Сценарій свята "Кришталева зимонька".

Свято Нового року

(Тихо звучить мелодія з циклу П.Чайковського «Пори року». Зима)

Вчитель:  Дорогі друзі! Так довго в нашім краї панувала осінь… Спочатку вона радувала нас щедрим урожаєм, манила позолотою листя й сонячним бабиним літом, а потім так розкапризувалася, що добряче нам набридла похмурим небом і сірими дощами, вогким холодом і грязюкою. І ми всі з нетерпінням чекали на зиму – білу, свіжу, з хрустким морозцем та чистим пухнастим сніжком, із чудернацькими квітами на віконних шибках, із традиційними зимовими святами й розвагами… І ось нарешті дочекалися: на календарі грудень, надворі біло й морозно. Це означає, що до нас нарешті завітала красуня Зимонька!

                        Для зими і для всіх нас

                        Хай звучить зимовий вальс –

                        Зиму з хугою, морозом

                        В гості ми уклінно просим!

1 учень    Листя впало із дерев, і тепла вже нема.

                 Це на землю іде білосніжна зима.

2 учень    Сніг легенький з небес все кружляє, летить,

                 Застеляє поля – стане білим весь світ.

3 учень    Так чистенько навкруг, снігом все замело,

                 Зникли квіти усі, десь поділось тепло.

4 учень    Це холодна зима вже прийшла на поріг.

                 Морозець аж тріщить  і кругом білий сніг.

5 учень    А земля, мов казка, чарівна і біла.

                 В інеї дерева, срібло скрізь блищить.

6 учень    Де весною річка ніжно голубіла,

                 Там сьогодні біла стежечка біжить.

Звучить пісня «Зимовий вальс»

Учень         Білий сніг кругом, як вата,

                    Біжимо у двір із хати.

                    Сніжки ліпим, сніг качаєм –

                    Так ми зиму зустрічаєм.

 

                    Й зробимо сніговика,

                    Хоч робота нелегка.

                    Бо мороз куса за вуха,

                    Ще й зірвалась завірюха.

 

                    Та сніжок качаєм сміло,

                    Робимо ми все уміло.

                    Кучугури накачали

                    І докупи поскладали.

 

                   А на голову – каструлю,

                   Там, де очі – дві цибулі.

                   Хтось морквину нам приніс –

                   Це чудово! Буде ніс!

 

                   Замість рота – бурячок.

                   Ось який сніговичок!

                   Буде двір охороняти

                   І нікого не впускати.

(Сніговик оживає)

Сніговик:     Доброго дня! Це я – зустрічайте

                       І до танцю всі ставайте!

                       Щоб не мерзли ноженята,

                       Треба всім потанцювати.

(Танець сніговика і дітей під музику «Баба снігова»).

Дитина:       Сніговику, сніговику!

                       Скажи-но: а навіщо

                       Тобі дали мітлу таку,

                       Яка за тебе вища?

Сніговик:     Я тишком-нишком уночі

                       Сніг підмету з дороги,

                       Щоб діти, з дому ідучи,

                       Не замочили ноги.

Дитина:        Сніговику, сніговику!

                       Скажи-но: а навіщо

                       На голові твоїй стирчить

                       Відрище-здоровище?

Сніговик:     А щоб тоді, як місто спить,

                       Малечі ковзанки залить.

                       Чи в заметіль кудлату

                       Синиць туди сховати.

                       Нехай собі сидять під ним,

                       Неначе це – пташиний дім.

Дитина:        Ну а твоя морквина-ніс

                       Навіщо, розкажи-но.

Сніговик:    Якби колись пішов у ліс,

                      То я б зайцям її відніс,

                      Бо це – для них морквина.

Дитина:       Сніговику, сніговику!

                      Ще трохи нас послухай.

                      Навіщо в тебе рот такий:

                      Від вуха і до вуха?

Сніговик:    Ну, це відомо кожному:

                       Без усмішки не можу я.

Хлопчик:     От сьогодні зима розгулялась! Холодно!

Сніговик:     А от і ні!

Хлопчик:      Що ні?

Сніговик:      А те, що зовсім і не холодно! А дуже гарно! Поглянь, яка зима-красуня! Усе в білому вбранні, ніби наречена, стоїть ялинка, бачиш?

Хлопчик:       Та бачу, вона й справді прекрасна, тільки трохи холодно.

Дівчинка:       На те й зима, щоб холодно було. А як хочеш зігрітись, то треба … в сніжки погратись!

Хлопчик:        Ах, то ти он яка! Гляди ж мені!

(Грають у сніжки. Звучить пісня «Гра у сніжки»).

Дівчинка:       Ну, що тепер скажеш? Зима холодна?

Хлопчик:        А тепер скажу, що не холодно, а жарко! Бо і справді жарко!

(Діти    вибігають).

 

(Звучить пісня про ялинку)

( Вистава відбувається на сцені. Господиня прибирає в хаті. Заходить господар, обмітає сніг з чобіт, знімає кожух).

Господиня (звертаючись до господаря):   У котрий раз прийшла до нас зима, а з нею багато гарних і чарівних свят. Годилося б прикрасити нашу оселю!

Господар:     Гаразд.

(Підходять до ялинки, що стоїть у кутку кімнати, починають її прикрашати.)

Господиня:   Ти, батьку, закінчуй, а я піду дітей вкладу спати.

Господар (звертаючись до кота, що сидить біля ялинки):  Ну що, Мурчику, гарна в нас вийшла ялинка?

Котик:      Мур!

Господар (потягуючись і позіхаючи): Ох, щось я сьогодні втомився. Та й ніч наступає. Час спати (до кота). А ти, Мурчику, йди в комору і стережи від тих проклятущих мишей наші запаси. Надходять Різдвяні свята, прийдуть колядники, тож треба буде їх гарно пригостити. Йди, Мурчику, та добре пильнуй.

(Господар йде в один бік сцени, кіт – у протилежний, до комори. У цій частині сцени висять в`язки цибулі, часнику, бубликів, стоять глечики з маслом, сметаною, діжка з медом, кошики з горіхами, яблуками тощо. Кіт підходить до краю сцени, вмощується й засинає. Під музичний супровід до комори, крадучись, заходять миші, несучи мішки).

1 мишка:      Люблю свята і дні Різдвяні

                       яскраво світять зірочки,

                       І там, і тут горять свічки.

                       Всі миші в збудженому стані.

(Друга мишка в цей час наповнює харчами мішок)

2 мишка:     В ці дні люблю я поїсти

                      Калачів і ковбаси,

                      І всякого другого дива.

                      Різдво – це смачно і красиво.

( У цей час перша мишка краде харчі. Заповнивши мішки, миші втікають з комори, зачіпають глечик, він розбивається. До комори, почувши шум, вбігає господар з рушницею. Кіт же спокійно спить).

Господар:     Знову в хаті миші були…

                       Так!

                       Ковбасу як вітром здуло…

                       Так!

                       Щезли бублики й горіхи!

                      Завелось в коморі лихо!

(Зупиняється, прислухається)

                      Тихо! Ш-ш-ш!

                      Он там в куточку

                      Хтось шкребеться й шарудить…

                      Вмить злодюгу на шматочки

                      Роздеру … (Підходить ближче до кота).

                      Та тут хтось спить!

                      Руки вгору! Хто такий?

(Кіт прокидається, здивовано дивиться на рушницю й каже: «Мур!»).

                      Так це ти хропеш, старий?

(Підіймає кота й починає лаяти, кіт намагається вивернутися).

                      Дармоїде, ледар, сплюх,

                      На сметані весь запух!

                      Забирайся геть із хати!

(Виштовхує кота з комори).

                      В ліс іди, там будеш спати!

                      Без кота не пропаду –

                      Мишоловки заведу!

 

(Під супровід сумної мелодії «Дивлюсь я на небо …» лісом бреде Кіт)

Кіт:             Плетуся я лісом

                    Тай думку гадаю:

                    «Чому я старий став?

                    Чому пропадаю?

                    Чому в мене, Боже,

                    Ти силу забрав?

                    Я миші ловив би

                    І горя не знав».

(Котові назустріч, співаючи, виходить Лисичка).

Лисичка:   Добрий вечір, Котику!

                     Куди йдеш?

                     Скажи мені правдоньку,

                     Де живеш?

                     Чи є в тебе волики?

                     Чи є лан?

                     Чи бідняк ти, Котику,

                     А чи пан?

Кіт:              Я – пан Коцький,

                     Благородний пан. У мене

                     Було і смажене і варене…

                     А зараз я – звичайний кіт

                     Без сала, м`яса і чобіт.

Лисичка:   Тож ви той самий чоловік,

                     Якого я шукаю вік!

                     Ходімо до мене в хату жити,

                     Будемо удвох життю радіти.

(Кіт і Лисичка, взявшись за руки, йдуть).

 

(Звучить музика. У цей час з протилежних кінців сцени, спинами назустріч один одному, крадуться два зайчики і раптом зіштовхуються).

1 зайчик:     Ой, хто ти? Я тебе боюсь!

2 зайчик:     А я тебе!

1 зайчик:     Не бійся, я тебе не з`їм!

2 зайчик:     Як добре, що ми зустрілись. Тепер нам ніхто не страшний, бо, як каже наша заяча приказка, вдвох і боятися легше.

1 зайчик:     Ти так думаєш? Ну, то давай лапку, ми тепер будемо завжди і скрізь удвох ходити, як брати.

2 зайчик:     Але я не вмію ходити. Я вмію тільки стрибати.

1 зайчик:То будемо вдвох стрибати цілим світом!

(Під пісню  «Ой на горі …» зайчики танцюють. На сцену вибігає Сорока).

Зайчики:      Ой-ой-ой! Вовк за нами біжить! Утікаймо!

(Зайчики з переляку розбігаються в різні боки).

Сорока:Скре-ке-ке! От страхопуди! Мене злякались! Та я ж Сорока!

(Зайчики з острахом поволі наближаються до Сороки).

Сорока (до зайчиків):   Скре-ке-ке! Чи чули новину? У Лисички новий чоловік. Зустрічають разом Новий рік. На гостини всіх вас закликає, чи прийдете ви усі – не знає!  Свіжі новини! (Летить і вигукує).

(Збігаються звірі)

Ведмідь:     Чи чули, шановне товариство? У лісі новина! Лисичка з паном Коцьким Новий рік зустрічають, нас усіх у гості чекають. Що будемо робити?

Кабан:          Треба голосувати!

Ведмідь:Зажди, Кабане, не підривай громаду. Що подарувати їм на свято?

Вовк:           Подаруємо зайця! (Вказує на 1 зайчика, бо 2 зайчик заховався за 1).

1 зайчик:      Знову я? Мене вже на тому тижні дарували!

Ведмідь:   Заєць не підходить Лисичка казала, що пан Коцький не їсть непотріб. Що ж нам робити?

Кабан:          Нумо вже голосувати!

Вовк:             Не рохкай, підривнику! Якщо пан Коцький – натура серйозна, то і подарунок повинен бути відповідним.

2 зайчик (затинаючись):     Я пропоную піти по подарунки до Зими. Вона знає.

Кабан:          Я – за! … Одноголосно!

Ведмідь:      Як громада порішила, так і буде. Ходімо! (Всі звірі гуртом виходять).

 

(Під музику виходить Зима).

Зима:                Сказала Сорока з далекого гаю,

                           Що звірі у лісі мене виглядають.

                           Тому завітала до темного лісу,

                           Відкрила важку сніговую завісу.

(Звучить пісня «Зима»)

Зима:                  Я – біленька зима. Я несу холоди,

                           Йду до вас, щоб земля відпочила.

                           Я із снігом, морозом приходжу сюди

                           І у мене чарівні є крила.

                           Як крилом я махну, снігом все загорну,

                           Можу землю я інеєм вкрити.

                           Заметіллю частенько над світом дихну,

                           Ріки льодом умію накрити.

Ведмідь:      Добридень, Зимонько! Допоможи нам, підкажи, що подарувати Лисичці і пану Коцькому на Новий рік.

(Звучить музика)

Кабан:             Погляньте– погляньте,

                          Яка благодать!

                          Дивіться, метелики

                          З неба летять.

Зима:               Ви, сніжиночки легенькі,

                          Подруги мої маленькі!

                          Покажіть, як в небі літали,

                          Білий танець танцювали.

Сніжинка 1:   Добрий день, усім-усім,

                          Щастя й радості в ваш дім.

                          Ми сніжинки-веселинки

                          Теж зібрались до ялинки.

Сніжинка 2:    Ми – сніжинки, ми – пушинки,

                          Легкі крила маємо.

                          Ми ялинку-верховинку

                          Радо прикрашаємо.

Сніжинка 3:    І грайливі, і щасливі

                           Новий рік стрічаємо.

                           Гори милі, сніжно-білі

                           Танцем привітаємо.

Сніжинка 4:    Ми – сніжинки-веселинки,

                          Летимо всі до ялинки.

                          Любо свято зустрічати,

                          У таночку закружляти.

Сніжинка 5:    Ми – сніжинки легенькі,

                           Білі, гарні й м`якенькі.

                           Як на землю опадаєм,

                           Враз тихенько засинаєм.

Сніжинка 6:    Часом вітерець гуляє,

                           у танок нас закликає.

                           І тоді ми знов літаєм

                           І сміємось, і кружляєм.

(Танцюють. Подають Сніговій царівні кошичок з ялинковими прикрасами.)

(Пісня «Ой летять, летять сніжинки»)

Зима:         Любі друзі! Найкращий подарунок у цей новорічний час – прикраси на ялинку. Ось побачите, Лисичка і пан Коцький будуть задоволені.

Звірі:           Дякуємо!  (Виходять усі).

 

(Звучить музика. Вибігає Лисичка).

Лисичка:     Я дуже стомилась,бо свято на носі.

                      Сьогодні звіряток чекаю у гості.

                       Уже все готово у мене до чаю.

                       Приходьте, звірята, я вас зустрічаю.

                       Ось тільки ялинка моя без прикрас –

                       Нема магазину у лісі у нас.

Звучить пісня Лисички.

(Лисичка сідає на лаву. Залітає Сорока).

Лисичка:       Ти, Сорока-білобока, бистра скрекотуха,

                         Рознесла по всьому лісу про ялинку слухи.

Сорока:          Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

                         Де ви бачили таке,

                         Щоб у ніч святкову

                         Ялиночка лісова не мала обнову?

(Вішає на ялиночку намистинки).

                         Гей, усі, хто мене чує, хай не дуже панікує.

                         Прикраси потрібно шукати,

                         Та йти до Лисички свято стрічати.

Білочка :        Я білочка маленька,

                         Пухнаста і гарненька.

                         Через ліс до вас стрибала,

                         На гостини поспішала.

                         Щоб ялиночка сіяла,

                         Сяйвом друзів звеселяла,

                         Принесла я їй горішки

                         На гілки вдягнути трішки.

Лисичка:       Дякуєм тобі, подружко,

                         Гарна білко – пострибушко.

                         І запрошуєм в хатину

                         До нас з паном на гостину.

                         Гей, Зайчатонька малі,

                         Що ялинці принесли?

Зайчик 1:       Ми зайчики – побігайчики,

                         Веселенькі чеберяйчики,

                         Маєм шубку білу й гладку,

                         Ще й з хороброго десятка.

Зайчик 2 :      Морквини на ялинку ми повісим

                        Такого ще не бачили у лісі. (Вішають морквинки на ялинку).

Лисичка:       Дякуєм вам, зайчики,

                         Білі пострибайчики.

                         Вас запрошуєм в хатину

                         На новорічну гостину.

                         Ведмедику, а ти щось подаруєш ялинці?

Ведмідь:         Я не буду, ні-ні-ні,

                         Спати в новорічні дні.

                         Ось ялиночці-красі

                         Шишки я приніс оці. (Вішає на ялинку).

Лисичка:       Дякуєм за подарунок.

                         Шишки гарні, золоті

                         Почепили ми усі.

Кабанчик:      Хрю, хрю, хрю!

                         Я картопельку люблю.

                         Я її почищу сміло,

                         На гілля розвішу вміло.

(Пісня кабанчика)

Мишка 1:       З дзвониками веселіше,

                         І ялиночка гарніша.

                         Їх вам мишки принесли

                         І дарують залюбки.

(Пісня мишок)

Лисичка:        Дякуємо вам, подружки,

                         Гарні мишки – шкряботушки,

                         Що ялинку наряджали,

                         нам усім допомагали.

Вовк:               Диво-кулечки приніс,

                          Вони осяють цілий ліс.

                          Почепіть їх на гілля,

                          Дуже-дуже прошу я.

(Пісня вовка)

Лисичка:        Тепер ялинка – просто диво:

                          І висока, і красива!

                          Молодці, усі звірята,

                          будем разом танцювати.

(Танець звірів)

 

(На сцену повільно виходить хлопчик)

Петрик:      Вчора я почув чудову казку…

                     Ви послухайте мене, будь ласка:

                     У однім казковім дивнім лісі

                     Йшов старенький з цуциком малим,

                     На засніженім і запорошенім узліссі

                     Рукавичку той дідусь і загубив.

                     Ночували в рукавичці всі звірята,

                     Хто у лісі прихистку шукав,

                     Й я хотів звірятам помагати:

                     Вдома рукавиці всі зібрав:

                     І Ганнусині, й Катрусині, і тата,

                     У бабусі взяв і у Павлуші – брата…

                     Мамині схопив я тишком-нишком,

                     А свою – одну – знайшов під ліжком.

                     У парку ми з Дмитриком розклали

                     Щоб тваринки в них заночували…

                     Я не знаю, що там вже було.

                     Як там звірам в рукавичках спалось,

                    Та мені лишень не повезло:

                    Вдома добре від усіх дісталось!

      Ось і відправила мене мама познаходити всі рукавички, а де ж я їх познаходжу, уже й снігом замело доріжки. Е-е-ех!

(Петрик важко зітхає. На сцену виходить засмучений зайчик, йдучи спиною до Петрика і не бачачи його).

Зайчик:     Ну що робити? Де я вам візьму того Морозенка? Я й не бачив його ніколи. Який він, як він виглядає? Де живе? Що мені бідолашному робити? (Зайчик наштовхується на Петрика)

Зайчик:     Ой-йой-йой! Не їж мене, я не смачний, ай-яй-яй, лишенько, вовки, рятуйте!!!

Петрик (здивовано дивиться на зайчика, який репетуючи, бігає сценою. Ловить його, зупиняє).

Ого, справжній заєць.

Зайчик (заїкаючись):  Звісно, справжній, а ти чого це лякаєш мене серед білого дня?

Петрик:       Я й не думав нікого лякати, це ти ходиш лісом, заплющивши очі. Чого блукаєш, під ноги не дивлячись? Упав би в яму, ніхто б тебе й не порятував!

Зайчик:     Хлопче, як же мені не блукати! Чи знаєш ти, який сьогодні день? День зустрічі Нового року!

Петрик:     Звісно, знаю. А чому ж ти сумний, це ж веселе свято?

Зайчик (засмучено):     Як же не сумувати! Ми й ялинку прибрали, й гурточком всі зібрались у Лисиччиній хатинці, сидимо й чекаємо, а Морозенка немає, холодно всім… От мене й відправили, як найпрудкішого, щоб я знайшов Морозенка! А як же я його знайду? Де він живе, куди мені, бідному, податись…

Петрик (насмішкувато):    Кажеш, сидите, чекаєте? Та поки ви чекатимете Морозенка, то попримерзаєте хвостиками до пеньків, яке ж тоді буде свято?

Зайчик:       А ти не смійся! Допоміг би краще.

Петрик (похнюпившись):        Е-ех! Ще б мені хто допоміг. Мене он мама на поріг не пустить, якщо я додому без рукавичок прийду. Розумієш, я хотів зробити як краще, відніс рукавички до лісу, розклав, щоб звірята там заночували, а тепер не знаю, що й робити.

Зайчик:     Так то твої рукавички були? Синенькі такі,  зі смужечкою.., зелені, в крапочку, коричневі, і, здається, жовта, але чомусь одна?

Петрик (радісно):   Мої! А ти знаєш, де вони?

Зайчик:     Розумієш…це буде складно… рукавички твої розібрали звірята! Кожен в них гріє хто вушка, хто лапки!

Петрик:     Ой, як незручно виходить! Я ж не можу тепер відібрати ті рукавички назад у звіряток. І додому прийти без них – ніяк! Що ж робити?

Зайчик:    Агов! Не плач! Бачиш – який мороз? Зараз твої сльозинки перетворяться на бурульки, що тоді робитимеш? В мене є ідея: давай разом підемо шукати Морозенка! Він і свято може влаштувати, і рукавички тобі подарувати. Побігли мерщій до Зимоньки, вона нам допоможе.

(Звучить музика)

Зайчик:    Добридень, Зимонько! Це мій друг Петрик. Ми до вас у справі: шукаємо Морозенка. Звірі у лісі чекають на нього. А Петрикові потрібна допомога.

Зима:            Я чарівна Зима. Я несу морози,

                       Йду до вас, щоб усіх звеселити.

                       Як крилом я махну – і прилине сюди

                        Морозенко, щоб вас пригостити.

                        Гей, звірята лісові, школярі усі малі!

                        Дружно пісню з вами заспіваймо,

                        Морозенка разом закликаймо!

(Співають пісню. Заходить Морозенко)

Морозенко:   З Новим роком, друзі милі!

                        Зичу вам здоров`я, сили,

                        Щоб пісні навкруг дзвеніли,

                        Щоб ніколи не хворіли,

                        Щоб лунав веселий сміх.

                        З Новим роком! Всіх! Всіх! Всіх!

Зима:              Здавна вже так повелося всюди,

                        Що на щастя Морозенко щось дарує людям.

                        Тебе чекали і діти, і звірята,

                        Як у «Рукавичці», нас повна хата.

                        Тож, скажи ти, друже, що даруєш нині

                        Цій дружній і великій родині?

Морозенко:  Найкращий подарунок вони вже мають-

                        То сонце свободи у рідному краї,

                        А другий подарунок у нашій країні –

                        То щастя і радість у кожній родині,

                        А третій подарунок, що є на прикметі, -

                        То мир довговічний на нашій планеті.

                        Як ці найдорожчі три речі в нас будуть,

                        Щасливі у році Новому всі будуть.

                         І наостанок приніс вам дарунок –

                         Це величенький доволі пакунок.

Діти, а ви любите сюрпризи? Я приготував вам один.

(На сцені – хата. У хаті господар і господиня. Стук у двері)

Господиня:    Ой, хтось до хати йде. Чи не колядники?

Щедрівники:    Ой, чи вдома пан господар дому?

Господар:     Вдома, вдома. Просимо до хати.

Щедрівники:    Добрий вечір вашій хаті! Дозвольте засівати.

Господар:     Заходьте, засівайте. Аякже, ми на вас чекали.

Щедрівник 1:     Сієм, вієм, посіваєм,

                              З Новим роком вас вітаєм!

                              Сійся, стелися, зерно крилате,

                              Радість родися у кожній хаті!

                              У кожній хаті, в селі, і в місті

                              Жити вам, люди, років до 200.

                              Жити вам, люди, і не тужити,

                               Із кожним роком усе молодіти!

Щедрівник 2:      Сійся, родися, жито, пшениця,

                               Горох, чечевиця і всяка пашниця,

                               Знизу корениста, зверху колосиста.

                               Щоб на Новий рік більше, як торік!

Щедрівник 1:      Щоб багато всього було,

                               Щоби ваше життя цвіло.

                               Сієм, вієм, посіваєм,

                               З Новим роком вас вітаєм!

Щедрівник 2:      А ти, кукіль, не родись,

                               По доріжці не котись.

                               Конопельки під стельки,

                               Льонок по поясок.

                               Здрастуйте, будьте здорові,

                               Зі святом, з Новим роком!

(Колядують).

Господарі:  Дякуємо.

Господиня:      Дай, господарю, п`ятака за таку коляду.

Господар:   Де ж ті гроші?

Господиня:    Може, загубив?

Господар:     Ні, ось вони. Ось вам, хлопці, ковбаса, паляниця, за коляду як годиться.

Сівачі:  Дякуємо.

 

(Виходять Старий рік і Новий рік. Старий вручає Новому коровай).

Старий рік:    Тобі коровай свій у руки вручаю.

                          І тебе при цьому, юначе, вітаю.

                          Слухай уважно ти мову мою,

                          4 ключі я тобі віддаю.

                          Першим ключем ти мороз відімкни,

                          Снігом пухнастим кругом сипони.

                          Хай щедрою буде красуня-Зима,

                          Щоб були повні засіки зерна.

                          Ось віддаю перший ключ свій. Чуєш?

Новий рік:      Я чую, володарю мій.

(Заходить Зима)

Зима:               Зима цього року

                          Буде ясноока.

                          І морозна, й сніжна, й біла,

                          Вдачу принесе на диво.

(Співають пісню)

Старий рік:    Другим ключем весну красну відкрий,

                          Дощ життєдайний на землю пролий.

                          А на світанку сади і гаї

                          Щебетом сповни дзвінких солов`їв.

                          Ти зрозумів мене?

Новий рік:       Так, зрозумів!

                           В квітні я випущу в тихі гаї

                           Сотні веселих співців-солов`їв.

(Входить Весна)

Весна:               Весна прийде до нас із вами –

                           З бруньками, гамірливими пташками,

                           І, звісно, зі струмками гомінкими,

                           Прозорими, сріблястими, дзвінкими.

                           Весна зацвіте рясно

                           Бузком, яблунями, рястом,

                           Принесе зелені сходи

                           Й злагоду в народі.

Старий рік:     Третій ключ – ось тобі,

                           Літо ти ним відімкни.

                           Зрозумів ти?

Новий рік:        Звичайно! Дам роботі влітку розмах!

(Входить Літо)

Літо:                  Маки червоні розквітли у полі,

                            В садку полуниці дозріли червоні,

                            Червоні черешні, а в лісі сунички

                            Яскраво-червоні показують личка.

                            Привільно і сонячно в лузі та в гаї,

                            З веселою піснею літо стрічаєм.

                            Літо з медом й урожаєм

                            До нас щедро завітає.

                            І порадує теплом,

                            Миром, щастям і добром.

Старий рік:       А четвертим сміливо

                             осінь ти відімкни,

                             Все, що літом доспіло,

                             У засіки склади.

                             Зрозумів моє слово?

Новий рік:         Зрозумів!

(Входить Осінь)

Осінь:                 До вас в гості завітала,

                             Мед у чаші наливала.

                             Принесла я вам в торбині

                             Виноград, солодкі дині,

                             Груші, сливи, кавуни,

                             Стиглі яблука смачні,

                            Лісовихгоріхівміх,
                             казочки й дитячий сміх.

                             Осінь – чарівниця

                             Дасть дощу напиться.

                             Дасть цей рік їсти й пити,

                             Якщо будем з Богом жити,

                             Якщо в щасті та негоді

                             Запанує лад в господі.

Старий рік:       Постривай! Пам`ятай!

                             Не слів я чекаю від тебе,

                             А справжнього діла!

                             Тож дивись, не барись,

                             За роботу берись.

                             Звершуй славні діла,

                             Щоб пишніше цвіла,

                             У достатках росла

                             Україна кохана – твоя і моя!

(Новий рік запрошує всіх у коло до танцю. Звучить пісня «Новорічна» Лесі Горової)

Новий рік:          З Новим роком всіх вітаю –

                              І дорослих, і малих,

                              Щастя, радощів бажаю,

                              Довгих літ і днів ясних!

                              Любі діти, милі діти,

                              Виростайте, наче квіти,

                              Білозубі, чорноброві,

                              Виростайте всі здорові,

                              Чуйні серцем, чесні, щирі,

                              Виростайте в дружбі й мирі –

                              І на радість всій родині,

                              І на щастя Україні.

(Пісня)

Вчитель:           Рік старий на відході,

                            Рік новий на порозі.

                            Рум`яніє на сході

                            Небосхил на морозі.

                            Будьте, люди, щасливі

                            В мирі, в праці навіки!

                            Хай уродять вам ниви

                            Щастям повні засіки!

                            Хай таланить вам всюди!

                            З новим роком вас, люди!