Сценарій свята "Котилася писанка з гори на долину..."

Сценарій свята для учнів 6-7 кл.

Сценарій свята для учнів 6-7 кл.

«Котилася писанка з гори на долину….»

ВИСТАВА

Хлопчик
Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо,
На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?
Труна уся  горить вогнем...
Гляньте, діти, труна  порожня!
Хтось там камінь відвалив!

Ангол.( хлопчик)
Се вчинив Господь Всеможний!
Він воскрес! Не лякайтесь!

 Я посланник із небес!

                      Хлопчик  
То є Ангел з неба, діти!                                       Ангол ( хлопчик)

                       Так, я ангел.
Христос воскрес! Чудо се добро віщує:
Правда в світі запанує!

                       Всіх нас нині звеселяє
                   Диво з див святе, чудесне!
                     Вже нас горе не здолає,
                    Наша доля ще воскресне!.

   1-ша дитина ( дівчинка):

 Христос воскрес – радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

2-га дитина ( дівчинка) :

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

3-я дитина ( дівчинка) :

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, ну ж співати.

Разом: Христос воскрес! Христос воскрес!

2-а дитина( дівчинка) : Прийміть щиросердечні вітання зі Святом Свят — Великоднем!

Звучать  великодні дзвони . Всі вклоняються..

Ведуча: Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії.

Ведуча: Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великдень.

Ведуча:  Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Вас прийшов привітати отець Павел.

Ведуча: Готувалися до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини  і знадвору. Прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники.

Ведуча: Весь тиждень прийнято називати Великим, або Страсним тижнем.

Ведуча: Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок ( хлопчик)

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок ( хлопчик)

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа( дівчинка )

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер( хлопчик)

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця( дівчинка )

П’ятниця пече паски – господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота ( дівчинка)

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Ведуча. Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків.

Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).     

Мотря  Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано

Уляна  Наташа брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!

Мотря Горщики під лавкою поросли отавкою,

             Мисочки на полиці поросли печерицями.

Уляна  Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?

             Сім днів хати не мела, печі не топила!

Мотря Подивіться на неї, премудрую швачку,

             Віник на кілочку, а мисник – в куточку!

Уляна  Гарна я хазяйка, добра господарка!

            Як прийде Великдень, буде в мене гарно.

(Прибирає кімнату).

Господиня ( дівчинка). Ой, вже близько любе свято!

                                          Діточки, скоріш до хати!

                                          Бо вже недалечко

                                          Червоне Яєчко!

Господиня вносить паску. Звучить музика.

Господиня ( дівчинка) . За паску господиня хвилюється особливо. Вважалось, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. Паску, поки не посвятить священик, не їдять. Добра паска вродилась, значить, в нашій родині буде все гаразд.

                                         Вистава “На Великдень”

Зліва і справа від центру сцени оформити виставки пасок, писанок, крашанок, крапанок і дряпанок. Посередині великий бутафорськіій кошик з високою ручкою, прикрашеною штучними квітами. Кошик заповнюють "стравами", які зображують діти (на голівках у дітей обручі з цупкого паперу, на яких прикріплено намальовані страви), у такому порядку: посередині "паска", біля неї "писанка" і "крашанка". Потім півколом розміщуються святкові страви "сало", "ковбаса", "запечене порося", *сир", "сметана", "часник" і "хрін", а біля самого краю кошика - "квіти". (Діти у віночках із квітів). "Квіти" - сидять, "страви" - стоять на колінах, а паски -стоять. Так  буде здаватись, що кошик повний з горою. Діти сидять з закритими очима.
 

             До кошика підходить дівчинка і   говорить:

                                                      Дівчинка Всі страви зібрали,
В кошик поскладали.
На ніч в церкву ми підем,
З татом кошик понесем.
Всі страви посвятим,
Стіл буде багатим.

( Діти в "кошику" відкривають очі, похитують голівками, ніби від подиху вітерця ожили)   учні 5 кл.

Яйце:  

         Хтось тисне   щохвилини,

          Не чую рук вже й ніг,

          Затерпла  уся  спина

          Й болить вже правий бік.

Хрін:

Хто ниє біля мене

У цей святковий день?

Яйце:

Це я, яйце свячене,

Хтось душить наче пень.

Хрін:     (придивившись)

             То шинка, друже милий,

              Обабіч розляглась,

             (Хрін відсуває Шинку)

!

Яйце:   Тепер уже вільніше

             Тай біль вже не такий.

Хрін:   І вигляд веселіший.

Яйце:  Ти добрий, хоч гіркий.

Хрін:

       Сьогодні свято – Паски,

       Я незамінний тут

       Який смачний я з м’ясом.

 Ковбаса: (ображено)

          Хвалько ти, шалапут,

          Смачніше всіх на світі

         І найситніша – я.

         ( Танцює ковбаса.)

            Сало :   

        Сало сили додає,
       Тому й люблять всі мене.
        І рожеве й біле -
        Кожному я миле.
 

       Сметана:

             Я сметана жовто-біла .
             До смаку всім, дуже мила!
             Гарна  я з млинцями,
             Смачна з пирогами.
              Мене в борщик кладуть
              Я найкраща мабуть!                  

Паска:     Та що там говорити?             Важливіша я тут,

                 Без мене вас до церкви

                 Святити не підуть.

                 Я писана красуня –

                 Вся в рисках і квітках,

                 Красу митців несу я

                  Їх славлять у віках.

                  Мене кладуть у свято

                  На пишному столі,

                  Щоби моїм убранством

                  Втішалися малі.

.

Писанка:    Без мене наше свято 

                     Не буде тим, чим є,

                     Бо писанка багато

                     Нам радості дає.

        Хрін:   В цій писанці вкраїнська

                 Душевна глибина,

                 Жива блакить барвінка

                 Й хода весни красна.

       Свічка: (до всіх)

             Свята – це дні єднання

             З родиною родин,

             Це наше славне знам’я,

             Вкраїнці! Досить сварок,

             Єднаймось   назавжди .

Ведуча:   І ось прийшов довгожданий  Великдень... У  кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, як у нашому кошику, що понесли до церкви святити.

Ведуча:   На Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує. Деякі діти ходять до лікарень, приходять у гості до самотніх стареньких бабусь і дідусів, вітають їх зі святом словами "Христос воскрес!", святковими віршами і піснями, дарують їм червоні яєчка і смачні гостинці.

Дівчинка:

Котилася писаночка

З гори на долину,

Прикотилася прямісінько

До нас у гостину.

Танок або пісня

Писанка: Як уродилась, то була біла, тепер подивіться – рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки – жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звусь.

Діти: Писанка!

Ведуча:  Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце – це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.  Сьогодні писанка стала символом відродження весняного сонця, всього живого. Його почали розписувати магічними знаками. Як з'явилася писанка? 

КАЗКА про чарівне яйце (відеоролик)

 Ведучий І (дівчинка): Що ж ми знаємо про писанку?

Ведучий ІІ (хлопчик) :  Слово "писанка" походить від слова "писати", тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати.

Ведучий І (дівчинка) : Писанка - це мініатюрне народне малярство і  має назву писанкарство.

 Гарна, як писанка! З давніх-давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді мов писанка.

Ведучий ІІ ( хлопчик) : Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святістю, що вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людей від усього злого..

Ведучий І ( дівчинка) : Писали дівчата писанки кожна потайки, ворожила над білою шкарлупою, купала кожне яйце в трав’яних фарбниках, покривала символами сонця, воскресіння, любові, щастя, родючості. А найкращу дарувала нареченому, своєму судженому. Дівчата малювали писанки і пускали з гірки. Куди вона котилася, звідти буде суджений.

Ведучий ІІ ( хлопчик) : Нині відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри. У місті Коломия на Івано-Франківщині створено Музей «Писанка». Єдиний у світі! 

Ведучий І ( дівчинка) : До нас у гості завітали писаночки. Зараз вони про себе нам щось і розкажуть. (Виходять дівчата в костюмах писанок).

Усі крашанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук, стук, обережно, від жари аж млосно.( Вероніка)

Червона крашанка : Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу.

Червона писанка : В буряках мене купала, на червоне змалювала.

Зелена писанка: У траві мене варила, на зелено закрасила.

Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину.

                              У шкірці яблука мочила, це додало мені сили.

Біла писанка : Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась.

Червона писанка : А мене квітчають червоні хустинки.

Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки.

Жовта писанка:  Мене у жовті узори прибрала.

Червона крашанка: А мене в червоний пофарбували, коричневих цяток наклали.

Біла писанка: А я така гарна що й  не передати!

Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати:

Христос воскрес! – шепочуть квіти,

Лунає шелест їх по лузі.

Христос воскрес! – українські діти,

Радійте всі – ви наші друзі!

Жовта писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо!

(Виконують українську народну пісню "Писанка").

Ведучий І (дівчинка): Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений.

Ведучий ІІ ( хлопчик ) : Крашанки розфарбовували у різні кольори.

Червона – радість життя, надія, любов..

Жовта  - Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Чорний – символ землі, й родючості.

Коричнева- земні надра.

Біла- чистота.

Ведуча: Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.                                   

Українські вірування:                                                                     

• Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
• Щоб писанки довго зберігалися, їх треба готувати в Чистий четвер.
• 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.
• Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.
• Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
•  Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.
• Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – „щоб краще неслися”.
• Яйце, на якому зображена ПОЛЬОВА КВІТКА дарують молодій жінці, що готується стати матір'ю.
• Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

 Дівчинка: Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Хлопчик: Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

Дівчинка:  Велику радість приносять пофарбовані яєчка як дітям так і дорослим. Вони обмінюються ними, вихваляються, граються. А найбільша розвага з поміж інших – це биття яєць. А зараз ми пограємо у Великодні ігри крашанками.
                                    Чується: «Ку-ку-рі-ку!». Вбігає Півник.

Півник: Ку-ку-рі-ку!
Несу я вам новину.
Я по світу мандрував,
Ігри з писанками споглядав.
Ведучий: Розкажи нам, Півнику, розкажи!

І гра «Музична писанка»  Гравці стають у коло і під мелодію передають з рук у руки писанки.  Мелодія раптово припиняється, і той гравець, який не встиг передя писанку наступному, виходить з кола. Гра триває до тих пір, поки не залишається переможець. Він і бере собі писанку.

IІ гра «Навбитки». 2 хлопці беруть крашанки, які вони вважають міцними. Один хлопець тримає в руці крашанку так, щоб виглядав лише кінець (носок), в другий б'є по ньому своїм битком. Далі б'ють іншими кінцями. Той, у кого крашанка розіб'ється, віддає її тому, у кого лишилася ціла.
IIІ гра « У сліпця». Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.
ІV гра «В знахідку». Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

V гра   « Не розбий писанку»  (з батьками):   . діти і батьки  намагаються у ложці донести писанку  і не розбити її.

.
ВЕДУЧА. Святковий день тягнеться без роботи дуже довго, тому-то його й назвали Великдень. А ми з вами розповідали вірші, грались й потомились... То ж будемо  прощатися.

Всі:

Превеселий був цей день.

Ми співали вам пісень.

Про писанки розказали.

В решето все поскладали

Поставили на вербі.

Де взялися горобці?

Завалили решето додолу…

Час усім іти додому!

Укр. народний танок

 Ведуча: Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як сам український життєлюбний народ.

Хай щастить, вам добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на рік  і не на два ,

А на довгіє года.

 Щастя, здоров я, добробуту  вам  і вашим родинам .

До нових зустрічей. Зі Святом.

Усі діти :  Христос Воскрес!

Звучать великодні дзвони.