Сценарій "Прилетіли птахи"

Про матеріал

Розширити і поглибити знання про весняні явища, народні традиції українців, з повір’ями,приказками, загадками,  легендами та піснями про птахів, виховати любов до птахів, до природи .

Сценарій свята «Прилетіли птахи»

 

Підготувала

                   Козлик Марія Іванівна 

   (вчитель біології  Голгочанської  ЗОШ І-ІІІ ступенів)

 

 

МЕТА: розширити і поглибити знання про весняні явища, народні традиції українців, з повір’ями,приказками, загадками про птахів, про історичні дані святкування  зустрічі птахів; виховати любов до птахів, до природи .

 

 Ведуча1. Весна — оновлення природи. Для більшості людей, весна — це улюблена пора року. Весна асоціюється зі свіжістю, зародженням нового життя, пробудженням і любов’ю.

Коли тане сніг, з’являються перші проліски, перші бруньки на деревах. Здається, що весь світ навколо молодшає. Неможливо не радіти першій травичці, що з’явилася з-під землі, першим листочкам, які тільки-но розпустилися, першим птахам, які нещодавно прилетіли. Після зими всі запахи землі й трави приголомшують та здаються давно забутими. Навесні неможливо не посміхнутися яскравому сонечку, свіжому ранку, букету конвалій або гілці бузку. Кожна весна приносить лише радість від милування світом, що прокидається від зимової сплячки. Не випадково, що саме навесні в душі пробуджуються світлі почуття, холод і розлуки залишаються в минулому, і так хочеться нових зустрічей і вражень.

Пісня Н.Май «Це - весна»

Ведуча 2 Усе, що нас оточує, - природа. Її краса, її неперевершеність заслуговують тільки захоплення. Спів птахів милує слух, врода квітів милує зір, а все це в поєднанні милує людську душу.

(Звучить музика, спів пташок.)

 Учениця З землі півдня, тепла, погоди

 Весняні птахи до нас летять,

 Жене їх туга крізь гори й води

У край коханий, до українських хат.

 І хоч голівки втомлені клонять,

 Крильми живіше мріють шлях,

 Коли їм рідне всміхнеться підсоння,

 Село родиме й рідний дах.

 Де низько стріха до землі припала,

Старе гніздечко вже від зими,

Про нього пташка дрібна зітхала,

 Про нього снили найкращі сни,

 І хоч північ купається в цвіті

І вічно ясні там небеса,

Для неї тут найкраща в світі.

3 Сюди вертає щорік вона.

Ведуча1 . Яка прекрасна наша Україна! У будь-яку пору року вона чарує око – то яскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою зими або буйним цвітінням весни, але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживляють…

Учень. Прилетіли гості, Сіли на помості, Без сокири, без лопати Поробили собі хати.

 Здогадалися усі? Ну, звичайно, це …

Сьогодні ми будемо говорити тільки про птахів.

Вчитель. Дорогі учні, давайте пригадаємо як ви допомагали взимку птахам – виготовили та розвісили зимові домівки – годівнички. (Показ слайдів презентації).

 Презентація «Допомога птахам взимку»

Учениця. Який різноманітний світ птахів.

 Куди не глянь – пернате царство

 Ось на ялині спить сова,

 А на вербичці соловей співа.

Тук -тук – про себе дятел дає знати,

Ку -ку – зозуля хоче покувати

 А лебідь сердиться, шипить,

 Куріпка в поле побіжить.

Горобчик, ворон і сорока

 про щось постійно гомонять

Учень.  Сила людини – у її корінні, у знанні та збереженні своїх оберегів: традицій, звичаїв своїх предків. Давайте полинемо в наше далеке минуле, дізнаємося, як жилося – булося навесні нашим пращурам, почерпнемо знань у криниці народної мудрості..

Учень. У наших предків новий рік починався навесні, з прильотом птахів, коли пробуджувалася й оновлювалася природа, оживала матінка Земля.
Учень. Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Не можна уявити собі ліс, парк або сад тихим, беззвучним, німим. Не може бути поля без птахів, весни без пісні жайворонка, співу синиці, цвірінькання горобців

(Учні у костюмах птахів)

Учасник 1.  Першим вісником весни є шпак. У березні – квітні вже можна почути виразну, бадьору пісню птаха. Шпак – один із найвідоміших і найпопулярніших співочих птахів. У неволі шпак, як звикне, здатен вивчити безліч різних звуків, мелодій та голосів. Прилетівши з вирію шпаки охоче заселяють шпаківні, приготовлені для них людьми, або займають у лісі дупла, видовбані дятлами. В степу селяться в норах, в горах – в щілинах скель. Шпак – дуже корисний птах. Дбаючи про їжу для себе і своїх шпаченят, він знищує велику кількість гусені, метеликів, жуків, слимаків, саранчі, хрущів.

- Послухайте, як же співають шпаки.

Учасник 2.  Майже разом зі шпаками повертаються в рідні краї жайворонки.

Жайворонок – це символ єдності Землі й Неба; він - співець хліборобського поля і небесної блакиті, бо своїм співом возвеличує хліборобську ниву до небес, а небесну блакить опускає до хліборобського лану. Він – чиста «Божа птаха», яка приносить весну на поле, бо першим з польових птахів повертається з вирію. Поле, над яким співає жайворонок, в належний час обігріється теплим Сонцем і зроситься благодатними дощами. Вважається, що з прильотом жайворонка треба розпочинати оранку і сівбу.

Жайворонок – одна з небагатьох пташок, яка співає в польоті.

- Послухайте спів жайворонка. 

Учасник 3. Соловей – це свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах: соловейко — найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди рівняються на нього, тому і кажуть про талановитого співака: «Співає, як соловейко!». Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається чуттями. Він - передвісник справжньої весни в лісах та гаях.

- Давайте послухаємо чудовий спів солов’я.

Учасник 4.  Зозуля – це символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим і страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар – «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя. «Кує» зозуля тільки навесні - від Благовіщення до Івана Купала, а як виб'ється – ячмінний колос, перестає... Вона першою вилітає у вирій і останньою звідти повертається, а це означає, що ключі від цього райського острова – у неї.

- Послухайте, як «кує» зозуля.

Учасник 5. ЛЕЛЕКА - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят...  І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи. Святий обов'язок лелеки - знищувати різних гадів, себто гадюк, жаб. Своїм прильотом в рідні краї провіщає весну...

- Послухайте, клекіт лелек

Учасник 6. Остання пташка про, яку ми сьогодні поговоримо – це ластівка. Повертаючись з вирію, вона приносить всім кохання. Ластівка – це символ весни і відродження, добра і щастя. Вона – Божа пташка, а тому, вбити її – великий гріх. Благословенний той дім, на якому поселиться ластівчина сім'я... Повертаючись з вирію, ластівка приносить кохання людям і парування худобі. Її не можна брати в руки, бо на обличчі з'явиться ластовиння. Якщо ластівки залишають місцину чи окрему оселю, де вони перебували, то людям слід остерігатись великої біди, наприклад, мору, або руйнівного стихійного лиха. Вважається, що з ластівкою, яка несподівано влітає в хату, прилітає і душа покійного родича. Тому-то з ластівками завжди і всюди треба бути максимально обережним і вдячним за їх присутність.

- Для вас спів ластівки сільської. 

Ведуча. кожна людина повинна виховувати в собі і в своїх близьких почуття

любові до природи, бережливого ставлення до неї і до тварин, зокрема до

птахів.

Ведуча1. А тим часом нерідко,замість того,щоб допомогти птахам, люди платять їм злом за добро.

Весна. Місце птахів не в клітках, а на волі, де вони можуть дати максимум

користі людям, які, на жаль, далеко не завжди ставляться до своїх помічників і

друзів так, як вони того заслуговують.

(хлопчик із голубом в руках веде з голосом із-за сцени діалог)

Хлопець.                 Тріпоче серце пійманої птиці.

В руках мої не чує доброти;

Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

Пташка. Хіба потоки загубили воду?

Хіба в полях уже зерна нема?

Пусти мене,мій хлопче, на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

Хлопець. Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це? Хіба це важко

Від мене взяти кілька зеренець?

Пташка. Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

Хлопець. Лети! Співай у небі гомінкому;

Хоч і маленький. Зрозумів я все.

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!

Ведуча2.

Правила для порятунку птахів.

• Не кричи, не галасуй у лісі, коли гніздуються птахи.
• Не чіпай руками пташине гніздо, бо пташка може його залишити.
• Не вбивай пташок, не лякай їх задля розваги.
• Навесні приготуй для пташок будиночки.
• Милуйся красою і співом пташки, спостерігаючи за ними в природі.
• Пам’ятай – справжній господар природу береже, захищає і охороняє.

Ведуча 2 . До неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, а відтак і українського, належать прислів'я та приказки . Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи. Багато приказок є і про птахів. Давайте їх пригадаємо . Я буду називати першу частину приказки , а ви – її закінчувати .

(На сцену виходять бажаючі учні )

Конкурс знавців прислів'їв та приказок

* У всякої пташки свої …. ( замашки )

* Де багато пташок, там нема … ( комашок )

* Рано б пташка запіла , якби киця … ( не з'їла )

* Ліпше горобець у жмені, як журавель у … ( небі )

 * Хто б дятла знав, якби не його … ( ніс )

* Журавлі прилетіли — …  ( весну принесли )

* Кулик — не велик, а … ( все-таки птиця )

* Ластівка день починає, а соловей … ( його кінчає )

* Де лелека водиться, там … ( щастя родиться )

 * Не вчи орла літати, а солов'я … ( співати )

 * Сова вдень мовчить, а вночі … ( кричить )

 

Вчитель. Послухайте, діти, легенди.

 Учень.  Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей. Колись давно ця гарна пташка гніздилася в далеких краях і не знала дороги в Україну. Але солов’ї були дуже співучі, тому літали по всьому світу і збирали пісні всіх народів для місцевого царя. Залетів один соловейко на Україну і сів спочити у якомусь селі. Зайшло сонечко, і люди гуртом повертали додому. То тут, то там чулися пісні. Пісні були сумними, бо тяжка праця за день забирала багато сил. Тож соловей заспівав і звеселив людей. Забули люди про втому і теж заспівали своєму заморському гостю гарних пісень. 7 З усіх земель злетілися солов’ї до царського саду, співаючи йому почуті пісні. Але все те було вже знайоме цареві. Аж ось під вікнами заспівав соловей з України, і цар здивувався. Таких пісень він ще не чув і велів тому солов’ю співати день і ніч… Зачудовані солов’ї навесні гуртом полетіли в Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далекі краї. Саме в нас вони висиджують пташенят, щоб від самого народження вони чули найкращі у світі пісні.

Учениця.. Була собі жінка і мала вона четверо дітей.  Жила вона з рибальства. Жінка сама ловила рибу і годувала дітей. Та якось вона застудилася і залягла хвора. Лежить в постелі, в горлі їй пересохло. Стала вона просити дітей, щоб принесли води напитися. Та діти відповіли, що нема в хаті води, а  до річки вони не підуть, бо в старшого нема чобіт, у дочки нема хустки, у меншого Івася нема в що вдягнутися. Так ніхто і не приніс хворій матері води. Пішли діти на двір, граються, а мати в хаті ледве-ледве з ліжка підводиться, обростає пір’ям. А найменший саме зайшов до хати, бачить – мати вже стала зозулею, став кричати, щоб брати і сестри несли води. Схопили діти хто дзбанок, хто горнятко, хто відро, дають мамі напитися, та вона вже обросла пір’ям, стала зозулею, відлітає від хати: "Ку-ку, ку-ку... Пі-зно, діти. Пі-зно... Ку-ку..." А малі за нею бігли, збиваючи ноги до крові. І досі в лісах, на полях стелеться мох з червоними краплинами: то, кажуть, ті краплини крові, що стікали з дитячих ніг. Так мати назавжди покинула дітей і донині літає зозулею. 

Пісня «Летіла зозуля»

Ведуча 1. 

Загадки про птахів

(На сцену виходять бажаючі учні )

1.Жовтогруді щебетушки

мають чорні капелюшки,

сірі лапки, білі щічки, називаються … (синички).

2. Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників їм добуваю. (Дятел )

3. Як щось гарно заблищить,

 Так вона туди й летить…

 У гніздо несе оздоби,

Все красуні до вподоби! (Сорока)

4. Що це за сіренька пташка?

Ловить гусінь і комашок,

Цвірінчить вона, стрибає,

В теплий край не відлітає.

Цей маленький жвавий хлопчик Називається … (горобчик).

5. Вранці вийду я із хати,

Щоб пташок нагодувати,

 Як матуся, вони ніжні,

Чорні, сірі, білосніжні, Сиві, світло-голубі…

Це туркочуть… (голуби).

6. По асфальту чимчикує,

 Із людьми про щось воркує…

Сизокрилий, добрий птах,

 Знається він на листах! (Голуб)

7. У долині цілий день

Він співа дзвінких пісень.

Як верба і як калина,

Птах цей — символ України.

Тішить піснею людей Гарна пташка — …(соловей).

Цікавинки про птахів

Учениця. Ластівка за рік з’їдає близько 2000кг комах. 2. Лебідь живе 25 років, дрізд – 20 років, сокіл – 162 роки. 3. Синиця з’їдає за добу стільки комах, скільки важить сама. 4. Найдовший язик у дятла – 14см, найдовший дзьоб серед птахів українських лісів має лелека – 19см. 5. Пара синиць за сезон оберігає від комах 40 плодових дерев. 6. Найменший птах у світі – колібрі, а найменша пташка України – корольок.

(На сцену виходить дівчина-весна)

Весна. До Червоної книги України внесено 65 рідкісних і зникаючих видів

птахів. Серед них: чорний лелека, сірий і степовий журавель, жовта

чапля,чорний гриф. Беркут, орел степовий,орлан-білохвіст, скопа, пугач, сич,

лебідь малий та інші.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Ми всі господарі природи,

То ж збережемо її вроду.

Вчитель.Бережіть птахів Діти, бережіть птахів, Бо з кожним роком Все менш лунає Їх голосистий дзвінкий спів. Влітку гнізд їх не чіпайте, Приймач у лісі не вмикайте, вас прошу, діти. Пам’ятайте І взимку про братів малих, Бо голод є страшним для них. Біля віконця на гілочку Повісьте птахам годівничку, До неї будуть прилітати, Вам вдячно, весело співати. А влітку теж стануть у пригоді: В саду у вас і на городі. Шкідників не буде – ні! Лиш лунатимуть пісні. Любі діти, пам'ятайте: Все живе оберігайте! На планеті на віки Щоб не гинули птахи.