Сценарій свята "Мова нашa солов`їна"

 Сценарій свята

   “Мова наша соловʼїна”

1-а ведуча. Добрий день, шановна родино!

Думаю, що сьогоднішня зустріч - ще одна схо-

динка до нашого зближення, родинного еднання.

(Виходять хлопчик і дівчинка).

Дівчинка.

Є добрий звичай в Україні,

У святковий день, в щасливий час

Гостей вітати хлібом-сіллю,

Бажати щастя і добра.

Хлопчик.

Вклоняємо вам, шановні гості.

Даруємо хліб святий та сіль

Від щирої душі людської,

Від щедрої матінки-землі!

(Дарують хліб та сіль).

2-а ведуча. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, живуть наші батьки - тут корінь роду ук-раїнського. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

1-а ведуча. Кожен народ розмовляє своєю мо-вою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності. На сучасному етапі розвитку людства є велика кількість (понад 2500) відмінних одна від одної мов, які належать різним націям, народнос-

тям, племенам.

2-а ведуча. Українська мова - це мова численного народу. Наша мова має свою лексику, свої барви, свої відтінки, що передають почуття і відтворюють бурхливе життя і розвиток народу.

1 - й учасник.
Ой, яка чудова українська мова!
Це це все береться, звідкіля і як?
Ліс, лісок, лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс
Є ще і байрак.

2-й учасник.
Рідна мова материнська,

Ти душа мого народу.

Будь від роду і до роду,

Рідна мова материнська!

3-й учасник.
Соловʼїну, барвінкову,
Колосисту на віки -
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.

4 - й учасник.
Мова рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
У тій мові ми співали,
В ній казки казали.
У тій мові нам минуле
Наше відкривали...

5 - й учасник.
Як ту мову міг забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Ось тому плекайте, діти,
Рідну нашу мову,
Вчиться складно говорити
Своїм рідним словом.

6-й учасник
Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня ринеш, рідне слово.
Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово!

7.     й учасник.
   Як парость виноградної лози
   Плекайте мову пильно й ненастанно.
   Політь бурʼян. Чистіша від сльози
   Вона хай буде.
   Вірно і слухняно
   Нехай вона щоразу служить вам.

1-а ведуча. А зараз давайте проведемо ма-

ленькі змагання. Хлопчики, зачитайте загадки дівчаткам.

1-й хлопчик.
У нашої бабусі
Сидить звір у кожусі.
Біля пічки гріється,
Без водички миється.

(Котик)

2-и хлопчик.
На городі в нас росте
Сонце ясне золоте,
Жовте око, жовті ві, Та чомусь воно не гріє.

(Соняшник)

3-й хлопчик.
Летів птах через дах, Сів на воротях
У червоних чоботях.

(Лелека)

1-а ведуча. А зараз дівчатка зачитають загадки

хлопчикам.

1-а дівчинка.
Із неба диво золоте
І світить нам, і гріє.
Ніщо без нього не росте, І всяк йому раді.

(Сонце)

2-а дівчинка

В мене є великий хист:

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

(Соловей)

3-а дівчинка

У піснях вона й казках,

У вінку й на рушниках,

Давній символ України,

Називається …

(Калина)

1-а ведуча.

Молодці, загадки ви добре відгадали

2-а ведуча.

А я хочу нагадати про інші перлини народної творчості – прислів’я.

Прислів’я – це короткий вислів з повчальним змістом.

А які ж ви, діти, знаєте прислів’я про мову?

(Діти розповідають прислів’я)

1. Ділом — як шилом шпигає, а словом — як шовком вишиває.
2. Гостре словечко коле сердечко.
3. Коня керують уздами, а чоловіка - словами.
4. Не кидай слова на вітер.
5. Давши слово - держись, не давши - кріпись.
6. І від солодких слів буває гірко.
7. Як овечка: не мовить ні словечка.
8. Птицю пізнати по пірʼю, а людину - по мові.
9. У кого рідна мова, в того й душа здорова.
10.                     Слово не горобець, вилетить - не спіймаеш.
11.                     Шабля ранить голову, а слово душу.
12.                     Від теплого слова і лід розмерзає.

Учениця.

Наша мова калинова

1 ласкава, і медова,

І багата, і небідна -

От що мова наша рідна.

Учень.

Мово рідна! Колискова!

Материнська рідна мово!

Мово сили й красоти -

Гей, яка ж прекрасна ти!

Учениця.

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана, материнська мово!

1-а ведуча.

Ось і закінчується наше свято. Ми були б дуже раді, якби від нього наші діти залишили у своєму серці краплину любові до рідної мови.

2-а ведуча.

Прощавайте. В добрий час.

Ще зустрінемось не раз!