Сценарій виховного заходу для учнів 5-7 класів "Поезія - це завжди неповторність...". до Всесвітнього дня поезії. Сценарій написаний віршованою мовою (українська, російська), містить виразне читання поезій, гуморесок українською, російською, англійською мовами. Також у сценарії передбачено інсценування уривків з поетичних творів, виконання пісні про Україну.
Сценарій
літературно – музичного свята, присвяченого Всесвітньому дню поезії
Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі
(Святково прибрана зала, виставка газет, збірок поетичних творів поетів – сучасників.)
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива,
Як їх почує!..
Т.Г. Шевченко
І. Вступне слово вчителя : 21 березня – Всесвітній день поезії — свято, яке відзначається щороку в день весняного рівнодення Дату святкування встановлено делегатами 30-ої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 1999 році. Перший Всесвітній день поезії пройшов у столиці Франції у 2000 році, в штаб-квартирі ЮНЕСКО. Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якомога бiльше суспільної уваги
Сьогодні традиційно у багатьох країнах світу з нагоди Всесвітнього дня поезії проходять літературні вечори, поетичні конкурси, фестивалі, презентації нових книг, вручаються літературні премії, тощо. В Україні у відривному «Українському народному календарі» він уперше з'явився 2004 року.
Кожен поетичний твір – це своєрідна музика, це краса звуку у гармонії з почуттями, відгук душі у словах, луна від стуку серця. Поезія — це сум, чарівність, музика, дотик до душі, струни якої ще довго будуть бриніти. І чим частіш — тим краще. Тоді людина буде духовно вищою та прекраснішою.
П. Виходять ведучі (Презентація, музика)
І Що таке поезія?
Це – мука:
Підступає, множиться, болить.
Іноді візьме тебе за руку,
Іноді відпустить і мовчить.
Що таке поезія?
Це – свято:
П Грає в тобі музикою слів,
Молодечо, радісно, крилато
Викресає іскру з почуттів.
( Виходять Поезія і Слово)
Поезія .А ще Поезія – це часточка душі,
Краса і злет,
Його величність – слово!
Дзвенить воно - й щасливий той поет
Хто відшукав його у час натхнення свого
Слово Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...
І. Словом можна убить,
Словом можна спасти,
Словом можна полки за собой повести...
ІІ. А ще – сказати можна про любов,
Яка тримає все на цій планеті
Дає нове життя і радує нас знов
Уславлюють її завжди усі поети
Поезія Нас вчить поезія любити рідний край
Його простори і красу природи
І слово рідне – наче водограй
Дзвенить в устах поета і народу
( монтаж, вірші про природу українською, англійською, російською мовами) – презентація, музика.
І. Найглибші наші почуття
Тобі, поезіє, підвладні
В тобі звучить любов свята
До рідної землі, до мами
Слово Материнська любов – сила це неземна,
З кожним днем знов і знов все забуде вона:
Про розлуку і сум, все забуде, і знов
Залишається в серці материнська любов.
«Наймичка» (сценка)
Поезія Для любви материнской – нет преград и границ
Материнское серце матерей всех болит
И готово оно все до капли отдать,
Лишь бы дети могли никогда не страдать
СЕРДЦЕ Слова Дмитрия Кедрина (сценка)
Девчину пытает казак у плетня:
"Когда ж ты, Оксана, полюбишь меня?
Я саблей добуду для крали своей
И светлых цехинов, и звонких рублей!"
Девчина в ответ, заплетая косу:
"Про то мне ворожка гадала в лесу.
Пророчит она: мне полюбится тот,
Кто матери сердце мне в дар принесет.
Не надо цехинов, не надо рублей,
Дай сердце мне матери старой твоей.
Я пепел его настою на хмелю,
Настоя напьюсь - и тебя полюблю!"
Казак с того дня замолчал, захмурел,
Борща не хлебал, саламаты не ел.
Клинком разрубил он у матери грудь
И с ношей заветной отправился в путь:
Он сердце ее на цветном рушнике
Коханой приносит в косматой руке.
В пути у него помутилось в глазах,
Всходя на крылечко, споткнулся казак.
И матери сердце, упав на порог,
Спросило его: "Не ушибся, сынок?"
ІІ. Якою б мовою нам не сказав поет
Люблю тебе, і вірю, і надіюсь –
Ти зрозумієш душ великий злет
І серцем серце ти почуть зумієш
( пісня про маму на англ. мові.)
І. Поезія - це музика душі,
яка на білому папері,
напише ноти в ясні дні,
і зайде в дім через небесні двері.
ІІ. В ночи, когда уснет тревога,
И город скроется во мгле –
О, сколько музыки у бога!
Какие звуки на земле!
( мелодія скрипки)
Поезія Поезія, як океанська хвиля —
бурхлива й тиха
водночас.
Думкам дарує ніжності вітрила,
щоб гостротою правди покарати нас
Слово Словом можна обігріти,
Можна пестить і учить,
А якщо так буде треба –
То воно тебе провчить
( Гумореска)
І. Слова плетутся в рифмы косы
Стихи являются на свет
И тянется рука к бумаге –
Вот так рождается поет.
ІІ. І в нашій школі є поети
Талановиті і чудові
Щоб познайомились ми з ними,
Ми їх запрошуєм до слова
( слово учням – поетам)
Поезія Живе поезія у мові,
у гніві, в посмішці, в любові,
у праці, в радощі зусиль,
Вона – повітря, хліб і сіль
( монтаж, 4 учениці)
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить
Доню, моя доню,
Синьоока зірко,
У житті буває
Солодко і гірко.
Як би не манили
Твої очі зваби,
Не посмій вчинити
Батьківщині зради.
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути,
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову.
Мусиш пам’ятати.
Слово Ми – українські – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.
( пісня про Україну)
І. Що таке поезія?
Це – мука:
Підступає, множиться, болить.
Іноді візьме тебе за руку,
Іноді відпустить і мовчить
ІІ. Що таке поезія?
Молитва.
Звернення до Бога і людей.
Це - любові невимовне світло,
Що до Тебе крізь ніч оцю веде
Поезія Хай живе у кожнім людськім серці
Поетичне слово повсякчас
Всім дає натхнення і наснагу
І благословляе усіх нас