Посвята в читачі “ Книжкова країна».
(Ошатно прикрашена зала. На стінах вислови письменників про книжку.
Учні співають пісню на мотив «Маленька країна»),
У кожній хаті, в кожнім домі
Друзі твої живуть,
їх кожен із вас, напевно, знає.
Бо їх книжками звуть.
Є в них і мудрість, і наука,
Є туга а в них і сміх.
І той щасливий, хто за друга,
Власне, тримає їх.
Приспів:
Дивний книжковий світ
Мрій і думок політ.
Нині казкові всі герої
Шлють вам палкий привіт.
Радо вітаєм вас
У цей осінній час.
Хоч новий рік ще попереду.
Та казка спішить до вас.
Ведуча.
Добрий день, любі малята!
Для нас заміна ви завзята.
Ви зібралися на свято ?
Тож і розпочати варто.
Бібліотекар. Сьогодні у нас свято «Посвята в читачі». Є вираз: «Скажи мені з ким ти дружиш і я скажу тобі, хто ти». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти». Людина, яка любить і вміє читати , має розумних, добрих в вірних друзів. Друзі ці - книги! З книжкою ви зустрічаєтеся ще у дитинстві і не розлучаєтесь з нею до самої старості. Де б ви не вчилися, де б не працювали, весь час будете звертатися за допомогою до книги, підручника! То ж читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. А зараз у нас в гостях школярі, які розкажуть, як треба любити і поводитися з книгою.
Пісня «Нас чекає бібліотека»
Учень.
Хороші, справжні друзі
У мене поруч є
Ніяк не уявляю
Без них життя своє.
Лиш пороблю уроки -
До них у гості йду.
Як жить на світі, друзі
Розмову поведуть.
Розкажуть про будови ,
Про мандри, про бої.
Живуть в книжковій шафі
Товариші мої.
Ведуча. Ну що, відгадали про яких друзів йдеться в цьому вірші? Так, правильно, про книжки. Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриваєш першу-ліпшу - опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі і кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки або просто твої ровесники. Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом.
Ведуча. Книги порівнюються з ріками, які напувають планету мудрістю.
Книги - вікно у світ. Вони як мудрі і вірні друзі знайомлять нас із навколишнім світом, розповідають про минуле нашої країни, ведуть нас у майбутнє.
Учень.
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок у горі.
Як листви па гіллі, -
Стільки книг на землі!
Є великі й малі.
Є легкі і важкі.
На полицях, у столі -
Наші друзі книжки!
( На сцену виходять Барвінок і Ромашка).
Барвінок.
Ми дізнались, що у вас
Свято йде по класах,
І з Ромашкою в той час
Завітали разом
Ромашка.
Ми з Барвінком привітати
Хочемо вас, діти.
І на святі разом з вами дружньо порадіти
Барвінок.
Цю посвяту в читачі
Треба пам'ятати,
Бо примірним читачем
Можна згодом стати.
Ромашка.
Багато мусим знати
Про все, що є навкруг.
Тож слід книжки читати,
Бо книжка - вірний друг.
Пісня «Книга – твій друг і порадник»
Барвінок. Щоб вам сьогодні було цікаво з нами, ми вирішили запросити до нас у гості героїв ваших улюблених казок та книг. Але ось біда: приїхати вони не змогли, але прислали свої вітальні телеграми, Цікаво, а чи здогадаєтесь, хто їх надіслав. (Зачитує телеграми).
***
Прийшла я із довгим віником,
На бесіду з нашим півником .
Схотіла півня на обід.
Та замела мітлою слід.
(Котик і Півник )
***
Я звірят усіх лікую,
від халеп різних рятую.
Вилікую всіх за мить,
все, що в звірів цих болить.
Я - добрий лікар ... (Айболить)
****
Я від діда втік, від бабусі втік, але попереду ще головна перешкода. Як подолаю - обов'язково
прибіжу привітати
(Колобок
***)
Ти мене; напевно, знаєш, якщо казочки читаєш
Працювала я у хатці, танцювала у палаці.
Є така у мене звичка - десь губити черевички
(Попелюшка)
Ромашка. Ми знаємо, що ви вчитесь у другому класі , то ж читати вже навчилися. І. мабуть, прочитали багато казок, бо дали правильні відповіді. А чи вмієте ви розгадувати загадки?
Барвінок.
Дуже я потрібна всім -
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
Завжди можу стать в пригоді.
Моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
«Мовчить, а сто дурнів навчить»
. Ромашка.
Бачить - не бачить, чути - не чує,
Мовчки говорить, добре мудрує.
Кривду соромить, правду навчає,
часом жартує, смішки справляє.
Барвінок.
(Шагові поля, чорні грачі. Хочеш розумним бути - бери та вчи.
Ромашка.
Біла рілля, чорне насіння. Хто його вміє, той і розуміє. Хто його знає, той і позбиває
Барвінок.
Сама мала, а розуму придала.
Ромашка.
Говорить вона беззвучно.
Але зрозуміло і не скучно.
Розмовляй з нею частіше.
Будеш вчетверо розумніший.
Ох і молодці! Всі загадки відгадали. Ой, а що це за шум? (за сценою чути шум. Входить, шкутильгаючи, книга).
Пісня про книжку
Ромашка. Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив?
Книжка. Ой. я втекла від хлопчика, який мене бив і не беріг (Вбігає хлопчик).
Хлопчик. А, ось де ти моя книжечка дорогоцінна. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою кілька разів сусіда по парті та вчора забув тебе у дворі. А вночі пішов дощ. Ранком я пішов тебе шукати, а ти ось де.
Книжка. Я подерта, я потерта,
Кінчики загнуті.
Сторінки пом'яті,
він мене скалічив.
А тепер не лічить.
Я терпіть не маю сил.
Та й вдалась у світ блукати.
Долі кращої шукати.
Барвінок. О, та ти, як та дівчинка у віршику.
Хлопчик. Яка дівчинка? Я з нею незнайомий.
Барвінок. А ось послухай.
Учень.
Книжка скаржиласьМар,яні
«Я у тебе не в пошані».
Звідкіля це на мені
Плями сині та масні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка.
Під хатинкою - маля
І написано: «Це я».
А за дві сторінки далі
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилося тобі.
Люди кажуть: - Ой. чия ти? «
Як тепер тебе читати?
Скільки ми читали книг
А не бачили таких
Учень.
А я знаю ще інший віршик, теж повчальний.
Мама Ірочиі в книгарні
Книжечки купила гарні.
В них чого тільки немає.
Іра з втіхи аж співає.
День минув – і книги плачуть.
Бо постаріли неначе.
Іра їх як оглядала.
Часто в ротик пальчик клала,
Став папір такий брудний,
Хоч бери його і мий
Книжка. Дітки, я не хочу повертатися до цього хлопчика. Заберіть мене до своєї шкільної бібліотеки.
Хлопчик. А як же я буду без книжки! Я її дуже-дуже люблю!
Ромашка. Якщо любиш її дуже-дуже,перш за все полікуєш. А крім того ось прочитай і запам'ятай правила поводження з книгою.
(Вручає правила)
Діти промовляють правила, а хлопчик коментує
1. Беріть книгу чистими руками. (О! А я їх ніколи не мию!).
2.Не перегинай книжки. Від цього випадають сторінки. (А ви теж - перегинаєте сторінки, як І я?).
3. Не кладіть у книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься.
4. Книги треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальців. (А як це ж- його гортати сторінки сухим пальцем? Треба спробувати).
5. Не загинайте листків - користуйтеся закладинами . (А в мене їх немає і не було ніколи/.
6. Не чигайте книжки під час їжі. (А коли .ж?).
7. Щоб книга чи підручник довго служили вам, обгорніть їх. (У мене жодна книга не обгорнута).
Пісня «Пісня про книголюбів»
Книжка
Коли би діти, ви раденько
До серця ці взяли слова –
То я б була уже чистенька
І вся біленька , як нова!
Барвінок. Чи запам'ятали ці правила, діти? А ти, хлопчику?
Хлопчик. Я все зрозумів, обов'язково виправлюсь. Можна я побіжу полікую свою книжечку? До побачення, діти!
Барвінок. Любі діти! Бережіть книгу, любіть її, бережливо ставтеся до підручників. Ромашка.
Про все на світі будеш знати. Коли книжки почнеш читати
Ведуча . Як бачимо учні 2 класу вже вміють читати і хочуть нам розказати свої віршики.
Другокласники
1. Ми з книгою будем зростати,
Про наш квітучий рідний край
Найбільше пізнавати.
2. Хотіла б уміти
Швидко читати.
Щоб усі на світі книги прочитати.
3.Книги,книги на полицях.
Завше тихо поміж них
Та яку ти не розкриєш
То й легенда в кожній з них.
4.То в одній синіє море.
В іншій криється тайга
. А ось в тій-Північний полюс,
Де морози і пурга.
5.Книги дружать з дітворою.
Полюби їх у житті-
І улюблені герої
Будуть друзями в житті.
6 Хороші справжні друзі
у мене поруч є
ніяк не уявляю
без них життя своє
7.Дружба з книгою-це свято
Не було б його у нас
Ми не знали б так багато
Про новий і давній час.
8. Все, що серце і що розум з
Вік творили не один
Повизбирувало людство
В книги - перли із перлин
9.Знають всі дорослі й діти ,
що цікава книжка світить,
Мов ліхтарик в кожнім домі,
Проганяє сон і втому
Для читайликів вона,
Наче для птахів -весна.
10.Книга друг ти наш незмінний
Друг любимий з давніх літ
Ми побачим всю країну
- Нашу славну Україну
Ми з тобою пізнаєм світ
11.Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать-
Працювати і учитись.
І Вітчизну шанувать.
Ведуча.
А зараз мої, друзі маленькі, давайте з вами дамо обіцянку і будемо її дотримуватися.
Я буду говорити , а ви повторюйте за мною:
Сьогодні, в день посвяти в читачі, дамо урочисту обіцянку:
- цінувати книгу - джерело знань;
- берегти книги, охайно з ними поводитися;
- не робити на книгах поміток, не малювати, сторінки не загортати:
- своєчасно повертати книги до бібліотеки.
Учням 2 класу книга вручає посвідчення читача.
Пісня «Нам без книг ніяк не можна»
Ведуча . На цьому наше свято закінчено. Дякуємо за увагу!