Сценарій свята до Дня захисника України

Сценарій зустрічі з воїнами АТО

(На початку звучить музика Миколи Скорика)

(Вірш учениці 10 класу Лашкай Ангеліни)

 

 

З тривогою вслухаюся в новини:

Снаряди рвуться, вибухають міни.

Уся в сльозах гірких моя країна,

страждає, плаче й молиться за сина.

 

Донецьк, Луганськ, містечко Щастя…

Коли в красі побачити вас вдасться?!

В страшних руїнах і степ, й долина –

великая, розритая могила.

 

Не висихають материні очі,

сумують діти, плачучи щоночі,

щемлять від болю люблячі серця –

навіки проклята безжальная війна.

 

Країно! Доле! Цвіте волошковий!

Твій дух – міцний, і вільний, і здоровий.

Сини ж твої – безстрашні, горді, дужі,

до болю й втрат твоїх серцем не байдужі.

 

За тебе, земле, в бій ідуть завзято,

вмирають, як герої, ці солдати.

Та пам’яттю нетлінною вертають

і вдячністю – «Героям слава!» - воскресають.

 

 

Ведуча: Війна –це жах..

Війна – це руйнація...

Війна – це смерть…

Офіційно її немає, та вона поруч щодня.

Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають.

 

Ведуча: Дорогі гості, захисники й герої нашої країни! Ми раді Вас вітати у нашому навчальному закладі. Нам дуже приємно, що Ви з мужністю, наполегливістю й вірою в краще майбутнє, стали на захист нашої Батьківщини.

Ми дякуємо Вам за те, що забуваючи про страх, про біль, про безпеку, Ви всі як один, незалежно від віку й роду занять, встали на боротьбу з ворогом. Кожен з Вас ясно усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але раз за разом піднімався в бій, захищаючи свій дім, свою родину, свою Батьківщину від ворогів, тому що кожен з Вас знав, «Що якщо не я, то хто ж».

 

(Відеокліп «Океан Ельзи», «Не твоя війна»)

 

Ведуча: Слово надається директору школи Лабошу Михайлу Михайловичу. 

 

(Звучить фон пісні «Плине кача на Тисині)

Як страшно їм, коли усе горить. Коли руїни, смерть перед очима.
І як в бою важлива кожна мить, Які в них білі крила за плечима.

Нам невідомі мрії й здобуття. Всі їхні рани, всі слова прощання.
Вони - солдати, що кладуть життя заради нас і мирного світання.

І без імен помолимось за них, За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких. І без імен вони для нас герої.

Ми просимо хвилиною мовчання вшанувати всіх солдатів, які загинули  в  антитерористичній операції, захищаючи нас, і  які назавжди в нашій пам’яті залишаться героями.

 

(ХВИЛИНА МОВЧАННЯ)

 

Слово надається

__________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________

 

Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.

Звертаємось і до тих воїнів, хто зараз продовжує захищати нас від ворога.

 

Ми слідкуєм за вами щодня,
Молим Бога, щоб вас не здолати,

Щоб скоріше скінчилась війна.
На екрані  бачим щорання,

Як ви билися мужньо вночі,
Радості мало, хіба що страждання.

Але раді, що ви ще живі.
То ж вертайтеся, рідні, живими,

Щоб усмішка була на лиці,
Вас чекають кохані і мами,

Та ще в декого діти малі.

Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я, перемоги в безглуздій війні

Хай збуваються мрії, покинуть тривоги.

Хай завжди буде мир на землі!...

 

(Пісня про мир у виконанні учениць 6-7 класів)

 

Ведуча:  Сьогодні десятки тисяч наших синів, братів, чоловіків, коханих – патріотів нашої держави знаходяться на передовій, захищаючи неньку Україну.

Сотні Ваших побратимів, що отримали поранення в боях, перебувають у військових шпиталях. І сьогодні їм, як ніколи, потрібні наша увага, добре слово, підтримка.

 

Ведуча: Учні нашої школи написали найщиріші слова подяки та підтримки у своїх листах, висвітлили свої найтепліші побажання в малюнках.

Ми вручаємо їх Вам, наші герої, і просимо передати побратимам на передову. (вручення дитячих листів та малюнків)

Дякуємо бійцям за їх подвиги та за прихід на зустріч.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повертайся живим

Зустріч з воїнами АТО до Дня Героїв України

 

Ведучий 1. Вітаємо вас

 В Тарасівській ЗШ І –ІІ ступенів, в День Героїв України! День Героїв або Свято Героїв 14 жовтня — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби.

Ведучий 2. А зараз  наші герої – це воїни АТО, які воюють, воювали і полягли на сході України, захищаючи нашу землю.

Ведучий 1. На сьогоднішній зустрічі присутні наші герої:

 Діти Пухальської  …………

 Перший привіт – тобі!

Перша подяка – тобі!

Перша любов народу – тобі!

Бо ти – визволитель!

 Земле моя,запашна, калинова,

Небо прозоре, лани золоті,

Тільки б побачити тебе в мирі знову,

Більше нічого не хочу в житті

Ведучий 1. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще три роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Раніше ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, які зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України.

Ведучий 2. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин, світлини поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Тут наша пісня ……………….. 

 

Дерев’яга Т.І. Не обійшла війна і нашу Тарасівку

Хоробрі серця героїв- тарасівчан

.

  . Учасниками АТО є й наші славні воїни-тарасівчани. Серед них військові

Войтенко Вадим Михайлович 1990 р.н  Шаматалюк Євгеній Вікторович 1990 р.н.,

Білик Денис Сергійович,1992 р.н. , мобілізовані Стахов Дмитро Сергійович,1990 р.н., Білик Сергій Васильович,1977р.н. Романюк Олександр Григорович, 1978р.н., Чілянов Олександр Олександрович,1977р.н.,,добровольці Якубенко Олег Іванович, 1980 р.н., Швець Андрій Васильович, 1981 р.н. Якубенко  Сергій Васильович, 1965, Броварний Петро Миколайович 1968 р,н.Квасніцький Віктор Володимирович-1972р.н , Броварний Петро Миколайович -1972р.н.., Маслаков Володимир Олександрович-1977р.н., Мазур Віктор Петрович -1969р.н. Кайряк Микола Миколайович-1967р.н.  Шалай Ростислав Сергійович-1974р.н. Кедь Тарас Вікторович 1990р.н. 

………………………………………………………………………………………….

Ведучий 1. Дорогі наші захисники! Ми розуміємо, що вам важко говорити про війну, тому що дуже свіжі рани від тих втрат, про які ви знаєте, болючими є спогади, бо ви бачили в лице криваве обличчя смерті. Але тільки ви можете розказати молодому поколінню, як треба захищати Батьківщину.

……………….. виступ ……………….

Ведучий 2. Дорогі наші, рідні Герої! Немає слів, якими можна подякувати за Ваш подвиг! Але ви знайте, що щира дяка – у серці кожного з нас. Дякуємо вам за наше мирне життя! Дякуємо за те, що ми можемо прокидатися у теплих ліжках! Дякуємо, що ми не чуємо свисту куль, не знаємо «градів» і «ураганів»!

Низький вам уклін за ваш героїзм! (Вручити квіти).

Ведучий 1. Поки чоловіки перебувають на фронті, війна оселяється і в серцях їхніх рідних, їхніх дітей, які з великою тривогою і трепетом в душі чекають додому своїх батьків живими і здоровими.

Вірш Наташі Швець «Чекаю»

Я  зустрічаю кожен день весни,

Бо знаю, що от-от прийдеш з війни

    І я зраділо  вибіжу із хати,

Захисника, героя привітати!

В уяві бачу ,як селом ідеш

Так впевнено, повільно, мов пливеш,

Медаль ласкаво світиться на грудях!

І радісно вітають тебе люди.

Я так в душі пишалася тобою!

Ти мужнім повертався з поля бою.

Мені хотілось плакати й радіти,

В руках тремтів букет пахучих квітів.

 Я знаю, що крізь грізний час розлуки

Ти простягнеш мені назустріч руки

І я в обійми  з трепетом полину.

Ти захистив мене і  рідну Україну!

…………….Воїнам АТО……………. 

Воїни АТО, ви славетні люди!

Я постійно вам дякувати буду,

За те, що ви не пожаліли

Своїх сердець і свого тіла,

Заради захисту дитини –

Мене – і неньки України.

Солдати, воїни безсмертні,

За вас ми молимося в церкві

І ставимо свічки во благо

І вас, і нашої держави.

 

Вогонь цей горітиме вічний

У наших серденьках довічно!

 

 Вероніка  .Мій тато − Герой!.

Залазить тривога в шпаринки вітрами,

Під вікнами виє марою зима.

Прокинусь… Так страшно. Горнуся до мами,

Бо тата давно уже з нами нема.

 

Говорить матуся, що він у відпустці,

Та очі при цьому ховає сумні.

Без нього в хатині, неначе у пустці…

Мій тато герой! Тато мій на війні.

 

За нашу Вкраїну воює на Сході,

Щоб спали спокійно в теплі я і ти,

І ті, що сховались в подо́лі, в горо́ді,

Відсидітись нишком, в АТО не іти.

 

Мій тато не знає, що вмію писати,

Що вивчила букви, читаю «Буквар» −

Вже зовсім доросла… Та так хочу тата!

І дуже боюся собак і примар.

 

Я вірю: вже завтра постукає в двері,

Від щастя заплачу «Мій таточко, ой!»

Підемо сім’єю гуляти у сквері:

Дивіться і заздріть − мій тато ГЕРОЙ!

Ведучий 1. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Ведучий 2.

Хай живе Україна!

Слава Україні!

Всі. Героям слава!