Свято до дня рідної мови
Вчитель.
Сьогодні відзначається Міжнародний день рідної мови - свято, засноване ЮНЕСКО в 1999 році. Головна мета цього дня - підтримати самобутність та важливість кожної мови та її важливість для народу. Недарма кажуть, що після відмови від рідної мови нація вмирає, адже мова містить історію та культуру держави. Мовне питання досі є дуже актуальним в Україні та викликає безліч суперечок.
26 жовтня 1999 на Генеральної конференції ЮНЕСКО було оголошено про підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності. Для цього було засноване міжнародне свято, що відзначається 21 лютого. Датою свята обрали день протестів у Бангладеші 1952 р., коли влада жорстоко придушила акцію проти заборони бенгальської мови в країні. З 2000 року День рідної мови щорічно відзначають в Україні.
Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
РІДНА МОВА
Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова, Така багата й вічно молода.
Рідна мова, мов гірська вода,
Рідна мова вічно молода,
Рідна мова, в серці з ранніх літ Гордо лине мова у політ!
Вона, як ніжна пісня колискова,
Заходить в серце й думи з ранніх літ, Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине у політ!
Ю. Косинська
Пісня
Учениця.
КОЛИСКОВА ПІСНЯ, КОЛИСКОВА
то найперша материна мова.
Пахне вона м'ятою і цвітом,
чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами...
Скільки в ній ласкавості і шани,
скільки в ній тривожності людської,
і надій, і сивини гіркої...
Колискова пісня, колискова –
то солодка материна мова.
Микола Сингаївський
Вчитель. Психологи доводять, що діти, яким співали колискові, раніше починають говорити і їх словниковий запас набагато багатший.
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
– Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? –
Сонце усміхнулося здаля:
– Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам’ятай: Разом
Батьківщина – то найкращий край!
Боже, отче милостивий,
Ти нам дав цю мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну. Нашу власну.
Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй Волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно в хаті, в церкві, в школі.
Дай діждатись пошанівку
Рідного, святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова.
Здається, часу і не гаю,
а не встигаю, не встигаю!
Щодня себе перемагаю,
від суєти застерігаю,
і знов до стрічки добігаю,
і знов себе перемагаю,
і не встигати не встигаю,
і ні хвилиночки ж не гаю!
Кульбабка тиха при стежині жовтіється сама собі.
А у волошки очі сині, а в неба очі голубі.
Зелені клени стали колом побіля нашого двора,
а ген за тихим жовтим полем червоне сонце догора.
Євгенія Горева
Гра «Хто більше?» Слова СНІГУРОЧКА
ЖУРНАЛІСТИКА
( ВІНОЧОК ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ: діти виконують колядку, веснянку, купальську, обжинкову та пісню про святого Миколая)
Вікторина
Слід знати, що українська мова навіть на території України не скрізь однакова. Протягом історії вона формувалася і продовжує змінюватися. Це є однією з причин виникнення діалектів. Діалект – це різновид мови, яку люди використовують для спілкування на певній території.
Клеве́ц (молоток)
Банє́к (каструля)
Ро́ндель (сковорідка)
Риска́ль (лопата)
Склеп (магазин)
Ґра́лі (вила)
Ку́рок (вуличний кран з водою)
Бамбе́тель (дерев’яний диван)
( Це слова, якими послуговувалися на заході Тернопільської області. Ви можете дібрати діалекти свого регіону)
Вивчають діти рід, число.
Працює дружно клас.
Питає вчитель врешті-решт:
– Чи все просте для вас?
Тепер складніш завдання є.
– Яке число іменника, скажімо так, штани?
Враз руку тягне дівчинка.
Згадала щось вона:
– Та зверху, звісно, однина. А знизу множина!
З'їв пів каструлі борщу. Лежу, ледве дихаю. Зате тепер знаю, що означає переборщити…
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Дмитро Павличко
«Ви, співці славутні наші,
Ви, красо всього народу!
Ви нам честь відрятували,
Вам ми винні нагороду!»
Та тепер нащадки графські
Тюрми міцнії будують,
А поетові нащадки
Слово гостреє гартують.
Проти діла соромного
Виступає слово праве –
Ох, страшне оте змагання,
Хоч воно і не криваве! А коли війна скінчиться
Того діла й того слова,
То скінчиться давня казка,
А настане правда нова. /Леся Українка./
Пісня «Мова солов’їна»
Слова: Олександр Королюк Музика: Олександр Іщенко