Сценарій шкільного свята "Прощавай, початкова школо"

УЧИТЕЛЬ Доброго дня вам, дорогі наші батьки, вчителі та шановні гості! Ми раді вас вітати на нашому святі. Сьогодні у нас незвичайний день - прощання з початковою школою. 1 Вересня 2008 року наша школа прийняла у свою дружню сім’ю поповнення - троє хлопчиків і двоє дівчаток. А сьогодні вони вже закінчили початкову школу. Привітайте! Веселий, дружний, трішечки галасливий , але успішно опанувавший усі науки початкової школи... четвертий клас! На свято запрошуються наші шановні випускники.

( під мелодію заходять учні. Учитель зачитує прізвища)

1………

2……….

Чотири роки ми разом з вами піднімались сходинками країни Знань - все вище і вище. Вчились писати, читати, рахувати, вчились дружити.

УЧЕНЬ Дорогі наші рідні батьки і матусі.

Вчителі, любі гості і добрі друзі,

Вас зібрали, щоб радість свою розділити,

Ми доросліші стали, майже великі.

Непомітно вже перші роки промайнули.

Десь наш вірний буквар залишився в минулім.

Він дорогу до знань розпочав восени.

Щоб в очах наших світло залишилось весни.

ВЧИТЕЛЬ Давайте згадаємо, якими вони були.

2007 рік

Ви не ходили до школи. Яким було тоді життя?

( Сценка. Батько сидить читає газету. Заходить дочка.)

•       Тату, а чому іде дощ?
•       Підеш до школи, дізнаєшся?
•       Тату, а в Баби Яги є жабенятка?
•       Звідки я можу знати?
•       Тату, а нащо коняці коси на плечах?
•       Запитай у коняки.
•       Тату, а мотоцикл не любить цукерки?
•       Не знаю я його не запитував.
•       Тату, а ти не сердишся, що я тебе питаю про все?
• Що ти, моя дитино? Як можно? Адже , чим більше ти запитуватимеш, тим більше ти знатимеш.

( Заходить мати, а за нею - син).

У

•    Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитись. Можна і я піду з ними?
•    Можна, іди, тільки не підходь близько . Отже непосидюче. Хоч би швидше його до школи відправити.

ВЧИТЕЛЬ І ось нарешті настав - 2008 РІК

В цей рік першого вересня ви вперше переступили поріг нашої школи. Давайте пригадаємо Отой найперший день.

Коли губились ваші бантики Між квітів і пісень.

Коли ви хвилювались За мам своїх тримались.

Давайте пригадаємо

Найперший в світі день. ,

 .

Учень:

1.    Вранці тато проводжав і наказ такий давав:

•    В школі, Маріку, гляди.

Добре там себе веди.

Слухай старших, не пустуй.

Вчительку свою шануй.

Добре все це я завчив

Все, як він велів зробив.

2. Учень:

В школу я портфель збирав - Мені Діма допомогав.

Пістолет поклав й рогатку ,

А підручник заховав.

Теж хотів він букви вчити ,

В школу разом, щоб ходити.

3.Учень:

Гарних квітів я нарвав І портфель у руки взяв.

Та й побіг до школи я.

Був я там раніш за всіх.

Знайте, люди і сім’я Першокласником став я.

Учень:

   Мама кіски заплітала,

Пишні бантики в’язала.

Ну,а Танечка - сестричка Вже сама плете косички Добре, що сестричку маю.

Вона мені допомагає. -

І ось ми у школі...

УЧЕНИЦЯ Сміх навкруги розсипає Дружна учнівська

                        Сім’я

                        сім’я. Нас біля школи зустріла Вчителька перша моя.

УЧЕНЬ Вересень щедро сонцем зігрітий,

 В школу повсюди сходяться діти.

Квіти барвисті у них у руках,

Вогники щастя ясніють в очах.

В кожного радісна усмішка сяє ,

■оуГ

УЧЕНЬ              Наче весела родина,

Всі ми зайшли в світлий клас.

Саме тоді й почалося
Нове життя у всіх нас.

(Звучить пісня «Перший дзвінок») або « Вчать у школі»

Батько з газетою(задоволений).Заходить мати з сином та донькою.

(Звучить уривок «Тропинка школьная моя»)

Син надутий,кидає портфель. Батько на це зауважує:

• Синку,що сталося?Ти такий засмучений!Хто ж посмів тобі зіпсувати
  свято першого вересня?
• Свято!?Нічого собі -свято! Чого ж ви не попередили мене,що це не на
  день,а на 11 років?!(батько заспокоює сина,звучить уривок з пісні
  «Нагружать все больше нас»)

( Діти сміються, виходять. Жінка заходить, чоловік звертається до неї).

•       жінка, чого це вони так розходились?
• Та знайшли на горищі твого щоденника за 5 клас.( батько чухає
  потилицю. Мати посміхається. Підходить син.)
•       Пам’ятаєш, тату, ти казав, що у тебе були колись погані оцінки?

•       Чого це ти раптом згадав?

А ну показуй свій щоденник, ледацюго. ( бере щоденник, охає, хитає головою).

•   Тату, як ти думаєш, це спадковість чи поганий вплив середовища?

СИН. Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята! Нічогісінько не знають - Смішно і казать комусь - Бо щодня мене питають Лиш одне: « Чому? й Чому?»

БАТЬКО. - Ти чому образив Владу?

 МАТИ. - А чому отримав двійку?

БАТЬКО. -1 чому прийшов так пізно? МАТИ. - Та чому в шкарпетках різних?

БАТЬКО. - Ти чому такий непослух?

МАТИ. - А чому не стелиш постіль? БАТЬКО. - Ти чому це вірш не учиш? МАТИ. - А чому портфель без ручки?

БАТЬКО. -1 чому такий синець?

СИН.      - Ох, настане мій кінець !

Не поясниш їм ніколи - Хоть би й дуже захотів... Треба їх віддать до школи - Хай питають вчителів.

УЧИТЕЛЬ. Ось такі батьки очима ваших дітей. Шкільні роки в початкових класах швидко промайнули. І сьогодні ви будете мати можливість побачити, що наші діти виросли, навчились читати, співати, малювати, танцювати.

УЧЕНЬ І поряд з нами протягом чотирьох років завищи була
друга мама .

наша

УЧЕНИЦЯ Вчителько перша!

Зібрались ми нині,

Щоб дяку і шану віддати тобі

 За ласку, за мудрість,

Бо в кожній дитині

Ти частку душі залишила навік.

Звучить пісня «Паравоз - букашка»",

                     Останнє в нас нині побачення, 

Нам сумно розлучатися з вами.

І просимо у Вас пробачення Ми найщирішими словами.

За те, що колись
Хтось не вивчив урок.

Домашнє завдання
Не виконав в строк.

А хтось одержував двійку.
Встрявав з товаришами в бійку.
Базікав часто безупинно.

Та ви прощали нам провину!

Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли,

В вас боліла від нас голова,

А ви все одно нас любили.

Пробачте за недоспані ночі.

Які над зошитами вдома провели.
За те, що нервів зьїли з нами.
Щоб ми писати й рахувати вміли.

Ні ми в житті вас не забудем

І пам’ятати завжди будем
І слово , й усмішку ласкаву.

То хитрувату, то лукаву.

І ту любов, шо від давали.

Серця дитячі зігрівали.

За все ми вдячні вам без ліку.
Спасибі ніжне і велике.

Учень; Спасибі Вам, дорога вчителько,

                    За добру науку.

За паличку першу і першу букву. За перше слово і першу казку.

За Вашу тривогу й Вашу ласку. Ми пам'ятатимемо довгі роки Мудрі й повчальні Ваші уроки.

Учениця: Швидко роки пролетіли

І вже сьогодні ми йдемо від вас По стежині шкільній в 5 клас.

Не сумуйте за нами , рідненька.

Ми завили пам’ятатимемо вас.

Пісня « Начальная школа»

Перша вчителька дякує за теплі слова, мовлені на її адресу

Учителька: Любі діти! Дорогі батьки!

Як одна прекрасна мить пролетіли чотири роки навчання в початкових класах. Шкода розлучатися з вами. Ми здружилися. Разом раділи і сумували, переживали успіхи і невдачі.

Спасибі і ВАМ , ШАНОВНІ БАТЬКИ За співпрацю, за розуміння.

За ночі ті, що не доспали.

Коли задачі ви рішали.

За вірність прикладів і вправ,

І за малюнки з малювання - Тут кожен батько участь брав.

Це перший крок.

А попереду ще вісім років.

Отож навчайтеся, батьки.

І кожен день робіть уроки!

А вам мої любі учні, хочу сказати.

Що буду за вами сумувати.

Що буде вас мені не вистачати.

Бажаю вам сміливо крокувати далі нелегкою стежиною шкільної науки, не схиляючись перед труднощами.

Всього вам найкращого!

   ,

 І на згадку про початкові класи віддаю вам довгоочікувані вами

Ваші класні альбоми.

На нашому святі сьогодні присутній і директор школи. Слово надається
директору школи…… 

Виступає директор, вручає дипломи про закінчення початкової школи.

УЧИТЕЛЬ: А ще на наше свято завітав наш давній знайомий. Він

просить слова.

Буквар: Добрий день, діти! Які ви всі стали великі! Невже це ви були

тими першокласниками, які брали мене до рук?

Спасибі, хлопчики, дівчатка.

Що Букваря на світле свято
Ви не забули запросити.

За шану я вам вдячний, діти.

В країну знань вам шлях відкрити
Я щиро всім допомагав.

Як з літер слово утворити.

Колись вас, першачків, навчав.

Ану ж бо, мої помічники-букви, допоможіть згадати, як це було.

Нумо, М, дай руку А,

Нумо, МА, дай руку МА.

МА і МА, а разом

Всі: Мама.

Ведуча: Від дня вашого народження поруч з вами була найкраща,

найрідніша людина - мама. Це перше слово, яке кожен з нас вимовив у своєму житті. Мама! Це вона тримала тремтячу вашу ручку, коли ви вперше переступили поріг другої вашої домівки - школи. Це вона, єдина й найрідніша людина, з якою ми ділимося своїми радощами й невдачами. Погляньте на своїх мам. Це ви з ними робили перші кроки, це біля ваших ліжечок матусі провели не одну безсонну ніч, коли ви хворіли, у їхніх очах відбиваються всі почуття, як на чистому аркуші паперу - і безмежна, всепробачаюча любов, радість, хвилювання за вас, віра у вас. І ця віра вселяє у вас надію, сили, робить вас чистішими, справедливішими, людянішими.

Любі мами, а вас прошу пригадати ту неповторну мить, коли ви відчули, що у вас під серцем зріє нове життя. Ви ще не знали, хлопчик це дівчинка, але вже тоді безмежно його любили і з нетерпінням чекали народження свого найкращого, найріднішого, найгеніальнішого малюка. 9 місяців ви були з ним одним цілим. Вони - ваша плоть і кров.

Учитель: Яке красиве, миле слово "мама",

Все на землі від материнських рук. Вона нас, впертих й дуже неслухняних, Добра навчала - вищої з наук!

Учениця: Матусю рідненька, найкраща, єдина.

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі.

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Діти дарують тобі. 

І в осінь, і взимку, весною і влітку,

Щоб щастя й здоров'я у тебе було.

Уклін тобі, рідна матусю-лебідко.

За молодість нашу, за ласку й тепло.

Учень: Мамо рідна! ПІСНЯ ця тобі,

Щоб не гасло сонце у журбі.

Кожну крапельку дущі до дна.

Щоб ніколи не була сумна.

Пісня « Мамино серце»

УЧИТЕЛЬ А хто ще окрім мами милував і любував вас? Хто навіть балував, співав колисанки.

Хто виконував всі ващі забаганки?

ДІТИ

Бабусі!

УЧЕНЬ Бабусі кохані, найкращі у світі.

Безмежно вам вдячні усі наші діти
За те, що всі пустощі нам пробачали.

За те, що ніколи на нас не кричали.

УЧЕНИЦЯ За те, що пельмені й борщі нам варили
За те, що ніколи нас не сварили.

За те, що навчили нас господарювати За тишу і спокій у затищній хаті.

УЧЕНЬ ЗА ТЕ, що ви є на цім світі.

Що очі ващі, наче сонечко, нам світить,

Що зігріваєте ви онучат любов’ю.

Живіть сто років у щасті та здоров’ї.

УЧИТЕЛЬ Нехай ці квіти, виготовлені власноруч, вічно цвітуть для вас, як і вічна наща любов до вас.

5

УЧИТЕЛЬ Поруч з нами всі ці роки був і тато. Батько - голова сім'ї, сила і гордість. Його руки все вміють, усе можуть. Тепло батьківської любові зігріває нас у люті морози й заметілі. Низький уклін вам, дорогі наші татусі. Всі ці роки ви нам допомагали вчитися, підтримували нас, давали добрі поради, цікавилися нашим шкільним життям, вчили нас любити школу, вчительку, Україну. І тому в цей святковий і чудовий день...

Учениця: Нехай вам сонце ллє тепло до ніг.

Радості вам, щастя і здоров'я На роки, на довгий, довгий вік.

 Співають  пісню.

ВЧИТЕЛЬ Сьогодні на святі присутній і майбутній класний керівник. Це ….

( батьки вручають хліб - сіль)

БАТЬКИ Прийміть за українською традицією хліб - сіль та дітей наших і ведіть їх далі нелегкою шкільною стежиною. А ми обіцяємо, що будемо в усьому вам допомагати.

( слово надається майбутньому класному керівникові)

1.   Хоч інколи ми - пустуни маленькі.

Хоч часто в школі ми здіймаєм галас й сміх.
Та ми потягнемось до вас,

Немов до неньки,

Якщо полюбите ви нас усіх.

2. Шановна вчителько нова!
   За нас ви будьте певні -
   Хоч ми рухливі і шумні.
   Зате розумні й чемні.

Ми будемо учитись добре І з поведінкою буде усе гаразд. Та ви прийміть нас із любов’ю І заведіть нас в старший 5 клас.

(ДАРУЮТЬ КВІТИ)

( Заходить дівчинка в костюмі Шкільного дзвоника. У руках тримає дзвоник). ШКІЛЬНИЙ ДЗВОНИК Дзінь - дінь -дзінь! Пам’ятаєте , як я вперше покликав вас на перший у житті урок? Якими несміливими неумійками ви увійшли за своєю вчителькою в клас? Як вчилися безшумно сідати і вставати з-за парт? А сьогодні я дзвоню для вас в 4 класі востаннє. Вітаю вас із закінченням початкової школи. А на згадку про себе я залишу ось ці невеличкі дзвіночки.

( звучить пісня «Перший дзвінок»)

Задзвени, дзвіночку,

Г олосом медовим.

Радісну новину Хай чують всі довкола.

Хай радіє в школі Нашій дітвора.

Навчання закінчилось.

Канікули! ура!

(ДАРУЄ ДЗВІНОЧКИ)

УЧИТЕЛЬ Ось і наближається час розтавання . Ви - неначе пташенята, що вилетіли з рідного гнізда. Кожен з вас взяв із собою частинку мого серця. Я щаслива, що ви були в моєму житті. Ви назавжди залишитеся в моїй пам’яті такими ж веселими, рухливими, доброзичливими, чесними та слухняними.

1.   Що це? Що це за дитина?

Він неначе та пружина.

Грає гарно у футбол.

Як той соловейко пісні він співає.

А ще на уроках у хмарах літає.

2. А цей, як колобочок, рум’яний і кругленький Поїсти любить смачно, тому і не худенький.

Коли у футбол грає, то піт струмком стікає.

3. А це Марко - дуже працьовитий Надійний помічник у мами й тата.

А ще до того кавалер галантний

До автобусу дівчаток завжди перших пропускає.

4.    А ця дівчинка завжди у справах:

Щось придумає, то ліпить, то малює І до справи доброї згуртує.

Любить задачі рішати

Ще й у класі встигає прибрати.

За себе зуміє завжди постояти,

Не раджу нікому її зачіпати.

(ДАРУЮ ЛИСТІВКИ)

Нехай ваше життя буде безхмарним, навчання легким, доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей!

Щоб в науку далі йшли і мене не підвели.

Щоб батьків і вчителів ви шанували.

Щоб і в 5 класі, і в 11, і впродовж всього життя Вас шанували і поважали.

Тому що в майбутньому , я хочу вас бачити Справжніми людьми.

(звучить шкільний вальс)

//