Сценарій свята «Маріуполь – моя Україна»

Сценарій свята «Маріуполь – моя Україна»

Звучить запис як курличуть журавлі

1.Комусь курличуть журавлі,

Когось виманюють в дорогу,

А я і тут, на цій землі,

Знайду і радість, і тривогу.

 

2.А я нікуди не піду,

Хоча б за морем рай відкрився:

Усе - і щастя і біду -

Зустріну тут, де народився.

 

3.Маріуполь – мала Батьківщина, 

Ти з дитинства в моєму житті.

Мого серця маленька частина, 

Ти – краплинка моєї душі.

4.Ще з малечі пишаюсь тобою, 

Кожна вуличка рідна мені.

Моє місто, ти завжди зі мною:

В дні святкові і дні трудові.

5.Жити будьмо, не знаючи горя, 

Зустрічаючи мирно зорю.

Вільні чайки Азовського моря

Хай прославлять свободу твою.

6.Нам повітря свободи потрібне, 

Перемішане з вітром морським.

На всі груди, щоб дихати вільно, 

Непідкореним бути ніким.

 

 7. Маріуполь – моя Україна, 

Ти з дитинства в моєму житті.

Маріуполь – ти моря перлина, 

Ти перлина моєї душі.

Пісня: «Ты родился город мой не вдруг»

Ведучий. Сьогодні ми відзначаємо ювілей- 240 років з дня заснування нашого міста.

Як же все починалося?

Ведуча У давні часи у безкраїх степах Приазов’я випасали свої стада кочові  племена. Сіяли хліб, ловили рибу, полювали на звіра запорізькі казаки. Вони заклали на початку 18 століття фортецю Кальміус, на місті якій було засновано у 1778році повітове місто Павловськ. У ньому тоді налічувалося 75 жителів, у слободі 93. Цей рік офіційно вважається датою утворення Маріуполя.

8.Де шаблі козаки купали у водах тихої ріки -                                                                                           Там з часом місто збудували  далекі наші земляки

Ведуча   Сторінка історії…

 

Ведучий

      В июле 1778года в Бахчисарае все христиане Крыма во главе с митрополитом Игнатием

приняли решение о вступлении «с согласия и по доброй воле» в Российское подданство и обратились к Екатерине ІІ с прошением об переселении в Христианскую державу. И уже в сентябре 1178 года под руководством генерал-поручика А.В.Суворова из 8 городов и 66 селений Крыма вышло 31098 христиан, которые поселились на землях Приазовья. Всем им дарованы были особые привилегии.

Входить хлопчик у костюмі, читає

 «Екатерина Вторая- Императрица и Самодержавица Всероссийская, Московская, Киевская, Владимирская, Новгородская, царица Казанская, Астраханская, Повелительница и государыня Черкасских и Горских князей и их наследная Государыня и обладательница»

Виходить дівчинка в костюмі Єкатерини II та читає грамоту

Вернолюбезному Нам Преосвященному Игнатию-Митрополиту Готфейскому и Кафайскому и всему обществу крымских христиан греческого закона, всякого знания всем вообще и каждому особо наше Императорское милостивое слово: «Мы, рассмотрев посланное нам от вас из Бахчисарая….. общее и на доброй воле основанное прошение об избавлении всех вас от угрожающего ига и бедствия принятием в вечное подданство Всероссийской Империи, соизволяем мы принять всех вас под Всемилостевейший Наш покров. Следуя сему, соизволяем  вас в Государстве нашем не только всеми тем и правами и преимуществами, каковыми все поданные наши издревле наслаждаются, но сверх того указами мы:

1. При настоящем переселении вашем в азовскую Губернию перевести из Крыма  на иждивении вашем все то имущество ваше, а особливо бедных, состоящих в долгах хану и тамошнему правительству искупить из казны нашей.
2. Для удобства поселения вашем  отвесть в Азовской  Губернии без всяких в казну нашей податей города Екатеринослав  и Марианополь, как выгоднейшие для торговли места.
3. По разделении на классы Государственных жителей Всемилостивейше увольняем всех от государственных податей и служб на 10 лет.

Все сие преимущества Мы…. Своеручно подписали и Государственною печатью нашею укрепить повелели».

 

Ведуча  У грамоті місто йменувалося «Маріанополь». На плані від 20 жовтня 1779 року назва записана як «місто Маріу-Поль — вигінна земля міста Маріу-Поля».

 

Ведучий  24 березня 1780 року на наполегливу вимогу митрополита Ігнатія місто остаточно перейменоване в Маріуполь (псевдогрецька назва з елементом «-поля», тобто місто, «місто Марії»).

 

Ведуча У місті осіла значна частина греків-християн, переселених урядом із Таврії (Криму й Північного Причорномор'я). Частина прибулих греків у липні 1780 року оселилася в місті, а більшість — довкола нього. Кожному зі своїх селищ греки давали назви тих населених пунктів Криму, звідки вони прийшли. Так виникли села Бахчисарай, Ялта, Урзуф, Сартана, Чердакли, Карань, Мангуш тощо.

Ведучий Сьогодні у нас в гостях нащадки греків Приазов’я. Зустрічайте дівчат 4-Б класу з танцем «Сіртаки»

Танець

Ведуча До середини XIX століття в Маріуполі розвивалися в основному кустарні підприємства: шкіряні, салотопні, цегельні, черепичні заводи, ковальські, бондарні, зброярські майстерні, вітряні та водні млини, рибозаводи. У 1830 році стала до ладу макаронна фабрика. Із кінця XVIII століття місто було значним торговим центром. Щорічно тут проводилося чотири ярмарки, на яких торгували хлібом, худобою, шкірами, вовною, рибою,ікрою,

Сценка «ярмарок»

Пісня «Ой,там на товчку».

 

 

Ведучий Перша школа в Маріуполі відкрилася незабаром після переселення кримських греків у Приазов'я, але проіснувала недовго. Перше міське парафіяльне училище в Маріуполі відкрилося у вересні 1820 року, духовне училище — в 1825 році, перша аптека — в 1855 році, перша бібліотека — в 1868 році, перша гімназія — в 1876 році (засновник — педагог і історик Ф. А. Хартахай), перший театр — Маріупольський грецький театр — у 1878 році, перша земська лікарня — в 1874 році, а міська — лише в 1890 році.

Ведуча Але все-таки до кінця XIX століття Маріуполь залишався невеликим купецьким містечком на березі моря, а найбільшим центром  місто стало тільки з появою наступних об'єктів:

1. залізниці (1882 рік)
2. глибоководного морського порту (1889 рік)
3. металургійного заводу «Нікополь» (1897р.) ,а 1898 завод «Провіданс».Це родоначальники комбінату імені Ілліча.                                                                                       (презентація)

Ведучий  В 1886—1889 роках побудований новий Маріупольський торговельний порт, що став другим за вантажообігом на півдні Російської імперії після Одеси. Новий порт викликав пожвавлення торгівлі, приток населення в місто. Наявність морського порту і близькість донбаського вугілля стали передумовою будівництва тут металургійних заводів і перетворення Маріуполя на межі XIX—XX століть в один із центрів металургійної промисловості Півдня Російської імперії.

 

 

 

 

 

 

Пісня про море

Ведуча Наприкінці XIX століття в Маріуполі крім металургійних діяли заводи: сільськогосподарського машинобудування, 6 шкіряних, 27 цегляно-черепичних заводів, макаронна фабрика, два парові млини. В 1886 році став до ладу чавуноливарний механічний завод Уварова з виготовлення землеробських знарядь , В 1915 році заснована цукеркова фабрика

Ведуча За переписом 1897 року, у Маріуполі мешкало 31 тис. чоловік,а напередодні Першої світової війни в місті налічувалося вже 58 тис. жителів. У 1910 році в Маріуполі було 7 лікарень, 23 лікаря, 11 земських і міських шкіл, 4 приватні школи, 2 державні і 2 приватні гімназії, реальне (приватне), духовне й технічне училища, приватна музична школа.

Ведучий. Сьогодні Маріуполь (Презентація)

 

9. Ти прикрашаєш моря й сонце край.

 Несеш ти славу в рідну Україну.

 Величним будь, живи і розквітай.

 На щастя й радість кожного із нас.  

10.Місто чудове вогню та металу!

Місто портове вітрил і води!

У сивій історії черпає славу

Наш Маріуполь завжди молодий.

11.Де би не був ти, мій лагідний друже,

Місто край моря в душі бережи.

У хвилях прибою, тендітних і дужих,

Нас Маріуполь зустріне завжди.