Сценарій родинного свята "У колі дружньої родини"

Родинне свято

 

 

Мета: розширювати знання дітей про своїх найдорожчих людей: маму, тата, дідуся та бабусю; розвивати почуття родинності, відповідальності за своїх батьків, формувати уявлення про те, що батьки піклуються про свою дитину; виховувати любов та повагу до своєї родини, допомогти дітям зрозуміти, що родина є найвищою цінністю в житті дитини; розвивати вміння виразного читання віршів, творчі та акторські здібності, взаємоповагу в колективі .

Обладнання: плакати із зображенням родовідного дерева, виготовлені учнями, святково прикрашений кабінет, кульки з побажанням для родини, свічки, роздруківки корисних порад, призи для батьків.

Вчитель. Добрий вечір! Шановні гості, ми запросили вас сьогодні на родинне свято у колі нашої дружної великої сім’ї, адже школа – це теж сім’я. А сьогоднішній вечір – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

 

На сцену виходять хлопчик і дівчинка – двоє ведучих.

 

Ведучий. На щиру розмову

Зібрались ми з вами.

Розмову сьогодні

Присвятимо мамам,

А ще – татусям,

Братам і сестричкам.

 

Ведуча. Я всім вам вклонюся,

Бо ви того варті!

Ми любимо вас!

Це свято – сюрприз вам,

Кохані, від нас!

 

На сцену виходять ще 3 учні

 

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято,

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято!

 

Спасибі вам за те, що ви

Веселі і привітні!

Спасибі вам за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

Кохані наші, чарівні,

Найкращі, найрідніші!

Ми заспіваєм вам пісні

І прочитаєм вірші.

 

(Танок «Маленька країна»)

 

Рідні мами, рідні тати,

Ми вітаєм наш на святі,

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру.

 

Ви нас теж любіть, рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

І як ви, такі хороші.

 

Хай же наше добре слово

Розквітає веселково.

 

Доки батько живий,

Доки мати жива,

Поспішаймо сказати

Найніжніші слова:

• Рідна мамо – живи!
• Рідний тату – живи!

Найдорожчі у світі – це ви!

Тільки ви!

 

Без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без татової строгості і жарту,

Без свого родинного тепла.

 

Дозвольте сьогодні усім побажати

Багато хороших і сонячних літ

Дідусям і татам, бабусям і мамам

Ми шлемо гарячий, палкий наш привіт!

 

(Танок «Полька»)

 

Пороги-пороги!

З вас починаються дороги.

Дозвольте увійти до хати

Рідненьку неньку привітати.

 

Світ вдячний жінкам

За продовження роду.

А ми вдячні святу,

Що дало нагоду

Матусю рідненьку

Вітати від серця:

Повірте, що щастя

В життя не минеться!

 

А тепер ми вам розкажем,

Як ми щиро любим вас,

І які хороші, милі,

Гарні мамочки у нас!

 

Моя мамочка привітна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна,

Ніби пролісок, весна!

А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела!

 

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

 

А моя матуся гарна, як калинка,

В неї чорні брови, губки – як малинка.

 

Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались

Всі красуні світу!

 

(Пісня «Матусю»)

 

Сценка «Це ж свято мами»

 

Син.

Тату, хочу запитати,

Поясни, прошу, мені.

Є чомусь жіноче свято,

А для нас з тобою — ні!

Є, звичайно, для солдатів,

Вояків, фронтовиків,            

А чому немає свята

Просто для чоловіків?

 

Тато.           .

Як немає? Свят багато!

От Новий, наприклад, рік.

Навіть це жіноче свято

Хто святкує? Чоловік!

День народження додай ще...

 

Син.

Але ж він є і в жінок!

Скривдили мужчин! А за що?

 Тато (посміхається).

Ну й тямущий в нас синок!

Мама.

Хочеш свята? В чім розмова?

Буде свято - день назви!

Тільки вже обід святковий

Готуватимете ви!

(Мама виходить).

Тато.

За роботу, дітлахи!

Ось вам чисті фартухи!

(Всі зав'язують фартушки.   На календарі  - 8 Березня. Діти несуть свій «пиріг», це коробка, прикрашена квітами з паперу. Мама стоїть біля стола).

 

Маринка.

Мамо! Ми тобі на свято торт спекли.

Це ми самі! Я, Сергій і тато!

 

Всі.

Це дарунок наш тобі!

 

Мама.

Ой, спасибі, мої любі!

 

Тато.

Принеси, Сергію, ніж!

Доню, дай велике блюдо.

 

Сергій.

Мамо, ну давай же, ріж!

 

Мама.

Щось не ріжеться, не знаю,

Тут, здається, щось стирчить..

 

Тато.

Це ж мій ключ! А я шукаю!

А він, капосний, мовчить!

 

Мама.

Тут іще якась «начинка»...

Маринка.

Ой! Та це ж мій олівець!

 

Сергій. Ну роззява ти, Маринко!

 

Мама.

Тут ще й синій гребінець.

 

Сергій.

Може, там іще щось є?

 

Мама.

Є! Ось маєш.

 

Сергій.

Це моє!  (Бере солдатика).

Мама.

І, нарешті, папірець...

 

Сергій.

Я пропав, це все, кінець!

Це, мабуть, щоденник мій.

 

Маринка. Ну й роззява ти, Сергій!

 

Сергій. Всі труди пропали наші…

Маринка.

 Схожий наш пиріг на кашу...

 

Сергій.

Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі...

 

Мама.

Це вдалось вам! Мийте руки,

Вас чекає мій обід!

 

Вчитель.

Шановні мами, не сердьтесь, якщо у ваших дітей не все одразу виходить. Згадайте роки свого дитинства. Всьому і ви вчились поступово. Чи може поміняємось місцями?

 

Сценка

 

О, якби ви, мами, з нами

Помінялися місцями!

Уявіть собі, будь ласка,

Не життя у вас, а казка!

Вас зі школи зустрічаємо:

Чи веселі ви? – питаємо.

І коли в моєї мами

Двійка трапиться, словами

Не картатиму дарма,

Знаю – виправить сама!

Без наказу, без поради

За уроки мама сяде.

І коли в цей час неждано

Однокласниця нагряне,

Не скажу їй, річ відома,

Що немає мами вдома,

А скажу:

- Заходь до хати!

Буду тортом пригощати.

І не злитимусь ні трішки,

Як засмітите доріжки…

Ну то як, кохані мами,

Поміняємось місцями?

 

Ми для всіх жінок сьогодні

Радо плещемо в долоні

Ще й притупнем каблучками.

Потанцюйте разом з нами!

 

(Танок «Рушничок»)

 

Із перших днів нашого життя нас завжди опікують тато і мама. Мати – привчає нас до роботи і акуратності. Батько – до господарства і спритності. Батько, тато, суворий, вимогливий, а його любов до нас, дітей, стримана і врівноважена. Споконвіку батько вважався господарем. Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопчики, намагалися наслідувати батька, бути такими ж, як він. І зараз наше слово до вас, шановні тата.

 

Дуже поважає

Мій татусь футбол,

Разом із гравцями

«Забиває гол».

 

То підскочить в кріслі,

То «Ура!» кричить,

Аж на стелі люстра

Дзвінко дзеленчить.

 

Недарма вважає

Наша вся сім’я,

Що на тата зовні

Дуже схожий я.

 

Підросту ще трішки,

Усього навчусь.

І таким завзятим

Стану, як татусь!

 

Зовсім не старенький

Любий мій татусь.

Ми з ним добрі друзі

І я ним горджусь.

 

Він такий розумний,

Все на світі знає,

Бо книжок багато

Він завжди читає.

 

Мій татусю рідний,

Завжди будь таким:

Спритним і веселим,

Вічно молодим.

 

Ми співаєм пісеньку

Це про вас, рідненькі.

Дуже, дуже любимо

Ми вас, дорогенькі.

 

 

(Пісня «Татусь»)

 

Легенда

 

Зараз я розповім вам дуже давню легенду.

Було це дуже-дуже давно. Кола Бог спорив світ, він навчив усіх живих істот продовжувати рід свій - відтворювати собі подібних. Поселив Бог чоловіка і жінку у полі, навчив їх будувати курінь, дав чоловікові в руки лопату, а жінці — жменю зерна.

Живіть і продовжуйте рід свій, а я прийду через рік, подивлюся, як тут у вас.

Приходить Бог з архангелом Гавриїлом рівно через рік. Приходить рано-вранці, на сході сонця.

Бачить, сидять чоловік і жінка біля куреня і перед ними дозріває хліб на ниві, поряд з ними — колиска, а в колисці дитина снить. А чоловік і жінка дивляться то на червоне небо, то в очі одне одному. І у ту мить, коли очі їхні зустрілися, Бог побачив у них якусь не­відому силу, незбагненну красу. Ця краса була пре­красніша від неба і сонця, землі і пшеничного поля — прекрасніша за все.

- Звідки ж взялася ця краса і що воно таке? –запитав Бог.

- Це любов, — сказав архангел Гавриїл. Бог поди­вився на людей і сказав:

— З цієї миті ви почнете старіти. А я прийду через 60 років і подивлюся, що зміниться у ваших очах

 Прийшов бог з архангелом Гавриїлом через 60 років. Бачить: замість куреня стоїть хата рублена, на пустирі сад виріс, сини поле орють, дочки пшеницю жнуть, а онуки на лузі граються. Під хатою старий і старенька, дивляться то на червону ранкову зорю, то одне одному в очі. І побачив Бог в очах у чоловіка і жінки красу ще могутнішу — вічну. Побачив не тільки Любов, а й Вірність.

І подумав Бог: «А на що ж перетвориться Любов, коли люди почнуть помирати?»

Прийшов він ще через 3 роки. Бачить, сидить чо­ловік над маленьким надгробним горбочком, очі в нього сумні, але в них — ще могутніша, незбагненна людсь­ка краса. Уже не тільки Любов, не тільки Вірність, а й Пам'ять серця.

— Людино, я всесильний, — промовив Бог. Я можу виконати будь-яке твоє бажання. Що ти у мене по­просиш?

— Залиши мені ці почуття назавжди!— промовила людина.

—  Добре! Хоч ви перетворюєтеся після смерті у жменьку праху, я залишу безсмертною вашу душу, а з нею це святе почуття. Бережіть його і передавайте дітям, онукам, правнукам. А я оберігатиму справжню людську любов.

І передається це святе почуття від діда-прадіда ону­кам, дітям. Передається з покоління в покоління, з роду в рід.

 

Ось тому старі люди й кажуть, що на любові і світ тримається. Людина живе, поки живе про неї пам’ять.

 

Вчитель.

Діти приготували родовідні дерева, де видно, хто подарував їм життя. На жаль, є члени родини,яких немає серед нас. Але Бог залишив нам пам’ять серця. Ми будемо їх завжди пам’ятати.Зараз кожен згадає своїх членів родини, яких поряд немає. І вшануємо пам’ять про них хвилиною мовчання.

 

(Троє дівчаток стоять серед зали з свічками, після хвилини мовчання учениця тихо і спокійно розповідає вірш-молитву)

 

Молитва

 

Всесильний Боже і пречиста мати!

Благословіть наш любий рідний дім

І всіх-усіх, що проживають в нім,

І неньку нашу, і садок-розмай,

І народ рідний наш, і рідний край.

І ті могили, що в полях стоять,

І тих героїв, що в могилах сплять

Під пишним кровом квітів і трави,

На віки вічні, Боже, прослави.

 

(Свічки ставлять біля родовідних дерев)

 

Вчитель.

Але життя продовжується. Треба жити так, щоб і про нас згадували добрим словом. Два роки назад батьки привели за ручку малят до 1 класу. Послухаємо частівки про їх шкільне життя.

 

Ми недавно дітлахами

Невеличкими були,

Нині стати школярами

І відчутно підросли.

 

То рахують на уроках    

Діти, то читають.

Нам з Сашком порозмовляти

Ох і заважають!

 

У нас життя — це справжній жах,

Ходить не можна на вухах.

Туди не лізь, там не ступни,

Того не тронь і не штовхни.

 

Туди не стань, там не ламай.

А те любий поважай.         

То говори, а то мовчи,         

То тихо сядь і не кричи.

 

То не губи, не забувай.

А це завчи, запам'ятай.     у

То одягайсь, то роздягнись,

То не крутись, то повернись.

Це напиши, це обрахуй,

Це прочитай, те намалюй.

Щодня учи якісь слова,—

Вже, навіть, пухне голова.

 

«Добрий день» казати треба,

Знаєм добре ми це всі.

Одні кажуть раз за разом,

Інші ходять, мов німі.

 

У дівчаток гарні кіски,

Але надто вже малі,

А щоб більші виростали,

Ми їх тягнем до землі.

 

Ми хлоп’ят своїх навчаєм,

Щоб були солдатами,

А щоб краще пам’ятали,

Любим їх щипати ми.

 

Треба добре вчить уроки,

Щоб оцінку добру мать.

Ні – то кручусь на всі боки,

Намагаюся списать.

 

Джентльмени ми всі справжні,

Коли треба чергувать,

Для дівчат звільняєм місце –

Їм не будем заважать.

 

А коли йдемо в їдальню

Чи вертаємось у клас –

Ви чомусь всі раптом дружно

Місць не звільните для нас.

 

Нас учителька навчає

Бути чемними дітьми,

Щоб ми виросли і стали

Всі хорошими людьми.

 

Ми ось вам розповідали

Як у школі живемо.

Пожалійте нас, малих,

Нещасних діточок своїх.

 

Давайте згадаємо дитинство і поринемо у світ казки. Чи пам’ятаєте ви героїв і сюжети цих вигаданих історій.

 

Ви повинні дізнатися, хто співав і як називається ця казка.

 

1. За три копи куплена,

півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету тут тобі й смерть.

 

2. Я по коробу метений,

На яйцях спечений.

Я від баби втік, я від діда втік,

Я від зайця втік і від вовка втік

І від тебе втечу.

 

3. Я в бору була

Їла травицю шовкову,

Пила водицю студену.

Біжить молочко по вим’ячку,

З вим’ячка – на копитечко,

З копитечка – у сиру землю.

 

4. Приплинь-приплинь до бережка,

Дам тобі їстоньки,

Дам тобі питоньки.

 

5. Бачу-бачу.

Не сідай на пеньок, не їж пиріжок,

Неси бабусі, неси дідусеві.

 

6. Відімкнітеся, відчинітеся,

Ваша мати прийшла,

Молока принесла.

 

Хто найжвавіший господар? Вже пройшла пора, коли садили городи. Всі чоловіки хвалилися, що і вони приймали активну участь. Зараз завдання від Попелюшки. Спробуйте, як вона дуже швидко перебирає окремо гречку, квасолю та горох.

 

(Нагороди батькам-переможцям)

 

І сьогодні ми, найменші члени нашої родини, складаємо щирі слова подяки Вам, наші любі дідусі і бабусі!

 

Спасибі Вам за те, що змалку,

Коли зустріли ви внучат,

Ви правди їх усіх учили –

І хлопців наших, і дівчат.

 

За те, що нам читали книжку,

За Вашу лагідну усмішку,

За те, що з нами в ліс ходили,

На поле і в зелений гай.

За те спасибі, що навчили

Любити палко рідний край.

 

Руки ласкаві цілуєм!

Скільки з них випито сили:

Прали і тісто місили…

Скільки з них випито сили!

Руки красиві цілуєм!

Літ до 100 жити бажаєм!

 

Дід і бабця у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків ніжно люблять

І, як пташенят, голублять.

 

Бабусенько, бабусю,

Коли я прокинуся

Милуюся тобою,

Твоєю добротою.

 

Тобі я кажу:

• Тебе я люблю.

Ти добріша за всіх,

Ти дорожча за всіх.

 

І ти мене любиш,

Хоч я неслухняний,

Частенько і шкоду роблю.

Та все ти пробачиш,

Мене поцілуєш,

Бо я тебе дуже люблю.

 

(Пісня «Дорога бабусю»)

 

Дідусь мій вигадує різні дива:

Навпроти на стінці – зайча ожива.

Це пальці у діда якісь чарівні –

Тепер ось ведмедик живий на стіні.

 

Долоня праворуч – і раптом за мить

Вже кішка за мишкою прудко біжить.

Сміється дідусь, і мене обійма.

Ні кішки, ні мишки, ні зайця нема.

 

Любий, добрий мій дідусь,

Я – твоя онучка.

Прибігаю я до тебе,

Як поради треба.

 

Я твої слова розважні

Пам’ятати буду.

У житті твою науку

Пронесу я всюди.

 

(Пісня «Такий хороший дід»)

 

Шановні наші батьки! Ось і прийшла пора завершувати наше свято – свято подяки вам – нашим дорогим, любим, чуйним, ніжним, відданим, найкращим батькам у світі.

 

Ми хочемо, щоб у вас не лише сьогодні, а й завжди був хороший настрій, щоб кожен день вам додавав бадьорості, щоб сонячне проміння зігрівало серця, і наші слова подяки.

 

Ми щасливі, що сьогоднішнє свято відбулося і ми змогли висловити все, що почуваємо до вас: свою повагу, шану, гордість, ніжність, любов.

 

Але це лише слова, лише крапля в морі. Наш обов’язок перед вами куди більший, і ми будемо намагатися показати це не лише на словах, а й на ділі.

 

Нехай для вас же сонце світить

І квіти ніжності цвітуть.

Нехай в добрі і щасті, мирі

Усі роки ваші пройдуть.

 

Нехай же вам квітує весно цвіт,

Життям стають найкращі мрії

І доля посилає много літ

Добра, бадьорості, любові і надії.

 

Посивіли ваші скроні

Від турботи про дітей.

Шану праці, шану долі

Віддаємо ми в цей день.

 

Хай рясним буде суцвіття

У саду, що ви садили.

Зичим миру, довголіття,

Щастя, радості і сили.

 

Хай роки ідуть,  а чоло не сивіє,

Хай внуки ростуть, а лице молодіє.

 

Хай серце не знає печалі й розлуки,

Хай радість приносять вам діти й онуки.

 

Бажаєм прожити в силі й здоров’ї

Ще многії літа щасливої долі.

 

Танок

 

Я приєднуюсь до побажань дітей. Вони вам ще приготували і кульки побажань. Тільки лопне куля і ви прочитаєте побажання від нашої шкільної родини – воно обов’язково збудеться!

 

А зараз я пропоную анкету дітям, в якій ми перевіримо, чи виховані вони.

 

Анкета «Чи вихована дитина?»

 

1. Якщо тобі раптом довелося затриматись в школі, на прогулянці чи повідомляєш ти рідних про це?

2. Чи можеш ти відразу, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження тата, мами, бабусі, дідуся?

3. Чи трапляється, що крім маминого доручення, ти виконуєш сам «щось від себе», за власною ініціативою?

4. Мама пригощає тебе апельсином, цукерками, тістечком. А чи ти намагаєшся цим же поділитися з нею?!

5. Свої потреби, що купити, ти, звичайно, знаєш. А чи відомо тобі, яка річ терміново потрібна мамі, татові і коли вони збираються її придбати!

6. Чи завжди цінуєш мамину любов, її турботу?

7. Чи розповідаєш ти батькам про свою дружбу з хлопцем, дівчиною?

8. Чи завжди ти відвертий з батьками?

9. Чи бувають випадки, коли батьки, зайняті якоюсь роботою, дають зауваження, щоб ти краще кудись пішов і їм не заважав?

10. Чи соромишся ти на людях подати мамі пальто? Допомогти нести важку річ?

11. У вас дома дорослі гості. Чи доводиться батькам нагадувати про те, щоб ти сидів (сиділа) тихо, не втрачаючись в розмову дорослих?

1-8 запитання—так: то ти хороша

9-11 запитання - ні: в сім’ї дитина

 

Майже три з половиною тисячі років тому на кам'яних таблицях, які отримав пророк                            Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: « шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».

 

Запам'ятайте, діти, і понесіть через усе життя своє цю святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості та безсердечності:

 

1. Пам'ятай! У тебе - єдина в світі мати; у тебе - єдиний в світі батько;

2. Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей.

3. Пам'ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків - так твої діти шануватимуть тебе.

4. Пам'ятай! Твоє недобре слово - подряпина на ніжній душі батьків.

5. Пам'ятай! Обов'язок дітей: платити батькам за їх піклування любов'ю і відданістю.

6. Не роби старість батька й матері бідною.

7. Пам'ятай! Забута могила батьків - твоя бездушність і байдужість.

8. Пам'ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою.

9. Не можна залишати рідну старшу людину одинокою.

10. Пам'ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тоді було та щоб довголітнім ти був на землі!!!

 

І на закінчення свята я пропоную батькам і дітям обмінятися корисними порадами.

 

Корисні порада

1. На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них.

2. Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами, вчинками.

3. Будь чуйним з усіма членами родини, бажай «доброго ранку», «на добраніч», вітай зі святами, роби послуги.

4. Підтримуй порядок та чистоту в домі.                    

5. Пам'ятай: запізнення з уроків, з прогулянки - це зайві хвилювання для рідних, обман страшна образа.

6. Допомагай батькам по господарству.

7. Сам стеж за своїм одягом, зовнішністю.

8. Будь завжди стриманим у виявленні своїх почуттів, настроїв.

9. Будь терплячим до недолітків, до вад своїх близьких.

10. Раціонально використовуйте своє дозвілля.

11. Завжди зважай на думку батьків, старших.

12. Зміцнюй своє здоров'я, загартовуй себе.

13. Будь добрим сином чи донькою.

 

Корисні поради батькам

 

1. Окрім поживи дайте мені тепло, сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

2. Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

3. Дозвольте, у міру моїх сил, сідати, ставати, ходити, лазити і скакати.

4. Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую забагато, задовго, зачасто.

5. Не карайте мене, коли я хвилююся за невдачі, сама ж бо невдача є карою для мене.

6. Говоріть до мене серцем і вашими руками, бо ваші слова не завжди мені зрозумілі.

7. У вашій хаті відступіть мені на власність один куточок і частину вашої уваги і вашого

часу.

8. Дозвольте мені ставити питання і одержувати чесні відповіді, також експериментувати, шукати і досліджувати.

9. Навчіть мене розуміти і розпізнавати красу, і тішитися з усього - хоч би навіть із найбільшої дурниці.

10. Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я ще роблю сотні помилок.

11. Будьте терплячі до мого безладдя - я ж бо є тільки дитиною і учнем.

12. Уважайте на мої забави і з них міркуйте, як даватиму собі раду із життям і його труднощами.

13. Коли загадаєте мені робити це або те, скажіть також - як і чому.

14. Зробіть усе, щоб я відчувала свою важність і потрібність для вас і своє місце у планах нашої родини.

15. Будьте до мене зичливі і лояльні, щоб я навчилася віддячувати іншим тим самим.

16. Покажіть, як дотримувати обіцянки.

17. Нехай я ніколи не боюся утратити вашу любов.

18. Допоможіть мені помалу перемагати біль і марні забаганки і тішитися майбутніми радощами.

 

ВАША ДИТИНА!!!!