Андріївські вечорниці
Добрий вечір, добрим людям
Радо вас вітаємо.
Українські вечорниці
Ми розпочинаємо!
Шановні гості!
Ми всіх Вас раді привітати
У нас, на наших вечорницях
На нашім святі, в нашій хаті!
Вероніка: Матусенько, де ви там!
Нікого немає. Мабуть побігла свою тітку Ірину кликати на вечорниці. Доброго вечора, люди добрі. Ой, як багато вас тут зібралось! Ви напевно всі хочете побувати на наших вечорницях.
Господиня: О, а хто це тут без мене хазяйнує? Це ти Вероніко? Що це ти тут розповідаєш, балакаєш без зупину.
Вероніка: Матусенько, та, це я розповідаю всім про наші вечорниці. Ой, так хочеться все швидше їх розпочати і вареників наших покуштувати!
Господиня: А в кого це ви, хочете проводити вечорниці?
Вероніка: Як в кого? Так, у нас же, матусенько. Ми ж з вами домовились.
Господиня: Ніхто зі мною не домовлявся і нічого я не знаю.
Вероніка: Матусенько, та що ви таке говорите. Он подивіться скільки людей зібралося у нас. Що ми їм скажемо. Раз так, то я піду!
Господиня: Ой, постривай! Та я ж пожартувала, коли так то я дозволяю.
Вероніка: Я біжу покличу Аню і хлопців.
Господиня: Ось так завжди. Така вже хитра в мене Вероніка, вміє завжди викрутитись. Точнісінько, як я була колись.
(Чути стукіт у двері)
Жінки: Добрий вечір, господине! Ми дізнались, що у вас будуть вечорниці і зайшли подивитись. Чи дозволите нам?
Господиня: Ой, жіночки, налякали ви мене! Заходьте та сідайте на лаву.
Ой ти так гарно прибрала в хаті. Йой, навіть не здається мені, що я на вечорницях. Хоч і виросла в селі, а на вечорницях ще не була!
Галинко, та чи ще довго ждати, чи самі почнемо.
Господиня: Давайте почнемо вечорниці. Десь пішла моя Веронічка тай забарилася. Ох і вредна ж вона, але нічого. Ми її сьогодні провчимо. Почнемо вечорниці без неї, от і буде вона зла.
Колись, коли ми збирались на вечорницях, то любили співати таку пісню.
( співають пісню)
Ой, жіночки, щось ми засумували, минуле згадали. Подивіться на нас, чи не гарні ми газдиньки? Щоб не казали, а таки добре бути жінкою. Прийшла з роботи додому, швиденько перевдягнулася – і тут: прибрала, випрала, попрасувала, миски помила, їсти наварила, знову миски помила… і роби до вечора що хочеш.
Нам, смішно! А от зараз молодь прийде, що ми їм скажемо.
Скажемо, що прийшли молодість згадати.
Ти добре кажеш. Вечорниці будуть. А вони нехай думають, що робити.
(Заходять дівчата)
Вечір на Андрія, місяць зорі сіє,
Будем ворожити – кого полюбити,
Будем ворожити – кого полюбити!
Будем ворожити, як колись у свято,
Ну а потім хлопців будем зустрічати,
Ну а потім хлопців будем зустрічати!
Будем зустрічати, медом частувати,
І всі стануть хлопці дівчат шанувати,
І всі стануть хлопці дівчат шанувати!
Аня: Добрий вечір у вашій хаті! Чи можна зайти?
Господиня: Добрий вечір! Заходьте.
Аня: Я так розумію, вечорниць сьогодні не буде.
Вероніка: Ага! Ах!
Дівчатонька! Ви на нас старих не зважайте, ми вареничків наваримо, пампушків напечемо та й підемо.
І ворожити вас навчимо.
Вероніка: Ну добре.
Ой , дівчата, а яке ворожіння я знаю. Потрібні такі речі: намисто, хустка. Чарка, квітка, мотузка і три миски. Котрій будемо ворожити, та відвернеться, а ми тим часом під миски покладемо якусь річ. Дівчина повертається і піднімає миску. Якщо там намисто – буде ще дівувати, якщо квітка – чоловік буде добрий, чарка – попадеться чоловік пияк, мотузка – битиме, хустка – скоро вийде заміж. Підходіть до столу, будемо ворожити.
Дівчата, а знаєте, як колись на чобіт ворожили? Кидаємо правий чобіт через ліве плече, ставши спиною до хати. А тоді дивимося, у який бік чобіт носком показує, звідти і судженого чекати. Спробуємо?
(стукіт у двері)
Хлопець: Добрий вечір, господине!
Господиня: Добрий вечір!
Вероніка: Чи не приспізнилися ви? Ми вже хотіли з сусіднього села хлопців запросити!
Хлопець: Оце так!
Із якого сусіднього села?
На Андрія лише свої збиралися, односельці!
Аня: Та ми пожартували!
Господиня: Як добре, хлопці, що ви прийшли. Дівчата аж повеселішали.
Хлопець: А дівчата вже ворожили?
Так. Давайте далі ворожити. Я знаю ще один спосіб ворожіння — на тинові. Підходиш до тину з зав’язаними очима і тричі промовляєш: дівчата: «вдівець», «молодець», хлопці: «вдовиця», «молодиця» перебираючи прутики. На останньому, за який взялася рукою, дивись — який тобі прутик попався — стрункий, кривий, чи може, сучкуватий (підходять до тину, перебираючи по черзі прутики).
Я знаю таке ворожіння. Підходьте до столу. По черзі відірвіть два барвінкові листочки. В думці їм дають імена – своє і судженого чи судженої, та кидайте на воду. Якщо листочки зійдуться, то бути вам у парі, якщо розійдуться то ні.
Вероніка: А давайте пісню заспіваємо.
Аня: Може і затанцюємо.
Хлопець: Та щось нам не дуже хочеться.
Дівчата: Попід мостом, риби з хвостом, плавають лебеді.
Чого, хлопці, сидите, як тії ведмеді.
Попід мостом, риби з хвостом, плавають індики
Чого хлопці сидите, ніби без’язикі.
Хлопець: Це нічого, дівчатонькі, що ми без’язикі,
Вас запросимо до танцю – заграють музики!
( танець з віником)
Дівчата, саме час пригостити хлопців варениками. Подивимось, кого з вас найбільше дівчата люблять.
Аня: А що не дуже сподобалися вам наші вареники, то спробуйте самі зліпити.
Хлопець: І зліпимо, правда хлопці.
Вероніка: Найкращий вареник.
Дівчата, досить жартувати, тепер пригостіть хлопців, наших гостей смачними пампушками.
Хлопці, дівчата, заколядуймо. Сьогодні вже й колядувати годиться.
1 хлопець:
Дякуємо господині за теплу хату.
2 хлопець:
А молодим дівчатам за стіл багатий!
3 хлопець:
Нехай на свята у вашій хаті буде гостей багато!!!
Ось і поволі затихли
Наші вечорниці.
Не забудьте ви дорогу
У нашу світлицю.
Хай любов і щире слово
Душу вам зігріє
Пам’ятайте вечорниці
У ніч на Андрія!
Ми щиро дякуєм вам всім,
Що завітали ви до нашої світлиці.
В цей щирий, теплий і гостинний дім.
Відвідали саджавські вечорниці.
Це все перлини рідної землі,
Світити б їм, не гаснути ніколи
Вам на прощання зичимо усім
Здоров’я, щастя, радості, любові.
Добра і злагоди, усе, щоб вам збулось,
І, щоб земля цвіла, теплом зігріта.
Щоб працювалось вам, співалось і жилось
Усім вам многая і благая літа!