Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

Про матеріал

Вивчення і збереження традицій українського народу- важлива складова національно-патріотичного виховання. Учні знайомляться з віруваннями своїх предків, святами, які вони відзначали і святими, яких вони шанували. В Україні свято Андрія Первозванного вважається одним з найбільших передноворічних свят. Наші предки з часів Київської Русі напередодні свята збиралися на вечорниці щоб відпочити, поспілкуватись та поворожити на майбутнє. Важливим елементом свята стала участь самодіяльного фолькльорного колективу "Калинка" місцевого будинку культури.

Перегляд файлу

Сценарій свята

«Андріївські вечорниці»

Підготувала педагог-організатор

Сімченко Інна Василівна

Зал прикрашено в стилі української хати, де є піч, біля печі дрова, коцюба, рогачі. На столі свічка, глиняний посуд, глечик з вишневими гілочками, вінок.

(Свято починається музичною композицією Н.Матвієнко «Квітка-душа» (мінус) та відеороликом про зимову природу України)

- Одвічне, як світ, і завжди хвилююче питання: із чого починається Батьківщина? З маминої пісні? З батьківської хати? З хліба і пісні. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. Слов’яни мали багато свят, які вони розділили за трьома видами світла.

Свята взимку означали народження світла. В народі кажуть: «Зима прийшла – і празників привела».

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, вкрита сніжним покривалом а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.

Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добра господиня та весела молодь…

(звучить мінус В.Сердючка «Не купиш любов»)

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли ми ще дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать…Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой –Ой – йой! Куди все поділося?

( стук у двері, до зали заходить колектив «Калинка»)

Господиня :Доброго вечора, кумоньки-сусідоньки. Заходьте до господи, сідайте. Ой, згадайте нашу молодість. Ось бачите, вже зовсім вечір, а на вечорниці ніхто не прийшов ще. Я вже хвилююся. А пам'ятаєте, як ми збиралися, співали, а вареники які смачні варили, а калиту!!!

(виступ колективу «Калинка»)

(Чути сміх… господиня схоплюється. Заходять дівчата)

1 дівчина .Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що в цій хаті будуть вечорниці.

2 дівчина. Аби щастя було в хаті,

Щоб усі були багаті,

Аби було любо, мило,

Аби всі були щасливі.

3 дівчина. Будем з вами добрі, щирі,

То і будем жити в мирі.

Тоді всім нам допоможе

Матір світу – Мати Божа.

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких,

Та й запросимо до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

(Звучить пісня «Вечорниці»)

Господиня. Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії.

(Дівчата прядуть, вишивають і говорять між собою)

Дівчина.

Улянко, що ти вишиваєш?

Дівчина.

Серветку. Подивись, які красиві голуби.

Дівчина.

А я рушник вишиваю собі на весілля.

Дівчина.

А я для свого нареченого сорочку вишиваю.

Господиня: Дівчатка, а чи знаєте ви, що означають кольори, якими ви шиєте свої візерунки?

Дівчата:

Білий- Всім відомо, що цей колір означає невинність, непорочність, чистоту. Наші предки вважали, що вишиванки з декоративним білим кольором могли носити тільки молоді, незаміжні дівчата. Тому як біла вишивка вважалася символом невинності, а також берегла дівчат від нещастя та дурного погляду.
Червоний- Найбільш поширений колір вишивки, наші предки говорили: "ця фарба наповнює позитивну життєву енергію". Червоний - символізує любов до людини, до життя, енергії сонця, радості. Тому дитячі та жіночі вишивки частіше всього прикрашають саме червоними нитками по білій або червоній тканині!
Чорний - оскільки земля - головна годувальниця наших предків, вони чорний колір вишивки асоціювали саме з землею та її плодовитістю. Але не в усіх регіонах країни так вважають. Наприклад, в Поліссі, чорний є символом скорботи та смерті, а в Подолі та в Борщівській вишивці, навпаки. Чорна вишивка на одязі обіцяє власнику багатство та добробут.
Синій - поширений колір на українських вишиванках, тому як наші предки вважали його потужним оберегом. Символ неба і води, (визволення від недуг та душевного спокою). Вишивка синіми нитками найчастіше присутня на чоловічих вишиванках, а також на дитячих, адже саме чоловіки (які часто потрапляли в небезпечні ситуації) і діти наші пращури намагалися захищати від хвороб і небезпек.
Зелений- жіночий колір на українських вишиванках, він асоціюється з молодістю, красотою, безтурботністю і весною. Раніше вважали, що присутність зеленого кольору у вишивці спасає від природних стихій.
Золотий або жовтий- цей колір є символом меду і пшениці, благополуччя, достатку, багатства, і радості. Вишиванки з золотим і жовтим орнаментом допоможуть принести у ваше життя матеріальний достаток.

Дівчина.

Дівчата, годі вам сумувати. Давайте краще погадаємо. Я й гілки з вишні принесла.

Господиня.

Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.

А зів’яне – то погано…Але в нас буде все гарно.

Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

(Махають гілочками навколо себе)

Господиня.

В воду гілочки мочайте,

До Різдва тепер чекайте!

(Ставлять у глечик з водою гілочки)

Господиня.

Дівчатонька, а відгадайте-но загадку:

З квітів його виплітають,

Ним голівки прикрашають,

Щоб дівчиноньку зберіг

Український оберіг.

Всі разом: Вінок!

Дівчина.

Сплели ми із квітів і сонечка вінок.

Мої любі подруженьки, станьмо у танок.

Нехай завжди лунає дівчат веселий сміх,

А наш вінок чарівний єднає в коло всіх!

Господиня.

Дівчатка, віночок прикрашають завжди стрічками.

Дівчина.

Я прикрашу віночок білою стрічкою – це символ чистоти і вірності.

Дівчина.

А я прикрашу віночок зеленою стрічкою – це символ оновлення та нового життя.

Дівчина.

А я причеплю синю стрічку – це символ мудрості.

Дівчина.

Голуба стрічка – символ мирного неба. Нехай саме таким беде небо над нашою Україною!

Дівчина.

Зачеплю я золоту стрічку – символ багатства та благополуччя, щоб наша Україна процвітала.

Дівчина.

А я прикрашу наш віночок червоною стрічкою, символом прекрасного почуття, символом кохання, без якого немає життя на Землі.

(Дівчата виконують танець з віночком)

Господиня. Дівчата, а чи не час вам поворожити на судженого? Я багато ворожінь знаю, та й подруги мої підкажуть. (показує на учасників колективу «Калинка»)

Чи знаєте, як на чоботях ворожили? От зараз чобіток за чобітком, чобіток за чобітком та й дізнаємось котра з вас заміж першою вийде. (ворожать переставляючи до порога чобітки)

Дівчина: А я ще знаю одне ворожіння, ходіть дівчата.

Чобіточку мій новенький,Теплий, теплий і гарненький.

Вкажи носиком дорогу, хто посланий мені Богом.

Дівчина:

Лети, лети не розбийся,

Між вулицями розберися.

Минувши вулицю Івана,

Вкажи на вулицю Степана.

Дівчина:

І я свій кину аж під хмару. Хай вкаже пару.

Господиня: Ану, дівчата, ходіть подивіться куди вказують чобітки, туди і заміж підете…..

Дівчина: Мій на Богодухів;
Дівчина: А мій на Харків;
Дівчина: А мій десь на Київ, прямісінько на Печерські пагорби. Чи заміж, чи може в президенти…..

Господиня.

Час нам калиту випікати. Замісимо тісто швиденько. Ти, Катрусю, тісто міси. А ти, Юленько, колосочками, зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. А ти , Марійко, в печі дрова розкладай навхрест, бо навкісний хрест у нашого народу є символом сонця і вогню.

Дівчина.

Гори, вогонь, ясно.

Спечи нам калиту красно!

Щоб ми її кусали

І горя не знали!

(Господиня бере калиту і підносить до печі, а дівчина бере горнятко і окроплює господині дорогу)

Дівчина.

Водице-студенице, окропи калиті дорогу від печі до порогу,

А від порогу до стелі, щоб ми були гарні та веселі.

Господиня.

А поки калита печеться, ви б, дівчата, заспівали чи затанцювали.

(Пісня у виконанні ансамблю «Калинка»)

Господиня.

(Заглядає в піч)

От і калита вже спеклася.

Прикрашайте, дівчата, калиту, прикрашайте!

Побажання промовляйте.

Дівчина.

У небо наша калита, у небо,

Ати, сонечко, підіймись

Та на нас подивись.

Ми калиту чіпляємо,

Свою долю-радість закликаємо.

(Чіпляють калиту до сволока на стрічку)

Дівчата. Ой, хлопці ідуть!

(Чути сміх, галас. Заходять хлопці під фонограму «Польки»)

Хлопець

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці.

Всі хлопці.

Сонце заходить, а калита сходить!

Дівчина.

Що ж, заходьте, любі хлопці,

Просим до світлиці.

Може з вами веселіші

Будуть вечорниці.

Хлопець

Авжеж, будуть веселіші,

Бо ми на язик гостріші!

А ви, мов ті миші,

Сидите у тиші!

Хлопець

Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків. Оксано, вибирай серед нас собі нареченого.

Хлопець

Оксано, може мене вибереш? Мене звати Степан,хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, і гусінь, а що вже комарів – світу білого не видно!

Оксана

Не хочу тебе, парубче. Ти багатий, а я хочу роботящого.

Хлопець

Оксано! Чим я тобі не жених? Може й не зовсім гарний. Та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Оксана

Не хочу я такого. Хочу роботящого, розумного і гарного!

Хлопець

Оксано, то може за мене підеш заміж. Мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватись…то я готов і зараз.

Оксана

Ні, не хочу тебе!

Хлопець

Оксано, то може вийдеш за мене? Я красивий, розумний і багатий. Заберу тебе на Ямайку. (Співає пісню про Ямайку)

Оксана

А за тебе вийду заміж з радістю. Поїхали на Ямайку!

( Пісня «Із сиром пироги»)

Ой, дівчата, а давайте про хлопців щось смішне скажемо.

Хлопець

Давайте, давайте , ми теж не ликом шиті.

Хлопець

На селі в нас густо хати, вітер не повіє.

Сама мати ложки миє, а дочка не вміє.

Дівчина.

Ішов Гриць з вечорниць темненької ночки.

Сидить гуска над водою, вирячила очки.

Він до неї : - Гиля,гиля!

Вона й полетіла!

Господиня

Ну й розвеселили ви мене! Ми ж про калиту забули.

Хлопець

О, нарешті, калита,

Наче сонце, золота!

Хто вкусить калиту хоч раз,

Той буде першим серед нас!

Всі: Хто буде писарем?

Хлопець

Нумо, хлопці і дівчата

Хто з нас буде починати?

Хлопець

Ой, громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогач)

Їду, їду я до річки,

Ой дайте вкусити калити хоч трішки!

(Стрибає, не вкусив. Писар маже сажею)

Хлопець

Калито смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи, як тебе дістати?

Як таємницю розгадати? (Підстрибує, кусає, всі регочуть)

Смачна калита, вкусив.

Аж душа засіяла!

Дівчина.

Ще ні разу не стрибала

Калити не куштувала. (Стрибає, не вкусила)

Хлопець

Що ж, повеселились й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

Дівчина.

Милі гості, просим сісти,

Варенички будем їсти.

Варенички непогані,

Варенички у сметані.

Дівчина.

Вас чекають у макітрі

Варенички дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

Дівчина.

Їжте, їжте, просим щиро,

Варенички наші з сиром!

(Виконують пісню «Варенички»)

(учні пригощають гостей варениками та пиріжками з сиром)

Хлопець

Щось так швидко вечоріє,

У світлиці вже темніє.

Треба свічку запалити,

В гості нічку запросити.

Хлопець

Вже б годилося йти спати,

Бо на свято Андрія

Треба всім до церкви зраненька встати

У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті.

Щоб у всіх збулась надія й заповітніша мрія.

А для того має бути у кожного сильна віра.

Всі встають.

Господиня

Шановні гості! Ми приготували для вас обереги, щоб вони вам дарували мир і злагоду, оберігали від усього лихого. (Діти дарують подарунки гостям та колективу «Калинка»)

(звучить пісня Оксани з мюзиклу «Вечори на хуторі біля Деканьки» українською мовою)

Хлопець

Ми гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились

І, здається, все пройшло.

Хлопець

Ні! Так просто не проходить,

В серці струночка бринить.

Про Андрія вечір-спогад

В нашім серці буде жить!

Хлопець

Дякуємо господині за теплу хату!

Хлопець

Молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий!

Всі разом: Бажаємо миру і добра!

Пісня «Вечорниці»

Ой, приходь же, Мусію, та на вечорниці,

Я мукички насію, спечу паляниці,

З склянки меду наллю тобі прямо в ротик.

Поспішай же, Мусію, не барися, котик.

Приспів:

Вечорниці, вечорниці - чари вечорові.

Хто не був на вечорницях, не знає любові.

Ой, приходь же, Миколо, та й на вечорниці.

Я насію з полови ярої пшениці,

Спечу тобі книша та й на Миколая,

Бо у мене душа в'яне, завмирає.

Приспів.

Ой, приходь же, Іване, та приводь Степана,

Ще Дем'яна, Теофана і раба, і пана.

Як заграють музики, підем танцювати.

Вечорниці навіки, щоб запам'ятати.

Приспів. (3)

Пісня «Варенички»

Вареники, ліпеники ніби річка хитра,

Посміхається лукаво на столі макітра,

А вареничків чимало з вишнями і сиром-

Їжте мамо, їжте тату набирайтесь сили.

Приспів:

Ой варенички кручені, страва незвичайна,

Для обіду, для вечері і для чарування.

Вареники, варенички, тай ще варениці,

Як побачать усміхнуться вірно у світлиці,

Чом ти милий — чорнобривий заглядаєш в очі?

Сама бачу вареничків, вареничків хочеш.

Приспів.

Мовить милий із порогу запал у коханні -

Дай вареничків голубко у густій сметані,

Не по три , не по чотири йому подавала,

Вареничками у світлиці його чарувала.

Приспів.

У кінці:

Ой варенички кручені страва незвичайна,

Для обіду для вечері і для чарування.

Пісня «Із сиром пироги»

Ішов козак по стежці помежи терени

І здибав дівчиноньку,що несла пироги.