Сценарій спортивного свята до Дня Збройних Сил України. Включає привітання татусів та дідусів зі святом, а також спортивні змагання, до яких залучаються і батьки. Розраховано для початкової школи.
Спортивне свято
до Дня Збройних Сил України
Мета: Розширити знання учнів про День Збройних Сил України, святкування його в Україні та за її межами; вправляти у виконанні різноманітних спортивно-розважальних завдань, які потребують уваги, зосередженості, кмітливості, спритності, сміливості; формувати естетичні смаки школярів, вчити працювати в колективі; виховувати почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємовиручки; прививати патріотичні почуття, любов до своєї Батьківщини – України.
Учасники: учні, батьки, вчителі
Хід свята
(Діти стоять перед глядачами, вишикувані у три команди. На початок свята ті, хто вітають батьків віршами, вишиковуються попереду)
Діти (по черзі)
Я вітаю діда й тата з чоловічим справжнім святом!
Хто Вітчизну боронив – привітання заслужив!
Прадід мій пройшов війну – я вклоняюся йому!
В мирний час служив мій дід – захищав кордон, як слід!
Дідусі! Бажаємо вам вічно молодіти,
До сторіччя з дітьми й внуками прожити.
Хай рікою щастя ллється, хай в сім’ї добро ведеться!
Хай живуть у серці почуття високі, хай дарує доля сто щасливих років!
Я з’явився на світ із любові та мрії, із щасливих татусевих й маминих снів.
Ще були в тата й мами високі надії. Як же мама зраділа! Як тато зрадів!
Тоді легко і просто, завжди є порада, є підтримка і ласка, любов й доброта.
Пригорнутись до тата і мами я рада, і тоді найскладніша проблема – проста!
Тато мій – дуже гарний, сміливий і дужий, він уміє, напевно, все в світі робить.
Я люблю свого таточка рідного дуже! Ну, так як же мені татуся не любить?
Він зі мною читає, задачки рішає, водить в поле ранкове стрічати зорю.
І в футбол разом з нашими хлопцями грає. І, звичайно, за все це я тата люблю.
А зі мною татусь мій частенько майструє, я від нього майстерності з радістю вчусь.
І завжди він щось робить: пиляє, будує. Я роботи ніякої теж не боюсь!
Самостійними бути нас тато навчає. Бути мудрими, добрими нас тато вчить.
Бо життя непростим дуже часом буває, а тому треба вчитися в цім світі жить.
Кажуть, я мала вередувала, плакала частенько, і дарма,
На руках у тата засинала, і татусь мороку добру мав.
Як хворів я, мама наді мною промовляла тихо: «Боже мій!»
А татусь холодною водою обтирав мене, щоб я не був слабий.
У неділю тато прибирає, добре знає діло він своє…
У неділю тато прибирає, добре знає діло він своє…
Миє все, підлогу витирає – вихідний матусі стомленій дає.
А коли татусь відпочиває, кожен з нас стихає і мовчить.
Нам він потім книжку почитає, або добре грати в шахи нас навчить.
А як свято радісне стрічаєм, цілий день разом проведемо.
Спортом ми займаємось, гуляєм, або в гості до бабусі ідемо.
Дорогий, хороший, рідний тату! Кращого за тебе не знайти!
Дорогий, хороший, рідний тату! Як чудово, що є у мене ти!
Діти мріють, ласкою зігріті, щоб ніколи не було біди.
Щоб була рідніша в цілім світі вся родина разом назавжди.
(Діти повертаються на свої місця в команди).
Вчитель
Шановні гості: дідусі, тата, ну і, звичайно, бабусі і мами! Від щирого серця вітаємо всіх вас зі святом – Днем Збройних Сил України! Зичимо Вам усіляких гараздів в вашому житті, а найголовніше – не хворіти, хай завжди у ваших домівках буде мир, щастя, добро і ласка!
Сьогодні ми проводимо спортивні змагання в вашу честь, любі наші дідусі і тата. Приймають в них участь всі – і хлопчики, і дівчатка: хлопчики, як майбутні воїни – захисники Вітчизни, а дівчатка – як їх бойові подруги.
Перед вами три команди – «Сильні», «Сміливі», «Спритні». Всі готові до дружньої боротьби, всі настроєні на перемогу.
Представляю вам капітанів команд, яких вибирала кожна команда окремо відкритим голосуванням.
Капітан команди «Сильних» - _____________________
Капітан команди «Сміливих» - ____________________
Капітан команди «Спритних» - ____________________
І, звичайно, для справедливого підведення підсумків змагання нам необхідне журі. Представляємо вам членів нашого об’єктивного незалежного журі…
План проведення змагання
Капітан команди стає справа, дає команду:
Всі: «Привіт!»
(Так всі команди)
Всі діти шикуються в шеренги за командами. По команді ведучого вони мають чітко виконувати повороти. Цей конкурс на координацію і реакцію. Чому на реакцію? Тому що головним завданням ведучого є не просто давати команди, а затягувати слова, акцентуючи на останню частину команди «…руч». Тобто: «Лівооооооооооооооруч!», «Правооооооооооооруч!». І тільки на «…руч.!» діти мають повертатися. Хто повернувся не в той бік – виходить з гри. Перемагає команда, в якій менше учасників залишили гру.
На допомогу кожній команді пропонують прийти батькам (татам).
Тато очолює команду. Він стоїть перед стартовою лінією і тримає в руках гімнастичний обруч. Після сигналу обруч одягає тато і перший гравець і швидко перебігають на протилежний бік до вказаного місця. Дитина залишається за фінішною лінією, а тато, не знімаючи обруча, швидко повертається назад і повторює завдання з наступним учасником. І так далі. Виграє та команда, яка першою закінчить переправу.
Перед кожною командою на однаковій відстані по три обручі. Перший учасник отримує відеречко чи корзинку з 6-ма тенісними м’ячиками (картоплею). Його завдання – розкласти по дві картоплини в обруч і, повернувшись назад, віддати відеречко наступному. Той збирає всі м’ячики і віддає наступному. Останній має зібрати картоплю і віднести журі. Хто це зробить першим – перемагає.
В цьому конкурсі приймають участь батьки (тата). Їхнє завдання – показати свою вправність в чищенні картоплі. Хто це зробить першим – приносить додаткові бали команді своїх дітей.
В конкурсі приймають участь хлопчики, по одному представнику від кожної команди. Попередньо вони знімають черевички, шкарпетки, футболку, на стільчику лежить піджак. За сигналом вони мають одягтися на швидкість.
Кожному учаснику слід «подолати тунель» - пролізти під стільцями, які розташовані один за одним, взяти зброю, віддати наступному гравцеві; наступний зі зброєю долає тунель, вертається на місце, передає естафету наступному і т. д. Перемагає команда, яка першою виконає завдання.
Жінки мають піклуватися про солдатів. І щоб бути готовими до всього – будемо вчитися бинтувати поранених солдатів.
Кожна дівчинка підходить до хлопчика, який сидить перед нею на стільчику. В руках – моточки бинтів. По команді ведучого вони починають бинтувати голови хлопцям. Хто перший впорається, той і переможець.
Здавна військові славилися своєю солдатською дружбою. Наступний конкурс допоможе нам перевірити, наскільки міцна дружба в наших командах.
Команди шикуються в колону по одному перед лінією старту. За командою «Приготуватися!» всі присідають, тримаючи один одного за пояс. За командою «Марш!» вони умовним кроком проходять навприсядки встановлену дистанцію, зберігаючи з’єднання, не встаючи. Перемагає команда, яка першою виконала завдання і вишикувалась в колону по одному.
Підведення підсумків змагання, нагородження переможців.
(Група дітей виходять наперед)
Діти (по черзі)
Що то, люди, за країна – неба синього блакить,
На ланах у серпні жито срібним золотом блищить?
Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть.
На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.
У якій іще країні так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини, є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога, народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу, розбудовувати державу.
Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина –
Всі: Наша ненька –Україна!
В спадщину нам від батьків – Батьківщина: Плеса озерні, ліси і поля.
Рідний куточок і вся Україна, мила, найкраща у світі земля!
Від батька – слово Батьківщина, Вітчизна – від отця.
Вона для кожного – єдина і рідна до кінця.
(Діти перешиковуються з трьох колон в шість шеренг, виконують колективний спортивний ритмічний танець «Україно, вперед!». Кожен тримає в руках помпони жовтого або блакитного кольору, виготовлені з поліетиленових торбинок).