Типова історія української родини містить спогади про Першу та Другу світові війни, УПА, виселення українців до Сибіру, трагічні події Афганістану, долю "Небесної сотні" та воїнів, що захищають Україну на Сході.
І- варіант
Зазначте правильну відповідь( так чи ні )
1.Водорості не живуть у воді.
2.Водорості – виключно одноклітинні рослини.
3.Тіло водоростей поділене на органи.
4.Серед водоростей є багатоклітинні.
5.Хламідомонада – багатоклітинна водорість.
6.Хламідомонада живе в прісній воді.
Вкажіть правильну відповідь.
1.Агар-агар отримують із водорості:
а) фукус; б) хлорела; в) філофора; г) ламінарія;
2.До червоних водоростей відносять:
а) ламінарія; б) порфіра; в) саргасум; г) улотрикс;
3.Вкажіть колоніальну водорість:
а) спірогира; б) хлорела; в) вольвокс; г) хламідомонада;
4.Органела руху хламідомонади:
а) вакуоля; б) ядро; в) хлоропласт; г) джутик; д) піреноїд;
5.Органела, що здійснює фотосинтез:
а) ядро; б) оболонка; в) хлоропласт; г) вакуоля; д) піреноїд;
6.Органела, навколо якої відкладаються запасні поживні речовини:
а) вакуоля; б) ядро; в) хлоропласт; г) оболонка; д) піреноїд;
Установіть відповідність між поняттями і їх значеннями:
1 – пігменти а – органела, що здійснює передачу спадкової інформації;
2 – слань б – наука, що вивчає водорості;
3 – ядро в – тіло водорості, не розчленоване на органи;
4 –альгологія г – забарвлюючі речовини;
д – органели, що накопичують поживні речовини;
Дайте відповідь на питання:
1.Зазначте позитивне і негативне значення водоростей у природі.
2.Доведіть, що одноклітинна водорість – цілісний організм.
ІІ – варіант
Зазначте правильну відповідь( так чи ні )
1.Ламінарія – зелена водорість.
2.Хламідомонада і хлорела – зелені водорості.
3.Серед водоростей є рослини зеленого, бурого, червоного кольорів.
4.Водоростями живляться водні тварини.
5.Усі водорості людина вживає в їжу.
6.Водорості можуть жити і на суші.
Вкажіть правильну відповідь.
1.До одноклітинних водоростей належить:
а) улотрикс; б) ульва; в) спірогира; г) хлорела;
2.Не буває водоростей:
а) зелених; б) червоних; в) синіх; г) бурих;
3.Водорості є нижчими рослинами, тому що вони:
а) є тільки багатоклітинними організмами; б) не мають органів і тканин;
в) є різних кольорів; г) мають статеві органи;
4.Скоротлива вакуоля виконує функцію:
а) виведення зайвої води з клітини; б) накопичення поживних речовин;
в) здійснює фотосинтез; г) сприйняття світла;
5.Багатоклітинною зеленою водорістю є:
А) хламідомонада; б) хлорела; в) спірогіра; г) ламінарія;
6. Вкажіть колоніальну водорість:
а) спірогира; б) хлорела; в) вольвокс; г) хламідомонада;
Установіть відповідність між поняттями і їх значеннями:
А) філофора 1 – викликає цвітіння води;
Б) хлорела 2 – з неї отримують агар-агар;
В) ламінарія 3 – споживають в їжу;
4 – скупчення водоростей утворюють «острови» в морі;
Дайте відповідь на питання:
1.Наведіть приклади використання водоростей людиною.
2.Назвіть найзагальніші ознаки діатомових водоростей.
ІІІ – варіант
Зазначте правильну відповідь( так чи ні )
1.Більшість водоростей живуть у воді.
2.Водорості – виключно багатоклітинні рослини.
3.Тіло водоростей не поділене на органи.
4.Серед водоростей є одноклітинні.
5.Хламідомонада – живе в морській воді.
6. .Водоростями живляться водні тварини.
Вкажіть правильну відповідь.
1.Хламідомада живе в :
а) прісних водах; б) солоних водах; в) вологому грунті; г) річках;
2.Водорості можуть живитися:
А) фототрофно; б) хемотрофно; в) гетеротрофно; г)автотрофно;
3.До бурих водоростей відноситься:
а) хлорела; б) ульва; в) ламінарія; г) порфіра;
4.Органела, навколо якої відкладаються запасні поживні речовини:
а) вакуоля; б) ядро; в) хлоропласт; г) оболонка; д) піреноїд;
5.Світлочутливе вічко виконує функцію:
а) виведення зайвої води з клітини; б) накопичення поживних речовин;
в) здійснює фотосинтез; г) сприйняття світла;
6.Найглибше у морях живуть водорості:
а) зелені; б) червоні; в) бурі; г) діатомові;
Установіть відповідність між поняттями і їх значеннями:
А – одноклітинні організми 1 –організми, що живляться готовими органічними речовинами;
Б – автотрофи 2 – організми, що живляться відмерлими рештками;
В – гетеротрофи 3 – організми, що складаються з однієї клітини;
4 – організми, які самі синтезують органічні речовини з неорганічних ;
Дайте відповідь на питання:
1.Яке значення бурих водоростей у природі.
2.Що таке «цвітіння» води.
ІV – варіант
Зазначте правильну відповідь( так чи ні )
1. Хламідомонада – живе в морській воді.
2. Серед водоростей є одноклітинні.
3. Водорості не живуть у воді.
4.Водорості – виключно одноклітинні рослини.
5.Водорості – гетеротрофні організми.
6.Водорості розмножуються насінням.
Вкажіть правильну відповідь.
1.Не буває водоростей:
а) синіх; б) бурих; в) зелених; г) червоних;
2.Водорості є нижчими рослинами, тому що вони:
а) є тільки багатоклітинними організмами; б) не мають органів і тканин;
в) є різних кольорів; г) мають статеві органи;
3.Агар-агар отримують із водорості:
а) фукус; б) ламінарія; в) філофора; г) хлорела;
4.До червоних водоростей відносять:
а) саргасум; б) порфіра; в) ламінарія; г) улотрикс;
Вкажіть колоніальну водорість:
а) вольвокс; б) хлорела; в) улотрикс; г) хламідомонада;
6. Органела, що здійснює фотосинтез:
а) ядро; б) оболонка; в) хлоропласт; г) вакуоля; д) піреноїд;
Установіть відповідність між поняттями і їх значеннями:
А) ламінарія 1 – викликає цвітіння води;
Б) філофора 2 – з неї отримують агар-агар;
В) хлорела 3 – споживають в їжу;
4 – скупчення водоростей утворюють «острови» в морі;
Дайте відповідь на питання:
1.Наведіть приклади одно- та багатоклітинних зелених водоростей.
2.Чому морські хвилі не пошкоджують бурі водорості.
V – варіант
Зазначте правильну відповідь( так чи ні )
1.Серед водоростей є багатоклітинні.
2.Хламідомонада – багатоклітинна водорість.
3.Хламідомонада живе в прісній воді.
4.Більшість водоростей живуть у воді.
5.Водорості – виключно багатоклітинні рослини.
6.Тіло водоростей поділене на органи.
Вкажіть правильну відповідь.
1. Вкажіть колоніальну водорість:
а) спірогира; б) вольвокс; в) улотрикс; г) хламідомонада;
2.Органела руху хламідомонади:
а) вакуоля; б) джгутик; в) хлоропласт; г) оболонка; д) піреноїд;
3.Органела, що здійснює фотосинтез:
а) ядро; б) оболонка; в)піреноїд; г) вакуоля; д) хлоропласт;
4.Хламідомада живе в :
а) прісних водах; б) солоних водах; в) вологому грунті; г) річках;
5.Водорості можуть живитися:
А) фототрофно; б) хемотрофно; в) гетеротрофно; г)автотрофно;
6.До бурих водоростей відноситься:
А)ламінарія; б) улотрикс; в) ульва; г) порфіра;
Установіть відповідність між поняттями і їх значеннями:
1 – пігменти а – органела, що здійснює передачу спадкової інформації;
2 – слань б – наука, що вивчає водорості;
3 – ядро в – тіло водорості, не розчленоване на органи;
4 –альгологія г – забарвлюючі речовини;
д – органели, що накопичують поживні речовини;
Дайте відповідь на питання:
1.Яке значення бурих водоростей у природі.
2.Назвіть найзагальніші ознаки діатомових водоростей.
Міністерство науки і освіти України
Відділ освіти при Пустомитівській райдержадміністрації
Чижиківська ЗОШ I-III ступенів
Сценарій виховного заходу у 7-му класі,
присвяченого пам’яті «Небесної сотні»
Таємниці бабусиної скриньки
( Історія української родини)
«Лист до МАТЕРІ»
Люба моя МАТИ. Дозволь так називати ТЕБЕ, адже ТИ- МАТІР усього світу. Я – невелике село на Україні. А ім’я мені дала, з ласки Божої ,пташина – Чижик. Тож насмілився до ТЕБЕ писати Чижиків.
Діти мої, чижиківчани, моляться до ТЕБЕ більше шести століть; і просять ТВОГО заступництва за гріхи наші перед сином ТВОЇМ, ГОСПОДОМ нашим ІСУСОМ ХРИСТОМ. І весь цей час ТИ вислуховувала наші молитви: витирала сльози матерям, полегшувала страждання пораненим та хворим, розраджувала удовиць, утішала і брала під свою опіку сиріт, підводила упавших, огортала любов’ю кожного, хто прибігав до ТЕБЕ; а також і тих, хто не прибігав.
ТИ, люба МАТИ, оберігала моїх синів на полях багатьох воєн у різні роки і віки. ТИ утішала дітей моїх, коли їх вивозили з рідного дому у далеку Німеччину, большевицький Сибір. ТИ знаєш імена кожного у Чижикові, хто постраждав від рук ворога. І на небесах вимолюєш у ГОСПОДА для них Царства Небесного.
ТИ захистила від куль моїх синів в Афганістані, повернула живими усіх з Майдану… І сьогодні я уповаю на ТВОЄ милосердя: захисти моїх синів на Сході в АТО. Навчи усіх пам’ятати про ТВОЄ заступництво.
Молитва до ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Двері милосердя відчини нам, Благословенна Богородице, щоб не загинути в гріху нам, на Тебе надії покладаючим, але порятуватися Тобою від бід, Ти ж бо – спасіння роду християнського. Радуйся, Єдина Пречиста мати Єдиного Творця, Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Будь моєю Заступницею в день страшного випробування, коли постану перед Престолом Нелицемірного Судді, щоб оминути мені муки пекельні молитвами Твоїми, Єдина Благословенна, Пресвята Богородице, спаси нас.
За столом, вкритим вишитою скатертиною, сидять двоє дітей. На столі старовинна скринька. Діти розглядають її та розмовляють.
1 дитина. Подивись, я знайшла стару бабусину скриньку. Вона так нею дорожила, наче там безцінний скарб. Давай подивимось, що там за скарби.
2 дитина. Тут збоку видно якусь записку. Може, спочатку прочитаємо її.
( Витягує акуратно аркуш паперу і читає…) Т. Фролова
Котяться, котяться дні
і лягають у скрині року.
Їх вже там назбиралось, нівроку,
і назад не повернеш, ні.
А ні миті, а ні години,
може, навіть, найкращої в світі…
Розкидає час свої сіті
і виловлює наші днини.
Час не владний ніхто зупинити,
і не хмар надаремно чоло,
але й час не може змінити
те, що в тебе чи в мене було.
Що було, те залишиться з нами,
до останку – добро чи зло,
як незаймана пісня мами,
незамулене джерело.
І на час ти не дуже сердься,
що не можна його зупинити.
Заховай у прискринку серця
кращі спогади, кращі миті…
1дитина. Що ж це за спогади? Цікаво подивитися…
(Відкриває скриньку, у якій старі листи та світлини.) Пісня «Через поле України ішла Божа Мати».
1
Скільки ж тут листів та фотографій! Це усе бабусині родичі? Але ж це і наша рідня. Давай розглянемо, що ж у них пише.
2дитина. Тут дуже стара фотографія, а на ній офіцер, ніби, австрійської армії. А що ззаду за напис? ( Читає напис на звороті.)
То це ж хто? Наш прапрапрадід.
1дитина. А вже ж. Тут ще щось написано.
Виходить школяр і читає.
Року Божого 1914, 12 Марця.
1дитина. То це виходить, що наш прапрапрадід ще у Першу світову війну воював.
2дитина. Дивись, тут ще є старі листи. Цікаво чиї вони. (Розгортає жовтий старий папір і читає.)
Коханий мій Павле! Щодня пишу Тобі по листу, хоч і відправити вдається рідко. Тому посилаю відразу по декілька. Будеш читати як книжку – книжку про тривожне чекання. Я молюся за Тебе цілими днями і ночами… Вишиваю образ Введенія Пречистої Марії у Храм і прошу у Неї за Твоє щасливе повернення. Люди повідають, що вам, Січовим Стрільцям, важко під Бережанами; що дуже багато погинуло, що від Маківки до Бережан ви не пустили москалів, але втратили половину війська. Я дуже вірю, що Матінка Божа прийме мої молитви і відверне від Тебе лихо. Чекаю, чекаю, чекаю…
Твоя Софія,
року Божого 1916,10 вересня.
1дитина. Але, якщо ми читаємо цей лист, то це означає, що прадід Павло вернувся з війни додому?
2дитина. Ти що, забула, як бабуня Софія розповідала, що дідусь всі її листи тримав у згортку на грудях. І, одного разу, у цьому згортку застрягла куля? Дідусь завжди жартував, що бабуся закрила його від смертельної кулі. Подивися, тут є прострілений згорток листів.
1дитина. Я згадала! Ще бабуся казала, що то не вона закрила дідуся, а її молитви до Пречистої.
Пісня «Коли вороги з-за кордону…»
Послухай, кохана дівчино
Цю пісню, що я розкажу.
Як в моїм зажуренім серці
Я тугу велику ношу.
Коли вороги з-за кордону
Об’являть всесвітню війну,
Ми сядем обоє на коней,-
Тебе не залишу одну.
Ти будеш підносить гранати,
Щоб легше нам ворога бить.
Ворожая куля як скосить,
Ти мусиш мене замінить.
А як після бою затихне,
Ти мусиш мене поховать.
Могилу мою уквітчаєш.
Мені буде легше лежать.
2дитина. А що тут далі? Знову старі листи… Так дивно складені…трикутником.(розгортає лист)
Стефцю, пишу тобі аж з Братіслави. Ми женем тих клятих фріців до їх Німеччини. Най не топчуть нашу землю, не гублять наших людей в таборах.. За мене не гризися, ношу на грудях твій образок Богородиці і він мене оберігає. А що чувати від Стаха? Коли ще вивезли його до Німеччини, а ні слуху, ні духу. Чи ще хоч живий? Тут люди добрі, нас зустрічають приязно, хто чим може – допомагає. І ми стараємось їм чимось віддячити, бодай ліками чи милом. Вже наступний лист напишу вам, любі діти і жінко, з самого Берліна. Хай вас Бог береже.
1945рік, 12 лютого. Григорій.
2дитина. То і прадід воював! Пам’ятаєш, дідусь розповідав, що прадід Григорій похоронений у Братиславі, що він не повернувся з війни.
Виходить другий школяр.
Вірш Тетяни Фролової
Йде по селі заплакана поштарка
Дух теплого борщу, картопля м’ята –
це ласощі дитинства по війні.
Чомусь давно нема листів від тата.
Чи він живий? Чи може й так, що ні?..
І думати про те не хочеш – мусиш,
бо це війна, загинув не один…
гірку сльозу у горлі часом душиш,
щоб маму захистити від сивин.
Вона і так вже висохла на тріску,
все журячись, клопочучись дітьми:
в що одягнути нас, що дати їсти,
від холоду нас горнучи крильми.
Жінки були потомлені й суворі,
а часом заливалися слізьми.
А ми, малі, і в радості, і в горі,
лишалися безжурними дітьми.
Ми бавились в війну, шпиталь і рани.
Зітхала мама: ну хіба ж то гра?
А ми були вже справжні партизани,
дорослішати нам прийшла пора.
Встає веселка, як небесна арка.
У кожного покликання своє.
Йде по селі заплакана поштарка
і мовчки горе людям роздає.
Розносить «похоронки»…Плач і лемент.
А хату обмине чиюсь – зітхнуть…
Це може так постука і до мене
і вручить моїй матері… Війну…
аби живий, - благала небеса.
Ми забувати стали вже про бомби
і вірили у добрі чудеса.
3дитина. Я пам’ятаю, як розповідали вдома про дідусевого дядька Стаха, як вивезли його до Німеччини, як він там одружився з німецькою дівчиною, як їм ні в Німеччині не дозволили залишитись, ні в Україну не пустили. Вони виїхали до Австралії і більше 30ти років дядькові Стаху не дозволяли повернутись додому. А потім лише раз дозволили, і то як туристу, на три дні. Дідусь розказував, що дядько Стах зійшов з трапу літака, став на коліна і цілував землю, а коли до Чижикова приїхав, набрав води з криниці, пив її з долонь, поливав себе, плакав і, уявляєш, до неї молився. Ото дивак!
( Пісня «Чуєш, брате мій»)
4дитина. А бабусина сестра Віра куди була вивезена? Може тут від неї є листи. Давай пошукаємо…(Витягує лист.)
Ганнусенько моя люба. Допіру за стільки часу можу послати тобі вісточку про себе. Вивезли нас у товарних вагонах аж до далекого Сибіру, бо сказали, що ми вороги народу. А за що, за те, що Петро за Україну з большевиками воював.
Тут відразу і холодно дуже було, і голодно, і страшно. Багато люду згинуло…А далі трохи призвичаїлись, з місцевими порозумілись. Наш Петро навчив їх свині тримати, різати їх, робити кишку і сальцесон,- ото їм смакувало!
Але за домом тужимо дуже. Шкода, що ще не можна повернутись. У молитвах до Пречистої щодня Чижиків згадуємо. І Ви за нас у Матері Божої просіть, щоб допомогла живими додому повернутись.
Україно, Україно,
Поглянь поза себе.
Сидить ворог в твоїй хаті
І сміється з тебе.
Хай сміється, хай сміється,-
Довго вже не буде.
Наша славна Україна
самостійна буде.
Ой, вороже, вороженьку,
не плекай надії.
А пакуй свої валізи
І їдь до Росії.
Колись наша Україна
стоптана ляхами.
Тепер наша Україна
зацвіте садами.
Тільки у 12 районах Львівської області від17.07.1944р. по 17.07.1945р. було заслано до Сибіру 2123 особи; вивезено на примусові роботи у Донбас 649 осіб, вбито 1817 осіб, арештовано 3479 осіб, спалено 2706 господарств, пограбовано 2650 господарств, знищено 40 церков.
До 26 жовтня 1947 року з України вивезли 76385 осіб, із них майже 19 тисяч чоловіків, понад 35 тисяч жінок віком старше 17 років та понад 22 тисячі неповнолітніх дітей.
3дитина. Я чула від бабусі, що цю пісню склали чижиківчани, коли їх вивозили до Сибіру. Стільки бід пережили люди, та не проклинали життя, а зберегли любов до рідної землі, до рідної мови, віру у Боже милосердя.
4дитина. І завжди вони просили заступництва і допомоги у Пречистої Божої Матері. А це якийсь не дуже старий лист. І марки на ньому невідомою мовою написані. Що тут є? (розкриває конверт) Афганістан…А більше нічого? І що б це мало означати?
3дитина. А я пам’ятаю, що дядько Богдан, коли служив у армії, то воював в Афганістані. І нічого про це не хотів розповідати. Лише згадував, що бачив пекло…
4дитина. Звісно. Їм забороняли писати додому. Значно пізніше, вже за часів незалежності України, стало відомо, що Радянський Союз тисячі українських солдат відправив воювати і помирати у чужу державу. Мама розказувала, що найстрашніші слова тоді були «похоронка» і «цинковий гріб». Та знову, дякуючи заступництву Пречистої Марії, усі хлопці Чижикова вернулися живими; хоч багатьом ця війна поламала життя і долі.
3дитина. Стільки страждань… І до сьогоднішнього дня чижиківчани не бачать миру. Давай подивимось, а що у бабусиній скриньці є про Майдан. Листів не може бути. Зате є вирізки із газет. Бабуся знала, що Микола і Богдан не скажуть правди, щоби її не тривожити, тому уважно слухала телевізор та збирала статті газет.
4дитина. Треба усе акуратно скласти. І ще… напишемо самі листи до наших майбутніх нащадків. Нехай історія Чижикова не переривається. Спочатку запишемо усіх, хто боронив свободу у Києві…
А. Вікарук
Цілодобово, без заміни
Йдуть українці пліч-о-пліч.
Крокують діти України
Не один день, не одну ніч.
Мов океан, бурлять майдани,
Немов дев’ятий грізний вал…
Ідуть студенти, ветерани
І гімн звучить, немов хорал.
Піднялись в боротьбі за волю,
Пішли у вир без вороття
За гідний поступ, кращу долю,
За європейський стиль життя.
Ні «Беркута» рука кривава,
Ані Москви тупий набрід
Не спинить їх. Героям слава!
Іще живий козацький рід.
5дитина. Не забудьмо написати про Небесну Сотню. Молитви наші захистили чижиківчан від куль снайперів. Але біль втрати побратимів їх не оминув. Тепер на небесах додалось ще сто ангелів, яких чижиківські патріоти знали поіменно.
Л. Максимлюк
А сотню вже зустріли небеса,-
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
Із кров’ю перемішана сльоза,
А батько сина ще не відпускав.
Й заплакав Бог, побачивши загін,
Спереду – сотник молодий, вродливий.
І юний хлопчик в касці глубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.
І рани їхні вже їм не болять,
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла.
Пісня «Небесна музика»
Місяцю ясний, золотий промінь,
Дай ти їм ласки, ніжності повінь.
Місяцю в ночі, стежко до раю,
Виплачу очі, сил вже не маю
Приспів:
Небесна музика луна-
Для вас вона.
Небесна музика луна –
Журби струна.
Небесна музика луна,
Співаю я.
Звучить душевна і сумна мелодія.
Болем озвися, світочку білий.
Не нажилися, не долюбили.
Як ви там, хлопці? Хто вам поможе?
Я помолюся – Господи Боже.
6дитина. Запишемо усе, щоб наші діти, онуки – усі, хто читатиме ці листи, знали, що кожний їх вільний день омитий кров’ю героїв. Щоб пам’ятали: Небесна Сотня стоїть на варті по праву руку від Бога. Вони не були воїнами. Вони були звичайними людьми. І в мить останню віддали нам найдорожче, що мали, - своє життя.
5дитина. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали. Плач, Україно: чисті сльози лікують рани… А рани є знову нові. Війна не закінчилась на Україні. І знову чижиківські мужчини на полі бою. Усе потрібно записати, щоб кожного згадати в молитвах.
С. Чабан
А на моїй землі іде війна,
Стріляють танки і ревуть гармати.
Сповита горем в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль,
Грудьми своїми землю прикривають.
Сумним набатом в селах і містах
Звучать слова: «Герої не вмирають!»
Вони живуть навіки у серцях
І в пам’яті народу України,
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм! Здолаємо катів,
Як маків цвіт розквітне Україна!
На тих місцях, де йдуть тепер бої,
В земнім поклоні схилиться калина.
Пісня «Ти запізнивсь»
Ти запізнивсь. Уже зів’яли квіти,
Холодні роси випили печаль.
Її журбу розніс осінній вітер,
Чекання не лікується, на жаль.
П – пів: А мати все чекала, виглядала,
Годинами стояла край воріт,
Розлога липа жінці співчувала,
У затінку шукала сина слід.
Вже день хиливсь за обрій надвечір’я,
У сутінки вдивлялося вікно,
Лиш тінь чиясь ходила по подвір’ю
Як материнське зранене крило.
Ти не прийшов ні вчора, ні сьогодні.
І завтра ти не прийдеш, та дарма.
Серце тиснуло, падало в безодню,
А біль минув і вже його нема.
Заснули очі в вічному спочинку.
А на устах – блаженство і печаль.
Ти запізнивсь. Я так чекала, синку.
Зів’яли квіти,- матері їм жаль.
6дитина. Щодня дякуймо Матері Божій, що просить у свого Сина за наших воїнів, що вони повертаються живими і здоровими додому. Нехай наша молитва лине із самого серця…
5дитина. І пам’ятаймо, небо чує голос серця! Молімося усім серцем своїм…І живімо з постійною думкою: «Слава Україні! Героям слав!»
За мертвих і живих.
За тих, що дивляться
На нас із неба.
2. Помолимось!
За тих, що віддали
Життя своє за мене
І за тебе.
3. За тих помолимось,
Хто кровію скропив
Землі Європи…
І усю Росію.
4. За тих, хто Україну
Так любив,
Немов свою в житті
Найвищу мрію!
5. Помолимось!
За тих, хто замерзав
В страшних снігах
Москальського Сибіру.
6
Помолимось!
За тих, хто не продав
За тридцять срібних
Україну й віру!
7
Помолимось!
Усі за матерів,
Що виплакали очі
У чеканні.
8
За тих помолимось,
Хто в вирій відлетів,
Так не діждавшись
Першого кохання.
9
Помолимось!
За кожного із тих,
Хто й нині у АТО
Щодня воює!
10
Прислухайтесь!
Ми молимось за вас!
І вірим: Бог
Молитву нашу чує!