28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Сценарій свята "Книга вчить, як на світі жить"

Про матеріал

Розробка сценарію свята "Книга вчить, як на світі жить" для учнів 3, 4 класів. Виховний захід допомагає учням зрозуміти значення книги для людини, виховує любов та бережне ставлення до книг.

Перегляд файлу

Мета: розширити поняття учнів про книги, їх значення у житті людини; ознайомити з різноманітністю книг: художньою літературою, словниками, енциклопедіями; розвивати уміння користуватися книгами, виховувати прагнення до пізнання, любов та бережне ставлення до книги.

 

Хід заходу

1 учень

За всі віки життя на цій Землі

Знання і досвід, мрії променисті

Збирало людство у книжки малі

І берегло їх свято й урочисто.

 

2 учень

У книгах тих записано усе,

Що людське серце болем наповняло.

І те, що радість сонячну несе,

Що на заваді розвитку стояло.

 

3 учень

Шалені успіхи і радість відкриття,

Важкі невдачі, біль утрат і зраду

 З прадавньої пори і так усе життя

До книжки йшла людина на пораду.

 

4 учень

Бо книга – вчитель, добрий друг вона,

Завжди порадить щиро й допоможе.

В ній людства мудрість зібрана земна,

Тому вона – усе на світі може!

 

5 учень

Це знань могутнє й чисте джерело,

Що не міліє – повниться з роками!

І як би там людині не було,

А мудра книжка завжди поруч з нами.

 

(Діти співають пісню про книгу)

 

6 учень

В часи тривог і в зоряні часи,

Коли від щастя хочеться літати,

Як промінь світла, книгу в світ неси,

Щоб мудрість в серці й світлий розум мати.

 

7 учень

Давно книжки з’явилися на світ,

Цікавий шлях пройшли вони віками.

Пролинуло земних багато тисяч літ,

Як книжка опинилась перед нами.

 

 

8 учень

Така, як зараз на столі лежить,

Легка, красива, звична, паперова.

А час нестримно в космосі летить

І щось мінятись, певно, буде знову.

 

9 учень

Компютерний настав нестерпний час,

Прогрес такий, що годі і встигати.

І щось, звичайно, зміниться для нас,

Але не зможе людство не читати.

 

10 учень

Можливо, книжка змінить власний вид,

Сторінки не стиратимуться вічно.

Та поки на Землі живе наш людський рід,

То й книжка буде жити – це логічно.

 

На сцену виходять хлопчики  Василько і Мишко .

 

Василько. Книги! Книги! Знову книги! Набридло! Не хочу й слухати про них!

Мишко. Васильку, що ти таке кажеш? Як можна прожити без книг? Це ж і багато нових знань, цікавих історій і подорожей.

Василько. Я й так усе знаю. А якщо щось потрібно , то подивлюся у компютері.

Мишко. Але не завжди є поруч компютер.

Василько. То й що? Не люблю читати і не буду.

Зашумів вітер, зявляється чарівник Книгарик.

Книгарик. Почув вашу розмову і вирішив негайно втрутитись. Я знаю, як допомогти Василькові полюбити книги. Я відправлю його в казковий ліс, де немає книжок. Згоден?

Василько. Звичайно! З великим задоволенням!

Книгарик. Чорні хмари, насувайтесь. Цього хлопця забирайте.

Діти у костюмах хмар виводять Василька.

 

 

 

 

Звучить музика, Василько радісний ходить по лісу.

 

Василько. Ой, нарешті я звільнився від тих книжок. Я – вільний!!!

 

Під кущем сидять зажурені Гноми.

 

Василько. Привіт!

 

Гном. І тобі привіт.

 

Василько. А чого ви такі сумні? Чого носи повісили?

 

Гном. Живемо в цьому лісі вже багато років.

 

Гном. Вивчили вже кожну стежинку, кожен кущик, кожну мурашку.

 

Гном. Сумно нам. Хочеться більше цікавого пізнати, але не знаємо, як.

 

Гном. Чули від сороки, що є якісь книжки, які допомагають дізнаватися багато нового. Але в нас їх немає.

 

Гном. Може, в тебе є такі, почитай нам.

Василько. Та ви що, я ж і втік від тих книжок до лісу. Чудні ви. Пока!

 

Гном. Підемо пошукаємо. Може, хтось покаже нам ті книжки. (Уходять в іншу сторону)

 

Василько. Щось їсти хочеться. О, гриб! Та я не знаю їстівний він чи ні. Не буду брати. О, ягоди… Та чи не отруйні вони? Що ж робити?   (Йеи трішки сумний)

(Виглядає Лісовичок)

Лісовичок. Якби книжки читав, то й не голодував.

 

Василько. Щось пити хочеться. Ось якесь джерельце. Та воно ж засмічене. Треба почистити. Та я ж не знаю, як.

 

Лісовичок. Якби читав, то знав і зі спраги не вмирав.

 

Василько  замислився і пішов далі.

 

Василько. Щось стомився я ходити,

Хочу дуже відпочити.

Де ж мені облаштуватись,

Як же в лісі ночувати?

Як від холоду спастись,

І від звірів вберегтись.

 

Лісовичок. Якби книжки читав, то й горя б не знав.

 

Василько сів і плаче.

 

Книгарик. То що, діти, може заберемо його додому?

 

Діти. Давай заберемо.

 

Книгарик. Будь по-вашому. Тари бари розтабари, розступіться чорні хмари, сонечко сюди впустіть, Василька  принесіть.

Діти-хмари в чорному приводять Василька. Він обідраний, брудний.

 

Хмара1.

Ось ваш хлопець непутящий,

Василько  ваш ледачий.

Думав вік без книг прожити,

Довелось його провчити.

 

Хмара 2.

У лісочок завели,

Книжки в руки не дали,

Наодинці залишили,

Допомоги не лишили.

 

Хмара 3

Там не все було так тихо,

Там зазнав він горя й лиха.

Сам свій голод тамував,

Корінці в землі шукав.

Хмара 4.

Був голодний більш як ситий,

Звірами не раз побитий.

Його страх такий скував,

Що хлопчина не гуляв.

 

Хмара 5.

А від звірів все ховався,

Дуже хлопець налякався.

Ще й від холоду дрижав,

Сам додому забажав.

 

Хмара 6.

А від стару неземного,

Зрозумів – книжки для чого.

Він тепер усім поклявся,

Що уже за розум взявся.

 

Василько.

Ой, нічого не питайте…

Краще книжку, книжку дайте!

Був я дуже необачний,

Я не знав, що там так лячно.

 

Ні, не хочу я так жити,

Краще буду вчитись, вчити

І писати, і читати,

Розум буду розвивати.

(Йому дають книжку, він бере її, притискає до себе)

 

Книгарик. Тепер ти зрозумів для чого ж книжки людям? То ж продовжимо свято.

 

Василько. Почекайте! Там у лісі я познайомився з Гномами. Вони дуже хотіли познайомитися з книжкою і дізнатися багато нового. Давайте запросимо і їх на наше свято і допоможемо їм.

 

Діти (кличуть Гномів).

Гноми, Гноми, не баріться,

В путь-доріженьку зберіться.

На свято наше завітайте,

І про книжечки дізнайтесь.

 

Входять під музику Гноми.

Гном. Доброго дня вам, діти. Ми вдячні, що ви запросили нас на свято.

 

Гном. Та ми прийшли не з пустими руками. Мудра Сова, дізнавшись, що ми йдемо до вас, передала вам загадки.

Загадки

  1. Біле поле, чорні грачі, хочеш розумним бути – бери та вчи. (Книжка)
  2. На базарі їх не купиш,

      На дорозі не знайдеш,

      І не зважиш на терезах,

      І ціни не підбереш. (Знання).

 

3. Що на ярмарку не купиш? (Розум)

 

4. Якщо хочеш ти читати,

То мене повинен знати.

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш. (Буква)

 

5. Цей будинок кожен знає.

Там книжки відпочивають.

Як туди хто завітає,

Книги радо зустрічають. ( Бібліотека)

 

 

Хлопчик. Хто знає, скільки у світі книжок? Цього ніхто вже не знає, бо так їх багато. Є художні книжки, у яких розповідається про історії людського життя. Є наукові, у яких описані винаходи і досягнення науки.

 

 

Учень.

 Книжок на цілім світі є багато

І кожна щось розкаже нам.

І от сьогодні в наше свято –

Складемо славу всім книжкам!

 

Діти виконують пісню про книжку.

 

 

- І з усіма такими книжками ми можемо зустрітися в нашій шкільній бібліотеці. А господарює там бібліотекар Касьяненко Олена Анатоліївна. Тож надамо їй слово.

 

Виступ бібліотекаря школи. Ознайомлення з виставкою книжок.

 

 

doc
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
286
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку