Сценарій свята "Посвята в першокласники"
Адаптація першокласників до школи і підвищення мотивації навчання.
Розвиток творчих здібностей та вміння виступати перед аудиторією.
Прищеплення навичок правильної поведінки в школі.
Вступне слово вчителя
Заходьте до залу, прошу, ласкаво,
Гостей тут зібралось на свято чимало.
І музика гучно заграє для вас.
Вітайте, стрічайте – іде перший клас.
(слово до вихователів)
- Вранці поспішають
Малюки в садок.
Може мені з ними
Збігать ще разок?
- Вже свою машину
Там не повезу.
Бачу, вихователька
Вже коата сльозу.
- Дитсадочок – рідний дім.
Скільки щастя було в нім,
Скільки гралися ми з вами,
Забавлялися ляльками.
- А тепер прийшла пора
В школу вирушати,
Та садочок дорогий
Будем пам’ятати.
- Вихователям рідненьким
Будем дякувать гарненько
За турботу, за навчання,
За чудове виховання.
- Також вдячні ми і няні
За турботу і старання,
Вміло вона працювала,
Гарно нас доглядала,
Щоб були ми всі чистенькі,
Акуратні і гарненькі.
Слово до вихователів, батьків. Виступ вихователів
- На відмінно вчитись хочу,
Є вже зошит з букварем.
Був я вчора просто хлопчик,
Став сьогодні школярем.
- Мріяв я ходить до школи,
Оцінки заробляти.
Ти, матусю, не хвилюйся –
Буду добре працювати.
- Будем добре ми навчатись,
Хоч ця справа нелегка!
Тільки шкода нам прощатись
З іграшками дитсадка.
- Я ще звечора збирався
Йти до школи в перший клас.
Одягався і взувався,
І портфель складав сто раз.
- Всі книжки, пенал і папку,
І кота свого взяла.
Він виймав із ранця лапки,
Виповзав і виповзав.
- Хто ж кота в портфель ховає?
Йому ж місця там нема!
Вдома хай пісень співає,
Чи на сонечку дріма.
- Краще в ранець ляльку взяти!
Та ж тихесенько лежить!
І не буде виповзати,
Буде з нами букви вчить.
- А от я машинку маю,
Тільки відгадайте, де?
Так маскую, так ховаю,
Навіть мама не знайде!
- Ви хіба маленькі діти,
Що без ляльок вам не жить?!
Ми ж ідемо букви вчити,
Математику учить.
- Станем вчитись залюбки,
Збережем свої книжки,
А читати і писати
Будемо найкраще ми!
- І ми йдемо міливо.
Рідна школо! Нас приймай!
Хтосб із нас колись, можливо,
Ще прославить рідний край!
Пісня «Про школу»
- Те, що буває у житті людини вперше, запам’ятовується назавжди. Так і осінь 20.. року запам’ятається нашим дітям тим, що вони вперше переступили поріг школи. Давайте згадаємо цю чудову днину.
- Наступила осінь,
Промайнуло літо.
На полях і в гаї
Стало сумовито.
- Завітала осінь,
Сад наш пожовтів,
І берізки в гаї
Стали золоті.
- Небо чисте, голубе,
Гарно так навколо!
Осінь, як я ждав тебе,
Щоб піти до школи!
- Стежкою до школи з мамою іду,
Друзів з дитсадочка я не підведу.
Вчитись буду гарно, краще від усіх!
Ви не посміхайтесь, це не жарти й сміх!
- Я бажаний у школі гість,
Мені вже виповнилось шість.
Я радий, як ніколи,
Бо ходжу до школи!
- І я підріс!
Був я вчора просто хлопчик,
А тепер школяр.
- Як були ми дошкільнята,
То ходили в дитсадок.
А тепер вже інший час –
Зустріла школа радо нас!
- А ось тут і почалось…
Уже справжнє навчання –
З письма і математики
Перші завдання.
- І труднощі не забарились:
Чомусь в різні боки букви схилились.
«Р» зіперлася на «а»,
В букви «Л» крива нога,
«Ж» в танок пішла неначе,
«З» й собі козою скаче.
- Недавно дуже дивно
Здавалося мені:
І як писати рівно
Ці літери трудні.
- І навіть з паличками
Я впоратись не міг.
Криві та з карлючками,
Ну просто як на сміх.
- Цифри зовсім розгулялись:
В інший бік порозвертались
Мов танцюють гопака.
Розберись тут – де яка?
- Пишу – виходить криво,
Неначе пада в бік.
А потім, як на диво,
Писав, писав і звик.
- Стараюсь я не марно,
Кривуль ніде нема.
І ручка пише гарно,
Виписує сама.
- А про перші наші дні навчання ми ще й частівки приготували.
Частівки
- Я читати і писати
Вже умію гарно,
А як стану рахувати –
Час не лине марно! Ух!
- Порахую все, що бачу:
Хату, квіти та ще й здачу!
Все, що їздить і літає,
І ворон в придачу! Ух!
- Нам задачу задали –
Нелегке завдання.
Я не плачу, а читаю
Умову й питання! Ух!
- Цю задачу розв’язати
Зможе кожен хлопчик,
Бо додати і відняти
Вміємо ми в стовпчик! Ух!
- Розчешу я чубчик білий,
Вмию гарно личко,
І сідаю до уроків –
Буду вчить табличку! Ух!
- Каліграфія моя –
Вже мене замучила!
Я виводжу кожну букву,
А вона все кручена! Ух!
- Я дивлюсь на свої букви,
Кулак їм показую:
- Нумо станьте гарно в ряд,
Бо враз порозмазую! Ух!
- Букви ніби полякались,
Виструнчились вправно.
Ми із ними постарались,
Потрудились славно! Ух!
- З такими ж труднощами зустрілись діти, які вчились перед вами. Тепер вони вже п’ятикласники, і прийшли до вас у гості
П’ятикласники
Милі наші малюки,
Ми прийшли до вас на свято,
Хочем вам пораду дати.
- Старшокласники любенькі,
Діти ми своєї неньки.
Дайте нам свою пораду:
Чому в школі дуже раді?
Що не варто тут робити?
Як потрібно в школі жити?
- Чи цукерки можна їсти
На уроці тут, чи ні?
Чи на парті можна сісти?
Чи качатись на спині?
- Що робити, як сидіти,
Сил за партою нема.
Можна в школу не ходити,
Як розсиплеться зима?
П’ятикласники
Ні, шановні, постривайте,
Це уже не дитсадок.
Вдома пустощі лишайте,
Як ідете на урок.
Тут немає мами й тата,
Лиш на себе покладайсь.
Тут в оцінках перша плата,
То ж добряче постарайсь.
Плакать тут уже не можна,
І не можна гав ловити.
Знать дитина має кожна –
Байдики не можна бити.
Ми не хочемо, щоб ви стали таким учнем, як у віршику про ледачого школяра
(виступ)
Як мені усе набридло!
І язик вам не болить?
І кому яке з вас діло,
Як я далі буду жить?
Ось отримаю свідоцтво –
І освіта в мене є.
Знаю букви, аж дві ноти,
Досить знаю я своє.
Розум, щоб не розтрусити,
Сяду нишком на печі.
Буду спати, аж хропіти,
Буду їсти калачі.
А як сили наберуся,
Відпочину від цих слів.
Може, навіть оженюся,
Бо ще зараз не дозрів.
І візьму собі дружину,
Щоб варила борщ, супи.
Не дурний я гнути спину,
Бо я, тей – не для сапи.
В мене все ж таки освіта –
Хоч середня, але є.
Хочу ще побачить світа,
А у батька гроші є.
«Географію, природу
Треба знати», - хтось верзе.
Мене батько й на машині
До базару довезе!
Фу, щось дуже я втомився
Вам оце розповідать.
Ви тут, друзі, веселіться,
Ну а я піду гулять!
Тільки той перемагає,
Добре правила хто знає.
- А ви вже знаєте правила для учнів?
- Ми у школі вже прижились,
Правил добрих ми навчились.
Ось послухайте ви їх,
Ми дотримуємось всіх.
- Десять правил у нас є,
Перше правило – учитись,
Друге правило – трудитись
І відстаючим помагать.
- Бути чесним і правдивим
Третє правило у нас.
Бути другом незрадливим:
Клас за тебе, ти – за клас.
- Мудре правило четверте
Знай і меншим розкажи:
Наполегливо й уперто
Економ і бережи
Парту, книгу, стіни, воду –
Це наказ твого народу.
- П’яте правило: читати,
Малювати і співати,
Гратися з товаришами
І дружити з малюками.
- Решта правил по порядку:
Вранці стали на зарядку,
Потім вмились, одягнулись,
Перед дзеркалом всміхнулись,
Все по формі, ладно, чисто,
Вирушаєм в школу швидко.
- Вставайте дружно кожен раз,
Коли учитель входить в клас.
Спитає вчитель – треба встать,
Дозволить сісти – тихо сядь
- Сказати хочеш – не кричи,
А тільки руку підніми.
У школі парту бережи,
На ній ніколи не лежи.
- А щоб урок минав не марно,
Сидіти треба рівно, гарно,
І не крутитись на уроках,
Як той папуга чи сорока.
- Вдома близько не груби,
Менших захищай завжди.
- Не носи в кишенях жуйки,
Крейду ,яблука і булки,
Кнопки, цвяхи, сірники,
А носи носовички!
- Будь охайним завжди сам,
Уникай дірок і плям.
- Коли говориш – не кричи,
Слів поганих не вживай,
На всі боки не крутись,
У вічі другові дивись.
Говори спокійно, чемно,
Спілкуватись буде всім приємно!
- Молодці! Правила першокласників засвоїли. Живіть завжди за цими правилами, будьте однією шкільною родиною. І в знак дружби для вас сюрприз.
П’ятикласники
- Ми чули, що в цьому класі навчаються дуже розумні і кмітливі учні! Це так? Зараз перевіримо! Ми приготували для вас загадки і задачки.
Веселий світлий дім,
Дітей багато в нім,
Там пишуть і рахують,
Читають і малюють. (Школа)
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Букви)
Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Н е людина, а навчає. (Книжка)
В сумці – зошити, буквар,
Хто до школи йде? (Школяр)
Хто скликає на урок?
То дзвенить шкільний … (дзвінок)
В клас зайшов Мишко,
А з ним – Петько,
А за тим – Маринка,
За нею Яринка,
А за нею Ганна.
Скільки хлоп’ят всього? (2)
Чотири груші Ваня мав,
Ще чотири братик дав.
На подвір’ї Ваня сів,
Вісім груш одразу з’їв.
І подумав – чи не мало?
Скільки груш іще зосталось? (0)
Три веселі киці
Грались на травиці.
Рижик теж до них прибіг.
Скільки кошенят усіх? (4)
- А чи знаєте ви скоромовки? Давайте позмагаємось з батьками.
Конкурс скоромовок
- Синку, принеси синьку,
Принеси синьку, Васильку.
- Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
- Летів горобець,
Сів на хлівець,
А як вийшов стрілець,
То утік горобець.
- Пиляв Пилип поліна з лип,
Притупив пилку Пилип.
- Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок – сорок морок.
Гра
- Продовжимо наші випробування.
Зіграти хочеться мені
Разом із вами в гру «Так чи ні»
Я вам питання задаю,
Відповідайте єдиним слово – «так» чи «ні».
Чи вміє плавати гусак?
Ну, що ти скажеш? (так)
Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом? (ні)
Скажіть мені, червоний мак
В січневу пору квітне? (ні)
Чи може вище гар літак
У вишину злетіти? (так)
Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку? (так)
Чи правда, діточки, що рак
Коли повзе, то задки? (так)
Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе? (так)
До забіяк і розбишак
Чи є в людей повага? (ні)
Чи достигають на весні
Пшениця й жито в полі? (ні)
Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити? (ні)
Ріка біжить у далині,
Чи є у неї ноги? (ні)
Перекривив синицю шпак,
Таке в житті буває? (так)
Скажіть, морози крижані
Страшні для мавп тропічних? (так)
Чи правда це, що вовк усмак
Наївся груш і яблук? (ні)
А під кінець скажіть мені
Цікава гра у «Так чи ні»?
П’ятикласники
Ви тепер вже не малі,
Ви сьогодні – школярі.
Зі святом хочем привітати,
І від душі вам побажати
Лиш «бездоганно» мати.
З бажанням вчитись і все знати,
Щоб вчителів ви поважали,
Своїх батьків ви шанували.
- Я прошу зараз перед батьками, гостями дати урочисту обіцянку!
Урочиста обіцянка
Ми, першокласники, урочисто обіцяємо: (всі)
- Любити і берегти рідну землю, бути добрими і чесними, вихованими і дружними.
Всі: Обіцяємо!
- Якомога краще навчатися і дотримуватися всіх законів і правил шкільного життя.
Всі: Обіцяємо!
- Завжди допомагати товаришам, поважати і бути гідними звання школяра.
Всі: Обіцяємо!
- Ми обіцяємо старанно вчитись,
Писати в зошитах, читати букварі!
Ми станемо не просто діти,
А учні школи – школярі!
- Учитись в школі ми готові,
Вже трохи вміємо читать.
І мамі й тату дали слово
Відмінниками в школі стать.
- Ми на нашому святі
Бажаємо батьків привітати,
Щирими словами
Їм щастя побажати
- Батько розуму навчає,
Мама приголубить.
Ніхто мене так на світі
Як вони не люблять.
Пісні про батьків
Слова батькам
- Учнів нашого класу ми називаємо однокласниками. А раніше їх називали однокашниками. І ось чому: колись діти вчились у церковно-приходській школі. Жили часом далеко і приходили до неї з різних сел. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли з однієї миски. Тому і називали їх однокашниками. Ви, діти, теж навчаєтесь разом, тому сьогодні у вас посвята в однокашники. Вам потрібно разом з одного горщика з’їсти кашу.
Мати:
До схід сонця раненько вставала,
У трьох водах крупу вимивала,
На жаркому вогні кашу варила,
Щоб була у наших дітей сила,
Щоб ви гарно навчались і добра набували.
(роздати ложки)
Хто скільки з’їсть крупинок,
Той матиме стільки гарних оцінок.
Ложки діставайте, з Богом, починайте,
Кашу з’їдайте! Смачного!
Слово директору. Вручення посвідчень.
- Дорога наша родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні всім, хто брав участь, всім, хто завітав до нас. Хай злагода і мир панують у ваших родинах! Однокашникам – бути гідними звання школи і щасливої дороги до світу знань.
Вітаємо вас, діти!
Ідіть, навчайтесь,
Розуму набирайтесь,
З лихом не зустрічайтесь.
Хай вам щастить!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку