Сценарій пізнавальної вистави "В гостях у днів тижня"

Сценарій свята

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:  Школа гарних манер

Мета:  Формувати в учнів ціннісні орієнтири, здатність побороти моральні

             недоліки: лінь, грубість, улесливість. Розвивати вміння відрізняти 

             добро від зла, артистичні дані через уміння грати ролі,

             перевтілюватися, тримати увагу великої аудиторії. Виховувати

             потребу в неухильному дотриманні режиму дня, працьовитість,

             взаємодопомогу, відповідальність, вміння цінувати турботу про себе 

             інших людей. 

Обладнання: на сцені стоїть шкільний стіл, який, згідно сценарію, перетворюється то на учнівську парту, то на місця для приготування уроків героїв інсценівок – Сергійка та Вітька, два стільці, фонограма (мінус): «Чому вчать у школі», костюми Мурчика,  днів тижня та Ліні.

 

Хід заняття:

Кіт

Увага! Увага! Послухайте, будь ласка,

Виставу – не виставу, таку повчальну казку.

У гості до днів тижня ми негайно вирушаємо,

І в деяких героях себе, мабуть, впізнаємо. М – у – р – р – р ...

(Виходить охайно одягнений школяр, грає роль Сергійка)

Ведучий

Це – Сергійко-гімназист,    ( Сергійко вклоняється всім  і сідає за стіл )

До наук він має хист,

І уроки неодмінно

Вчить він тільки на «відмінно».

Ми в гімназії найкращі,

Зникли ті, котрі ледачі.

До порядку всі ми звикли,

І проблеми також зникли.

А було  не так. . . А втім

По порядку розповім.

 

(Виходить вчителька, стає біля дошки. За партою сидять охайна учениця та Сергійко)

Вчителька

Дайте відповідь мені:

Скільки містить тиждень днів?

Скільки?.. Скаже це... Сергійко. (Сергійко повільно встає. Знизує плечима.)

Що, не знаєш знову скільки?!

Кілька тижнів ти підряд

Тягнеш увесь клас назад!

 

(Лунає дзвоник. Вчителька і  учениця виходять. Лишається Сергійко.)

Сергійко

Знати скільки, а чи ні?

Та навіщо це мені!

Гей, хлопці, зачекайте!  (Біжить гратися)

 

(На сцену виходить Мурчик – улюбленець Сергійка, кіт. Нервово ходить, виглядаючи Сергійка зі школи, хвилюється.)

Мурчик

Вже котра година? ( Дивиться на годинник )

Сьома… (Хапається за голову)

А його немає вдома.

До уроків ще й не брався,

Лиш прибіг і знов погнався. ( Прислухається )

Певно, йде, бо чую кроки:

Поспішає до уроків.

 

(Сергійко входить з м’ячем, ледве тягне ноги від утоми )

Сергійко

Мурчику, привіт!

Ти розумний мій кіт! (Гладить кота по голові)

Я так наганявся, так натомився,

А зараз, кицю, можна і повчиться!

Що там було додому?  (Відкриває щоденник)

Зауваження! Не скажемо про нього нікому.

Так, Мурчику?

 

Мурчик

Мяу. Не скажем.

 

Сергійко (Витирає у щоденнику)

Тут трішечки витрем, тут трішки замажем,

Ніхто не помітить: ні мама, ні тато,

Завдань на сьогодні дали небагато.

Ось перше: із мови знайти дієслово.

Нема що робить! Це зараз я вмить. (Позіхає і засинає на столі)

Мурчик

Заснув! А домашнє завдання?   (Заглядає через плече хлопчика у зошит)

Яке тут потрібно поставить питання? (Чухає потилицю )

Піду пошукаю я книжку

І сам позаймаюся трішки.

          

(Йде за куліси. Заходять дні тижня, під спокійну мелодію ведуть хоровод, обережно торкають сплячого за плече)

Сергійко

Чую кроки я легкі.

Що таке? Хто ви такі?

(Виходить Понеділок)

Понеділок

Я – Понеділок, день робочий,

До праці дуже я охочий.

Я так стомився від безділля

Після Суботи та Неділі.

До школи я люблю ходити,

Там із старанними дружу,

Обожнюю уроки вчити

Мудрішати допоможу.

Хочеш, я відкрию тобі секрет гарного настрою? Головне – кожний день розпочинати щирим привітанням. Ось так:

(Понеділок звертається до глядачів, просить їх закінчити розпочаті ним рядки)

• Коли промінчик сонечка ступатиме на ґанок,

Ти виглянь у віконечко з привітним......          (Добрий ранок)

 

• Коли знайомого на вулиці стрічаєш,

То, посміхаючись, скажи йому...............           ( Вітаю )

 

• А другу справньому ти крикни на весь світ

Таке дзвінке і радісне...............................             ( Привіт )

 

• Подарує гарний настрій

Необхідне слово ........................................             ( Здрастуй )

 

Я бачу, ти все зрозумів, Сергійку,

Моя порада: стережися «Двійки»!                                        ( Понеділок іде )

Сергійко

Дякую, Понеділку, за поради!

 

(Виходить Вівторок)

Вівторок (Вклоняється Сергійкові і глядачам)

А я – Вівторок, тобто другий.

Я стану тим надійним другом,

Хто вчиться, а не ледарює

І дуже старанно працює.

Тож виробляй свої уміння.

І стережися, брате, Ліні.

Вона – лиха, з путі зіб’є

І будеш ти так само

Як той Вітько, що пише твір

Про допомогу мамі.

(Сергійко та Вівторок ідуть. Кілька учнів інсценізують вірш А. Костенка, «Домашній твір»)

Автор

Вітько-бідак страждає так,

Аж здригує ногами!

Він за столом, він пише твір

«Я – помічник у мами».

Старанно олівець гризе

Та супить брови грізно,

Аж там нічого – хоч умри! –

До голови не лізе...

Та ось тихесенько зайшла

В його кімнату мама.

 

Мама (Простягає хлопчикові господарську сумку та гроші)

– Вітьку, будь ласка, в магазин

Сходи за сірниками.

Вітько (Радісно потирає руки)

– Ідея !

Автор

А мамі каже:

Вітько

 – Ну й морока! Сама іди!

Я твір пишу, роблю важкі уроки.

(Мама, скрушно хитаючи головою, виходить зі сцени)

Автор

І мама вийшла... А Вітько

Швиденько пише в зошит.

Вітько ( пише )

 – Я в магазин завжди ходжу,

Коли мене попросять.

(На сцену знову виходить Мама, тримаючи у руках ніж і торбинку з картоплею)

Автор

Хвилин за десять мама знов

З’являється у дверях.

Мама

– Вітюнь, картопельки почисть,

А я зварю вечерю.

Вітько (кричить)

– Сама почисть!

Автор

Кричить Вітько

Та так, що ледь не трісне.

Вітько

 – Я твір пи-шу! Я зай-ня-тий!

Сама звари нам їсти!

Автор

Виходить мама, а Вітько

Писати знов сідає.

Вітько

– Я мамі сам варю обід

Вечерю та снідання.

Автор

Радіє син.

Вітько           (Хапає в руки зошит, кружляє по сцені, радісно підстрибує)

– Письмо круте!

Оцінка буде добра!

Автор

І геть не думає про те,

Що ледар і нероба.

 

(Герої інсценівки вклоняються глядачам, ідуть за куліси)

Сергійко

Спасибі, Вівторку, за дружню турботу.

Тепер я робитиму хатню роботу.                   ( Вівторок йде )

(Виходить Середа)

Середа

Я – день жіночий, Середа.

Замислись на хвилину –

Я – серединка золота,

Я – тижня середина.

Я – чепуруха. Мій девіз:

«Роби все по порядку!»

Чи чистиш зуби ти? Що, ні?!

Чи робиш ти зарядку?                             ( Сергійко заперечно махає головою )

Турбуєш ти мене, мій брате,

Бо розпорядок треба знати.

(На сцену виходять ведучі)

Ведучий

Сім годин – пора вставати.

Потім ліжко застеляти.

Далі робите зарядку.

Кожну вправу по порядку.

Чистіть зуби, умивайтесь.

Причесались –  одягайтесь.

Сьома тридцять. Час до столу

Снідати. Та йти до школи.

Не крутіться на уроках,

Як папуги чи сороки.

Ведуча

Як повернетесь додому,

Мийте руки – та до столу.

Пообідайте смачненько,

Посуд вимийте гарненько.

Відпочиньте, подрімайте

Та завдання вчить сідайте.

І, готуючись сумлінно,

Спочивайте неодмінно.

Як освіту закінчили,

То тепер гуляйте сміло.

Дихайте повітрям свіжим,

Хай вас сонечко поніжить.

Ведучий

Що, погралися? Чудово!

А тепер до праці знову:

Приберіть свою кімнату,

Допоможіть мамі й тату,

Почитайте, підкріпіться,

Телевізор подивіться.

Двадцять перша – нумо в ліжко,

Відпочити треба трішки.

Перед сном же не забудьте

Вмитися й почистить зуби,

Надобраніч побажати.

І провітрити кімнату.

 

Сергійко

Я вдячний тобі, Середо, за розпорядок.

Середа

Хороший  хлопчик ти, повір,

А Лінь – зубатий звір.         

( Середа йде. Виходить Четвер )

Четвер

Сестра пішла? Ну ось, тепер

Дійшло й до мене слово.

Дозволь назватись: я – Четвер!

Четвертий – це чудово!

І на уроках – старанні ми,

Не крутимось ніколи.

А то, дивись, ще станемо

Крутьками, «горе-толями».

 

(Виходить ведуча, декламує вірш Г. Бойка  «Крутько»)

Ведуча                                       

Толі в класі не сидиться,

Непосиді все б крутиться.

То щипа свого сусіда,

То поглядує навкруг,

То під партою обіда,

То на парті ловить мух...

Хтось запитує у Толі:

– Ти завжди крутько такий?

– Ні, не кожен день я в школі,

У неділю ж – вихідний!

 

Сергійко

Ні! Толею я, обіцяю, не буду!

Науки, Четвер, я повік не забуду.

 

Четвер

Гляди ж ти слово дав. Тримай

Обіцянку, віднині!

До себе геть не підпускай

Крутійки, горе-Ліні.     

                                              

( Четвер іде, зустрічаючи по дорозі П’ятницю)

П’ятниця

Доходять до  кінця робочі дні.

Я – П’ятниця, прошу мене любити.

А незабаром – пара вихідних,

Де можна після мене відпочити.

Якщо на тижні справу розпочав,

До  п’ятниці  годиться завершити.

І до оселі Ліні не впускай –

Вона і рідних може посварити.

Дивись історію, як той чортополох

В якусь одну хвилинку

Геть розсварила подруг двох:

Маринку та Галинку.  

            

(П’ятниця йде. Виходять Маринка і Галинка)

Галинка

Сьогодні Маринка уроків не знала.

Домашнє завдання у мене списала.

Автор

Зі школи додому вернулись дівчатка.

І тут повторилось у них все спочатку.

Удома Маринка отак міркувала:

Маринка

Сьогодні в Галинки уроки списала.

Чого ж я завдання робити спішу?

І завтра в Галинки уроки спишу.

Автор

А ранком у школі зустрілися двоє.

Спочатку дівчатка зраділи обоє.            (Обіймаються, кружляють)

Та стала Маринка Галинку питати:

Маринка

Чи можна іще раз у тебе списати?

Автор

Галинка у сльози:

Галинка         (плаче)

От бачиш, яка ти?

Я думала в тебе сьогодні списати.

Автор

До столу тут вчителька їх запросила,

Гарненько, до сліз подруг двох насварила.

(Дівчатка, похнюпившись,  підходять до столу, вчителька скрушно хитає головою.)

(Заходить Лінь. Радісно вітається із Сергійком)

Лінь

Сергійку! Давній друже! Я так рада тебе бачити!

Сергійко

Я тобі більше не друг! Забирайся геть, Ледарко!

Лінь

Нічого, нічого. Я знайду собі інших приятелів. Он їх стільки сидить у залі.

( Йде у залу, тисне руки першокласникам. )

 

( На сцену иходять Субота  разом з Неділею )

Субота                            

Ми – дні жадані, вихідні.

Ми любимо весілля.

Мене Суботою зовуть.

 

Неділя

Моє ім’я – Неділя.

У колі друзів та родини

Нас, зазвичай, проводять:

У цирк, театр чи на гостини

Усім сімейством ходять.

 

Субота

І дуже рідко, хто від нас

Береться нудьгувати.

Хіба що сам вбиває час

Без мами і без тата.

(Виходить ведучий – хлопчик зі звитком)

Хлопчик

Коли б начальником я став

Хоч на одну годину,

То я одразу б наказав

Закон ввести єдиний.                            ( Розгортає звиток )

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку та театру.

Ще й всюди б входи спорядив

Словами заборонними:

«Вхід для дітей без їх батьків

Суворо заборонений!»

(Виходять ведучі – дівчинка з хлопчиком)

Діалог

Дівчинка

Ну і мама, ну і тато!

Наче справжні дошкільнята,

Нічогісінько не знають –

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня у нас питають

Лиш одне «Чому й чому?»

Хлопчик

Ти чому штовхнула Вову?

Дівчинка

Де взялася дірка знову?

Хлопчик

А чому прийшла так пізно?

Дівчинка

Ти чому в шкарпетках різних?

Хлопчик

Ти чому дурниці мелеш?

Дівчинка

Чому постіль не застелиш?

Хлопчик

Ти чому це вірш не учиш?

Дівчинка

І чому ти кішку мучиш?

І чому такий синець?

Хлопчик

Ох, настане мій кінець.

Не зупиниш їх питання,

Хоч би й дуже захотів...

Всіх дорослих – на навчання!

Хай питають вчителів.

(Всі герої свята виходять на сцену )

Понеділок

Найсвітліша дорога на світі,

Вівторок

Саме та, де знання здобувають.

Середа

Пам’ятайте це, любі діти,

Четвер

Хоч нелегко вчитись буває.

П’ятниця

Хай не ваблять вас витребеньки,

Субота

Хай вас лінощі не точать.

Неділя

Хай живеться вам легенько

Сергійко

І навчається охоче.

Вчителька

А наша вистава підійшла до завершення. На все добре!

(Всі співають хором пісню «Чому вчать у школі»)