Презентація "Культура Галицько-Волинської держави"

Культура Галицько-Волинської держави. Підготувала. Вчитель історіїЗЗСО Соснівського ліцею №1 Карпів Улянв

Освіта та наука. Початкову освіту здобували в міських школах або при церквах і монастирях;Працювали школи з підготовки ремісників і купців;Була поширена домашня освіта (для боярських дітей);При князівських дворах існували так звані школи вищого ступеню, де вивчали основи права чи філософії;Школи при Єпископських кафедрах для підготовки священників;Університетів не існувало.

Освіта і наука. Учителями, як правило, були священники та дяки, світських вчителів називали бакалярами;Початкову освіту починали здобувати з 7 років;У приходських школах дітей навчали читати, писати, рахувати;Особливу увагу надавали знанням іноземних мов – грецької, латині, старослов’янської як мови навчання.

Освіта і наука. В школах при єпископських кафедрах вчили читати, писати й рахувати, а також — церковному співу, основам православного віровчення та моралі. Також школи давали елементарні знання і загальні відомості з різних галузей науки, зокрема мови, арифметики і співів. Спочатку дітей навчали писати "уставом", тобто великими каліграфічними літерами, потім — "скорописом".

Освіта і наука. Після закінчення початкової школи випускники повинні були продовжувати свою освіту самостійно. Заможні люди наймали вчителя на домашнє навчання. Вищу освіту здобували в унівеситетах Європи. Важливими освітніми і науковими центрами стали Галич, Володимир-Волинський, Холм, а пізніше Львів. 

Освіта і наука. Повсякденне життя сприяло розвитку науки. Практична діяльність давала знання про властивості різних речовин і матеріалів. Їх застосовували, виготовляючи скло, мозаїку, різнокольорові емалі, розписуючи храми. Із книг дізнавалися про географію, використовуючи отриману інформацію для подорожей і торгівлі; математичні знання застосовували в будівництві, різноманітних обчисленнях і розрахунках.

Освіта і наука. Розвивалось книговидання (Володимир);З-поміж рукописних книг того періоду згадується збірник повчань Єфрема Сиріна, списаний якимось Йовом у часи правління Володимира Васильковича. До пам’яток писемності Галицько-Волинської Русі XII —XIV ст. належать Христинопільський Апостол, Бучацьке, Галицьке, Холмське Євангеліє, переписані ченцем Васильком при дворі Лева Даниловича.

Галицько-Волинський літопис ХІІІ ст. Визначною пам’яткою писемності Галицько-Волинської Русі є Галицько-Волинський літопис. В ньому відображені події політичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року. Літопис складався при дворі Данила Галицького, а згодом його племінника Володимира Васильковича. Одним із авторів першої частини літопису вважають княжого печатника Кирила.

Літопис складається з двох частин – життєпису Данила Галицького та подій після 1260 р. Особливістю літопису є те, що він спочатку був літературним твором без поділу на роки. Хронологію в ньому проставили згодом переписувачі. Він був знайдений у 1809 р. видатним російським істориком М. Карамзіним.

Першою літописною пам’яткою є «Повість про осліплення Василька» в 1097 році

Архітектура. Галицько-Волинська архітектура органічно поєднувала візантійсько-київську просторову композицію з елементами західноєвропейського романського стилю. Розвиток архітектури пов’язаний з розбудовою міст Данилом Галицьким;Необхідність захисту від ворогів сприяла побудові оборонних споруд.

Архітектура. Галицькі та Волинські міста багаті на муровані споруди: храми, князівські палаци, замки, укріплені двори бояр. Спочатку мурованими були лише храми і князівські палати. Основним матеріалом були дерево та камінь. На території міста археологи знайшли близько тридцяти кам’яних будівель. До особливостей галицької архітектури належить також спосіб облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.

Найдавнішою пам’яткою архітектури є Храм Св. Пантелеймона (поблизу Галича) 1194 р.

Успенський собор у Володимирі (ХІІ ст.)

Оборонні вежіДонжон - головна і найкраще укріплена вежа замку. Останній пункт оборони. Якщо ворог захоплював замок, то донжон залишався останнім «володінням», звідси й назва. Символ неприступності замку.

Вежа у Столп’є (сучасна Польща)

Образотворче мистецтво. Найбільш поширеними видами образотворчого мистецтва були фрески, ікони, книжкова мініатюра. Фреска - живопис на вологій штукатурці.Ікони - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення святих. Книжкова мініатюра – зображення в книгах.

Мозаїку використовували дещо менше. Мозаїка -  зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів та інших матеріалів. Відбувається розвиток скульптури у формі рельєфу.

Іконописці Григорій і Алімпій

Ікона Св. Юрія Змієборця. Унікальність цієї пам’ятки полягає в тому, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в українській іконографічній традиції.

Волинська Богородиця (кінець 13- початок 14 століття)

Ченстоховська ікона Божої Матері (ХІV ст.)

Ще одним видом мистецтва, який набув поширення в Галицько-Волинському князівстві, була скульптура. Даний вид мистецтва розвивався у формі рельєфу, яким прикрашалися храми. Яскравим зразком скульптури тієї доби є шиферний рельєф ХІІІ ст., який зображує Св. Дмитрія. Зараз він зберігається в Кам’янець-Подільському музеї.

Книжкова мініатюра

Перевір себе1. Що впливало на розвиток культури Галицько-Волинської держави? 2. Які твори належать до пам’яток писемності Галицько-Волинської держави? 3. Що впливало на розвиток архітектури Галицько-Волинської держави? Назвіть видатні пам’ятки живопису Галицько-Волинського князівства.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 20. Опрацювати параграф 21, письмово скласти історичний портрет Данила Галицького, відповівши на питання 1-4 на ст. 132. Підготуватись до контрольної роботи за параграфами 17-21.