Сценарій свята народної пісні

Про матеріал
"Пісня лине солов'їна!" - саме таку назву має сценарій, в якому розкрито історію народної пісні, цитати, поетичні рядки на дану тему.
Перегляд файлу

Свято української народної пісні

  • «Пісня лине солов’їна»

На фоні  мелодії «Щебетання солов’я» звучать слова

Ведучий 1

І створив Бог небо голубе

Родючу землю і зелені трави,

Дніпрові води й жито золоте,

І райських птиць, що звуться солов’ями

  Ведучий 2

Людей чудових тут він оселив

І дав їм мову, що в душі співає,

І вільний дух в серця їм поселив,

І рай назвав цей – українським краєм.

Танок  (6 клас)

Ведучий 1. Вклоняюсь вам, люди, доземно

                    Як батьківській хаті з далеких доріг,

                    Як хлібу, що матінка чемно й гостинно

                    Кладе на вкраїнський рушник

Ведуча 2. Бо ж нашому роду нема переводу,

                  Хай пісня єднає коріння святе,

                  Дай, Боже, нам віру і братнюю згоду

                  На довгії роки, на вічні віки!

Ведучий 1

Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні в цьому залі зібралися шанувальники української пісні.  

Ведучий 2

Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі, приуроченому пісні.

   Пісня… Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів.

Ведучий 1

Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік

Ведучий 2

Тож заспіваймо разом,
Заспіваймо щиро,
Щоб у нашій хаті
Було щастя з миром!

Пісня «В кінці греблі»

Ведучий 1

Українські люди дуже роботящі і працелюбні. А ще люблять вони танцювати та співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю.

 Ведучий 2

Радісніше з піснею живеться, забуваєш прикрощі, горе, біду. А де пісня взялася в Україні – хто її знає?

Ведучий 1 Я знаю, мені бабуся легенду розповідала. Ось послухайте, я й вам розповім.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку, одягнену у вишиту сорочку, а руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові – вінок з калини.

  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
  • Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, вороги знущаються з люду.

Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю? – Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її: «Є у мене неоціненний дар, який прославить тебе на цілий світ. Це – пісня.» Узяла дівчина – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Пісня «А я молода, на базар ходила»

Ведучий 1  Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня була частиною  людського життя. Царський уряд забороняв кобзарям співати. Боролися з кобзарями і в XXст. За наказом Сталіна у Харкові зібрали всіх українських кобзарів. Сліпим музикантам казали, що вони мають взяти участь у першому в Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли їх за місто і там розстріляли. Так нищили душу нашого народу.  

Ведучий 2 Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія

Ведучий 1

Народна пісня – голос невсипущий

   Душі людської вічне відкриття.

   Вона ніколи, як і хліб насущний

   Не вийде з всюди сущого життя.

Ведучий 2 Хочеться, щоб наша рідна пісня, легка, як сон, примарна, ніби щастя, сонячна,неначе мрія зігріла ваші серця, захопила, оповила веселковими барвами, що ними мріють весни, плаче осінь, марять зими і кличе літо.

Пісня «Кучерики»

Ведучий 1

Вкраїнська пісня, наче поклик долі,

Натхнення наше, дум стрімких політ.

Йдемо ми з нею у життєвім полі

Й не зрадимо її до скону своїх літ.

Ведучий 2

Вкраїнська пісня – світлоносні перли.

В ній – вищий зміст, духовності краса.

Йдемо життям, щоб пісня не померла –

Народу рідного жива душа

Ведучий 1 Ми з вами   живемо в ХХІ столітті.  Пройшли віки,  змінились епохи, люди,  події.   Але народна пісня назавжди залишиться  з нами. Щоразу, збираючись разом,  ми співаємо всім знайомі пісні та отримуємо   позитивний заряд. Тому кожен з нас    має стати охоронцем пісні, щоб передати її нащадкам.

Ведучий 2 Наша пісня і наша дума – справді прекрасні! І тому ще довго-довго  поети, письменники, композитори, увійшовши в чудовий світ народної пісенності, припадатимуть до  її  джерел і творитимуть їй в благоговійному захопленні гімни  й симфонії. І завжди буде вона звучати в живому виконанні в побуті, на сцені та  безмежному  ефірі.

Ведучий 1 А на нашу сцену ми запрошуємо наймолодших наших вихованців із відомою піснею “Два веселі гуси”.

Пісня “Два веселі гуси”

Ведучий 1 Українська пісня… Вона, як сльоза, очищає душу. Вона, як свята молитва, сповіщає і прощає. Вона цілюща, як материнське молоко. Бо в ній живе наш родовід, наша багатостраждальна і прекрасна Україна.

Ведучий 2 Відомий югославський учений А. Люкшич зазначав , що українська поезія найбагатша і найкрасивіша у Європі .

Ведучий 1 А якщо до такої поезії додати музику , то народжується пісня ,яка дзвенить , зачаровує ,бентежить. Бо українська пісня – це душа народу.

Ведучий 2 І це дійсно так. Співаючи, ми плачемо і радіємо ,заспокоюємося і нервуємо ,сподіваємося , нарешті, що нашій багатостраждальній країні буде щастя .

Ведучий 1

Я вірю -у нас, на Вкраїні,

І колосся співає, і тополя співає, і небо…

Співає все-все –тільки слухайте.

І почуєте безліч пісень,різних пісень,

Бо тополя, колосся і небо завше співають по-своєму.

І доведене дивне вченими:

Рослини краще ростуть під музику.

Ведучий 2

Так ось чому на моїй Україні такі пшениці!

І коли розпочинаються жнива,

Вся Україна пахне пшеницею,

Тоді і квіти пахнуть пшеницею,

Тоді і городи пахнуть пшеницею,

І води м’які, дніпрові, і зорі

Пахнуть тоді пшеницею.

Ведучий 1

А коли заспівають дівчата,

Я чую, як їм підспівують

І тополя, й колосся, і небо,

І води дніпрові, і зорі…

Так ось ти яка, Україно,

Диво пісенне моє.

Пісня «Черешня-черешенька»

Ведучий 1

Душа народу не вмре ніколи

Вона живе у пісні чарівній

Усмішка щира і сльоза джерельна

Найвища, мабуть, нагорода їй.

Ведучий 2 Нашу пісню називають солов’їною. І кажуть, що солов’ї навчилися співати в українців. Ось послухайте цікавий переказ. Колись солов’ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень. «Що то за люди живуть тут?» - подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували солов’я. Полетів соловей до царського саду і заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. Зачаровані солов’ї полетіли весною на Україну, щоб висиджувати пташенят і слухати найчарівніші в світі пісні.

Пісня «Ой у вишневому садочку»(7 клас)

Ведучий 1

Пісня наша, пісня – це душа народу,

Пісня українська – рідна, чарівна

Вона з нами поруч в праці, на заводі,

На ланах широких, за станком вона.

Ведучий 2

Пісня – чарівниця, гарна, мов зірниця,

Мелодійна, ніжна, серцю дорога.

Веселить, танцює, мирить і жартує.

В іграх і забавах – всюди є вона

Танець (2 клас)

Ведучий 1.  Українська пісня… Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих своїх дітей

Ведуча 1. Українська пісня… Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі

 Ведучий 2.

 Українська пісня…

 Вона – любов, вона – печаль і втіха,

Жива вода на виразки душі.

Поки живе – обереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

Ведуча 1.

Але боюсь, боюсь, щоб не збороли,

В модерну щоб не втиснули труну

Мого народу пісню чарівну

З чужих країв залізні рок-н-роли.

Ведучий 2.

І я готовий крізь огнисті брами

Пройти і душу випалить до тла.

Лише б народна пісня не вмирала,

Щоб в молодих серцях вона жила.

Пісня «Ой у вишневому саду»(9 клас)

 Ведучий 1

Бігла стежка в далеч і губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

Ведучий 2

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать матусю мою милу,

Бо вона одна на цілий світ

Ведучий 1

Волошкові очі у моєї пісні,

В тих очах відбито калиновий жар.

Це вона світила у мою колиску,

Щоб я гінко ріс, до сонця виростав.

Ведучий 2

Солов’їний голос у моєї пісні,

І козацька дума, й щедрість, доброта.

Бережімо пісню, пісню українську,

Бо вона, як мати, рідна і свята!

Ведучий 1

Приїжджайте частіше додому,
Щоб не мучила совість потому.
Ні грошей не привозьте, ні слави –
Будьте з рідними ніжні й ласкаві.
Бо не вічні ні батько, ні мати,
Завтра можете їх не застати.

Ведучий 2

Саме про це наступна відома всім народна пісня.

Пісня про маму

Ведучий 1 Українська пісня… ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона викликає в душі людській найскладніші, найглибші почуття і прагнення всього, що є кращого в людині, що підносить її до вершини людської гідності, до людяності, до творчості. Наша пісня живить український дух! Доки живе пісня, доти живе і народ.

Ведучий 2

Пісне! Велична рідна пісне!

В тобі є все: і древня наша слава,

Володимира хист і мудрість Ярослава,

І наших прабатьків ворогування злісне.

Ведучий 1

І Богдана розвага,

І Богуна відвага,

1.І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи,

І гомін гір,  і блискіт зір,

І шум лісів, і розмова степу.

Ведучий 2

І материна любов, і жар палкий кохання

За свободою жаль, і мрії про свободу.

І весь наш біль, всі наші сподівання.

Ти – дзеркало душі. Країни та народу! 

Ведучий 1 Олександр Довженко писав: «Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу. Це історія народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився,  як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови» на виковування свободи, права на життя, на виявлення своїх здібностей…»

Ведучий 2 Багато віків вірними оборонцями Батьківщини були козаки,  і героїчну історію козацтва народ також оспівав у своїх піснях. У них передавалась мужність козаків, їх героїчні походи, мудрість гетьманів.

Пісня «Розпрягайте, хлопці, коні»

Ведучий 1

Народна пісня, дума чи романс

 У душу ллється і заполоняє.

 Та заворожує, чаклує нас,

 І в саме серце раптом проникає.

Ведучий 2 

 Сльоза накотиться, не зупинить…

 Десь винирне з душі неждано.

 Услід за піснею душа летить…

 А серце рветься невблаганно.

Ведучий 1 

 Так солодко тоді душа щемить,

 А музика, мов хвиля, нагортає.

 Струна чарівна в серці забринить

 І ні для чого місця більш немає…

Ведучий 2 

 А хвиля музики несе у даль.

 В ній розчинитись хочеться й летіти.

 У музиці життя, любов, печаль,

 Й душа стає, немов тендітні квіти.

Ведучий 1

  Народна пісня… Не страшний їй час!

 У ній звучання рідні й позитивні…

 Вона живе у кожному із нас,

Мабуть-таки, на генетичнім рівні

Ведучий 2

Однією з невід`ємних рис щастя людини, всебічного її розвитку є духовно багате особисте життя, дружній родинний затишок. Народні ліричні пісні складають прекрасний усний кодекс моральних чеснот, де людське почуття завжди ставилось вище за  будь-які матеріальні розрахунки. У ліричних піснях передаються всі грані внутрішнього світу: і перше почуття, і відкрите утвердження свого права любити, і сумніви та образи, і біль розлуки, і невтішне горе, і мрії про майбутню долю.

Пісня «Ой встану я ранесенько»

Ведучий 1  

Такого сплеску в музиці і слові

Вогню такого не передаси,

Нічим, крім пісні, посестри любові,

Криниці невичерпної краси.

Ведучий 2 

Буває пісня тугою налита,

І туга душу наскрізь пропече

Бува така, що наче серед літа

Срібляста річка в синю даль тече.

  Ведучий 1 

Вона – любов, вона – печаль і втіх

Жива вода на виразки душі

Поки живе – убереже від лиха

Понад стежками тихі спориші.

Веучий 2 

То вже здавен:

Лиш пісню розпочни

Її підхоплять, аж у полі тісно…

Вкраїнський хліб тому такий смачний,

 Що він завжди замішаний на пісні. 

Ведучий 1 

Однією з визначальних рис українського національного характеру є  почуття  гумору. Яким би складним не було життя, люди завжди знайдуть привід пожартувати, посміятися над негараздами.

Ведучий 2

Наш народ створив безліч жартівливих пісень, без яких не обходиться жодне свято. Вони додають оптимізму і допомагають долати життєві труднощі.

Пісня «Ой під вишнею, під черешнею»

Ведучий 1

Завжди у селах наших так було –

Після закінчення , та і під час роботи ,

Піснями наповнялося село ,

Бо пісня проганяє всі турботи .

Ведучий 2

І в довгії зимові вечори ,

І в літнії короткі теплі ночі ,

Завжди мої співали земляки -

Про козаків , калину , карі очі…

Ведучий 1

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала,

Пісень співать навчали дочок матері,

Батьки синів співать пісень навчали.

Ведучий 2

Століттями складалися пісні –

Пісні народні – жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні ,

Звучали на весіллі і в поході.

Ведучий 1

Що ж сталося ? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків , про чорнобривці, чорну редьку

Ведучий 2

Згадаємо ж давайте у цю мить ,

Що українці це народ співучий –

Ніщо не може нашу пісню зупинить ,

Наповним піснею наш край співучий!

Ведучий 1

Старайтеся завжди прожити лиш так,

Щоб потім про вас пам’ятали,

Про ваше прекрасне і чесне життя

Народні пісні розказали

Ведучий 2  Пісня – це маленька криничка живої води. Не поспішайте її переступити. Зупиніться і розважливо вдивіться в її глибочінь,  може побачите благородний лицарський образ свого предка, красу свого сучасника й духовну вроду нащадків.

 Ведучий 1 І хай широка світова слава рідної пісні, отой її дорогий вогник, зігрівши всю землю, повертається до тебе – її спадкоємця. Хай вічно лунає пісня над Україною.

Ведучий 2 Нехай пророчими стануть  слова великого генія українського народу Т.Г.Шевченка.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине,

От де, люди, наша слава,

Слава Україні!

Пісня «Україна – це я»

Ведучий 1 Ось і підійшло до завершення наше свято.

Ведучий  2Хочеться вірити, що народ, який піднімається з колін історії, встане на повний зріст, розправить свої крила і залунає наша українська пісня і попливе її дзвін далеко, далеко над землею.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З народного напившись джерела,

Як із Дніпра бере веселка воду,

О рідна пісне, знову ти прийшла

До матері й до батька – до народу.

О пісне! Від народу кров і плоть

Ти узяла, щоб лиш йому служити,

Тебе ніхто не може побороть,

Бо вільний дух твій – правдою повитий.

(М. Рильський) 

 

docx
Додано
23 січня
Переглядів
893
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку