Сценарій свята "Календарний рік у звичаях та обрядах українського народу"

                               

                                 Сценарій  свята  національно-патріотичного напрямку

                          "Календарний рік у звичаях та обрядах українського народу"

                                                                16.02.2018р.

Мета:  виховувати почуття патріотизму та гордості за свою Батьківщину, за  історичне

            минуле українського народу,спонукати дітей до глибшого   вивчення історії України,

            її символів,традицій,звичаїв.

Оформлення залу:  на стінах українські рушники.

                                                             Хід свята.

1Вед.Доброго здоров'я  вам,люди!

           Хай  вам щастя  завжди буде!

           Хлібця  в вашу оселю,  многих  літ веселих!

          Віншую вам щастя,  здоров'я.

 

2Вед.Україно! Мій коханий краю,

           Мати наша рідна і свята!

           Небо чисте над тобою має,

          Медом диха нива золота.

          Ми з тобою  завжди ,Україно!

          Ми з тобою разом повсякчас,

          Поки  б'ється в грудях серце вічне

          І допоки в душах жар не згас.

 

1Вед. Людське безсмертя з роду і до роду

         Увись росте корінням родоводу.

         І тільки той, у кого серце чуле,

         Хто знає, береже минуле,

        Хто вміє шанувать сучасне,

        Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.

 

2Вед.Повертаючись обличчям до духовної  культури свого народу , ми припадаємо

          до забутих джерел, які живили його дух,  оберігали чистоту  душі , служили

          добрими охоронцями у повсякденному житті.

 

  1Вед. Україна - наша Батьківщина, земля зі славною багатовіковою історією. Україна -це

         рідна мова,чарівна пісня,колоритні народні обряди і старовинні традиції, мальовнича

        природа,талановитий  і працьовитий народ. Надзвичайною красою, багатством  і

        розмаїттям відзначаються традиції,  звичаї,  обряди та свята українського народу,

        становлення  яких відбувалося протягом багатьох століть.

 

 

 

 

 

2Вед. Ми радо вітаємо  вас і запрошуємо  на загальношкільне свято "Календарний рік   

            у звичаях та обрядах  українського народу". Сьогодні   кожен клас  розповість  про

            освячені    віками  звичаї нашого   народу. Ніщо так не чарує дитячі душі і не

           залишається  в глибинах  пам'яті, а  потім згадується протягом усього життя,  як

           безпосередня участь у традиційних  народних святах, обрядах.

           Звичаї - це скарб народу,і їх повинен знати і дотримуватись кожен із нас.

 

1Вед . Дорогі друзі! Всі ми з вами добре знаємо,що традиції і звичаї народу - це ті 

          прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й в його історичному

          минулому.

 

2Вед.В усіх народів існує повір'я, що той,  хто забув звичаї батьків, карається людьми і

           Богом.  І він блукає по світі,  як блудний син,ніде не може знайти собі притулку.

          Наш великий поет Тарас Шевченко , звертаючись  у своїх віршах до України,  

          питається:

                                 Чи ти рано до схід сонця

                                  Богу не молилась?

                                  Чи ти діточок непевних

                                   Звичаю не вчила?

 

1Вед.У час  духовного відродження нашого народу все уважніше  вдивляємося в його

         історію, все частіше звертаємося  до нашого минулого. 

       А яким був календарний рік у давніх слов'ян, як  святкували в давнину  наші предки?

 

2Вед.Березня чекають з неприхованою радістю, бо він перший місяць весни. Цей місяць у

           давнину був початком  нового   року. Наші далекі пращури  - "дайбожичі" 

          пов'язували з весною своє новолітування. Давньоруська назва березня - "сухий".

          У слов'ян переважає походження назви цього місяця від берези,бо біла береза в цей

          час уже дає сік.  Саме у березні день рівняється з ніччю. Проте в народному

         лексиконі  існували й інші,не менш цікаві назви: капельник"протальник,"зимобор,

          "заграй ярочки","березіль".

           Проте наші предки,відзначаючи Новий рік  1 березня,покладали великі надію на

          багатий урожай.

          Запрошуємо до виступу учнів 3 класу.

                               (Виступ учнів  3 класу)

 

 

 

 

 

 

1Вед.Квітень зустрічає весну, як повноправну господиню. Його давньоруська назва -

           цвітень. Цей місяць має й інші назви: снігогін,  дзюрчальник, водолій,лукавець.

         Як  бачимо - всі назви походять від тонкої спостережливості наших предків,їхньої

         любові до природи. Серед весняних свят українців найбільшим багатством обрядових

        дій та звичаїв виділяється  Великдень, з яким пов'язані звичаї випікання      паски,обрядового печива,фарбування яєць,весняні ігри й танці молоді, ушанування

        пам'яті померлих родичів та інші обряди.

       Запрошуємо до виступу  учнів 7 класу.

                                      (Виступ учнів 7 класу)

 

2 Вед. Травень - це останній місяць весни - ніби світ святкує свою молодість буйним

         цвітінням  , багатоголоссям пташиного царства. Має  назви: "пісенник","громовик",

        "травник".У народі кажуть: "Прийде май - у землю дбай,прийшов іюнь- хоч сій,хоч

         плюнь". Справедливо підмічено: бо хто дбає,той вдосталь має. Ця народна мудрість

        увібрала в себе всі думки і сподівання людей на багатий і щедрий врожай, привчала

      шанувати працю,  поважати труд хліборобів.

     Запрошуємо до виступу  учнів 6 класу.

                                       (Виступ учнів 6 класу)

 

1Вед.Що за чудова пора - літо! Коли воно, літечко, приходить, йому радіє все: і пташинка,

         і рослинка кожна, а також звірі. Проте і людині  приємно відпочити.  Але треба

       пам'ятати народну мудрість: один літній день рік годує, тому влітку треба

       працювати,щоб взимку не сумувати.

       Перший  літній місяць - червень,його ще називають  скопидом, світозаром, хліборостом,різноцвітом, а ще  тому червень, що все починає  навколо  червоніти.

       Липень - другий літній місяць. Ще його називають  липець, сінозарник,грозовик,

       косень,снокіс, жарник,маківка літа.

         Запрошуємо до виступу учнів 9,10,11 класів, які підготували свято Івана Купайла. 

                            (Виступ  учнів 9-11класів)  

 

2 Вед.  Останній місяць літа серпень отримав назву, пов'язану  зі  жнивами. Слово

      " серпень " походить від знаряддя , яким у давнину   жали зернові  .У давнину його

називали  жнивець, городник,різносол, густоїд. Про цей місяць   люди говорили:"Серпень

- щедрий місяць,проте треба багато працювати, щоб вдосталь мати".  Бо у серпні до обіду

- літо , а після обіду - осінь,тому у серпні всьому час: тримай рукавички про запас. 

Прийшов  Спас-  пішло літо від нас.

  Запрошуємо до виступу найменших учнів-першокласників,які підготували свято

 медового спасу.  

                             (Виступ учнів 1 класу)   

 

 

 

1вед.  Осінь - сумна пора року,  але ще й  щедра,бо на полях зібрано урожай,

         завершуються останні сільськогосподарські роботи.

        Перший місяць осені називається вереснем. У народі кажуть, що саме в цей час цвіте

        верес. Жовтень -  другий місяць осені. У народі казали: вересень пахне  яблуками, 

         жовтень - капустою. Коли приходить жовтень, то надворі наступає сім погод: сіє,віє,

        крутить,мутить,реве, зверху ллє і знизу мете. Його називають передзимник  ,листопад,

        весільник,  бо саме в цей час грали скрізь весілля.

       Запрошуємо до виступу  учнів 4 класу, які  підготували свято  Покрови .

                         (Виступ учнів 4 класу)

 

2 Вед. Перший місяць зими - грудень. Проте наші предки називали  його - студень.

        І справді,завиває завірюха зимовими вечорами,гуде у бовдурах вітер,мабуть хоче

        вскочити до теплої хати. Різні дива відбуваються у цей час на землі.

      Запрошуємо до виступу учнів 8 класу, які підготували свято Миколая зимового.

                             (Виступ учнів 8 класу)

 

1Вед.  Січень - це другий  зимовий місяць. Його давньоруська назва  - просинець. Іноді

       його ще називають : стужало, перезим'я  .Січень ще називають серединою зими.

       Але січень багатий на свята.Всі вони незвичайні, до них дуже ретельно готуються, бо

      новорічні свята несуть сподівання на щастя,на радість,на майбутнє.

      Запрошуємо до виступу учнів 2 класу, які підготували  новорічні колядки,щедрівки.

                             (Виступ учнів 2 класу)

 

2Вед.Останній місяць зими - лютий. А названий він так від лютих морозів,лютих вовків,які в цей час найбільше голодують. Збереглися й інші назви цього місяця - сніжень, бокогрій, а ще - крутень,зимобор,криводоріг,громник. Якщо  всі попередні назви дуже прозорі, то остання, мабуть,походить від свята Стрітення (Громниця),коли за народним повір'ям,

зима зустрічається з весною.

Запрошуємо до виступу  учнів 5 класу , які підготували свято Масляної.

                                    (Виступ учнів 5 класу)

 

1Вед.Отже,усі назви  місяців передають одвічний зв'язок українців з природою,сезонною працею хліборобів.

Кожний народ має свої звичаї,свої обряди,що вироблялися впродовж століть,і саме вони становлять невичерпне джерело яскравої   неповторності українського народу,його унікальної культури і високої духовності.

Цю найціннішу спадщину ми маємо передати наступним поколінням.

2 вед. Запрошуємо всіх учнів, гостей, вчителів, батьків відсвяткувати Масляну.