СЦЕНАРІЙ СВЯТА "БАБУСИНІ ВАРЕНИКИ"

0. ПІСНЯ «ЗЕЛЕНЕЄ ЖИТО»
1. Зеленеє жито зелене, хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть, хорошії гості в хату йдуть./2р.

2. Зеленеє жито, зелене, хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом, хорошії гості за столом./2р.

3. Зеленеє жито зелене, хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі, хорошії гості до душі./2р.

4. Зеленеє жито зелене, хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, тут зібрався рід наш увесь./2р.

 

   Добрий день вам, люди добрі,

Що сидять у нас в господі.

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати!

УЧИТЕЛЬ Сьогодні у нас особливе свято. Ми назвали його «БАБУСИНІ ВАРЕНИКИ».

Бабуся — це найближча для кожного з нас людина‚ це мати нашої матері чи батька. Вона заслуговує на подвійну шану та низький уклін за недоспані ночі‚ натруджені руки‚ смуток у  очах. Вслухаймося в ці слова: бабуся‚ бабусенька, бабуня‚ бабулечка, бабця‚ бабусечка. Які вони ніжні‚ красиві, лагідні, пестливі.

Вже срібні роки заплітаються їй в коси‚

Вже діти дорослі, онуки ростуть,

А серце таке молоде ще і досі‚

І руки спочину ніяк не знайдуть.

Бабусю, дай ручки твої поцілую, 
За шийку тебе обійму, 
І щічки погладжу... 
Ти знаєш, бабусю, 
Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, 
Хоч я неслухняна, 
Частенько і шкоду роблю. 
Та ти все пробачиш, 
Мене поцілуєш, 
Бо я тебе дуже люблю! 

1. Пісня «Бабусенька»
2. Ніхто про це не знає, як я її люблю,

Бабусю дорогеньку, голубоньку мою.

Всі кажуть, що ми схожі-бабусенька і я.

Напевно, це не дивно - бо ми одна сім’я.

П-ів

Моя бабусенька, моя голубонька./2 рази

3. Бабуся пожаліє, коли сумую я.

Найкраща в цілім світі бабусенька моя.

Всі кажуть, що ми схожі-бабусенька і я.

Напевно, це не дивно - бо ми одна сім’я.

Уч.1    Моя бабуся люба‚ гарна й мила‚

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас‚ дітей.

Уч.  Дай‚ бабусю‚ поцілую сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію снігом вибілені коси.

Уч.  Скільки в бабусеньки з нами турбот!

Варить бабуся нам добрий компот.

Уч.  Скільки в турботах її різних умінь.

Рідна бабусенько, сядь відпочинь,

Уч.  Ми тобі пісню зараз почнем‚

                 Дружно з бабусею всі ми живем.

 

2. Знов моя бабуся пісню заспіває.
І, відклавши справи, сяде край вікна.
Я дрібненькі зморшки на щоках торкаю,
Але ти для мене завжди молода.

Приспів:
Заспівай мені, бабусю,
Тиху колискову.
Я з тобою повернуся
У дитинство знову. 
І нехай душі торкнеться
Пісня солов'їна.
Заспівай мені, бабусю,
Рідна і єдина!

Кожен день дитинства зв'язаний з тобою.
Ти мене навчила мудрості життя.
В першому коханні, в радості і в горі
Вірна, нерозлучна подруга моя.

Приспів

Пам'ятаєш, бабцю, в сніжні хуртовини
Завжди засинала на твоїх руках.
І звучала пісня ніжна, солов'їна.
Усмішка сіяла на твоїх устах.

Така моя бабуся – 
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!

Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!

Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.

І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.

Як смеркне – тіні дивні
Сплітають на стіні:
Казки такі чарівні
Розказують мені.

Бабуся моя дорогенька,
Матуся моєї матусі,
Присядь біля мене близенько,
я ніжно то-так пригорнуся,
Накину тобі я на плечі
хустиночку теплу, мякеньку..
Як добре з тобою малечі....
БАБУСЯ, ЗАВЖДИ БУДЬ ЗДОРОВА !!!

Уч.  Дуже нездужає наша бабуся‚

Я за недужу бабусю боюся.

Каже бабуся: «Уже я стара...»

Каже бабуся: «Вмирати пора...»

Уч.  Що ти‚ бабусенько, ти  ж молоденька,

Тільки натруджена, трішки старенька.

Я викликаю «швидку допомогу»

1 виглядаю машину з-за рогу.

Уч.  Потім з рецептом біжу до аптеки.

Зараз‚ бабусенько, тут недалеко...

Дайте цілющих настоїв трави!

Випий‚ бабусю‚ сто років живи!

3. Пісня «Бабуся»

1. Бабуся моя чарівниця, вона все уміє у нас.

Пече пироги й паляниці і радісно всім у цей час.

А ще може вишить сорочку, рушник вишиває мені.

Бабусі моїй чарівниці співаю хороші пісні.

П-ів

Бабусі співаю, всміхаюся їй - бабусі, бабусі, найкращій моїй!

Бабусю, бабусю, голубко моя, як добре,бабусю, що в тебе єсть я!

2. Спасибі, бабусенько мила, за те що у мене ти є!

Що любиш мене і лелієш, зігрію я серце твоє.

П-ів

Бабця — невтомна трудівниця, скарбниця мудрості нашого народу‚ хранителька звичаїв та обрядів. А які смачні її вареники!!!!

Уч.  Вареник наче магія життя !
Як фази Місяця у зоряному морі,
Як духу і матерії злиття, 
Що долина з праматірних просторів !

Уч.  Хтось любить їсти мясо, хтось- гриби,
Хтось - голубці, хтось- зупу, хтось - крученики,
А я з дитинства щиро полюбив:
Вареники, вареники, вареники.
уч.  ...Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?
Є багато різних страв.
уч. Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці, 
А над ними в'ється дим,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?
уч.  Це - вареники в сметані, 
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?
уч.   Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять...
уч.  Полюбляють українці 
За столом поласувать.
Ще з капустою наварим,
Та з грибами - пахнуть як!
Поласуємо ми з вами, 
Поласуємо - ще й як! (сценка вареників)

1. Ми вареники пухкі, нас робили із муки.
2. Сиром наштовхали, маслом поливали.
3. Поки ви не з’їли нас-заспіваємо для вас!
   4. Пісня «Вареники»(ХЛОПЧИКИ)

1.  Я  хлопець – козаченько,  я  хлопець молодий

З’їдаю кожен ранок десяточок яєць.

Найбільше полюбляю вареники смачні.

Вони такі гарненькі всміхаються мені.

П-ів

Вареник раз,два,три, а мені все мало.

Раз, два, три,чотири  вареників стало./ 2 рази

2. Сьогодні вихідний я-не зайнятий нічим.

Піду я до дівчини-вареників  по’їм.

Дівчина молоденька, красуня- ой  яка!

Вареники підносить, годує козака!

П-ів

3. Цілую, обнімаю дівчину  молоду.

Сьогодні я від неї нікуди не піду.

Як гарно і чудово у дівчини мені.

Разом будем ліпити варенички смачні

Слова бабусь:

1. В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та
   начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській
   національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити».
   Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається
   найрізноманітніша начинка. 
   
   2. У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували  відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.
   
   3. У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були
   окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях,
   хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки. 

4. Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або
з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому
вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли.

1. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками. У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені  пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря.
2. Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником,
складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

3. Тісто для вареників готують з пшеничної муки, додають молоко або воду, яйця, цукор і сіль. Воду слід брати холодну, навіть крижану, тоді тісто довго не висихає і добре склеюється при виготовленні вареників. Смак тіста значно покращується з додаванням в нього розтопленого вершкового  масла.

- Діти, попробуймо і ми зліпити смачного вареника. З давніх-давен  українців у будь-якій справі супроводжувала пісня…і для вас співатимуть бабусі………

5.Пісня бабусь (ПОБАЖАННЯ)

1. НЕ БІЙСЯ ТИ ОСІННІХ ДНІВ. КОЛИСЬ ТАК ВЧИЛА МАМА.

АЛЕ,  ЗДАЄТЬСЯ, ЩО МЕНІ ЖИТТЯ ОДНОГО МАЛО.

ЩО ВІДБУЛОСЯ НА ЯВУ - УСЕ ЩО В ЮНОСТІ БАЖАЛА.

П-ІВ

ЗДОРОВ’Я ДЛЯ БАТЬКІВ, ЛЮБОВІ ДЛЯ СИНІВ,

ОНУКАМ - ЧИСТЕ СИНЄ НЕБО, МЕЛОДІЮ СЕРЦЯМ,

ВСІМ ЩАСТЯ ОКЕАН І КРАПЕЛЬКУ ДЛЯ МЕНЕ І ДЛЯ ТЕБЕ./2Р

2. НЕ ОГЛЯДАЮСЯ НАЗАД, Я ВСІМ І ВСЕ ПРОСТИЛА.

МОЄ ЖИТТЯ,  ЯК БІЛИЙ САД - ЯКИЙ САМА ЗРОСТИЛА.

І НАВІТЬ ЩИРИМ ВОРОГАМ Я ЗАВЖДИ В ГОСПОДА ПРОСИЛА:

П-ІВ

ЗДОРОВ’Я ДЛЯ БАТЬКІВ, ЛЮБОВІ ДЛЯ СИНІВ,

ОНУКАМ - ЧИСТЕ СИНЄ НЕБО, МЕЛОДІЮ СЕРЦЯМ,

ВСІМ ЩАСТЯ ОКЕАН І КРАПЕЛЬКУ ДЛЯ МЕНЕ І ДЛЯ ТЕБЕ./2Р

УЧ. А моя бабуся готувала вареники з картоплею. Картопля – розповсюджена начинка для вареників, особливо в нашому краї. Картоплю бабуся відварювала, додавала смажену цибулю. Все гарно перемішувала.

Уч. У моєї бабусі смачними були вареники з квасолею. Квасолю вона відварювала, пропускала через м’ясорубку, додавала  смажену цибулю, сіль, перець. Все гарно перемішувала. Ох і смачні ці бабусині вареники!

уч. а я люблю вареники з сиром моєї бабусі. До сиру вона  додавала яйця і сіль (за смаком). Все гарно перемішувала. А ще до вареників з сиром додавала сметану .

Пісня 6. «Вареники у сметані»(ДІВЧАТКА)

Ой вареники у сметані, ой вареники запашні, духмяні./2 р

1. Вся родина за столом зібралася нині.

Частування не просте є у господині.

П-ів

Вареники духмяні, вареники в сметані.

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой вареники у сметані, ой вареники запашні, духмяні./2 р

2. Господиня від душі гостей частувала.

Варенички, ой смачні, сміло подавала

П-ів

Вареники духмяні, вареники в сметані.

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой вареники у сметані, ой вареники запашні, духмяні./2 р

3. Вся родина за столом зібралася нині.

Частування не просте є у господині.

П-ів

Вареники духмяні, вареники в сметані.

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой вареники у сметані, ой вареники запашні, духмяні./2 р

4. І дорослий, і малий в Україні знає

Без вареничків смачних свята не буває.

Ой вареники у сметані, ой вареники запашні, духмяні./2 р.

Милі гості, просим сісти,
Вареники будем їсти.
Вареники непогані,
Вареники у сметані.

В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині,
Вареники дуже ситні – 
Білолиці, круглолиці
Із добірної пшениці.

УЧ. Ой, вставали раненько, картоплю варили

До вечора вареників з нею наліпили

Наварили вареників для гостей хороших 

УЧ. Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.

УЧ. А вже ж в ті вареники картоплі напхали

Ще й перчиком притрусили, там його немало.

В череп’яну макітерку ми їх положили

Олійкою з цибулькою добре помастили.

УЧ. Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем

Може, кому буде мало – ми іще добавим.

7.Інсценізована пісня "А мій милий вареників хоче" 

А мій милий вареників хоче, 

А мій милий вареників хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, уха-ха, моя чорнобривая. 

Та й дров же нема, милий мій миленький, 

Та й дров же нема, голуб мій сизенький. 

Нарубай, милая, нарубай, милая, 

Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая. 

Та й сили ж нема, милий мій миленький, 

Та й сили ж нема, голуб мій сизенький.

Помирай, милая, помирай, милая. 

Помирай, уха-ха, моя чорнобривая. 

А з ким будеш доживать, милий мій миленький?

А з ким будеш доживать, голубе сизенький?

Не з тобой, милая/2

Не з тобой, а з кумой-мила, чорнобривая/2р.

Так ходімо ж додому, милий мій :миленький, 

Вареничків наварю, голуб мій сизенький.

Не балуй, милая, не балуй, милая, 

Не балуй,милая, уха-ха, моя чорнобривая.

Уч. Є вареники у хаті - 

В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

уч. Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Любі‚ добрі‚ ласкаві бабусі‚ низький вам уклін та щире «спасибі» за вашу невтомну працю‚ таку потрібну, але іноді непомічену та неоцінену. Ми вас любимо!

Живіть всі дружно і крилато,
Щоб рід людський наш не здрібнів.
Любов оберігайте свято,
Навчіться добрих, щирих слів.
І світ любіть, що наче казка,
Для нас відкрився у житті.
І сонечкова щира ласка
Хай зігріває вас в путі.

Людина живе лише один раз, і так хочеться залишити добрий слід на згадку про себе. Наші бабусі  також залишили  сьогодні свій слід - частинку свої вмінь.  І щоб не сталося в житті у кожного з вас, завжди пам’ятайте, що ви живете на планеті Земля і носите ім’я Людина. А людина починається з добра. І творити добро – значить бути щасливим». Я бажаю стати вам сьогодні щасливішими,  долучившись  до акції благочинності .  Продегустувавши  варениками - внесіть свій вклад у добру справу….

І знайте, діточки малі:
Усі прийшли в цей світ, щоб жити, —
Великі звірі і малі.
Людина в світ прийшла — любити,

Добро творити на землі!

 

Живіть, добро звершайте!

Та нагород за це не вимагайте!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

ПІСНЯ «ДАРУЙ ДОБРО»

1. Коли з’являється дитина, Господь запалює зорю.

І тихо, наче у раю, по схилу пісня лине.

І скільки тій зорі світить не зна ніхто на цілім світі.

Тож треба вірити й любити і кожен день добро творить.

П-ів

Даруй добро на цілий світ, даруй добро – віддай що маєш.

Даруй добро багато літ, нехай зоря палає.

2. Хто за минулим не жаліє, той віри в себе не згубив.

Той, хто хоч раз в житті любив, свою зорю тобі відкриє.

І скільки тій зорі світить не зна ніхто на цілім світі.

Тож треба вірити й любити і кожен день добро творить.

П-ів

Даруй добро на цілий світ, даруй добро – віддай що маєш.

Даруй добро багато літ, нехай зоря палає. (повтор)

Даруй добро!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   ПІДГОТУВАЛА

                                                                   ВЧИТЕЛЬ ПОЧ.КЛ.

                                                                   КОВАЛЕВСЬКА О.О.