише те, що є в тобі, але й все те, що є навколо тебе. Твоя країна. Твоя колиска. Твоя відповідальність

(Відео)

Читець

Пливуть гроби по морю, як човни - По морю рук, по морю сліз і гніву. Пливуть в човнах розтерзані сини На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові    

За тим, хто тихо жив, а відійшов     У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь, Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами       править       втишений

Господь 

А серце розривається і плаче. І кожна мати плаче, і пече їй кожна рана у чужого сина. Стоїть Майдан братів - плече в плече

І разом з ним ридає Україна. 

Нехай же вам, герої, віддає 

Святий Петро ключі від того раю, Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.  Герої не вмирають. Просто йдуть З Майдану - в небо. 

В лицарі - зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни.

Пливуть...

Героям слава - вписано у серці.