28 січня о 18:00Вебінар: Як організувати ефективну роботу над помилками на уроках української мови

Сценарій свята "Книга вчить, як на світі жить"

Про матеріал

Розробка сценарію свята "Книга вчить, як на світі жить" для учнів 3, 4 класів. Виховний захід допомагає учням зрозуміти значення книги для людини, виховує любов та бережне ставлення до книг.

Перегляд файлу

Мета: розширити поняття учнів про книги, їх значення у житті людини; ознайомити з різноманітністю книг: художньою літературою, словниками, енциклопедіями; розвивати уміння користуватися книгами, виховувати прагнення до пізнання, любов та бережне ставлення до книги.

 

Хід заходу

1 учень

За всі віки життя на цій Землі

Знання і досвід, мрії променисті

Збирало людство у книжки малі

І берегло їх свято й урочисто.

 

2 учень

У книгах тих записано усе,

Що людське серце болем наповняло.

І те, що радість сонячну несе,

Що на заваді розвитку стояло.

 

3 учень

Шалені успіхи і радість відкриття,

Важкі невдачі, біль утрат і зраду

 З прадавньої пори і так усе життя

До книжки йшла людина на пораду.

 

4 учень

Бо книга – вчитель, добрий друг вона,

Завжди порадить щиро й допоможе.

В ній людства мудрість зібрана земна,

Тому вона – усе на світі може!

 

5 учень

Це знань могутнє й чисте джерело,

Що не міліє – повниться з роками!

І як би там людині не було,

А мудра книжка завжди поруч з нами.

 

(Діти співають пісню про книгу)

 

6 учень

В часи тривог і в зоряні часи,

Коли від щастя хочеться літати,

Як промінь світла, книгу в світ неси,

Щоб мудрість в серці й світлий розум мати.

 

7 учень

Давно книжки з’явилися на світ,

Цікавий шлях пройшли вони віками.

Пролинуло земних багато тисяч літ,

Як книжка опинилась перед нами.

 

 

8 учень

Така, як зараз на столі лежить,

Легка, красива, звична, паперова.

А час нестримно в космосі летить

І щось мінятись, певно, буде знову.

 

9 учень

Компютерний настав нестерпний час,

Прогрес такий, що годі і встигати.

І щось, звичайно, зміниться для нас,

Але не зможе людство не читати.

 

10 учень

Можливо, книжка змінить власний вид,

Сторінки не стиратимуться вічно.

Та поки на Землі живе наш людський рід,

То й книжка буде жити – це логічно.

 

На сцену виходять хлопчики  Василько і Мишко .

 

Василько. Книги! Книги! Знову книги! Набридло! Не хочу й слухати про них!

Мишко. Васильку, що ти таке кажеш? Як можна прожити без книг? Це ж і багато нових знань, цікавих історій і подорожей.

Василько. Я й так усе знаю. А якщо щось потрібно , то подивлюся у компютері.

Мишко. Але не завжди є поруч компютер.

Василько. То й що? Не люблю читати і не буду.

Зашумів вітер, зявляється чарівник Книгарик.

Книгарик. Почув вашу розмову і вирішив негайно втрутитись. Я знаю, як допомогти Василькові полюбити книги. Я відправлю його в казковий ліс, де немає книжок. Згоден?

Василько. Звичайно! З великим задоволенням!

Книгарик. Чорні хмари, насувайтесь. Цього хлопця забирайте.

Діти у костюмах хмар виводять Василька.

 

 

 

 

Звучить музика, Василько радісний ходить по лісу.

 

Василько. Ой, нарешті я звільнився від тих книжок. Я – вільний!!!

 

Під кущем сидять зажурені Гноми.

 

Василько. Привіт!

 

Гном. І тобі привіт.

 

Василько. А чого ви такі сумні? Чого носи повісили?

 

Гном. Живемо в цьому лісі вже багато років.

 

Гном. Вивчили вже кожну стежинку, кожен кущик, кожну мурашку.

 

Гном. Сумно нам. Хочеться більше цікавого пізнати, але не знаємо, як.

 

Гном. Чули від сороки, що є якісь книжки, які допомагають дізнаватися багато нового. Але в нас їх немає.

 

Гном. Може, в тебе є такі, почитай нам.

Василько. Та ви що, я ж і втік від тих книжок до лісу. Чудні ви. Пока!

 

Гном. Підемо пошукаємо. Може, хтось покаже нам ті книжки. (Уходять в іншу сторону)

 

Василько. Щось їсти хочеться. О, гриб! Та я не знаю їстівний він чи ні. Не буду брати. О, ягоди… Та чи не отруйні вони? Що ж робити?   (Йеи трішки сумний)

(Виглядає Лісовичок)

Лісовичок. Якби книжки читав, то й не голодував.

 

Василько. Щось пити хочеться. Ось якесь джерельце. Та воно ж засмічене. Треба почистити. Та я ж не знаю, як.

 

Лісовичок. Якби читав, то знав і зі спраги не вмирав.

 

Василько  замислився і пішов далі.

 

Василько. Щось стомився я ходити,

Хочу дуже відпочити.

Де ж мені облаштуватись,

Як же в лісі ночувати?

Як від холоду спастись,

І від звірів вберегтись.

 

Лісовичок. Якби книжки читав, то й горя б не знав.

 

Василько сів і плаче.

 

Книгарик. То що, діти, може заберемо його додому?

 

Діти. Давай заберемо.

 

Книгарик. Будь по-вашому. Тари бари розтабари, розступіться чорні хмари, сонечко сюди впустіть, Василька  принесіть.

Діти-хмари в чорному приводять Василька. Він обідраний, брудний.

 

Хмара1.

Ось ваш хлопець непутящий,

Василько  ваш ледачий.

Думав вік без книг прожити,

Довелось його провчити.

 

Хмара 2.

У лісочок завели,

Книжки в руки не дали,

Наодинці залишили,

Допомоги не лишили.

 

Хмара 3

Там не все було так тихо,

Там зазнав він горя й лиха.

Сам свій голод тамував,

Корінці в землі шукав.

Хмара 4.

Був голодний більш як ситий,

Звірами не раз побитий.

Його страх такий скував,

Що хлопчина не гуляв.

 

Хмара 5.

А від звірів все ховався,

Дуже хлопець налякався.

Ще й від холоду дрижав,

Сам додому забажав.

 

Хмара 6.

А від стару неземного,

Зрозумів – книжки для чого.

Він тепер усім поклявся,

Що уже за розум взявся.

 

Василько.

Ой, нічого не питайте…

Краще книжку, книжку дайте!

Був я дуже необачний,

Я не знав, що там так лячно.

 

Ні, не хочу я так жити,

Краще буду вчитись, вчити

І писати, і читати,

Розум буду розвивати.

(Йому дають книжку, він бере її, притискає до себе)

 

Книгарик. Тепер ти зрозумів для чого ж книжки людям? То ж продовжимо свято.

 

Василько. Почекайте! Там у лісі я познайомився з Гномами. Вони дуже хотіли познайомитися з книжкою і дізнатися багато нового. Давайте запросимо і їх на наше свято і допоможемо їм.

 

Діти (кличуть Гномів).

Гноми, Гноми, не баріться,

В путь-доріженьку зберіться.

На свято наше завітайте,

І про книжечки дізнайтесь.

 

Входять під музику Гноми.

Гном. Доброго дня вам, діти. Ми вдячні, що ви запросили нас на свято.

 

Гном. Та ми прийшли не з пустими руками. Мудра Сова, дізнавшись, що ми йдемо до вас, передала вам загадки.

Загадки

  1. Біле поле, чорні грачі, хочеш розумним бути – бери та вчи. (Книжка)
  2. На базарі їх не купиш,

      На дорозі не знайдеш,

      І не зважиш на терезах,

      І ціни не підбереш. (Знання).

 

3. Що на ярмарку не купиш? (Розум)

 

4. Якщо хочеш ти читати,

То мене повинен знати.

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш. (Буква)

 

5. Цей будинок кожен знає.

Там книжки відпочивають.

Як туди хто завітає,

Книги радо зустрічають. ( Бібліотека)

 

 

Хлопчик. Хто знає, скільки у світі книжок? Цього ніхто вже не знає, бо так їх багато. Є художні книжки, у яких розповідається про історії людського життя. Є наукові, у яких описані винаходи і досягнення науки.

 

 

Учень.

 Книжок на цілім світі є багато

І кожна щось розкаже нам.

І от сьогодні в наше свято –

Складемо славу всім книжкам!

 

Діти виконують пісню про книжку.

 

 

- І з усіма такими книжками ми можемо зустрітися в нашій шкільній бібліотеці. А господарює там бібліотекар Касьяненко Олена Анатоліївна. Тож надамо їй слово.

 

Виступ бібліотекаря школи. Ознайомлення з виставкою книжок.

 

 

doc
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
1057
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку