Сценарій свята «ОСІННІЙ ВЕРНІСАЖ»

Сценарій свята

 «ОСІННІЙ ВЕРНІСАЖ»

( 5-8  класи)

(Звучить музика - фанфари)

Танець  із зонтами, 6 клас.

(На сцені з'являються русские бабки Матрьона і Цвяточек)

 

Матрьона  :   Цвяточек, Цвяточек, нарешті ми знайшли цю залу і потрапили на «Осінній вернісаж». Це ж Бондарівська гімназія?

 

Діти: Так, це Бондарівська гімназія .

 

Цвяточек  :   Де ми тільки не бували, де ми тільки не виступали. І ось ми тут, на сцені Бондарівської гімназії.

 

Матрьона : Правда, правда.  Ми на святі, тож давайте починати.

 

Цвяточек: Матрьоно, а де ж ведучі?(крутяться , шукають ведучих).

                   Добре, будемо ми за них. Ми ж тут не випадково. 

 

Матрьона: Добрий день, вам люди добрі!

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя і добра бажати!

Цвяточек:

Унылая пора! Очей очарованье!

Приятна мне твоя прощальная краса.

Люблю я пышное природы увяданье,

В багрец и золото одетые леса…

(з’являються ведучі, а бабки сідають збоку)

 

1 ведуча: Ой, пробачте, нам довелося затриматися. Тож продовжуємо. Ми розпочинаємо «Осінній   вернісаж».   Осінь... Золота пора... Скільки приємного, таємничого, цікавого вона несе з собою. Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

2 ведуча:  Жовкне, опадає листя. Ідеш по вулиці, а під ногами відчуваєш шепіт кленових, дубових, липових листочків. Здається, що кожен із них розповідає свою осінню казку, свою коротеньку історію.

Сценка «Осіння депресія», 7 клас

 

1 ведуча: Опустили берези свої жовті коси. А вітер розчісує їх. Тихо шелестить листя, ніби про щось розмовляє. Прийшла до дерев осінь і принесла їм золотисті стрічки.

2 ведуча: В задумі ліс, в німім чеканні
Промайнули гомінливі дні.
Відлетіли солов’ї останні,
Ліс замовкнув і осиротів.

1 ведуча: Тільки небо усміхнулось чисте,-
Гралось сонце у рудій траві.
Облетіло пожовтіле листя...
Побіднішав ліс у самоті.

Сценка «На уроці англійської мови», 8 клас
 

(Лунає  телефонний  дзвінок)

Матрьона:  Алло! Це Франція! Бонжур, бонжур! Друзі , тихіше, телефонує П’єр  Карден. Та  що  ви  говорите, дуже,  дуже  раді .

Цвяточок:  Що  сталося?  Який  Париж? Що  за  Кардан?

1 ведуча. Та не Кардан, а Кардерон. Париж?  Напевно, французький?

2 ведуча.  Ех ви, темнота. Та не Кардерон і  не Кардан.  П'єр  Карден – французький модельєр .

Матрьона: А  навіщо  він  дзвонив ?

Цвяточок:І  не  тільки  дзвонив,  а й привіз  свою  останню  осінню  колекцію. 

(Входить Карден з дівчиною-Осінню )

П’єр  Карден:  Бонжур, дами  і  джентльмени . Я сьогодні хотів вам     представити  свої  останні  шедеври, але так сталося, що вони розгубилися в дорозі. Тож представляю вам пані Осінь.

ОСІНЬ.

Я – Осінь Золота, прийшла до вас на свято

І вам принесла дарунків багато.

Я подарую вам калиноньку в намисті,

Шипшину і гриби та айстри променисті.

Ось я-за сосною. Ось і листя в’яне.

Хто я? Це за мною йдуть густі тумани

Ранками імлистими. Вдень, як позолота,

Обриваю листя – це моя робота.

1 ведуча. Дякуємо, Кардену!

 - У  вас дуже  цікава  колекція. Хоча і залишилася одна єдина модель. Запрошуємо Вас зайняти місця в залі і разом з нами веселитися.  

Гра «Хто швидше  з’їсть  яблуко».  Для гри потрібно 4 учасники(з кожного класу по 1 учню). Усі ви, напевно, полюбляєте  яблука.  Сподіваюся,  наші  учасники  теж. (Яблука  підвішені   на  мотузці, треба  з’їсти  його  не  тримаючи  руками)

 

2 ведуча: Кажуть,  що  осінь – це  сумно,  постійно  йдуть  дощі,  похмуро…Не  вірте,  друзі!  Учні  6  класу вам це доведуть.

Сценка «Капуста».

 

1 ведуча: Наступний  наш  конкурс  танцювальний, а  називається  він  «Танці  зірок». 

(звучить  музика, 8 учасників(з кожного класу по  2 учні)  виконують  танцювальні  рухи  відповідно  до  стилю  музичної  композиції: хіп-хоп, вальс, ламбада, «Чунга-чанга», гопак і т.д.)

 

Матрьона: І  знову  наш «Осінній вернісаж»  продовжується.  У  мене  в  руках  торбинка,  а  в ній – фанти.  

Цвяточок: Ми  дуже  раді,  що  ви  прийшли  на  наше свято . І щоб вам не здавалося, що ви прийшли сюди марно, зіграємо в  лото  «Надія». Перевіримо  ваше щасливе місце. 

( Витягують  по черзі призи з прикріпленими на них фантами)

 

1 ведуча: Осінь принесла вам гостинців

Із полів, садів та грядок.

Ну, а щоб не сумували –

Повний кошик загадок.

 

З А Г А Д К И.

1. На городі молода пишні коси розпліта.

Під зеленою хустинкою золоті хова зернинки.                Кукурудза.

2. Як маленькою була пелюшок не мала

Постаріла – сто пелюшок наділа.                                       Капуста.

3. Стоїть півень на грядках у червоних чобітках. Буряк
4. Що за коні стоять на припоні:

Зелені, лобасті, довгасті, голчасті,

Нічого не возять, а солі просять.                                        Огірки.

5. Стоїть дубок, на версі картузок,

У картузику багато діток.                                                  Соняшник.

6. Гарна панна, гарно вбрана.

Хто роздягти візьметься – слізьми заллється.                   Цибуля.

7. Сиділи дівиці все літо в темниці,

Ходімо копати, дівиць рятувати.                                       Картопля.

8. Іван – білобан у білу сорочку вбрався,

Під землею заховався.                                                         Хрін.

9. Що то за голова, лише зуби й борода?                  Часник.

10  В земляній сидить коморі, а коса її на дворі.                    Морква.

11. Огрядний пан, на ньому червоний жупан.

З городу прийде – у борщ попаде.                                        Помідор.

 

2 ведуча: Ми вже  свій врожай зібрали

І в комори поскладали.

Старалися ми працювати,

Щоб врожаю не втрачати.

 Сценка «Прибирання картоплі»,  5 клас.

1 ведуча: Осінь  по-своєму  прекрасна і  чарівна.  Вона дарує  душі  щедрість,  серцю  -  тепло від  спілкування,  вносить в наше життя неповторну красу!

Сценка «Дві куми», 6  клас.

 

ОСІНЬ. Дуже дякуємо вам, друзі, за те, що гостинно мене зустрічали, гарне свято подарували. Але час вже мені  в дорогу збиратися, бо ще треба провідати і ліси, і поля. Але наступного року я  знову неодмінно завітаю  до вас. До зустрічі.

2 ведуча: Ми  дякуємо  осені,  що  вона  зібрала  нас  цього осіннього  дня.

Пісня «Осінь», 7 клас

 А зараз ми попросимо директора школи вручити грамоти за активну участь у «Осінньому вернісажі». Вручення грамот.

Попереду  зима,  весна,  літо…  А  потім  знову  осінь.  Скільки  їх  ще  буде  у  нашому  житті! Ми сподіваємося,  що  ще  не  один раз  засяє  для  всіх  нас  у  школі  золотий  вогонь  Осіннього  вернісажу.  До  нових  зустрічей!

 (Звучить  повільна  музика)

 

 

 

Сценка «Інтернет – це сила»

Василина - Кумонько, а куди це ви поспішаєте?

Параска - Як куди? На базар, поторгувати вирішила.

Василина - А що у вас там?

Параска - А у мене тут яблучка, помідорки.

Василина - Нічого собі, оце врожай! Що ще й на продаж є?

Параска – Звичайно є. Це все завдяки Інтернету. От побачила хорошу рекламу насіння і собі придбала. А тепер і результат…

Василина - Кумонько, а чим це від вас так тхне?(відвертається)

Параска - Ой,та це ж мої нові духи „Запах доярки” називаються. Ексклюзів… Ось (махає диском) дивіться, що у мене ще є.

Василина - Ой, яке гарне дзеркальце.

Параска - Ні, це не дзеркальце, це диск – електронний носій інформації. Тут у мене всі українські письменники, всі збірки.

Василина - ( бере у руки диск) На цьому маленькому диску?

               (Василина пчихає)

Параска - Не підходь близько, а то ще віруси занесеш. (Забирає диск і кладе у кошик).

Василина - Оце техніка пішла уперед...

Параска - Записуй мою електронну адресу www.Параска.@тпру.

Василина - А ти не будеш ображатися, коли я тебе буду собакою кликати?

Параска – Та ти що? Це  ж у Інтернеті так адреса електронної пошти записується. Я навіть так  собі по Інтернету чоловіка знайшла.

Василина – А це як?

Параска – А так. Заходиш в Інтернет, пишеш якого хочеш чоловіка і вибираєш за фотографією, який сподобався.

                 (Параска витягує окуляри, одягає.Бере і ноутбук)

Василина – Ну, пиши: щоб був поважного віку, так десь під 60. Але стрункий, солідний, ну… якийсь начальничок, Але не ледачий, аби по господарству порався, мав трактор, машину.

Параска – Так…, хто тут є у нас? Ой-йой-ой, та тут чоловіків, що не стане часу і до ранку,щоб передивитися.

Василина – Ходімо, кумонько, ходімо, будемо дивитись, кому гарбуза давати, а до кого і на побачення…

 

 

 

 

 

 

СЦЕНКА «Куми на святі Врожаю. Капуста»

• Драстуйте, куме, драстуйте! –
• Доброго дня і вам, куме! –
• А шо то Ви таке у мішку тягнете? –
• Та де Ви бачите мішок?-
• Е, не ховайте, не ховайте, куме! Краще покажіть що там. –
• Та де? –
• Та он – де. І що там у Вас у мішку таке качається? –
• Та це …голова… 
• Яка? Боже, невже Ви кого вбили чи зарізали?! Свят, свят, свят з Вами, куме! –
• Та що Ви мелете! Ось я краще Вам загадку загадаю – Ви і дізнаєтесь .що в мене в мішку. 
• Ану ж давайте, куме, зараз відгадаю. 
• Слухайте! Була дитиною – не знала пелюшок, а старою стала – 100 пелюшок мала. 
• Ой! Боже, та це ж Пріська Черпачка! Поки малою було – все таке голісіньке бігало, одна сорочина на ній. А тепер, як нарядиться – спідниць штук три, а потім кофтинки різні ,жупани, кафтани, хустки, свитки, …то точно 100 пелюшок. Боже, то невже Ви її голову у мішку носите?
• Та Господь з вами, куме! Що ви плетете?! Ось краще давайте другу загадку загадаю. Вузлата, головата, сто сорочок на ній і на одній нозі стоїть. 
• А..! То це Параска Манзюкова! У неї голова о-го-го, як гарбуз і на одній нозі зараз скаче, бо другу їй колодами прищемило, коли вона Манзюкову півлітру там знайшла та хотіла забрати. То це Ви її укокошили, куме? 
• Та заспокойтеся, куме, у Вас одні страхіття та покійники на умі. Що я Вам, рецидивіст якийсь чи, що… Капуста то.
• А навіщо Вам ця капуста? Її моя коза, і та не хоче їсти. 
• Є , куме, це така полезна штука, що її сам імператор Діоклетіан вирощував. 
•  Він ще й успішно виводив її нові сорти. Недарма одна з найкращих форм цієї рослини носить ім’я Піфагора. 
• А я знаю, куме, що капуста ще буває цвітна, червоноголова, савойська, брюссельська і навіть, кольрабі – це така, що нашу ріпу нагадує. 
• А ще в капусті найбільше вітаміну U. Саме цей вітамін лікує виразку шлунку, гастрити, хвороби печінки. Допомагає запобігти атеросклерозу. 
• А ось ті, що хочуть схуднути обов’язково повинні їсти капусту, бо вона тільки місце в шлунку займає, а енергетична цінність її низька. 
• То чого ми куме з Вами тут розбазікались, давайте краще до столу та почнемо вітамін У вживати. Ох! Смачно! Ось скуштуйте як моя жінка приготувала… 
• Та що там Ваша, ось моя жінка яку капусту з грибами приготувала…. 
• А моя який капусняк варить.., та ще як реберце свиняче туди вкине.. 
• А моя галушки з капустою.. 
• А моя капустяний рулет! 
• Цвітну капусту з макаронами! 
• Цвітну капусту з сметаною! 
• Капусту з помідорами! 
• Капусту тушковану в молоці! 
• Вареники з капустою! 
• Квашену капусту з огірочками! 
• Квашену пелюстками! 
• Рагу з капустою! 
• Котлети капустяні! 
• Млинчики з капустою та грибами! 
• Запіканка з капусти з рисом! 
• Голубці з м’ясом ! 
• Та досить вже мабуть , куме, бо все це і в живіт не вміститься! 
• Та де Ви там живіт бачите? То вже черево як у мого кабана. Царство йому небесне, від Покрові заколов. 
• Так у Вас свіжина! То чого ж Ви мовчите!? Ходімо ми зараз свіженького м’ясця та з квашеною капусточкою…!

 

 

 

 

Сценка "Осіння депресія"

 

     Для постановки цієї сценки на осінній бал потрібно три людини: двоє будуть грати роль лікаря та санітара, а один – їх пацієнта.

Лікар розмовляє з санітаром.

Санітар: ну що зажурився, як поживаєш?

Лікар: пацієнт важкий, два дні тому вступив. Студент (школяр), синдром осінньої депресії. Не збагну, що з ним робити.

Санітар: симптоми – дзвін у вухах, запаморочення і млявість?

Лікар: ні, у нього нудьга, апатія і відсутність настрою.

Санітар: один твій колега такого ж пацієнта лікував. Поклав в одиночну палату, передачу з Малаховим включив, так той через три години став проситися додому. Каже, краще вже на калюжі дивитися, ніж цей жах терпіти.

Лікар: боюся, не спрацює, пацієнт зовсім млявий, не реагує ні на що.

Санітар: так може, зеленкою його намазати?

Лікар: пробував – результат практично відсутня.

Санітар: може, віскі йому запропонувати?

Лікар: давав, короткочасний ефект.

Санітар: а що за пацієнт?

Лікар: а ось і він, помилуйся.

В цей час виходить пацієнт. Весь в зеленці, кошлатий, плечі опущені, сонний вигляд, бурмоче вірш про осінь.

Санітар: ага, йому напевно допоможе Активія від Данон!

Лікар: не факт, що я сумніваюся.

Санітар: а ми йому туди червоного перчика пару ложечок додамо!

Лікар: що перчика, що спирту – не допоможе, бачиш, як його накрило.

Санітар: може, ролики йому подарувати?

Лікар: ти що – статистику зіпсувати хочеш? Нам зайві травми ні до чого.

Санітар: так давай музику йому класну включимо, нехай поколбасітся.

Лікар: а що – давай спробуємо!

Включають Рамштайн. Пацієнт цілком йде в себе, сідає на підлогу і опускає голову.

Санітар: щось не те.

Лікар: зовсім не те.

Санітар: ага, треба змінити репертуарчик!

Включають веселу музику. Пацієнт пожвавлюється, починає танцювати. Лікар і санітар слідують його приклад.

Лікар: саме те! Приймати щодня по три рази!

Все, пританцьовуючи, йдуть