Сценарій свята "Хрещення Київської Русі як передумова європейського вибору"

Про матеріал

Запроваджувати у практику шкільної освіти та виховання загальнолюдські та християнські цінності, формувати в учнів почуття національної гідності, інтерес до власної історії, бажання брати активну участь у духовному та державному становленні народу України, допомагати усвідомити велике позитивне значення прийняття християнства для України-Русі.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята

    «Хрещення Київської Русі як передумова європейського вибору»

 

 

 

 

 

 

                                                 

                                       

 

 

 

 

Мета: запроваджувати у практику шкільної освіти та виховання загальнолюдські та християнські цінності, формувати в учнів почуття національної гідності, інтерес до власної історії, бажання брати активну участь у духовному та державному становленні народу України, допомагати усвідомити велике позитивне значення прийняття християнства для України-Русі.

Слайд 1

Слайд 2

 

Вчитель. У житті кожного народу є особливі події, що містять у собі особливий, глибинний зміст його духовного та історичного значення. Такою подією стало хрещення Київської Русі рівноапостольним князем Володимиром, якій у цьому році виповнюється 1030 років. З цієї події почався відлік часу існування нової християнської держави – могутньої, знаної та шанованої. Під впливом християнства розвивалася наша духовність і культура, складалися стосунки з європейськими народами. Завдяки входженню у християнський світ Київська Русь зблизилася з усією Європою, а згодом почала відігравати значну роль на світовій арені. Хрещення Русі сприяло прийняттю нових державних законів, а також внесло в життя народу вищу мораль, ідеали та культуру. Ми, як спадкоємці хрещення князя Володимира і як громадяни самостійної держави, маємо якнайглибше пізнати і зрозуміти своє минуле задля розбудови майбутнього.
Тож звернімо свій погляд до сивої давнини, коли 1030 років тому рівноапостольний князь Володимир Великий започаткував нову добу в історії Київської Русі, здійснивши священне хрещення. Сподіваємось, що віра завжди буде супроводжувати нас у житті, допомагатиме протистояти незгодам та даруватиме кожному святе почуття любові і злагоди.

 

Ведучий: Я твій… і хай не буде в тебе іншого, -

Сказав Господь, подумавши про нас.

Подумавши про праведних і грішних,

Щоб світ позбувся кривди і образ,

Щоб не ішли ми совісті супроти

Й перекресливши зневір турботи,

Щоб ми повірили, що є Господь.

 

Слайд3

Сцена І

(з’являється Нестор Літописець, бере перо та записує в книгу кажучи)

 

Нестор Літописець:   І попливла Ольга в грецьку Землю і прийшла в Царгород де був царем Констянтин. Як побачив цар Ольгу сказав:

(виходить Ольга і цар Констянтин)

Цар:    Достойна ти єси царствувати з нами столиці нашій.

Ольга:   Я ж бо язичниця, якщо хочеш мене охрестити, хрести сам. Якщо ні – то я не хрещуся   (цар іде)

Нестор Літописець:   І хрестив її цар з патріархом. Просвітившись, вона раділа і тілом і душею. І пішла Ольга в Київ і учила свого сина Святослава прийняти хрещення. А він того не слухаючи казав:      

(виходить Cвятослав)

Святослав:   Як же мені перейти в іншу віру? А дружина моя стане насміхатися.

Ольга:   Якщо ти хрестишся то й всі зроблять те саме.

(виходить з сцени)

Нестор Літописець:   А він і далі жив за язичницькими звичаями. Коли хто хотів хреститися не забороняв, а тільки  насміхався  над тим. І був у Святослава син Володимир, що Києвом став правити.              

Слайд 4

Читець:

Вірш про Володимира

Усміхнулись добра доля

Україна у віконце,

Як на княжому престолі

Засів князь, мов “ясне сонце”.

Володимир його імя,

І Святим його назвали,

Бо завів він святу віру –

Із Хрестом став в одну лаву.

Володимир Україну

Прославив на вічні віки,

За це він святий у церкві,

А в народі він – Великий.

Сцена ІІ

 

Розмова княгині Ольги з князем Володимиром

Князь:( Знервовано ходить по кімнаті ) : Що робити? Як об’єднати людей? Кожен тягне ковдру на себе. Князі не розуміють, що з того користає ворог. Лиш в єдності наша сила.

Княгиня: Що трапилось онуку?

Князь: Княгине, біда. Немає єдності в державі, люд не розуміє, що коли кожен буде сам по собі народ загине. Порадь, бабусю, як об’єднати князівства в одне ціле?

Княгиня: Володимире, ти - муж мудрий і літами зрілий, а мовиш мов дитина. Хіба можливо об’єднати людей, в яких різна віра?

Князь: Як різна? Ми віримо в Перуна, Дажбога, Велеса.

Княгиня: От бачиш і сам дав відповідь. Різні боги – і люди чинять по-різному. А треба вірити в одного.

Князь: Як ти?

Княгиня: Так. Як я. Вірую в Єдиного Бога, що створив світ і нас людей, який любить всіх однаково: слабких і сильних, бідних і багатих. В цій вірі - сила і спасіння нашого народу.

Князь: Ти пропонуєш змінити віру, але це зрада наших богів. Хто знає чи наші люди повірять в твого Бога?

Княгиня: Багато народів вірують в Нього. Він – Світло. Не лякайся. Бог – добрий, про все подбає Сам. Буде нелегко. Ти думаєш я не вагалася? Ще й як! Але Господь покликав і я пішла. Дякую Тобі, Боже. (Хреститься і кланяється).

Князь: Ти прийняла хрещення в Царгороді?

Княгиня: Так. Грецький цісар запропонував бути його жоною. Але я понад все люблю рідні землі. Пішла на хитрість – попросила його бути моїм хресним. Ти охрестишся у своїй Вітчизні – Русі –Україні. Приймеш віру християнську і буде тобі велика ласка Божа і народу нашому принесеш Світло спасіння.

Князь: Як звати Бога в якого ти віриш?

Княгиня: Ісус Христос – Син Божий, що віддав своє життя за нас.

Князь: За нас?

Княгиня: За нас. За те щоб мали життя вічне, як вічна Його любов. Ти – князь, ти – приклад для людей і ти – знаряддя Бога. Він кличе тебе. Послухай Його.(Князь задумується)

Князь: Я вірю тобі. Не знаю чому, але дивне тепло огортає мою душу.

Княгиня: То Божа любов торкається твого серця. Хай благословить тебе Господь на велику справу. (Княгиня хрестить князя Він виходить. Вона клякає. Молиться.)

 

Слайд5

Відеоролик  (Молитва « Вірую в єдиногоБога …»)

 

Читець:

Вірш. Люблю тебе, мій Боже, і молю,

Ні, не за себе, а за Україну,

Її, повір, як матінку люблю,

Таку, як є – печальну, солов’їну.

Дай, Господи, їй розуму і сили

Напитись дай цілющої води,

Щоб у безсмертя віру воскресила. Благослови!!!

 Слайд 6

Сцена ІІІ

(Заходить Нестор Літописець. Перед ним стоїть стіл на якому сувій паперу і гусяче перо. Молиться.)

Нестор Літописець: Благослови, Господи, мою працю, щоб нащадкам діяння передати. ( Сідає за стіл, пише і читає)

Нестор Літописець: «Понад морем Руським учив святий апостол Андрій. Він був першим учнем і послідовником Ісуса Христа. Звідси й ім’я – Андрій Первозванний. Проповідував християнство в Європі та Азії. Відвідав Андрій і Корсунь, а звідти вирушив угору Дніпром. І сталося так, що він затримався на березі біля підніжжя гір. Вранці прокинувся і сказав учням, які були з ним: «Бачите оці гори? На них засіяє Божа благодать, і постане великий город і многі церкви Бог має здвигнути.»

І увійшов на ці гори, благословив їх, і помолився Богу. І опісля там виник Київ.»

Ведучий: Ця  історія, яку розповів нам Нестор Літописець, яка підтверджена історичними фактами, засвідчує прагнення нашого народу до єдиного Бога.

Ведуча: Андрій Первозванний напророчив подію, яка сталася через 900 років – хрещення князем Володимиром України -Русі.І приходили до нього багато посланців з других держав і пропонували свою віру. Якось прийшли до нього хозарські євреї

(На сцену виходить Володимир сідає, заходять посланці )

Хозари:   Ми чули, князю, що приходили болгари і  німці, кожен навчаючи тебе своєї віри. Німці вірують у того, ми розіп’яли, а ми віруємо в триєдиного Бога нашого Авраама, Ісаака  і Іакова.

Володимир: Де ж ваша земля?

Посли:   Розгнівався Бог на батьків наших і розсіяв нас по всіх землях за наші гріхи. А землю нашу віддав християнам.

Володимир:  Як же ви інших учите, коли самі відкинуті Богом і розсіяні? Чи ви і нам того хочете? 

   (посли кланяються, виходять)

Нестор Літописець: І прислали греки свого філософа.

(виходить грецький філософ)

Філософ:   Ми, греки, віруємо в Бога нашого Ісуса Христа. Він ходив по землі і проповідував  Царство небесне за що розіп’ятий був і воскрес. І сказав він учням своїм, що повернеться із неба на землю і буде Судити живих і мертвих і  кожному  воздасть по заслугам його. Якщо хочеш з праведником стати поруч – хрестись.                                          (виходить)

Нестор Літописець:   І послав Володимир послів у різні країни подивитися на віри їхні, а коли ті повернулися, то сказали, що у греків віра найкраща. Сказали Володимиру і таке:

(встає, виходить на середину сцени)

Посол:   «А ще би, ліхь законь греческий то не бі баба твоя пріяла,Ольга, яже б мудрий всєхчеловєк.»

Володимир:   Якщо не прийде хто завтра на річку – хай то багатий чи бідний, чи нужденний чи раб, - буде мені ворогом                            (виходить)

Слайд 7

Сцена ІV

Нестор Літописець: У літо 988-ме вийшов Володимир зі священиками на Дніпро і зібралося там люду сила-силенна. Забрели у воду, і стояли там одні по шию, інші по груди, дехто тримав дітей. Священики ж стояли на місці і творили молитви. Охрестившись, розійшлись по домівках.»

(Виходить князь, звертається до людей в залі)

Князь Володимир:Нелегко було це зробити, бо одвіку ми молились богам Перуну, Дажбогу, Велесу, Стрибогу. Але тепер, отроку, маємо одного-єдиного Бога, що любить всіх, Який дарує нам вічне життя. Тепер ми – християни.

Пиши, пиши, бо така твоя місія. А в мене своя… (Іде)

Читець  (декламує уривок з поеми Олександра Олеся «Княжа Україна»):

 

                                   Йдуть по вулиці з Почайни,

 

                                   Ллються тисячі киян,

 

                                   Б'ється радісно в їх грудях

 

                                   Серце перших християн.

 

Нестор Літописець:    І охрестив Володимир Русь!

 Слайд 8

 

Відеоролик «Хрещення Русі. Як все починалось»

 

Ведучий:У 988р. князь Володимир проголосив християнство державною релігією Київської держави і енергійно взявся запроваджувати нову віру.

 Володимир звелів знищити язичницьких ідолів, що стояли перед його князівським теремом, а киян наказав позаганяти у протоку Дніпра Почайну і там всіх охрестити. На місцях колишніх капищ, де стояли ідоли, будувалися християнські храми.

 Слайд 9

Вірші:

1. Я обрав тебе на те,

Щоб ти не вмерла,

Щоб зі мною жила.

Тож ти радій, щаслива будь!

Прийми цей дар, що ти – людина.

Іди вперед і не забудь, своє звання – християнина!

 

2.«Візьми свій хрест і йди слідом за Мною.

І всюди прославляй Моє Ім’я.

І не турбуйся, що буде з тобою –

Про все твоє життя подумав Я.

 

3. Візьми свій хрест і йди слідом за Мною», -

Спаситель каже кожному із нас.

«Я твою душу й тіло заспокою,

Все, чого прагнув, ти одержиш враз».


Ведучий: Князь Володимир до того, як прийняв хрещення,  був іноді хитрим, іноді підступним, іноді свавільним, іноді жорстоким, іноді нечестивим. Він, зрештою, жив за законами свого часу і народу, коли слід було кровно помститися тому, хто завдав кривду родичеві, коли можна було мати кілька дружин, коли між окремими племенами панували заздрість, ворожнеча і ненависть. Християнство принесло з собою любов і прощення.

Ведуча:Прийнявши хрещення, Володимир перемінився: просвітлів обличчям, пом’якшав вдачею, опанував запальність. Кілька разів на рік кидав князь клич, щоб приходили до нього у двір жебраки і мандрівці й роздавав їм по потребі борошно та сорочки. Якщо ж хтось із хворих не міг прийти на заклик, наказував Володимир вантажити хліб на вози і розвозити їх по місту.

Ведучий:Добрішим став князь і до злочинців. Якщо раніше багато злочинів каралися смертю, то тепер страти були скасовані з княжої милості.

Ведуча:Будучи милосердним, не забував Володимир і про гостинність. У великому накривали довжелезні дубові столи, страви з яких діставалися навіть біднякам і старцям, які завжди юрмилися у  дворі хлібосольного князя. Після хрещення єдиною мрією Володимира було повісити меч на стіну, щоб не проливати більше крові на полі ратному.

Ведучий:Церква зачислила благочестивого князя Володимира до лику святих, давши йому найменування рівноапостольного. Подібно до того, як апостоли несли слово Христової Науки країнам і народам, просвічуючи їх, так і князь Володимир, хрестивши народ України-Русі, просвітив його Світлом Істини.

Ведуча:Саме любов, спільна молитва і Богослужіння допомогли різним слов’янським племенам відчути себе єдиним народом, частинкою спільноти, якій необхідно будувати сильну державу. Саме такою і стала Київська Русь за князя Володимира Великого. Зміцнилась державність, пожвавилися міжнародні зв’язки. Християнська церква посилила авторитет і владу князя, сприяла розбудові держави.

Ведучий: Запровадження християнства зумовило позитивні зрушення у житті держави. Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, античної культурної спадщини.Християнська любов принесла в Україну не тільки порозуміння між собою, але й повагу, толерантність, не ворожість до інших народів. Уже князь Володимир династичними шлюбами налагодив хороші стосунки Київської Русі з Візантією, Польщею, обмінювався посольськими місіями з римським папою. А його сина Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», бо задля миру на континенті віддав своїх дочок заміж за французького, угорського та норвезького королів. Завдяки Володимиру, Ярославу і підтримуваній ними християнській Церкві наша Батьківщина перетворилася на визнану і шановану європейську державу.Запровадження християнського віровчення ввело Київську Русь до кола християнських країн світу, зробивши можливими рівноправні відносини з європейськими державами.

Ведуча: Тепер перед нами знову стоїть завдання повернутися у Європу, до тієї спільноти, у якій нашим предкам вдавалося відігравати далеко не останню роль.

Ведучий:Після охрещення Володимир прожив ще 28 років, ревно дбаючи про поширення християнства. Йому потрібно було багато освічених людей. Тому князь організував школу, де вчилися діти заможних батьків. Крім цього, він закладав і духовні школи, бо хотів мати власне духовенство.

Ведуча:Відразу після охрещення киян Володимир Великий почав будувати величну церкву на честь Успіння Божої Матері, яку назвали Десятинною, бо на її будівництво князь призначив десяту частину своїх доходів. Це був символ перемоги християнства над поганством. Її побудували на тому місці, де колись красувалася статуя Перуна. Будівництво церкви було закінчено в 996 р. Під час татарської навали 1240 р. Десятинну церкву зруйнували.

Ведучий:Володимир Великий помер 15 липня 1015 р., проживши 55 літ. Його поховано в Десятинній церкві біля гробу цариці Анни, яка померла раніше (1011). Мощі великого князя знаходилися тут до 1635 р. Київський митрополит Петро Могила знайшов їх і переніс до Софійського собору. Голову князя Володимира було перенесено до Успенської Печерської церкви.Пам’ять ушановується церквою 28 липня (15 липня за ст. ст.).

 Слайд 10

Відеоролик пісня «Дорога до храму»

Читець (декламує уривок з вірша Івана Гарасевича «Ввійди в храм Біблії…»):

 

                               Ввійди в храм Біблії із серцем, що пала

 

                        Вогнем великим волі і любові,

 

                        Й тобі відкриється знання добра і зла,

 

                        Прикрите тайною Божественної крові.

 

                        Коліна склоняться у тебе в тишині

 

                        І крізь уста промовить дух твій Богу

 

                        Слова, породжені в завітній глибині –

 

                        У глибині, доступній лиш для Нього.

 

                        І станеш ти не Тим, Ким був раніш.

 

                        Свідомість вийде з людських меж звичайних,

 

                        Щоби летіти блискавки швидкіш

 

                        Вперед, назустріч неповторній тайні.

 

Читець (декламує вірш Олекси Стефановича «До святого Володимира»):

 

            Похитнулися міри й виміри,

 

            Скільки зверглося вір, богів, -

 

            Тільки Він стоїть, Володимире,

 

            Той, до кого ти нас привів.

 

            У сліпучому склепі атому,

 

            В лютім подиху всекінця

 

            Лиш виблискує на розп'ятому

 

            Рубіновість Його вінця.

 

            У нещадному сяйві розпаду

 

            Лиш чорнішою – тінь хреста.

 

            Вірим, княже наш, в свого Господа.

 

            В те, що з мертвих Він нам возста!

 

(На сцену виходить жінка)

 

Як немовля без матері сумує,

Коли вона від нього відійде...

І як воно сміється і радіє,

Як мама знов до нього підійде.

 

Ось так і я без Господа страждаю,

Як Він Свої лиш очі відверне...

Я тужу, побиваюся, благаю –

Не покидай, Спасителю, мене.

 

Мені нічого більшого не треба –

Лиш благодаті відчувати стан...

Як Ти зі мною – то зі мною Небо...

Дари дай іншим... Будь зі мною Сам...

(Стає на коліна перед іконою та молиться)

 

Ведуча: Олександр Пушкін, Адам Міцкевич, Оноре де Бальзак, Анна Ахматова, ... це неповний перелік митців, які побували на Україні. Усі вони були вражені красою безмежних українських степів, її чорноземами, архітектурою, народною піснею та звичаями.

Ведучий: Відомий австралійський поет та прозаїк Райнер Марія Рільке так згадував про своє перебування на Україні.

Рейнер Марія Рільке:   У 1899р. Я побував на Україні. Тут знову осягаєш розміри  і масштаби. Довідуєшся: земля – велика, вода – теж щось велике, а перш за все великим є небо. У мене відчуття, ніби я споглядав саме творіння; як мало слів для всебуття, для речей, що існують у масштабі Бога – Отця. Мене захопила простота та набожність народу, з іконою вони народжуються, з іконою живуть, з нею і вмирають. Я зі свічкою в руці бравучасть у великодньому церковному обряді. То був мій Великдень, і я вірю, що мені його вистачить на все життя. А Київ – місто близьке до Бога, саме там і бере початок Русь. Я побував у найсвятішому монастирі усієї імперії – Києво-Печерської лаври. Я проходив її підземними ходами повз келії, де  самотньо жили святі. Ця подорож дарунок Русі. Саме тут я відчув близькість до Бога – і Бог увійшов у мою творчість.

 

Тебе знаходжу всюди і в цьому

в усіх речах, з якими я збратавсь.

Ти як зернина криєшся в

малому, в великому

великий Ти зоставсь.

 

Дівчинка:

Є чудний образ у величнім храмі,

Той образ мою душу обновляє,

Коли очима серця в нього гляну...

Спаситель мій зі мною розмовляє...

 

Багато є зображень мого Бога,

Але на тій іконі, що у храмі,

Показує найкращу нам дорогу

Спаситель з пробитими руками.

Правицею народ благословляє...

Лівицею показує на серце

Очима до людини... промовляє...

З Його очей... ласкаве світло ллється.

 

Ці очі... то ласкаві, ніжні, добрі.

А іноді уважні, навіть строгі.

То кажуть: „Моя доню, будь хоробра,

Як смієш сумніватись в силі Бога?..”

Або: „Спокійна будь і не журися.

Чи Я не говорив тобі, дитино?..

Довір'я май до Мене і молися.

Хто твердо йде за мною – не загине”.

 

 

Ведучий:  Церква христова квітла, жила та навчала людей бути милосердними, добрими, люблячими.

Дівчина2:   Люблю молитись рано-вранці,

Коли квітки росою повні, -

Душа і серце, їхні бранці,

Пливуть у Рай в ефірнім човні!..

Люблю співать при сході сонця,

Як землю променем цілує, -

Тоді я славлю Оборонця

Святим величним: Алилуя!

Люблю молитись повним серцем,

Як соловейко славить Бога, -

І вдвох із ним у щирім герці

Мчимось до райського порога!

Слайд 11

Пісня «Молитва за Україну».

 

Дівчина1: Благословляю тебе, Господи, за все:

За ясне сонце і блакитне небо,

Що з мого серця рветься цей вінок пісень,

Що дух мій і душа летять до тебе.

 

Дівчина2: Благословляю тебе, Господи, за все:

За літній дощик і за спів пташиний,

За жовте листя, що нам осінь принесе,

За усмішку невинної дитини.

 

Дівчина3: Благословляю тебе, Господи, за все:

За дар життя і за налитий колос,

За гідність людську й чисту совість понад все,

За те, що серцем чуємо твій голос.

 

Дівчина4:   Благословляю тебе, Господи, за все:

За буйні трави, діаманти — роси,

За все, що було вже, і є, і що гряде,

Я кланяюся низько Тобі в пояс.

 

Ведуча: Сьогодні, як і раніше, Ісус закликає іти за Ним, повторювати Його шлях. Закликає Тебе і мене воскресати,  як Він воскрес. Закликає нас вірити у милосердну любов Отця.

Ведучий:   Жити, як Він жив; любити, як він любив, найпалкішою любов’ю тих малих і скорботних і навіть творити щось більше.

Вчитель:Хрещення України-Русі  - доленосний вибір Володимира Великого. Тому що хрещення долучило наші землі до законів добра і справедливості. Змінився сам Володимир Великий.
Воно позитивно вплинуло на творення національної культури, призвело до духовного прозріння народу,
будівництва нової держави, до морального очищення суспільства, збагачення людства законами любові, такими чеснотами, як віра, надія, повага, толерантність, а також дало міжнародне визнання. Наприклад, завдяки Володимиру, Ярославу Мудрому наша батьківщина перетворилася на шановану європейську державу. До чого ми і сьогодні прагнемо. 
Отже, хрещення України-Русі  - важливий крок в історії нашого народу.

Слайд 12

Пісня-молитва  «Боже великий єдиний»


 


 

doc
Додав(-ла)
Сорока Оксана
Додано
14 лютого 2020
Переглядів
3482
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку