Сценарій позакласного заходу "Пам'ятки кримськотатарської культури - частина спадщини українського народу"

Про матеріал

Розробка може бути використана для полікультурного виховання дітей середньої вікової категорії та під час вивчення історії кримськотатарського народу в курсі історії України.

Перегляд файлу

Учнівська конференція «Пам’ятки кримськотатарської культури –

частина спадщини українського народу»

Мета:познайомити учнів із історико-архітектурною спадщиною кримських татар, з’ясувати, яке місце посідає культура цього народу серед культур світу, як пов’язана вона з українськими традиціями;

Виховувати повагу до культурних цінностей різних народів.

Структура заходу.

І. Створення емоційної атмосфери заходу. Учні декламують вірш, що став основою для кримськотатарського гімна

Я поклявся, мій народе, що зцілю тебе від ран.

Не бур’ян ви, браття милі, - чом зогнити вам дотла?

А не стане в мене духу йти на муку задля вас –

Хай гаряча кров у серці запечеться, мов смола.

Я поклявся, рідний краю, що розсію я туман.

Не сліпі ви, браття любі, - чом у темряві ваш путь?

А якщо про вас забуду, збайдужію я до вас –

Хай мої горючі сльози морем крові потечуть.

Я поклявся, браття рідні, що життя за вас віддам.

Чом би мав я вас зректися, свій порушивши обіт?

Смерть на кожного чекає, свій заносить ятаган -

Стань хоч ханом Курултаю, проживи хоч сотні літ...

ІІ. Виступи учнів із доповідями, присвяченими яскравим історико-архітектурним пам’яткам кримських татар. Виступи супроводжуються демонстрацією слайдів.

1. Мечеть хана Узбека

Мечеть хана Узбека (Аль Хадж Мухаммеда) та медресе Інджі-бек хатун - найстарша мечеть Криму, збудована в часи правління хана Узбека1314 року в Старому Криму.Мечеть має форму квадрата, їй притаманні риси, схожі на мечеті в Анатолії періоду Сельджуків. Унікальною особливістю мечеті є її монументальний вхід з різьбленими дерев'яними дверима. Окрім порталу та стрімкого мінарету мечеть зовні нічим не виділяється – такий собі паралелепіпед під двосхилим дахом. Але варто зайти з півночі і оглянути портал. Він справді розкішний – оздоблений сельджуцьким (рослинним різьбленням та колонами з лілейними капітелями. Верх порталу, перероблений в пізніші часи, свідчить, що первісно мечеть була значно вищою.

У 1332 році Інджі Хатун, дочка Кілбурун Бея, збудувала при південній стіні мечеті медресе (сьогодні від неї лишилися тільки руїни).

До 14-ого ст. Ескі-Кирим (Старий Крим) мав назву Солхат, і був головним містом за часів Золотої Орди. Столиця кримських ханів зберігалась в цьому місті до 16-го ст., коли її було перенесено до Бахчисарая. Відтак Солхат утратив своє значення культурного і економічного центру.

Чуфут-кале

Чуфут-кале виникло в V–VI століттях . Від найдавнішої частини міста (старе місто) залишилися донині головна стіна і арка X століття. За часів панування половців місто отримало назву Кирк-Єр. У 1299 році фортецю було захоплено та розграбовано армією ординського еміра Ногая. Заселяли його в той час переважно алани. В часи створення Кримського Ханства, стало столицею першого хана Хаджі I Ґерайя. Після укріплення при владі ханів, столицю було перенесено в літній палац в Бахчисараї. У XIV столітті в місті поселилися караїми і створили тут свій ремісничо-торговельний осередок (нове місто). В середині XIX століття караїми переселилися до Бахчисараю та Євпаторії, і Чуфут-Кале спорожніло. У західній давнішій частині збереглися численні печери, руїни мечеті, мавзолей дочки ординського хана Тохтамиша Джанике (1437 року), два караїмські храми (кенаси). У східній частині був монетний двір, де за часів ханства карбували кримські монети, і чимало житлових будинків. Серед архітектурних пам'ятників, що збереглися, слід відзначити оборонну стіну Х століття, яка будувалася з трьох шарів (бокові стіни - з добре оброблених вапнякових блоків, а простір між ними був заповнений грубим ламаним каменем, скріпленим вапняним розчином). Загальна товщина стіни сягала 5 м. Зберігся мавзолей XV століття, у якому міститься гробниця дочки хана Тохтамиша Данини-ханум, а також руїни мечеті й дві кенаси. Підземна частина представлена значною кількістю старих печер, а також приміщеннями господарчого призначення. Цікаво, що, незважаючи на високу стійкість породного масиву, в камерах створювали підпірне кріплення у вигляді вапнякових стовпів.

Городище Мангуп-Кале

Найвеличніше та найбільше за площею проміж гірських середньовічних міст Криму. Воно розташовувалося на високому плато на 20 км південніше від Бахчисараю та на 7 км на схід від Ескі-Кермену. Величезна гора-останець з випнутими на північ чотирма мисами підноситься над рівнем навколишніх долин на 300 метрів, а висота її над рівнем моря - 584 метри. На її просторому плато височіють величні руїни середньовічного міста Феодоро - столиці однойменного князівства, загиблого в результаті турецького завоювання 1475 року. Розвалини старовинних фортечних стін обгороджують близько 93 га міської території, на якій у давнину стояло багато будинків, палаців і храмів. А під ними розташовувалися печери... Оскільки вирубування печер було відносно простою та швидкою роботою, то саме з облаштування печер і починалися всі гірські міста. Вже після цього зводилися великі будинки та довгочасні фортифікаційні споруди. З розвитком міста печери поступово втрачали своє першорядне значення, ставали допоміжними приміщеннями при розкішних садибах. Та невблаганний час все розставив по своїх місцях. Немає зараз на Мангупі будинків, палаців і храмів. Вони зруйновані, спалені та розібрані. Каміння вивезено в селища долин. Можна тільки здогадуватися про справжній вигляд стародавніх будівель, їх форми, розташування та планування. Печери ж пронесли і зберегли свою оригінальність крізь століття. Сьогодні саме вони залишаються єдиними і достовірними свідками часів, що давно минули. З печер все починалося, до печер все повернулося...

Ескі-Кермен

Ескі-кермен – одне з наймальовничіших і найзагадковіших печерних міст Криму, яке полюбляють відвідувати туристи. Його скелі постають перед мандрівниками немов фантастичні живі істоти, що притулилися одна до одної й багато століть зберігають свою таємницю. Від колись квітучого міста залишилися тільки печери... Їх багато, і вони різні: печери-храми, бойові печери, господарські, печери з драбинами, печери з колонами. Деякі з них просто недоступні без мотузки і навичок скелелазіння. У надрах масиву приховано понад 300 майстерно вирубаних приміщень – справжнє "загублене" місто. Знаходиться воно приблизно в 20 км від Бахчисарая і в 12 км по прямій від східної околиці Севастополя. Досягти підніжжя можна тільки подолавши пішки відстань у кілька кілометрів. Можливо, саме ця обставина і сприяла збереженню тутешніх печер., Припускають, що наприкінці VI ст. на високому плато, обмеженому стрімкими скелями, виникло поселення – як один з пунктів нічних стоянок поблизу торгових шляхів з причорноморських степів до Херсонесу Таврійського. Імовірно в 80-х рр. VIII ст. фортеця була зруйнована, але потім оборонні стіни було відновлено й додано численні штучні печери, пристосовані для господарських потреб. Розквіт життя на плато припадає на X-XIII ст. На місці колишньої фортеці формується середньовічне місто. До XII-XIII ст. городище вже забудовано прямокутними кварталами, розділеними вулицями шириною до 2 м. Розміри фортеці дозволяли за необхідності сховатися тут кільком тисячам навколишніх жителів з худобою і продовольством. У 1299 р. місто пережило спустошливий набіг еміра Ногая. Майже все населення загинуло, вцілілі розбіглися. Згодом життя на плато відродилося і потроху тліло, поступово згасаючи у XV ст. Руїни виявилися похованими під землею, заросли чагарником і лісом. У 1578 р. тут побував Мартін Броневський, він знайшов лише руїни, які, за його словами, "такі давні, що ні самі греки, ні турки, ні татари не знають назви їх". І якнайкраще підходить цьому місту ім'я Ескі-Кермен, що в перекладі означає "Стара фортеця". Оцінюючи оборонні споруди Ескі-Кермена, автор перших розкопок Н.І. Рєпніков зазначав: "Оборона міста по всьому периметру задумана з тонким розумінням місцевих умов, що дозволяє вбачати в авторі проекту досвідченого військового інженера". При тогочасній обороні Ескі-Кермена могли використовуватися каменомети, снаряди для яких у вигляді круглих кам'яних ядер невеликого діаметру були знайдені в ході розкопок, і стріломети. Дальність польоту ядер і стріл, випущених з цих знарядь, могла сягати кількох сотень метрів. Одним з унікальних об'єктів Ескі-Кермена є його облоговий колодязь. У кінці XIX ст. в нього спускався П.І. Сумароков. Ось як він описує свої враження: "Я спускався видовбаними східцями, які мали однакову, в піваршина, висоту і йшли поворотами. Багато з них було зруйновано, притому там панує морок, що загрожує небезпечним падінням. З допомогою двох татар я продовжував спуск і дійшов, нарешті, до чудового басейну. Вода в ньому смачна, холодна, глибока".

Бахчисарайський ханський палац

Бахчисарайський палац – колишня резиденція кримських ханів. Пам'ятка історії і культури світового значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Розташований на лівому березі річки Чурук-Су. Ханський палац у Бахчисараї був збудований як родова резиденція династії Гераєв – правителей Кримського ханства. Протягом двох з половиною століть (з 1532 до 1783 р.) палац був центром політичного, духовного і культурного життя держави кримських татар.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI-XVII століть. "Бахчисарай" перекладається з кримськотатарської мови як "палац-сад". Головна ідея архітектора – втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі.

До складу палацового комплексу входять північні і південні ворота, Світський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, конюшня, бібліотечний корпус, ханська кухня, Персидський сад, соколина башта, ханське кладовище, ханська мечеть, гробниці Діляри Бікеч, Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, набережна з трьома мостами, баня "Сари-Гюзель", сади і паркові споруди, Єкатерининська миля.

Сьогодні Бахчисарайський ханський палац - найважливіша історична пам'ятка доби Кримського ханату; єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури й унікальний для Європи цілісний архітектурний комплекс близькосхіднього цивілізаційного кола. Ханський Палац є пам'яткою історії та культури світового значення. Нещодавно його було внесено Списку Всесвітньої Спадщини UNESCO

ІІІ. Підбиття підсумків конференції. Методом «мозкового штурму» визначаємо, який внесок зробили кримські татари у світову культурну спадщину, як пов’язані українська культура та культура кримських татар.

Додатки

1. Мечеть хана Узбека

$D:\SunRay\Desktop\завантаження.jpg$