ПОСВЯТА В ПЕРШОКЛАСНИКИ-ОДНОКАШНИКИ

 

1: Рідний, рідна, рідне – корінь роду, народу. Рідна мама, рідний тато,

  рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа.

2: Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до України.

1:       Школу, так,   саме школу українці поставили в один ряд з такими

          словами як мама, рід, родина,Україна.

2:       Ми - українці – нація, яка споконвіку прагне багато знати.

 

1: Щиро запрошуємо до зали учнів 1-Б класу !

 

2: Вітаємо вас і я з цим знаменним днем.

1:       Але, щоб розпочати свято, першокласники повинні відгадати загадку.

   Великий будинок дітей завжди жде

   І часто, як вулик бджолиний гуде.

   Як чаша, він повен знаннями.

   Ласкавий будинок цей з нами

       (школа)

 

2: Сьогодні ви дізнаєтеся про те якими були школи в давнину.

1: Про те, як навчалися ваші прапрабабу сі і прапрадідусі.

1 учень: Школа! Вулик ти дитячий,

  Ну, а діти, як бджолиний рій.

  Вчаться тут і йдуть сюди терпляче

  І беруть початок з нього свій.

2 учень: Як були ми дошкільнята,

  То ходили в дитсадок.

  А тепер вже інший час –

  Зустріла радо школа нас.

3 учень: Ми тепер – не просто діти,

  Шестирічки-неумійки,

  Шестирічки – перший клас,

  Школярі тепер всі з нас.

4 учень: Якщо вчимося ми у школі,

  То звемося – школярі.

  Радо в школі зустрічають

  Однокласники мої

5 учень: У цьому році перший раз

  Пішов я в школу в перший клас,

  І першим в класі з того дня

  З”являтись став до школи я.

 Пісня «А у школі,,»

 

1:  І  недаремно ми зустрілися саме сьогодні – 14 грудня. У давні часи навчальний процес розпочинався саме у цей день

2: за народним календарем 14 грудня – день святого Наума покровителя розуму, доброчинства. З цього приводу казали: «Пророк Наум наведе на ум».

 

1: У народі вважалось, якщо на день Наума розпочати навчання, то дитина краще засвоюватиме науку, а відтак набереться ума-розуму.

 

Учень: Ой, ой, ой. Ще треба подивитися кому треба навчатися. Ось, послухайте

Учень з мамою і татом:

  Батьки-чомучки

 Ну і мама! Ну і тато!

 Наче справжні дошколята!

 Нічогісінько не знають,

 Смішно і сказать комусь.

 Бо щодня мене питають

 Лиш одне: чому  й чому?

• Ти чому образив Віту?
• А чому отримав двійку?
• І чому прийшов так пізно?
• Та чому в шкарпетках різних?
• Ти чому такий непослух?
• А чому не стелеш постіль?
• Ти чому це вірш не учиш?
• А чому портфель без ручки?
• І чому такий синець?

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

1: У давні часи навчання в школі починалося взимку.

2.       Хто такий був цей Наум запитаєте Ви?

 

1. Наум був монахом просвітителем. Мандруючи по селах він безкоштовно вчив дітей.
2. І в Україні у цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням.

1.Подивіться

 

Розповідь з елементами гри

 2: Напередодні Наума батьки відвідували дячка і домовлялись про оплату: за науку сина чи дочки потрібно було забезпечити вчителя дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на різдвяні свята.

Ввечері до майбутнього учня приходив  хрещений батько з букварем.

(Міні-сценка)

Хрещений

батько:  Доброго вечора вашій хаті!

Господиня: Добрий вечір, проходьте. Сідайте ось тут, будь ласка. Як добре, що ви завітали до нас на день Наума.

 

2: Посеред хати ставили  діжку, застеляли її кожухом і гість, взявши ножиці, підстригав хрещенника .

Господиня: Підстріжіть нашого синочка,“щоб добре в голову лізла наука”.

Хрещений

батько: Батюшка Наум, виведи синка на ум.

 

                             Сідай, сину, до столу. Повторюй за мною, це -–аз, це – буки…

                             Це –аз, це - буки

Хрещений

батько: Що ж, сину, думаю буде тобі наука даватися.

1: А господиня тим часом готувала пшоняну кашу на ознаку доброго навчання.

Господиня: Їж, синку, нехай навчання для тебе буде легким. А ще, хочу всіх пригостити кашею

Хрещений:           Треба чимало каші з”їсти”, щоб опанувати наукою.

 

 2: Вранці син з батьком йшли до церкви. Коли повертались додому, мати подавала кашу на сніданок і благословляла на добре навчання.

Господиня: (з іконою) Благословляю тебе, сину.

2: А батько витягував свячену вербову галузку і тричі стьобав нею сина, примовляючи:

Батько: Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, сину, наука давалась.

 2: Батько з сином йшли до школи, несучи горщик з кашею і гостинцями для вчителя. В школі учню показували різки, що стояли в кутку. І учень знав, що йому потрібно бути слухняним і чемним.

 

1.: Цей день обов”язково настає для кожної людини, але буває один-єдиний раз у житті. Може тому він такий хвилюючий.

2.                           Хвилюються всі: і мама, і тато. Раз у раз підносить до очей хусточку схвильована бабуся. Насуваючи на себе веселу бадьорість, метушиться дідусь.

1.                           І, звичайно, хвилюєшся ти. Від сьогодні починається для тебе нове життя – шкільне.

2. Перевіримо, чи готові ви вже до школи. Молодці. Може ви впізнаєте і які предмети ви будете вивчати?

 

 

Дівчатка (разом): Ми -  сім кольорів веселки.

    Розкажемо про  веселковий світ знань.

1 дівчинка (в червоному): У школі вас навчать читати,

     Бо хто багато читає, той багато знає.

     А книжка вчить, як на світі жить.

     На читанні вас навчать читати,

     Вчення – світ, а невчення – тьма.

     З книги легко світ пізнати,

     Книга все розкаже вам сама.

     Книга допоможе мандрувати

     По землі і навіть до зірок,

     З нею можете повсюди побувати,

     Ви ж зробили лише перший крок.

     Книга мудра і багато знає,

     Вчить людину, як на світі жить.

     Мудрий той, хто книжечку читає,

     Знайко завжди спереду біжить.

2 дівчинка ( у жовтогарячому – рідна мова):

     Пишуть не пером, а розумом,

     Хто навчиться грамотно писати,

     Тому всі відкриються путі

     Й допоможе іншим у житті.

     Той, хто рідну мову поважає,

     Живучи у рідному краю,

     Той усі вершини подолає

     І не зрадить матінку свою.

     Свою рідну неньку Україну

     Берегтиме кожен день і час.

     І стоятиме за неї до загину,

     Бо земля ця дорога для нас.

3 дівчинка ( у жовтому) – математика:

     “Математика – гімнастика для розуму”.

     Математика- наука найточніша,

     Її треба наполегливо учить.

     І чим далі – тим вона складніша,

     Та без неї людям не прожить.

4 дівчинка ( у зеленому) – природознавство:

     “Весна красна квітами, а осінь – плодами”.

     Земля – це найбільше диво.

     Оточує нас дивосвіт.

     І довкілля таке красиве

     Всіх приваблює з юних літ,

     Все в гармонії в цьому світі,

     Флора, фауна і зірки.

     Тож природу потрібно любити.

     І другом їй бути завжди.

     Кожну річечку і озерце,

     Не забруднюй, а очищай.

     Полюби і прийми до серця,

     Бережи зелен світ і знай!

5 дівчина (у блакитному) – світ музики:

     “Музика без язика, а людей скликає”

     Всіх людей краса єднає,

     Щастя, радість нам дає:

     Всяк від радості співає –

     І такі уроки є!

     Всіх тут музики навчають,

     Лунай, пісенний водограю!

     Котки весело стрибають,

     Ну, а ти їх заспівай.

7 дівчинака (у фіолетовому)- праця, малювання:

     “Праця людину годує, а лінь марнує”

     Мала бджола, а й та працює!

     Тому і ти живи в труді,

     Бо труд годує, а лінь – марнує.

     Працюй – не будеш у біді.

     Привчай до праці руки, друже,

     А голові давай знання.

     Майстерності навчайся дужче,

     Будь наполегливим щодня,

     Ще вчися гарно малювати,

     Бо в світі стільки є краси,

     Щоб світ у фарбах передати,

     І людям цю красу нести.

 

6 дівчинка (у синьому) – фізкультура, спорт.

     “У здоровому тілі – здоровий дух”.

     Головне завдання – всім здоровим бути,

     Мусиш сам подбати – і не вередуй.

     Тож про фізкультуру як же нам забути?

     Дух і волю, тіло вправами гартуй!

     І зарядку треба нам щодня робити,

     Й бігати, стрибати – всім потрібен рух!

     А без цього, діти, в світі не прожити.

     Лиш в здоровім тілі є здоровий дух!

(Проводить з першокласниками фізкультхвилинку)

А ну, відгадайте загадки:

                               Для письма, сказати прошу,

                               Що потрібно взяти? Зошит!

Малювать в альбомі цім

Допоможуть…

-Олівці!

Ручки й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у…у..

-Пенали!

                               Кожен учень, він щоденно

  На урок бере…

     Щоденник! (діти хором)

 

Лине тиха музика. Дівчатка-кольори залишають сцену. Виходять ведучі.

1:  Випробування пройшли. Молодці! А зараз приготуйтеся до

  урочистого моменту – прийняття обіцянки першокласника.

   

 

2.                 Ви у школі вже прижились,

   Правил добрих ви навчились,

   І сердечно обіцяйте

   “Обіцяю” за мною повторяйте.

1:  Перше правило – учитися дуже старанно і гарно !

2:  Друге правило – трудитися, батькам удома допомагати !

1:  Бути чесним і правдивим – третє правило у нас,

  Бути другом незрадливим: клас – за тебе,

  Ти за клас !

2:  Мудре правило четверте – знай і друзям розкажи,

  Наполегливо й уперто економ і бережи:

  Парту, книгу, кожну річ!

1:  П”яте правило – читати, малювати і співати,

  гратися з товаришами і дружити з малюками !

2:  Шосте правило ти знай – старших себе поважай !

  

 

Ведучий 3:  Бажаєм успіху і знань,

   Змагань, і віри, і дерзань.

   Знання потрібні для життя,

   Для України майбуття…

Ведучий 2:  Здолати труднощі зумій,

   Своє завдання зрозумій,

   Що лише той учитись зможе,

   Хто власні ліньки переможе.

- Дорогі першокласники, приймаємо вас до нашої шкільної родини і вручаємо цей чарівний ключик від Країни Знань. Успіхів вам!

 

1: Учнів одного класу ми назиєвамо однокласниками. А раніше їх називали однокашниками.

2               чому?

1.             колись діти  жили вони  далеко від школи  і приходили

 до неї з різних сел. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли її з однієї миски. Так і назвали їх однокашниками.

2. Ви, діти, теж навчаєтесь разом, тому сьогодні у вас посвята в однокашники

 

А зараз прийміть вітання від своїх батьків.

(Виходять мати й батько в українському нацональному одязі. Мати несе горщик з кашею, батько -  велику миску з дерев”яними ложками – подарунок для однокашників).

Мати: До схід сонця раненько вставала,

  У трьох водах крупу вимивала,

  На жаркому вогні нашу кашу варила,

  Щоб була у наших дітей сила.

  Щоб ви гарно навчались і добра набували.

Батько: (Роздає дітям ложки)

  Хто скільки з”їсть крупинок,

  Той матиме стільки гарних оцінок.

  Ложки діставайте, з Богом, починайте.

  Кашу з”їдайте. Смачного!

(Звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик з кашею до кожної дитини, діти по черзі набирають кашу, їдять, поки горщик не спорожніє).

 

Ведучий 2: Вільні діти вільної країни!

 Вчіться наполегливо щодня,

 Щоб кувать майбутнє України,

 Всім здоров”я треба і знання.

 

  Вітаємо вас, діти!

  Ідіть навчайтесь,

  Розуму набирайтесь,

  З лихом не зустрічайтесь.

  Хай вам щастить!\

 

Вчитель: Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні

всім, хто брав у ньому участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди. Хай злагода і мир панують у ваших родинах! Однокашникам – бути гідним звання школяра і щасливої дороги до світу знань.

(Звучить “Пісня про рушник”. Під музику ведучий говорить:

Ведучий: В Україні є чудовий звичай – проводжаючи дітей у життєву дорогу,

мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословіння, материнської любові. Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень. У добру путь, дорогі друзі.

(Учні виходять із зали під рушниками, які тримають мами).