Сценарiй свята "Обряд закосичення та пiдперiзуввання"

                      Свято для дітей старшої групи

       «Обряд закосичення та підперізування»

Ведуча 1:

Добрий день, люди добрі, щиро вітаю вас у своїй господі,
Ласкаво прошу у світлицю, де пісня, казка, звичаї живуть.
Де пахне васильочок і пшениця, де рушники узорами цвітуть.
Ось вже скоро до моєї господи завітають парубки й дівчата.

(під музику забігають дівчатка з віночками в руках).

Хоровод з віночками

 Дівчинка:

Добрий вечір, вашій хаті, пані господиня,
Чи тут буде свято з танцями та співом?

Ведуча 2:

Добрий вечір, так, звичайно. Прошу всіх, заходьте. В нашій хаті завжди раді любим, милим гостям.

(Дівчатка сідають).

А де ж це наші хлопці?

(співаючи «По дорозі жук, жук» заходять хлопці.)

Хлопчик 1:

Добрий вечір, господине! Пустіть гостей в хату.
З дівчатками-щебетушками гарно погуляти.

Ведуча 2:

Заходьте, заходьте, на лаві сідайте. Будем наше свято вже розпочинати.

Шановні гості, любі діти, дозвольте вас оповістити, що готувались ми завзято на сьогоднішньому святі закосичити дівчат, щоб були помічницями мамам, а хлопців підперезати, щоб козаками росли і нашими захисниками.

Ведуча 1:

Наставав час, коли дівчинка ставала помічницею, їй довіряли якусь роботу, залучали до родинних справ, турбот. Дівчинці вже заважало розпущене волосся. Тому треба було його підбирати, а точніше – заплітати.

Та не міг наш народ не відзначити такої події в житті дівчинки. Тому народився гарний, ніжний, дивної краси, великого змісту обряд першого закосичення. Виросли і ваші донечки. Час їх закосичити, щоб помічницями для родини були.

Ведуча 1:

Але перш ніж волоссячко вбирати, треба перевірити, чи навчилися дівчатка чогось, чи й справді подорослішали.

Дівчинка 4:

Кошенятко чеше вуса лапками двома,
На базар пішла матуся, вдома я сама.
Підмету гарненько в хаті, молока дам кошеняті,
Своє ліжко застелю, квіти в горщиках поллю,
Заплету я кіски русі і чекатиму матусю.

Дівчинка 5:

Хоч на зріст я ще маленька, в мене кіска ще тоненька,
Та робити дещо вмію – ось тарілочку помию,
Ось кімнату підмітаю, вранці квіти поливаю.
Всього я сама навчуся, бо роботи не боюся!

Дівчинка 6:

Застеляю ліжко вміло, підбиваю подушки,
Узяла пахуче мило і вмиваюсь залюбки.
Вмившись, візьму я гребінчик, гарно кіску розчешу,
І на самий її кінчик туго стрічку пов’яжу.

Дівчинка 7:

І я у мами помічниця, мамі я допоможу.
Складу книги на полиці, брата спати положу.
На столі поприбираю, квіти на вікні поллю,
Доки мама відпочине, ляльці плаття поперу.

Пісня «Маленька помічниця»

Гра - естафета «Розвісимо білизну»

(Дорослі натягують шнурівку;дівчатка шикуються у дві колони-команди, перед ними в кошиках лежать хустинки і прищіпки. Дівчатка по черзі підбігають і розвішують хустинки одна біля одної).

Звучить музика.

Ведуча 2:

Є святкових днів багато, нам усіх і не згадать,
Серед них і наше свято – закосичення дівчат.

(дівчатка роблять коло в центрі зали)

Мами, просимо стати позаду ваших доньок.

(мами стають).

Набирала матусенька воду з криниці і промовляла.

Мама:

Водичка – студеничка з чистої кринички,
Я тебе раненько взяла, як сонечко засіяло.
А у тій водиці - лик Святої Дівиці.
То Матінка Божа сміється – у купіль вода свята ллється.
Водичка святая, здоровая і живая,
Очисть наших діточок, роду нашого квіточок.

Ведуча 1:

А зараз, шановні матусі, просимо Вас перехрестити святою водичкою своїх діточок і на навчання благословити.

(мами хрестять водою дівчаток і передають по колу тарілочку з водою).

Ведуча 1:

Візьміть стрічечки і заплетіть їх у косички своїх діток, а в кого коротке волоссячко, то прикажіть: «Рости коса до пояса, від пояса до п’яти, щоб була така, як ти», і обов’язково волоссячко виросте.

(Ведучі роздають гребінці і стрічечки на тацях).

 

Мама:

Плетися коса, розумнішай голова,
Родися краса, добрішай душа.

Ведуча 1:

А тепер, дорогі матусі, тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити своїх донечок і зробити сильнішим своє материнське благословіння.

(Мами беруться за руки і під музику обходять дівоче коло. Сідають на місця).

Дівчинка 8:

Щоб коса була густа і пишна, мама її мила у барвінку та вишні,
Щоб волосся сонечком сіяло, шавлію й ромашку додавала.

Дівчинка 9:

Щоб росла коса міцна й красива, у кропиви силу попросила.
На голівку калиновий цвіт поклала,
щоб мене щаслива доля не минала.

Ведуча 2:

Наші дітки ще й жартувати вміють.

Дівчинка 10:

Мама донечку пита: «Доня моя мила,
Ти в акваріумі рибкам воду замінила?»
«А навіщо – каже доня – так міняти скоро?
Ще не випили тієї, що налили вчора.»

Хлопчик 2:

Навіщо косички дівчатам, ніяк зрозуміти не міг.
На них треба стрічок багато, і клопоту менше без них.

Хлопчик 3:

Проте косички довгі всім радують серця,
Тому, що ті косички дівчаткам до лиця.

Хлопчик 4:

Мені коси не треба, я – хоч куди козак!
А що я теж красивий – то це помітно й так!

 

Ведуча 2:

Хлопчики й дівчатка не сваріться, помиріться, в гарнім танці закружіться.

Парний український танець.

Ведуча 1:

Дорогі хлопчики, прийшов час і вам розказати й показати, чого ви навчилися, що вже вмієте.

Хлопчик 5:

Я за шию обійму тата любого й скажу:
«Милий, любий, мій рідненький, ой який ти дорогенький».

Хлопчик 6:

Ти мене навчив усьому, все тепер роблю по дому:
Забиваю цвяхи в двері гарно щоб було в оселі.
Ремонтую сам стілець. Ось який я молодець!

Хлопчик 7:

Я у тата помічник помагати йому звик.
Взяв він мене у машину і сказав: «Рушаймо, сину!
Придивляйся і учись, щоб на зміну став колись.»

Пісня «Ми маленькі козачата»

Ведуча 1:

Ну що, шановна громадо, давайте вирішувати, чи гідні наші хлопчики ставати козаками?

Гості:

Гідні!

Ведуча 1:

Добре, тоді виходьте батьки і ставайте поза своїми хлопчиками.

(батьки стають за хлопчиками).

І благословіть своїх дітей.

Тато:

Благословляю тебе на шлях праведний, щоб ти людиною мужньою та справедливою зростав.

 

Ведуча 1:

А тепер візьміть пояси і підпережіть своїх синів, щоб справжніми козаками були, вашими помічниками і захисниками своєї родини. (батьки  підперізують хлопчиків).

Ведуча 1:

Відтепер ви не просто хлопчики, а козаки – захисники і помічники свого роду. Дорогі козаки, покладіть руку на серце та подякуйте своїм батькам за любов, за ласку, за терпіння.

Хлопчики:    Дякуємо!!!

Ведуча 1:

Батьки, привітайте своїх дітей поцілунком.

(Батьки сідають).

Чи придалось вам спритності, як ви стали козаками, зараз перевіримо.

Гра-естафета « Перетягни канат»

Ведуча 2:

Наші дітки вміють і танцювати, і співати, ростуть справжніми помічниками для своїх батьків. Тому що наша Україна споконвіку славиться роботящими, хазяйновитими, здібними, талановитими людьми. І ми не маємо права забувати її давні звичаї, традиції, тому що, як говорить одне мудре прислів’я: «Хто минуле забуває, той майбутнього немає».

Дитина 1:

Ми українці – велика родина. Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина.
Рідна земля для нас всіх – Україна!

Дитина 2:

І живуть тут люди добрі й працьовиті,
І скажу, до речі, ще й талановиті.
Землю засівають, пісні співають, на бандурі грають,
ще й вірші складають.

Дитина 3:

Мама, тато, брат, сестричка, і всі інші з мого роду,
Всі належать до одного українського народу!

Дитина 4:

Бо родитись українцем – це велика честь і слава.
Рідний край свій боронити – найважливіша справа!

Пісня «Україна»

Ведуча 2:

Ми співали, танцювали, гарні вам вірші читали,
довгі коси заплітали, хлопців всіх підперезали.
Час прийшов усім прощатись.

Ведуча 1:

Прощавайте, добрі люди, хай Вам щастя й доля буде.
Не на день і не на рік, а на довгій – довгій вік.