Сценарій родиного свята « З любов'ю до Вас…»

Смолінське навчально-виховне

об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ

ступенів – гімназія – позашкільний

навчальний заклад»

Родине свято

« З любов'ю до Вас…»

 

Підготувала та провела класний керівник

 Маджар Валентина Дмитрівна

5.04.2017 р.

смт. Смоліне

 

 

Мета:
Виховувати любов і повагу до найближчих і найрідніших людей – батька й матері, бабусі та дідуся ;бажання допомагати їм, вчити бути чемними, уважними, завжди пам‘ятати місце, де народилися, рідну оселю. Формувати почуття обов‘язку перед батьками, довести всім присутнім на святі, що батьки і діти – це Одне ціле.

Крилаті вислови до свята.
1.Найдорожчий клад, як в родині лад.

Без сім'ї нема щастя на землі.

1.Зараз ми пропонуємо вам створити «Календар свят», в якому відмітите свята у вашій сім’ї. Ви бачите, що в календарях відмічені вже такі свята, як:
День матері – друга неділя травня (12)
День сім’ї – 15 травня
День захисту дітей – 1 червня
День батька – третя неділя вересня (15)
Всесвітній день дитини – 20 листопада

2.Пісня «Зеленеє жито, зелене»…(Головащенко Ю.,Дяченко О.)

4.Хтось настрій добрий запозичить,
бо посмішка усім нам личить.
Хтось – слову доброму зрадіє,
бо про добро усі ми мрієм.

5.Та починати вже нам час,
сюди запросили ми вас?
Аби всі разом у дружнім колі,
В домівці нашій – рідній школі –
Сердечно й щиро привітати

6. Родина, дорога родина!

.Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

.Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом ?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Отож: зібралися ми нині

.На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

7. Ми хочем радо привітати

Бабусь з дідусями, сестер, братів

Ну і, звичайно, наших любих

І дорогих усім батьків.

Давайте хоч би на хвилину

Забудем клопоти усі

І об’єднаємось в міцну родину

І заспіваємо забуті вже пісні.

8.(Пісня «Зупинить хочу мить» Васильєва Т.)

9.Мама, матуся, матусенька… Чи є на світі слово більш прекрасне та ніжне? Це слово співуче, мелодійне, як і та пісня що лине з уст любої матусі з ночі і до світанку, з дитинства до старості глибокої.

10.У матусі добрі, ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим. І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят, - тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд.

.Отож перша сторінка нашого свята– як сонечко, рідна матінка.

11.Пісня «Мама, мамочка» …(Головащенко Ю Дяченко О)

12.Сценка. “Чия мама краща?”(Ольшицький В.,Албул Д.)

 

Ми з товаришем гуляли

 

Ми серйозно розмовляли

 

Знаєш, Вітю, - кажу я, -

 

Краща мама – це моя

 

Ну, а Вітя, каже:

 

Ні! Сперечатись нащо

 

Мусиш вірити мені: Моя мама краща

 

Я товариша любив

 

Сперечатись не хотів

 

І повірили тому,

 

Він мені, а я йому.

 

І обом приємно нам

 

І мені і Віті

 

Значить кожна з наших мам

 

Є найкраща в світі.

13..Сценка (мати та син) (Дяченко О., Тупаков А.)

- Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
- Так, синочку, правда.
- А чому так багато зірок на небі?
- Це коли людина приходить на світ, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.
- Бачив?
- Бачив, матусю, бачив… Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
- Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь – ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.
- Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
- Старайся, мій хлопчику…

14.Інсценізація вірша А.Костецького "Домашній твір".(Комаров К., Бершадська Р., Бершадський М.)

 

 

15Мама... Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина.

Матір у всі віки шанували, любили, звеличували, бо протягом багатьох років супроводжують нас у житті її ласка і турбота.

 

16.Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, ніж мати

Немає у світі для нас!

 

17Воно ніби сонця усмішка,

Неначе дитинства привіт,

Де рідна домівка і книжка

З якої побачили світ.

 

18.Кому ж ми заграєм, кому заспіваєм

Знають це дитячі чистії серденька.

Нині вам подяка, любі наші мами,

Хай благословенна буде кожна ненька!

 

19.Конкурс серед матусь: знайти свою дитину з заплющеними очима.

20.Мати, наша мати,

Як голубка сива,

Любові крильцями

Усіх нас накрила.

 

21. Мати, наша мати,

Як сонечко ясне,

Цілий день нам світить

І в нічку не гасне.

 

22. Мати, наша мати,

Як той янгол з неба,

Вдень і вночі знає,

Чого дітям треба.

 

.23Ми до батьків сказати хочем слово
Сповнене ніжності й любові
Бо без батьків чого ми в світі варті?

 

24.Без маминої ласки і добра.
Без батькової строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла.

25.Молитва за маму
(дівчинка в українській сорочці )

Є у мене найкраща у світі матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся.
Молюся устами, молюся серденьком,
До тебе, небесна Ісусова ненько.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки та ласки для рідної мами.
Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю.
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу,
Щоб вивела діток у світ той, у люди,
Щоб ними раділа – пишалась усюди.

26Мати! Батько! Які дорогі для кожного з нас ці слова. Скільки в них тепла , щастя,радості, душі, милосердя і доброти! Від народження дитини? Про що видумали коли вперше вам принесли ваше дитятко?Гадаю, що не помилюся коли скажу,відповівши за вас, що почуття радості, щастя і ще чогось такого, що не можна пояснити словами, переповнюють батьків у яких народжується дитина.

27. Спочатку батьківські очі дивляться на нас із любо’ю, потім – з гордістю, а далі з надією. Зростають діти – стають старшими Батьки. Це неминуче це – як невблаганний час.

.28. Хочеться,щоб кожен із нас шанував своїх батьків, розумів їхні мудрі поради, думав про них,був поруч у скрутну хвилину. Відгукувався на кожен поклик.

29.Як мені вас не любити.
Рідний батьку, нене!
Таж ви мене згодували
І дбали про мене.
Таж ви мне згодували
Щирими руками,
Ой, нема то ніде в світі.
Як в батька і в мами.
Батько розуму навчає,
Мати приголубить.
Але так ніхто на світі.
Як вони не любить.
Дай же. Боже, щоб я виріс.
В школі гарно вчився.

30.Батьки”чомучки”
Ну і мама! Ну і тато!
.Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають
Смішно і сказать комусь!
Бо щодня мене питають
Лиш одне: "чому” й "чому”?
.Ти чому образив Віту?
А чому отримав двійку?
І чому прийшов так пізно?
Та чому в шкарпетках різних?
Ти чому такий не послух?
А чому не стелиш постіль?
Ти чому вірш не учиш?
А чому портфель без ручки?
І чому такий синець
Ох! Настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи
Хоч би дуже захотів…
Треба їх віддать до школи,
Хай питають вчителів.

 31. Пісня «А мій милий вареничків хоче» у виконанні  Мелішкевич Л.Б. та її племінника Ліщенко Є. ( ансамбль « Родичі гарбузові»)

32.Батько в сім’ї – захисник, годувальник. Батькове слово –це закон.
Як скаже батько, так і буде, тому що він – голова сім’ї,зразок для своїх дітей.
Кожна дитина хоче щоб батько був людиною сильною . справедливою,
щоб був мудрим і мужнім.

33.Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тати часом суворі, вимогливі, але в своїй душі вони добрі ласкаві та ніжні, як мама. Це іхня чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.

34Батькова любов до нас стримана, недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов.

35Дорогий. хороший,рідний тато,
Кращого від тебе не знайти.
Дорогий, хороший, рідний тато,
Як чудово, що у нас є ти.
Добре знає діло він своє.
Миє все, підлогу натирає,
Вихідний, матусі втомленій дає.

36.Усе в житті міняється і в’яне,
Усе мина, відходить на завжди.
Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне
Лиш татові слова зі мною на завжди.
Усе що є в житті, то долі повеління,
А все, що є в мені, то батькове учіння.
Від батька в мене є терпіння і удача,
І розум, батьку мій, це твоя добра вдача.
Люблю усе живе, що квітне і буяє,
Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.
Ти передав мені усе, що сам умієш,
І наділи мене усім, що сам ти знаєш.
Життя іде – бреде, квітує і згасає,
Науку цю твою я завжди пам’ятаю.
Нехай ідуть роки. І дні у млі згасають,
А ти для мене є теплом землі – я знаю.
Твоє добро святе і людяність велика,
І відданість землі і совість у душі
Це те усе в тобі за що я поважаю.
І голову свою в уклін тобі схиляю

37. Конкурстатусів та дідусів: скласти школяру до школи портфель з зав язаними очима.

38Татку, любий татку,
Соколоньку ясний,
Який ти нам добрий
Який ти нам красний!

39Можу я маленька., цілий світ сходити,
Море переплисти, в небо полетіти,
Та знайти не – знайду такого словечка,
Щоб виказати татові всю любов сердечка!

40.Хоч би, як веселка,
Я всі фарби мала
Та любов до татка
Я б не змалювала.
Але є на світі
І на теє сила,
Щоб любов’ю серця
Серденько сповила

За слова миліший,
Кращий за малюнок
Нашим таткам милим
Буде поцілунок!

(ідуть і цілують татусі)

 41.Милі бабусі! Ви - сама казка! Ваші лагідні, ніжні слова голублять, пестять душі і серця онучат.

 Отже, третя сторінка нашого свята – це моя бабуся, це моя голубка.

42.Зараз наші бабусі дають інтерв'ю.

 

-Найщасливіший день, який Вам запам'ятався у житті?

-Чим найбільше радують Вас онуки?

 

43.Інсценізація вірша Г.Вієру "Мамо, чому?" (Моргунова А, Ліщенко Є.)

 

44.Добрий день, бабусю, дорога моя!

Це для тебе сонечко лагідно сія.

Я ласкаю рученьки трудові твої

Я люблю твій голос – теплий, дорогий.

В нім рідні всієї рідні голоси,

Дружби і любові, добра і краси!

У моєму серці слід твоїх пісень.

Добрий день , рідненька,

Добрий тобі день.

 45.Ви тільки вслухайтесь: бабуся, бабусенька! Бабуля моя-солодуня, яке це ніжне і красиве, лагідне, пестливе і тепле слово! А чому?

46.А тому, що бабуся – це мамина або татова мама, отже, вона прожила на світі удвоє більше. І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти дитина її дитини.

47.Бо ти її дитиночка-кровиночка, ти її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко, ти її пташенятко, ластів’ятко, а іноді й поросятко.

48.А вона посварить, покричить,

Поцілує, та й мовчить.

Чи сюди, чи туди,

Чи до хліба, чи води

Чи сорочку, чи штанята,

Все до бабці, не до тата,

Там безпечно від біди.

І щасливий той живе

В кого бабця люба є

Той біди вже не зазнає,

Бо бабусенька скрізь дбає.

49. Моя бабуся люба, гарна й мила

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

45. Люба, добра бабцю,

Ми, твої внучата

Звертаємось до тебе,

Щоб щастя побажати.

46. Я з бабусею своєю

Дружу давно-давно.

І ми, - скажу вам, - з нею

В усьому заодно.

47. Коли мене спитають:

Що найтихіше в світі?

Бабусина молитва,

Як засинають діти.

48. Коли мене спитають:

Яка найбільша сила?

Любов, що в серці має

Бабуся моя мила.

49.Вже срібні роки заплітають її коси,

Вже діти дорослі, й онуки ростуть.

А серце таке молодеє і досі

І руки спочинку ніяк не знайдуть.

50. Пахнуть руки її паляницями

Кропом, стравами і пшеницею

Пахнуть рученьки м’ятою-рутою,

Пахнуть хатою незабутою.

51.Пахнуть руки її огірочками

Свіжовипраними сорочками,

Пахнуть рученьки ніжною ласкою,

Добрим словом і сивою казкою.

52.Бажаєм вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби.

Хай з вами буде щастя і здоров’я,

На довгі роки, на завжди.

53.Дай бабусю, поцілую
Сивину твого волосся
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.

54.Рідненькі бабусі!
Ви завжди у роботі.
На вас кинуті діти
Нема часу й хворіти

55.Густі зморшки покрили
Ваше добре лице
І все менше в вас сили
Пам’ятати про це!

56.Ми вас любимо щиро і діти і онуки.
Зичим здоров’я вам, миру,
І цілуєм вам руки.
(онуки цілують руки своїм бабусям)

57. Спасибі бабусю, за все, що ви для нас зробили, та дуже вас просимо бережіть свої сили!

58.Це було тоді, коли я
Заталапав чоботята
І, щоб сховатися, від тата,
До бабусі утікав!
А вона посварить покричить
Поцілує та й мовчить
Чи сюди чи туди,
Чи то хліба, чи води,
Чи сорочку, чи штанята,
Все до бабці, не до тата,
Там безпечно від біди.
І щасливий той живе,
В кого бабця люба є
Той біди вже не зазнає,
Бо бабусенька скрізь дбає.

59. Подивімось у бабусині очі. Які вони щирі! У них не побачим ні лукавості, ні хитрування.Це погляд щирості, добра і любові.

 60.Я своїй бабусі танезь затанцюю,
Вона для мене сонечко й краса
Подібної до неї я не знаю,
Коли б зшукав всю землю й небеса.
Моя бабуся люба, гарна й мила,
Вона найкраща від усіх людей.
І хоч вона вже трохи посивіла,
Але так щиро любить нас – дітей( Горошко К. танцює танещь з вейлами)

61.Сценка : диалог онука з бабусею (Лисенко О.. Колеснікова А.)

62.Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків. Побажаєм вам сто років жити. Без горя, сліз і без журби. Хай з вами буде щастя і здоров’я на многії літа, назавжди

Четверта сторінка нашого свята- мій улюблений дідусь

63.Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Святість цієї близькості людини завше була незаперечною. У гомінкому велелюдді ми якось трохи притупили свою увагу і повагу до діда. Мудре, хоч іноді й суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, розповісти цікаві спогади, наповнені природним, народним дотепом, прислів’ями і приказками легендами, - саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем він є для кожного з нас.

64.Мій сивий лагідний дідусь,

Я до землі тобі вклонюсь

За теплоту твою і ласку

За мудре слово, гарну казку.

65.Спасибі, вам за те, що нам читали казку,
За вашу лагідну усмішку,
За те, що з нами в ліс ходили
На поле і в зелений гай.

66.Ти вчив нас як на світі жить,

Як один одного любить,

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

67.За те спасибі, що навчили
Любити палко рідний край.
Руки ласкаві цілуєм!
Літ до ста жити вінчуєм.

68. Наші діди теж бувало

з гірки падали чимало

їх бабусі гнали в дім

і штанці латали їм.

  69.Добре дідові — у нього

є сокира й пилка є

молотки, гвинти, гвіздочки,

та мені він не дає.

Бо мала рука ще в мене,

А сокира заважка…

Треба каже почекати

поки виросте рука.

Каже — я ще невеликий

І не вмію ще пилять,

А сокирою, він каже,

Можу пальця відрубать.

 70.А мій дідусь колись весною

маленькі яблуньки садив

розрісся сад, умивсь росою

з плодами віти розпустив.

Тепер дідусь погожим літом

У гості мене вигляда.

І яблуневим білим цвітом

Його сміється борода.

71.Мій рідний, рідненький, ріднесенький,

З тобою радію й сміюсь.

Мій сивий , сивенький, сивесенький,

Найкращий у світі дідусь.

72.Дідусю, дідусю , тобою горджуся,

За тебе я Бога молю.

Дідусю, дідусю, тобі признаюся,

Як сонце, тебе я люблю.

73.З тобою ходили стежинками,

Які ти в дитинстві сходив,

Казки прикрашав ти картинками,

Які колись сам пережив.

74.За все найкраще у житті,

За ваші руки золоті,

За ваші добрії серця

Дідусю, ми вам вдячні без кінця.

Танець Яношевської К. та Філіпової В. «Ча-ча-ча»

        75. Ось і закінчилось наше свято,

Залишивши теплий слід в душі.

На все добре, хлопці і дівчата

Дорогі батьки, бабусі й дідусі!

Хай вам сонце сміється.

Хай добро вам ведеться,

Хай годинник вам повільно лічить вік,

А Бог дарує многа й блага літ!

 

Вклоняємось всім вам доземно.

На закінчення свята пропонується солодкий стіл.