«Разом ми – сім’я»
Сім’я, родина, рід –
Які слова святі.
Сім’я – що значить це, то кожен знає.
Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має.
І хоч як не приховуй, не таї,
Залежить наше щастя від сім’ї.
Якщо зміцніє хоч одна родина,
Міцною стане наша Україна.
Вчитель: Доброго дня, любі друзі! Ми радо вітаємо вас у цьому класі. Як це чудово, що тут зібралися однією дружною сім’єю батьки і діти, бабусі і онуки, щоб краще пізнати один одного, цікаво відпочити.
Учень: Доброго ранку! Доброї днини!
Ми вас чекали на наші гостини,
Щоб вшанувати тат і матусь,
Сестричок, братів, дідусів і бабусь.
Учень: Здрастуйте, здрастуйте, здрастуйте
З нашого класу батьки.
Радісно, радісно, радісно,
Що ви до нас нині прийшли.
Скажемо спасибі, мами й тата, вам.
І бажаєм щастя ми своїм батькам.
Учень: Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
Учень: Для гостей відкрита
Хата наша біла.
Тільки б жодна кривда
В неї не влетіла.
Учень: Хліб підносим вам і сіль
На біленькім рушничкові,
До землі аж б’єм поклін,
Щоб завжди були здорові.
Діти виносять коровай і ставлять на стіл.
Пісня - Родина
Вчитель: Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки. Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.
Є багато хороших слів,
Що ми чуємо щодня.
Та чомусь завжди хотіла
Слово я почуть «рідня».
Як то добре, коли рідні
У світлиці, за столом,
Коли дерево і гілля
Під одним святим крилом.
Учень:
Гляну в рідні обличчя я,
Ніби богу помолюсь.
Наймиліша моя рідня!
Я їй в ніжки поклонюсь.
Де б не була, та знаю я,
Не забудеться мій рід.
Пам’ятатиму, звідкіля
Журавлиний почався політ.
Вчитель: Що ж означає слово рідня?
Подивіться, діти, ось наше дерево. Які в нього могутні корені, великий стовбур, як багато гілок і які гарні зелені листочки! Так от, кожну родину можна порівняти з цим деревом.
Тому це дерево називається родовим деревом. І зараз ми разом з вами складемо історію родоводу.
1. Коріння вашої родини – це ваші прабабусі та прадідусі.
─ Хто це такі?
─ У кого з вас вони є?
─ Як їх звати, де вони живуть?
Прабабусь та прадідусів потрібно дуже шанувати, адже вони самі старші члени вашої родини, прожили багато років, багато бачили, знають.
─ Хто допомагає прабабусям та прадідусям, як саме?
Отже, на корінні – прадідусі і прабабусі.
(Прикріпляють на корінні дерева малюнки прабабусі та прадідуся)
2. На стовбурі ми розмістимо малюнки ваших бабусь та дідусів.
─ Скільки бабусь у вас є?
─ А дідусів?
─ Чому?
─ А як звати ваших бабусь і дідусів?
3. На ось цих гілках ми розмістимо зорбраження ваших мам і тат.
─ Чи знаєте ви, як їх звати?
4. Як ви гадаєте, хто це такі – зелені листочки?
─ Тут ми розмістимо ваші фото та фото, ваших братиків та сестричок.
─ Ось ми і склали історії ваших родини.
Вчитель: Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи. Бабуся, як невтомна бджілка, готує їсти для всієї родини, шиє, вишиває, в’яже шкарпетки. А найвідповідальніша з усіх робіт – це догляд за онуками. А зараз послухаємо гумореску про прабабусю та прадідуся.
Учні: На прадідівській пічці пригрілися старі,
Надворі вітер свище, гуде у димарі.
І порожньо в кімнаті, в дітей свої діла.
Вивчають вони в місті міграцію села.
– А пам’ятаєш, – голос старенька подала, –
Як люта сніговиця нам літом розцвіла?
Кахикав ти під тином, а я крізь вітер й сніг
Летіла, як на крилах, до сильних рук твоїх.
– Було, було, старенька, – аж загордися дід,
А чом не повернутись до тих далеких літ?
Дід в чоботи влізає, прикрився кожухом.
Ти, теє, не барися, як стукну під вікном.
У віхолу виходить, жовтіє лиш луна.
Шкребе, чека старенький, а бабці все нема.
Бурчить та й повертає у теплий хатній рай.
А на печі куняє, похропує стара.
– Чого ж ти не виходиш?, – дід мовить, сопучи
– А мати не пускають, – почулося з печі.
Учень: Бабусина доля – як ота тополя,
Що посеред поля в небо порина.
Вітер гне тополі, заметілі в полі,
Так біліє в бабці сивина.
Пісня про бабусю
Вчитель: А в тебе є дідусь? І в мне є. Він і навчить, і насварить, якщо заслужу, і пожаліє, бо серце в нього добре. Дідусь багато знає про минуле, любить розповідати цікаві історії, балує мене. Як говориться в народі: «Хто не знав діда – той не знав світу».
Учень:
Найдорожчий друг у мене –
Мій дідусь
Всім таємним, сокровенним
З ним ділюсь
І наслідую у всьому
Діда я
Любить і гордиться дідом
Вся сім’я. (Діти клеять на дерево фото дідусів)
(Учні клеять на дерево родоводу фото мами і тата)
Учень: Дозвольте сьогодні усім побажати
Багато хороших і сонячних днів.
Дідусям і татам, бабусям і мамам
Сестричкам з братами
Палкий наш привіт!
Флешмоб «Гангнам стайл»
Конкурс «Хто я»
Учень:
Любі мами, любі тата,
Перед вами не малята,
Правда, ми не парубки,
Проте справжні козаки.
Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм,
Ще й і вас научимо.
Пісня Щастя
Вчитель: Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».
Мама. Коротке це слово, але які глибини скарбів містить воно в собі! Все її життя з серця б’є великим джерелом любов до своїх дітей.
І скільки б тобі не було років - п’ять чи п’ятдесят, - тобі потрібна мама, її ласка, її погляд. Чим сильніша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше твоє життя.
1 учень: Мама! Матусю!Нене!
Вдячний тобі я за ласку,
За колискову пісню
І за дитячу казку.
2 учень: Матінко, ясна зоре,
В очі твої дивлюся.
Бачу у них твою тривогу
Й Господу щиро молюся
Щастя благаю для тебе.
Рідна моя матусю!
3 учень: Ні з чим не зрівняти
Мамину усмішку
Скільки вона мам дарує тепла
Та дуже сильно мені зараз хочеться
Щоб не зникла вона, а жила.
4 учень: Найкращі дні для наших матерів
Це дні, коли щасливі їхні діти
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми зможемо для матінки зробити
5 учень: Коли співає мама навесні
Летять, мов гуси-лебеді пісні
Від снів тоді пробуджуються трави
І проліски виходять на галяви.
6 учень: Співай, моя мамо,
Співай, моя рідна
В житті ти у моне одна
Для кожної жінки
Для кожної мами
Нехай пісня луна
Пісня Все починається з мами
Конкурс «Букет»
Конкурс «Зрозумій мене»
Учень: Доки батько живий,
Доки мама жива,
Поспішаймо сказати
Найдорожчі слова:
Рідна мамо, живи,
Рідний тату, живи,
Найдорожчі у світі –
Це ви, тільки ви.
Вчитель: Слід згадати та віддати шану, Як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!
Учень: Ми тобі складаєм нині
Щирі побажання.
Щоб прожив ти многі літа
Не зазнав страждання
Учень: Щоб ти вивів нас у люди
Та втішався нами
Щоб пишатись міг своїми
Доньками й синами.
Пісня «Таточку, татусю»
Конкурс з татами «Карта Пасатори»
Учень: Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,-
Смішно і сказать комусь!-
Бо щодня у нас питають
Лиш одне: «чому?» й «чому?»
Ти чому образив Машу?
А чому отримав двійку?
А чому прийшов так пізно?
А чому в шкарпетках різних?
Ти чому такий непослух?
А чому не стелиш постіль?
Ти чому це вірш не учиш?
А чому портфель без ручки?
І чому такий синець?
Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів …
Треба їх віддать до школи …
Хай питають вчителів!..
Вчитель: Як і кожен вчитель, я - багатодітна мама. Доля нагородила мене супроводжувати дітей по життю. Наймолодші - ось вони, найрідніші, бо маленькі.
(Учні клеять на дерево власні фото та фото братиків і сестричок)
Хай радість і сонце заглянуть у віконце
Відкриються двері для щастя й тепла
Хай сила прибуде, здоров’я зміцніє
На щедрі, на довгі, на многі літа!
Пісня Тата і мами
1 Гумореска
2 Гумореска
3 Гумореска
Учителька цікавиться:
- Артеме, чому ти не був у школі?
- Бо ви ж казали, якщо я не виконаю домашнє завдання, щоб у школі не з’являвся.
4 Гумореска
- Дідусю, і ти колись був маленьким?
- Був, дитино, був.
- Ото, мабуть, смішний був зі своєю лисиною й бородою.
(Талановита сім’я)
1 Конкурс. Прислів'я та приказки.
У порядку жеребкування команди називають прислів'я або приказку з тим словом, яке на картці. Назвали прислів'я отримують по 1 балу.
• Хліб. Хліб - усьому голова.
• Яблуко. Яблуко від яблуні недалеко падає
• Дзеркало. Нечего на зеркало пенять, коль рожа крива.
• Мотузка. Скільки мотузочці не витися, а кінець знайдеться.
• Шапка. На злодієві і шапка горить.
• Ложка. Дорога ложка до обіду.
2. Конкурс Без секретів
Запрошуються команди, дорослі стають до глядачів спиною, діти перед ними обличчям до глядачів, в руки даються повітряні кульки жовтого і зеленого кольору. Жовтий колір асоціюється з дитиною, зелений - дорослі. Відповідаючи на питання, потрібно піднімати табличку, у крайньому випадку - дві.
Хто з вас частіше миє посуд?
Хто краще співає?
Кому цікавіше сняться сни?
Кому легше вирішувати завдання з математики?
Кого з вас сильніше любить тато?
Хто з вас більше їсть цукерок?
Хто любить домашніх тварин?
Хто не заправляє вранці ліжко?
Хто любить читати?
Хто допізна дивиться телевізор?
Хто пише з помилками?
Хто боїться лікувати зуби?
У кого чарівна усмішка?
3 Конкурс. Зрозумій мене
Дорослий сідає на стілець, перед ним постає дитина. За спиною дорослого піднімаються таблички зі словами. Дитина має пояснити так, щоб мама (тато або бабуся) зрозуміла і назвала слово. Не можна називати однокореневі слова.
• 8 Березня, Новий рік, Мавпа, Жираф,книга Свічка, бегемот, олівець Кінь, люстра, асфальт, кіт, щоденник.
4. Конкурс ерудитів
1. Коли варять кутю? ( На Різдво)
2. Хто автор слів «Караюсь, мучусь, але не каюсь»? ( Т. Шевченко)
3. Поетичний народний символ України ( калина)
4. Птах, який за народним повір’ям, приносить щастя (лелека).
5. Що стоїть посеред Землі? ( буква м)
7. Взуття, плетене з кори дерев ( личаки)
8. Як називають батьків дружини? (теща, тесть)
10. Яке слово складається з семи букв? ( сім’я).
Наказ дітям
Батько і мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що дають тобі батько і мати, - це їхня праця, піт і втома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для батька і мами – це твоє життя. Якщо люди називають тебе недоброю людиною – це велике горе для твоїх батьків. По-справжньому любити їх – це означає приносити в дім мир і спокій.