З сім'ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.
Даний матеріал підготовлений для учнів середьного шкільного віку і допоможе класним керівникам, вчителям при проведенні свята родини, сім'ї.
День сім'ї, любові й вірності - чудове свято, яке щороку відзначається в середині травня.Сім'я, як найперший і основний елемент суспільства, є берегинею людських цінностей, історичної, культурної та етичної спадковості поколінь. Крім того сім'я для кожного з нас має бути джерелом любові, вірності, поваги, турботи і захисту − тією базою і основою, без якої не може існувати людина.
Сценарій родинного свята « З родини йде життя людини »
Мета: виховання любові до батьків, родичів, до рідного краю; зміцнення сімейних відносин через творчу діяльність учнів; розвиток пам'яті, мови, уваги, мислення школярів; формування навичок декламаторів, акторів.
Обладнання: мультимедійна презентація «День родини» з фотографіями рідних людей, дітей; вислови про маму, батька; повітряні кульки, квіти, сердечки з кольорового паперу, вишивані серветки і рушники. В центрі — віночок із квітів, від якого у різні боки розходяться стрічки, які символізують дороги. На стіні — рукописна газета з фотокартками батьків і дітей, а під фотокартками дитячі вітання.
ХІД СВЯТА
І. Слово вчителя.
Сім’я, родина, рід – які слова святі. Вони потрібні кожному в житті.
Якщо зміцніє хоч одна родина - міцніша стане наша Україна.
5 травня — це Міжнародне свято родини. Святкувати його придумала Асамблея ООН ще в 1989 році.
8 липня — це суто українське, і ще дуже молоде свято. Указ про нього було підписано лише в грудні 2012 року. Офіційна назва свята — Український День родини.
Хоча День Родини - це свято сім’ї, проте варто вникнути в його суть більш глибоко. В духовному плані сім’єю можуть стати не лише кровно споріднені люди, але й ті, хто разом працює, однаково мислить, займається спільною справою, відвідує спільні храми, проживає на одній території, допомагає у вирішенні якогось завдання. Родиною можна назвати і усіх українців чи усіх жителів країни.
День Родини — ще одна нагода згадати своїх пращурів, історію, відомих особистостей, котрі прославили країну, а також тих братів та сестер, котрі поклали життя своє заради порятунку співвітчизників. Безперечно, їх також можна назвати своїми рідними, адже вони пожертвували найціннішим, щоб в безпеці перебували інші.
Пісня
Щоб вшанувати тат і матусь, сестричок, братів, дідусів і бабусь.
Любов’ю і миром.
Тільки б жодна кривда в неї не влетіла.
До землі аж б’єм поклін, щоб завжди були здорові.
Діти виносять коровай і дарують батькам.
Ми засіваємо житейське поле, і не на день минущий – на віки!..
Ми заспіваєм вам пісні і прочитаєм вірші.
Всі рідні – сестри і брати, дідусь, бабуся, батько й мати.
Від радості кортить нам заспівати.
Пісня
Входять двоє хлопчиків.
І казочка перша у світі,і сонячна подорож в літо.
Найперші легенькі сніжинки і сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово, і зроблена разом обнова....
Якщо говорити між нами - то все починається з мами.
Вміє довгий цвях забити, може борщ смачний зварити,
Вміє рибу він ловити, мамі дарувати квіти.
Смажить шашлики у лісі. Запускати в небо зміїв…
Все на світі татко вміє!
От якби ж ще для сестрички він навчивсь плести косички!..
Приберіться, ниви, красно та багато, -
Зажурчіть потоки, заведіть розмови,
Про святочну днину, про велике свято!
11.Заспівайте згучно в тихім гаю, птиці, гомоніть з вітрами, польовії квіти,
Задзвоніть дзвіночки, рожі, всі косиці, заспівайте хором, українські діти!
Знає це дитяче чистеє серденько:
Нині Твоє свято, наша рідна мати.
Будь благословенна, українська ненько!
Та одна є наймиліша. Хто така? Скажу вам я - рідна матінка моя.
Пісня
До вас наше перше слово. Матусі, будьте здорові!
Мати, матінка, матуся, мама, мамочка, мамуся.
Знайомі, друзі, вся родина мої, та ти лиш - головна.
Та коли треба - допоможеш, Ти поряд, ти - моє життя.
Вже підросла - допомагала, навчала, як на світі жить.
Люблю, матуся, та бажаю Багато літ на світі жити!
Пісня ???
(кореспондент з мікрофоном звертається по черзі до дітей і задає питання, діти відповідають)
- Скільки у вашій сім'ї людей?
- Хто найстарший?
- Хто наймолодший?
- Хто для дідуся і бабусі тато і мама? (син і дочка)
- Хто для бабусі і дідусі хлопчик і дівчинка? (онук і онучка)
- Хто для тата і мами в родині хлопчик і дівчинка? (син і дочка)
- Хто в родині хлопчик для дівчинки? (брат)
- Хто в сім'ї дівчинка для хлопчика? (сестра)
Кореспондент: Спасибі вам велике за відповіді. Піду надрукую свою статтю в газеті, розповім усім про ваші чудові сім'ї. До побачення.(іде)
Ти від нас прийми щиренький дар на ці гостини.
Щоб прожив багато літ, не зазнав страждання.
Щоб твоє велике серце смутку не зазнало.
Ніхто мене так у світі, як вони, не любить.
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись, Щоб у душі його сонце цвіло!
Татку, татусеньку, таточку, тату, Кращого в світі немає навкруг!
Таточку, хочу тебе я обняти,Ти мій порадник, заступник і друг!
Інсценізація «Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)
Дитина. Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,- Смішно і сказать комусь!-
Бо щодня у нас питають Лиш одне: «чому?» й «чому?»
Дитина 1. Ох, настане мій кінець! Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів …
Дитина 2. Треба їх віддать до школи … Хай питають вчителів!..
Тож саме час загадати кілька загадок мамам і татам, а також дітям.
1. Хитрі очі, дві косички. У веснянках ніс та щічки. Непосида невеличка називається … (сестричка.)
2. Він чимало літ прожив, на повагу заслужив. Для матусі він — татусь, а для мене він — … (дідусь.)
3. Ніжна, лагідна і мила, На цей світ нас народила. Я до неї пригорнуся, Це ріднесенька… (матуся)
4. З ним ніколи не сварюся, Іграшками поділюся. Буду з ним дружити, грати. Познайомтесь, це мій … (братик)
5. Хто усіх нас захищає, Матінці допомагає? З ним нічого не боюсь, Здогадались? Це… (татусь)
6. Ніжна, лагідна, рідненька, як голубонька сивенька. Нам би небо прихилила. Це … наша мила. (бабуся)
7. Це слово кожен знає, Ні на що не проміняє! До цифри «сім» додам «я» -
Що вийде? (Сім'я)
Учитель. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.
І хоч вона вже трохи посивіла, але так щиро любить нас - дітей.
Співають коломийки
Вчить мене усе робити, щоб на світі легше жити.
Витираєм тарілки і … збираєм черепки.
Хай тобі міцне здоров’я й силу посилає.
Усі чашки перебила, миски починаю.
Довелося потім їй всю підлогу мити.
Як сподобалось вам, плескайте завзято нам!
Та й не тільки їм одним, а й дідусенькам своїм.
За теплоту твою і ласку, за мудре слово, гарну казку.
Будь здоровий, не хворій, мій дідусю дорогий!
Учитель. Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи україни, наші обереги.
Рушничок цей вишила бабуся, бачу в нім красу душі її.
Рідних рук тепло я відчуваю. Сила в них якась магічна є,
Сила ця мене оберігає від негод, енергію дає.
Учитель. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.
Інсценізація «Коли Бог творив Маму». (Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. - Свічадо, 2000)
Одного разу Бог вирішив створити…маму.
Шість днів та ночей він роздумував і експериментував. Та ось з’явився ангел і каже:
— Ти стільки часу витрачаєш на неї!
— Так… Але чи ти читав вимоги замовлення? Вона повинна складатися з 180 рухомих частин, які можна було б при потребі замінити, її поцілунок має лікувати все — від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати шість пар рук.
Ангел похитав головою і недовірливо запитав:
— Шість пар рук?
— Не в руках проблема, — відповів Бог, — а в трьох парах очей, що вона повинна мати.
— Аж стільки! — скрикнув ангел.
Бог ствердно кивнув. Потім додав:
— Одну пару, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: “ Що ви там робите, діти? ”, навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару на потилиці, щоб бачити те, чого не мала бачити, але що має знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який потрапив у халепу: “Розумію, сину, і люблю тебе”.
— Господи, — сказав ангел, — вже пізно, йди відпочивати.
— Не можу, — відповів Господь. — Вже майже закінчую.
Ангел поволі обійшов навколо моделі матері.
— Надто ніжна, — сказав, зітхаючи.
— Але витривала! — відповів Господь із запалом. — Ти не можеш уявити собі того, що може зробити чи перетерпіти мати.
— Вміє думати? — спитав ангел.
— Не тільки думати, а вміє також дуже добре користуватися своїм розумом і пристосовуватися до обставин.
Тоді ангел схилився над моделлю і доторкнувся пальцем до її обличчя.
— Тут щось стікає, — сказав здивовано.
— Так, це — сльоза, — відповів зі смутком Бог.
— А для чого вона? — спитав ангел.
— Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль.
— Господи, Ти — справді геній! — вигукнув захоплено ангел.
Тихим меланхолійним голосом Бог прошепотів:
— Правду кажучи, це не я створив… ту… сльозу.
І горить незмінна і нетлінна віра—непідкупна і міцна!
Бо любов Господня в ній палає! І слова, як вранішня роса,
Кожна крапля має силу Божу для нужденних, хворих і німих…
За дітей незрячих і безсилих - молиться не тільки за своїх!
В цій молитві сила зорепаду і морської хвилі глибина…
Дай бажання поряд з нею стати і молитись, Боже, і мені!
Учитель. А зараз ми з вами складемо вірші про маму. Останні слова в кожному другому рядочку добиратимете всі разом у риму до попереднього.
Всі стежинки і дороги йдуть від рідного... ПОРОГУ.
Нас життєвими стежками всіх ведуть за руку... МАМИ.
Все для нас вони зробили, щоб ми в світі не... ЖУРИЛИСЬ.
Мама любить нас! Так само кожен любить рідну... МАМУ.
Вміє мама захистити, може дітям все... ПРОСТИТИ.
Що б не трапилося з нами, біжимо куди?... ДО МАМИ.
Відведе біду руками,і прихилить небо... МАМА.
Підростаємо з роками, але мами завжди... З НАМИ.
То ж за все тобі, матусю, я низесенько... ВКЛОНЮСЯ.
Разом: Ви просто є на світі!
Учитель. Усій нашій великій родині присвячується ця пісня.????
Учитель. Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.