Сценарій спільного засідання учнів і батьків з елементами тренінгу

Тема. Бути мамою/батьком підлітка. 

Мета. Ознайомлення батьків з особливостями підліткового віку, відпрацювати механізми уникнення конфліктів. Розвивати навички толерантного спілкування, взаємоповаги і довіри. Навчитися висловлювати слова підтримки, вдячності та любові.

Хід заняття:

Знайомство

Учасники тренінгу сідають півколом. Кожному потрібно назвати своє ім’я та прикметник, що починається на ту ж букву, що й ім’я. Кожен наступний учасник перед тим, як називати своє ім’я, називає імена попередніх 4-5 учасників.

Скринька очікувань

На стікерах необхідно записати очікування від заняття, озвучити їх та покласти у скриньку.

Правила групи 

Правила озвучуємо, за потреби доповнюємо та корегуємо, закріпляємо на дошці. Після оприлюднення правил, учасники голосують за їх прийняття.

1. Добровільна участь у виконання вправ.
2. Бути позитивним, доброзичливим.
3. Говорити від себе, кожна думка має автора.
4. Говорити коротко.
5. Говорити по черзі.
6. Не оцінювати інших.
7. Дотримуватися правила «піднятої руки».
8. Бути толерантним.

А що між нами спільного?

Учасники заняття мають об’єднатися у пари, знайшовши щось спільне з іншим учасником тренінгу: колір очей, бренд телефону, однакове ім’я. Пари презентують себе, називаючи, що у них спільного.

Плюси та мінуси

Кожна пара отримує фігурку людини, що поділена горизонтально навпіл. Один учасник пари на одній половинці має написати переваги підліткового віку, інший – недоліки. Результати роботи озвучуємо та закріплюємо на дошці

Інформація (на основі матеріалів статті https://nauka.ua/card/hto-taki-pidlitki)

Для підлітка його перехідний вік є не простішим, ніж для батьків та інших членів сім’ї, які стикнулися з несподіваною зміною поведінки їхньої дитини. Цілком зрозуміло, що тінейджерам простіше за все знайти спільну мову зі своїми однолітками, ніж з дорослими, які їх «не розуміють», та дітьми. Але підлітки, так само як і раніше, потребують допомоги дорослих та здебільшого налаштовані на хороші стосунки з ними. Тож психологи наголошують на необхідності вибудови довіри в сім’ї. Та як це зробити, якщо старші не є для «колишніх дітей» авторитетом?

Хоча дорослі члени родини найчастіше вважають своїм обов’язком наставляти підлітка на правильний шлях, давати нав’язливі та непрохані поради – це є не кращим шляхом до взаєморозуміння. Експерти радять зосередитися на спілкуванні з підлітком, а не про нього. Це означає, що він повинен стати таким самим учасником діалогу, як і дорослий. Часто навіть важливішим є просто терпляче вислухати дитину без підвищення голосу та напруженості. І в жодному разі не наполягати на розмові, якщо підліток цього не хоче. Краще дати зрозуміти, що коли він буде готовий до бесіди, то зможе до вас звернутися. 

Крім цього, важливо бути так само чесними з тінейджерами, як цього вимагають від них. Не потрібно вдавати з себе усезнавців і мудрих наставників, це нормально – визнати, що ви чогось не знаєте і попросити час на обмірковування чи запропонувати знайти рішення разом. Сюди відноситься й уникання обіцянок, яких ви не зможете або не схочете виконувати, та визнання своєї провини, коли це необхідно. Не варто уникати незручних тем, сподіваючись, що однолітки та Інтернет зроблять це за вас. Водночас не зайвим буде розповісти підлітку про зміни в роботі його організму, які впливають на його рішення. Відвертість покаже дитині, що вона може звернутися до вас із будь-яким проблемним питанням. Хоча тінейджери не мають такого досвіду, кількості знань та мудрості, як дорослі, їхня логіка працює у такий самий спосіб. Тож замість наказового тону та простих заперечень, краще пояснити, чому ті чи інші рішення є раціональними або ж недоцільними.

Ти- та я-

Психологи виділяють ти-висловлювання та я-висловлювання. Ти-висловлювання гірше сприймаються іншою людиною. Може скластися враження, що у фразі приховане звинувачення, образа. Тому, психологи рекомендують замінювати такі висловлювання на, так звані, я висловлювання. Батьки і діти об’єднуються в пари. Кожна пара отримує конверт. Спочатку батьки, потім у відповідь діти зачитують ти-висловлювання,  а потім перебудовують їх на я-висловлювання. Наприкінці вправи обговорюємо враження та результати.

Зразок висловлювань

• Ти абсолютно мене не поважаєш.
• У твоїй кімнаті завжди безлад.
• Ти ніколи не попереджаєш, коли запізнюєшся.
• Ти погано вчишся, двері вишу закриті для тебе.
• Ти завів/завела жахливих друзів.
• Ти не дослухаєшся моїх поряд.

Скульптура

Батьки та діти об’єднуються у пари. Кожен учасник пари може працювати тільки однією рукою. За допомогою пластиліну необхідно відтворити якусь найщасливішу подію родинного життя.

Рефлексія «Моя валіза»

Кожен учасник маж продовжити речення:

До своєї валізи корисних порад я візьму…

Своїй доньці/сину, матері/батьку я бажаю…